Ухвала КАС ВС № 420/13762/21

УХВАЛА 09 лютого 2022 року м. Київ справа № 420/13762/21 адміністративне провадження № К/990/4831/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Тацій Л.В., суддів: Бучик А.Ю., Мороз Л.Л., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2022 року у справі №420/13762/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними дії відповідача щодо обмеження максимального розміру пенсії позивача при її перерахунку з 01.01.2018 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 по справі №420/9008/20, сумою 13730 грн. при нарахуванні пенсії в розмірі 17425,73 грн., визнання протиправними дій відповідача щодо обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 при її перерахунку з 01.04.2019, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.05.2021 по справі №420/3330/21, сумою 14970 грн. при нарахуванні пенсії в розмірі 29565,28 грн., визнання протиправними дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% на 80% грошового забезпечення при її перерахунку з 01.04.2019 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.05.2021 по справі № 420/3330/21, зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 по справі № 420/9008/20, та з 01.04.2019 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.05.2021 по справі № 420/3330/21, без обмеження її максимального розміру, та здійснити виплату донарахованих сум, зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.05.2021 по справі № 420/3330/21, виходячи з основного розміру пенсії 90% грошового забезпечення, зобов`язання Пенсійний фонд України, у відповідності до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280, в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року № 1279 Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги, здійснити фінансування виплати, перерахованої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 по справі №420/9008/20 та з 01.04.2019 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.05.2021 по справі №420/3330/21, без обмеження її максимального розміру. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2022 року, адміністративний позов задоволено частково: - визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 при її перерахунку з 01.01.2018 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 по справі № 420/9008/20, сумою 13730 грн.; - визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 при її перерахунку з 01.04.2019, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.05.2021 по справі №420/3330/21, сумою 14970 грн.; - визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% на 80% грошового забезпечення при її перерахунку з 01.04.2019 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.05.2021 по справі №420/3330/21; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 по справі № 420/9008/20 та з 01.04.2019 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.05.2021 по справі № 420/3330/21 без обмеження її максимального розміру, з урахуванням виплачених сум; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.05.2021 по справі № 420/3330/21, виходячи з основного розміру пенсії 90% грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум. В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Відповідач, не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. Предметом оскарження в даній справі є дії органу Пенсійного фонду України щодо обмеження максимального розміру пенсії при її перерахунку. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України. Згідно частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. За змістом пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. Таким чином, справа в силу пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України віднесена до справ незначної складності, яку суд першої інстанції розглянув в порядку спрощеного позовного провадження. Судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), підлягають касаційному оскарженню у виключних випадках, перелік яких передбачений підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу. На обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на підпункти «а», «в» пункт 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України є необґрунтованим, оскільки таке посилання має загальний характер та притаманне кожній аналогічній справі. Касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить посилання на підстави незгоди з рішеннями судів попередніх інстанцій щодо застосування нормативно-правових актів. Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності. Зазначене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити. Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей. Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) 19 грудня 1997 року, згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. Суд також враховує й правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в ухвалі щодо неприйнятності у справі Азюковська проти України (Azyukovska v. Ukraine) від 09 жовтня 2018 року (заява № 26293/18), в якій заявником оскаржувалась відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв`язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, Суд вказав, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 257, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2022 року у справі №420/13762/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії. Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Л.В. Тацій Суддя А.Ю. Бучик Суддя Л.Л. Мороз