Ухвала КАС ВС № 520/8799/2020

УХВАЛА 07 лютого 2022 року м. Київ справа № 520/8799/2020 адміністративне провадження № К/9901/45779/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мацедонської В.Е., суддів: Данилевич Н.А., Уханенка С.А., перевіривши касаційну скаргу адвоката Романенко Наталії Анатоліївни, подану в інтересах ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2021 року у справі №520/8799/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Атестаційної комісії № 23 Головного управління Національної поліції в Харківській області, третя особа - Первинна професійна спілка "Правозахисники країни" про визнання протиправними та скасування рішення (висновку) та наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,- УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Атестаційної комісії №23 Головного управління Національної поліції в Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Первинна професійна спілка "Правозахисники країни", в якому, з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог та зміну предмету позову, просив: - визнати протиправним та скасувати рішення (висновок) Атестаційної комісії №23 Головного управління Національної поліції в Харківській області, оформлене протоколом ЗП №736 від 27 травня 2020 року про невідповідність позивача займаній посаді з подальшим звільненням зі служби в поліції через службову невідповідність та зазначене в розділі IV Результати атестування (висновок атестаційної комісії) атестаційного листа, а саме: пункт 4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність прийняте стосовно позивача; - визнати незаконним та скасувати наказ №152 о/с Головного управління Національної поліції в Харківській області від 05 червня 2020 року в частині звільнення позивача зі служби в поліції; - поновити позивача, на посаді слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області з 10 червня 2020 року; - стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з моменту звільнення, а саме з 10 червня 2020 року до дати фактичного розрахунку; - стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь позивача кошти в сумі: 4911 гривень 93 копійки, які були утримані при звільненні. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2021 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивачем подано касаційну скаргу. Ухвалами Верховного Суду від 11 серпня 2021 року, від 02 вересня 2021 року, від 07 жовтня 2021 року та від 15 листопада 2021 року касаційні скарги позивача повернуто скаржнику. 10 грудня 2021 року представник позивача повторно звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду від 28 грудня 2021 року касаційну скаргу адвоката Романенко Наталії Анатоліївни, подану в інтересах ОСОБА_1 залишено без руху з установленням строку у 10 днів для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів на обґрунтування вказаної заяви, а також уточненої касаційної скарги із зазначенням та належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, на якій подається касаційна скарга. Вищевказана ухвала отримана позивачем 19 січня 2022 року, а представником позивача - 14 січня 2022 року. 20 січня 2022 року від скаржника надійшов супровідний лист, до якого долучено уточнену касаційну скаргу, а також клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що первісна касаційна скарга подана 03 серпня 2021 року, а отже у строк, встановлений частиною 1 статті 329 КАС України. Також повторно подані касаційні скарги були повернуті скаржнику із роз`ясненням про право повторного звернення до суду касаційної інстанції. Тобто, скаржником у поданому клопотанні вказані ті ж самі підстави пропуску строку, що й у клопотанні, яке було подане разом із касаційною скаргою, та які судом визнані як неповажні причини пропуску строку на касаційне оскарження. Жодних нових підстав та доказів поважності пропуску строку скаржником не вказано. Разом з тим, згідно з відомостями автоматизованої системи документообігу суду адвокат Романенко Наталія Анатоліївна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , вже неодноразово зверталась до суду касаційної інстанції з касаційними скаргами, які їй повернуто ухвалами Верховного від 11 серпня 2021 року, від 02 вересня 2021 року, від 07 жовтня 2021 року та від 15 листопада 2021 року через невідповідність вимогам статті 330 КАС України на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Отже, учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Установлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України процесуальних обов`язків. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. Разом з тим, Суд зазначає, що невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги, не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку. Слід зазначити, що право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін. У контексті наведеного, зважаючи на приписи вказаних правових норм законодавства, невиконання позивачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення цього строку. Ураховуючи зазначене, зважаючи на те, що з моменту прийняття оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції до моменту подання повторної касаційної скарги пройшло більше 5 місяців, що не може вважатися розумним строком на касаційне оскарження, обставини пропуску строку касаційного оскарження залежали виключно від скаржника та його волевиявлення, непереборних обставин скаржником не наведено, доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження є необґрунтованими та не можуть бути визнані Судом поважною причиною пропуску строку, встановленого КАС України. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. З огляду на викладене, зважаючи на те, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, наявні підстави для відмови у відкритті касаційного провадження. На підставі викладеного, керуючись статтями 121, 333, 355, 359 КАС України, УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою адвоката Романенко Наталії Анатоліївни, подану в інтересах ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2021 року у справі №520/8799/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Атестаційної комісії № 23 Головного управління Національної поліції в Харківській області, третя особа - Первинна професійна спілка "Правозахисники країни" про визнання протиправними та скасування рішення (висновку) та наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська Судді Н. А. Данилевич С. А. Уханенко