Ухвала КАС ВС № 400/2134/21

УХВАЛА 07 лютого 2022 року м. Київ справа № 400/2134/21 адміністративне провадження № К/990/2262/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Соколова В.М., суддів: Загороднюка А.Г., Радишевської О.Р., перевіривши касаційну скаргу Первомайської районної ради Миколаївської області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 червня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року у справі №400/2134/21 за позовом ОСОБА_1 до Первомайської районної ради Миколаївської області, Голови Первомайської районної ради Миколаївської області Порхун Алєсі Федорівни про визнання протиправними та скасування розпорядження, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила: - визнати протиправним та скасувати розпорядження Голови Первомайської районної ради Миколаївської області від 04.03.2021 року №71-рк «Про звільнення ОСОБА_1 »; - поновити на роботі на посаді начальника організаційного відділу Первомайської районної ради Миколаївської області; - стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з наступного дня після звільнення (з 05.03.2021 року) до дня поновлення на роботі; - стягнути моральну шкоду у сумі 5000 грн. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 червня 2021 року, яке було залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Первомайської районної ради Миколаївської області від 04.03.2021 №71-рк «Про звільнення ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника загального відділу Первомайської районної ради з 05.03.2021 року. Стягнуто з Первомайської районної ради Миколаївської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 13896,90 грн, без урахування заробітної плати за один місяць. Стягнуто з Первомайської районної ради Миколаївської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за один місяць у сумі 7453,10 грн. Рішення в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць суд допущено до негайного виконання. В решті позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з вказаною касаційною скаргою. Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України. Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Водночас, пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Пункт 20 статті 4 КАС України надає визначення терміну адміністративна справа незначної складності- як адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. Своєю чергою, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Згідно з приписами Закону України «Про запобігання корупції» до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, зокрема віднесено особи, посади яких частиною першою статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» віднесені до першої - третьої категорій посад в органах місцевого самоврядування. Із оскаржуваних судових рішень вбачається, що позивачка перебувала на посаді начальника загального відділу Первомайської районної ради. За приписами частини першої статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» вказана посада відноситься до 6 категорії посад в органах місцевого самоврядування, отже позивачка не відноситься до осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Таким чином, ця справа за критерієм, встановленим пунктом 6 частини шостої статті 12 КАС України, є справою незначної складності. За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішення судів першої та апеляційної інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку наявності обставин, наведених у підпунктах «а»-«в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу. Однак, у касаційній скарзі відсутнє будь-яке посилання скаржника на передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України випадки. Суд ураховує позицію, висловлену Європейським Судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) в ухвалі від 09 жовтня 2018 року, щодо неприйнятності заяви у справі «Азюковська проти України» (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалася відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв`язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, ЄСПЛ указав, що застосування критерію малозначності у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. Оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, прийняті у справі незначної складності, а аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткових обставин справи, то у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити. Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою основними засадами судочинства є, зокрема забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись статтями 3, 333 КАС України, УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Первомайської районної ради Миколаївської області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 червня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року у справі №400/2134/21 за позовом ОСОБА_1 до Первомайської районної ради Миколаївської області, Голови Первомайської районної ради Миколаївської області Порхун Алєсі Федорівни про визнання протиправними та скасування розпорядження, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями є остаточною та оскарженню не підлягає. СуддіВ.М. Соколов А.Г. Загороднюк О.Р. Радишевська