LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС580/5563/20

від 07.02.2022 · Адміністративна
Резолютивна:Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2021…

УХВАЛА 07 лютого 2022 року м. Київ справа № 580/5563/20 адміністративне провадження № К/990/3264/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Гімона М.М., суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2021 у справі № 580/5563/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетично-дорожнє будівництво» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: 24.01.2022 до суду вдруге надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Черкаській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, (далі - ГУ ДПС, скаржник), направлена до суду поштою 20.01.2022. При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

1. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене 18.10.2021, повний його текст складено того ж дня, відповідно останнім днем його оскарження було 17.11.2021, проте касаційну скаргу направлено до суду поштою лише 20.01.2022, тобто з пропуском строку встановленого для цього. ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що вперше касаційна скарга у цій справі подавалася в межах строків, проте, Верховний Суд ухвалою від 02.12.2021 повернув її як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судового рішення у цій справі. Вважає, що повернення касаційної скарги відбулось безпідставно, оскільки касаційна скарга містила підстави оскарження судового рішення. Звертає увагу, що повторна касаційна скарга направлена в межах присічного строку, передбаченого частиною п`ятою статті 333 КАС України, отже зазначене, на переконання скаржника, свідчить про намір оскаржити судове рішення своєчасно та є підставою для поновлення пропущеного строку та відкриття касаційного провадження. Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке. Судом встановлено, що вперше касаційну скаргу у цій справі ГУ ДПС подало 19.11.2021, проте, Верховний Суд ухвалою від 02.12.2021 її повернув як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судового рішення у цій справі. Суд зазначив, що обґрунтування формально зазначеного пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України зводилось до незгоди із наданою судом правовою оцінкою доказів на підтвердження розміру заявленої до відшкодування суми правничої допомоги, її неспівмірність із предметом спору і непропорційність до задоволених позовних вимог. Верховний Суд звернув увагу скаржника на те, що наведений скаржником Порядку оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 № 465 (далі - Порядок № 465) визначає механізм виплати винагороди, відшкодування витрат, пов`язаних з наданням безоплатної вторинної правової допомоги, адвокатам, які надають безоплатну вторинну правову допомогу. Підставність застосування цього Порядку № 465 до спірного у справі питання (адвокат надавав допомогу на підставі Договору № 1906 від 27.02.2019, а не безоплатну вторинну допомогу) скаржник не обґрунтував. Крім того, зазначаючи конкретні суми, до розміру яких підлягають зменшенню заявлені судові витрати, ГУ ДПС у прохальній частині касаційної скарги просить відмовити у задоволенні заяви позивача повністю, що свідчить про суперечність позиції ГУ ДПС. Також суд зазначив, що з огляду на зміст додаткової постанови, суд апеляційної інстанції врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 21.03.2018 у справі № 815/4300/17 та від 11.04.2018 у справі № 814/698/16. Однак, скаржник не обґрунтував, у чому полягає неправильність врахування судами такої судової практики. Копію цієї ухвали ГУ ДПС отримало 09.12.2021. Повторно касаційну скаргу у цій справі направлено засобами поштового зв`язку 20.01.2022, тобто через один місяць і десять днів з дня отримання копії ухвали про повернення вперше поданої касаційної скарги, проте, обґрунтування якої є ідентичним до касаційної скарги, яка подавалася вперше, тобто яка так і не відповідає роз`ясненням, наданим Верховним Судом щодо обов`язкових умов, які повинні зазначатися у касаційній скарзі при оскарженні додаткової постанови суд апеляційної інстанції на підставі частини четвертої статті 328 КАС України. Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, в частині строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення. У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення ГУ ДПС не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність з вимогами КАС України у більш стислі строки, враховуючи, що Верховний Суд надав вичерпні роз`яснення щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати в частині викладення підстав для касаційного оскарження судового рішення. Фактично, у клопотанні про поновлення строку скаржник зазначає про свою незгоду із ухвалою Верховного Суду про відсутність підстав для касаційного оскарження судового рішення. З матеріалів касаційної скарги та встановлених судом обставин вбачається, що з моменту отримання копії ухвали про повернення вперше поданої касаційної скарги, що відбулося 09.12.2021, і до моменту повторного її подання, що відбулося 20.01.2022 (за відомостями системи «Діловодство спеціалізованого суду») минуло 42 дні. При цьому, як вже було зазначено, зміст касаційної скарги був ідентичним до первісної редакції касаційної скарги, яку суд визнав неналежно оформленою, а наведене обґрунтування - недостатнім для відкриття касаційного провадження. За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. У цій справі саме скаржником не було дотримано вимог КАС України, що стало підставою для повернення попередньо поданої касаційної скарги у цій справі. Водночас, для приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України у скаржника було достатньо часу, строк у три місяці після ухвалення додаткової постанови суду апеляційної інстанції і виготовлення її повного тексту, що майже сплинув на момент подання касаційної скарги вдруге, не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації права на касаційне оскарження судових рішень. Сукупність цих обставин свідчить про допущення відповідачем необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Доводи скаржника, що повторна касаційна скарга направлена в межах строку, передбаченого частиною п`ятою статті 333 КАС України, є безпідставними, оскільки цією нормою встановлено присічний строк на касаційне оскарження судових рішень суб`єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість не встановлює можливість незастосування до таких суб`єктів строку на касаційне оскарження судових рішень, встановлених статтею 329 КАС України, який становить тридцять днів, а так само не встановлює наявність у суб`єктів владних повноважень безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин. Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку. З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.

2. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Колегією суддів встановлено, що зміст вдруге поданої касаційної скарги є ідентичним до касаційної скарги, яка подавалася вперше, скаржник лише виключив посилання на Порядок №465, який визначає механізм виплати винагороди, відшкодування витрат, пов`язаних з наданням безоплатної вторинної правової допомоги, адвокатам, які надають безоплатну вторинну правову допомогу. Враховуючи, що Верховний Суд надавав вичерпні роз`яснення щодо обов`язкових умов, які мають зазначатися у своєму взаємозв`язку, у випадку подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а також зазначав про неприпустимість наведення обґрунтування безвідносно до висновків суду, колегія суддів вважає недоцільним чергове роз`яснення скаржникові, чому його доводи є недостатніми для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Такі обставини свідчать про формальне повторне подання касаційної скарги без урахування і усунення причин, які стали підставами для її повернення. Отже, вдруге подана касаційна скарга не усуває виявлених судом недоліків в частині викладення підстав для касаційного оскарження судового рішення, а відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд. У зв`язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судового рішення має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом. Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків. На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2021 у справі № 580/5563/20 - залишити без руху. Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме: - вказати інші (поважні) причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень; - надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом. Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі. У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику. Роз`яснити, що відповідно до пункту 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, в редакції Закону України від 18.06.2020 №731-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко М.М. Яковенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»