Ухвала КАС ВС № 400/1781/21

УХВАЛА 07 лютого 2022 року Київ справа №400/1781/21 адміністративне провадження №К/990/2463/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мацедонської В.Е., суддів: Данилевич Н.А., Кашпур О.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року у справі №400/1781/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Головного управління ДПС у Миколаївській області та Інгульської ДПІ Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,- УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Головного управління ДПС у Миколаївській області та Інгульської ДПІ Головного управління ДПС у Миколаївській області, в якому просила: - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Миколаївській області від 26.02.2021 року №57-о "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 "; - поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника ДПІ - начальника відділу електронних сервісів Інгульської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Миколаївській області; - стягнути з Головного управління ДПС у Миколаївській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26.02.2021 року по дату винесення судового рішення. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДПС у Миколаївській області від 26.02.2021 року №57-о "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 ". Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника ДПІ - начальника відділу електронних сервісів Інгульської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Миколаївській області (ідентифікаційний код 43144729) з 26.02.2021 року. Стягнуто з Головного управління ДПС у Миколаївській області (ідентифікаційний код 43144729) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 113 352, 70 грн. Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 липня 2021 року виправлено описку у рішенні Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року , а саме: Не змінюючи суті, внесено виправлення до сто десятого абзацу мотивувальної частини рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 року у справі № 400/1781/21, а саме замість невірно зазначеного "Вимушений прогул позивача у період з 26.02.2021 року по 29.06.2021 року складає 82 робочих дні, тому середній заробіток за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 становить 113 352, 70 грн. (1382,35 грн. х 82 дні)." вказати "Вимушений прогул позивача у період з 27.02.2021 року по 29.06.2021 року складає 81 робочий день, тому середній заробіток за час вимушеного прогулу позивачу становить 111 970, 35 грн. (1382,35 грн. х 81 день).". Не змінюючи суті, внесено виправлення до абзацу третього резолютивної частини рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 року у справі № 400/1781/21, а саме замість помилково зазначеної дати поновлення "...з 26.02.2021 року." вказати "...з 27.02.2021 року.". Не змінюючи суті, внесено виправлення до абзацу четвертого резолютивної частини рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 року у справі № 400/1781/21, а саме замість помилково зазначеної суми середнього заробітку "...у розмірі 113 352, 70 грн." вказати "...111 970, 35 грн.". Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року скасовано, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Змінено формулювання причини звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника ДПІ - начальника відділу електронних сервісів Інгульської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Миколаївській області, зазначені у наказі Головного управління ДПС у Миколаївській області від 26.02.2021 року №57-о "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 " та вказати підставою для звільнення - реорганізацію державного органу та пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України "Про державну службу". У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідачем подано касаційну скаргу до Верховного Суду. Ухвалами Верховного Суду від 23 листопада 2021 року та від 29 грудня 2021 року касаційні скарги Головного управління ДПС у Миколаївській області повернуто скаржнику у зв`язку із відсутністю підстав касаційного оскарження. 18 січня 2022 року касаційна скарга відповідача повторно надійшла до Верховного Суду. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає наступне. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. З матеріалів касаційної скарги встановлено, що вони оформлені без дотримання вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Перевіривши касаційну скаргу представника позивача, Судом встановлено, що її зміст не відповідає вимогам пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, оскільки ним не обгрунтовано підстави, на якій подана касаційна скарга, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що відсутня стала практика Верховного Суду з приводу застосування пункту 1-1 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу». Разом з тим, у випадку посилання на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, оскільки відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судом апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. Як вбачається із оскаржуваної постанови, хоча позивача було звільнено на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу», але суд дійшов висновку, що відбулась реорганізація державного органу, а не ліквідація. При цьому, судом апеляційної інстанції було враховано практику Верховного Суду, викладену у постанові від 22.04.2021 року у справі №440/395/20. А тому, відповідачу необхідно надати обгрунтування з приводу заявленої підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 4 статті 328 КАС України. Згідно з вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження, а за змістом частини першої статті 341 КАС України, за винятком частини третьої цієї статті КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. Таким чином межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, зазначеними скаржником, та викладеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження. Отже у разі не зазначення в касаційній скарзі підстав (підстави), на якій подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України) така касаційна скарга має бути залишена без руху. Крім того, відповідно до вимог частини 4 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон України №3674-VI) визначено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01 січня 2021 року встановлений у розмірі 2270,00 грн. З оскаржуваного судового рішення вбачається, що судом задоволено одну вимогу немайнового характеру та похідну від неї. Отже, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 1816 грн (2270 грн х 0,4)х200%). Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне встановити строк на усунення недоліків касаційної скарги, надавши відповідачу строк тривалістю десять днів з моменту отримання даної ухвали, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції: - уточненої касаційної скарги із зазначенням та належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження, на якій подається касаційна скарга, передбаченої частиною 4 статті 328 КАС України; - документу про сплату судового збору в розмірі 1816 грн. Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача 31219207026007, код банку отримувача (МФО) 899998, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету 22030102, найменування податку, збору, платежу судовий збір (Верховний Суд, 055), символ звітності банку 207, призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір. Керуючись статтями 330, 332 КАС України, - УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року у справі №400/1781/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Головного управління ДПС у Миколаївській області та Інгульської ДПІ Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху. Надати строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Роз`яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для повернення касаційної скарги. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська Судді Н. А. Данилевич О. В. Кашпур