Ухвала КАС ВС № 520/2772/2020

УХВАЛА 09 лютого 2022 року Київ справа №520/2772/2020 адміністративне провадження №К/9901/40036/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Коваленко Н.В. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року, ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року, постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2021 року у справі № 520/2772/2020 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В : Ухвалою Верховного Суду від 23 листопада 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 (далі - скаржник, позивач) на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року, ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року, постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2021 року залишено без руху з підстав, передбачених статтею 329 КАС України, та надано скаржнику десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом направлення на адресу суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2020 року із зазначенням обставин, які б обґрунтовували поважність пропуску строку, та наданням відповідних доказів на підтвердження вказаних обставин. 07 грудня 2021 року на виконання ухвали про залишення касаційної скарги без руху надійшло клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке не обґрунтовано жодними обставинами, які могли б свідчити про поважність підстав пропуску строку на касаційне оскарження тривалістю понад 1 рік і 3 місяці. Розглянувши клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів прийшла до висновку, що у відкритті касаційного провадження у частині оскарження ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2020 року слід відмовити з огляду на таке. Відповідно до статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. У відповідності до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Проте будь-яких належних підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, доводів на їх обґрунтування скаржником у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2020 року не наведено, відповідних доказів на їх підтвердження не надано. Суд враховує, що згідно з інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстру судових рішень, постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2020 року оприлюднена 27 липня 2020 року. Значний проміжок часу з моменту винесення оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції (більше ніж 1 рік і 3 місяці) вказує на відсутність процесуальної зацікавленості скаржника у касаційному перегляді судового рішення у даній справі. Поновлення судом строку на касаційне оскарження з урахуванням вищезазначеного не відповідатиме принципу правової визначеності як одного з основних елементів принципу верховенства права. Верховний Суд звертає увагу на те, що стаття 44 КАС України передбачає обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті). Тобто особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Отже, учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов`язків. Також згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Наведеними положеннями КАС України чітко окреслений характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, передусім щодо дотримання строку на касаційне оскарження. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Водночас тлумачення приписів частини третьої статті 329 КАС України дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом у особливих, екстраординарних випадках й тільки за наявності обставин об`єктивного та непереборного характеру (підтверджених належними доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення. Важливість дотримання строків звернення з касаційною скаргою також зумовлена й тим, що у контексті концепції справедливого судового розгляду особливу цінність має принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового судового рішення тільки з метою повторного слухання справи та ухвалення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий, тільки коли він зумовлений особливими й непереборними обставинами. Колегія суддів підкреслює, що особливими та непереборними визнаються обставини, які не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, які не залежать від волі особи та об`єктивно унеможливлюють вчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, звернення до суду з касаційною скаргою. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права на оскарження судового рішення в касаційному порядку в строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин. З огляду на наведене колегія суддів вважає, що в контексті обставин цієї справи скаржник не продемонстрував достатньої зацікавленості щодо належного захисту своїх прав в судовому порядку. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 22 березня 2021 року у справі № 160/1170/20, від 25 червня 2021 року у справі № 640/13331/19, від 19 серпня 2021 року у справі № 440/5150/19 Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. З огляду на вищезазначене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження у частині оскарження ОСОБА_1 ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2020 року. У частині касаційного оскарження ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2021 року колегія суддів зазначає наступне. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2021 року, заяву про заміну сторони в порядку процесуального правонаступництва у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії залишено без задоволення. 02 листопада 2021 року, не погодившись із вказаними судовими рішеннями, ОСОБА_1 (далі -скаржник) звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просила скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2021 року та задовольнити її заяву про заміну позивача у справі № 520/2772/2020. Скаржником у касаційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що оскаржувану постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2021 року отримано нею після численних звернень 26 жовтня 2021 року, що підтверджується копією конверту, у якому було надіслано оскаржувану постанову зі штрих-кодовим ідентифікатором 6106414276169. Відповідно до частини третьої статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Розглянувши клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження, а також враховуючи доводи вказаного клопотання, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та наявність підстав для його поновлення. Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із наступного. 08 лютого 2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX. У зв`язку з цим, відповідно до частини другої та четвертої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм процесуального права, зокрема, статті 52 КАС України та статті 1216 ЦК України. Скаржник стверджує, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли необґрунтованого висновку про відсутність беззаперечних доказів того, що ОСОБА_1 у порядку спадкування набула відповідних прав позивача. Окрім того, скаржник також зазначає про необґрунтованість твердження судів про те, що заміна правонаступником особи, яка померла, з урахуванням положень статті 52 КАС України неможлива. Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2021 року. Під час розгляду справи у касаційному порядку, Суд здійснить перевірку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції положень статті 52 КАС України та статті 1216 ЦК України. Наведені доводи, поміж іншим, вказують на існування обставин, передбачених абзацом другим частини четвертої статті 328 КАС України і є підставою для відкриття касаційного провадження. Верховний Суд також зазначає, що перегляд ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2021 року у касаційному порядку у цій справі може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах. Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження у частині оскарження ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2021 року відсутні. Керуючись статтями 121, 248, 328, 329, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, УХВАЛИВ :

1. Визнати неповажними підстави пропуску строку на касаційне оскарження ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2020 року.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2020 року у справі № 520/2772/2020 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

3. Задовольнити клопотання ОСОБА_1 та поновити строк на касаційне оскарження ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2021 року у справі № 520/2772/2020.

4. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2021 року у справі № 520/2772/2020 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

5. Витребувати з Харківського окружного адміністративного суду справу № 520/2772/2020.

6. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.

7. Встановити для учасників справи строк до 28 лютого 2022 року для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

8. Роз`яснити учасникам справи, що у разі не виконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 149 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.

9. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя -доповідач Я.О. Берназюк Судді Н.В. Коваленко В.М. Шарапа з