Постанова Хмельницький апеляційний суд № 682/2405/21
від 11.02.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 лютого 2022 року м. Хмельницький Справа № 682/2405/21 Провадження № 33/4820/68/22 Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Бережний С.Д., з участю секретаря судового засідання Якимець М.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому справу за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 грудня 2021 року,- в с т а н о в и в: Постановою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 грудня 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 454 грн. судового збору. ОСОБА_1 визнано винним у тому, що 07.11.2021року о 00 год. 28 хв., в с. Хоросток по вул. Зарічна Шепетівського району Хмельницької обасті керував транспортним засобом - автомобілем Opel Zаfira, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі, як видно з її змісту, ОСОБА_1 просить постанову суду першої інстанції щодо нього скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутності в його діях події та складу адміністративного правопорушення. Вважає, що при винесенні постанови суд неповно з`ясував обставини справи, порушив норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають матеріалам справи. Вказує, що інструкція не передбачає необхідність та не визначає доказів за допомогою яких можливо встановити ознаки алкогольного сп`яніння, як різкий запах алкоголю з порожнини рота або почервоніння обличчя. Поліцейський не оформляв і не надавав йому направлення на огляд, до медичного закладу він не був направлений, до Славутської міської лікарні його не доставляли. Звертає увагу, що час правопорушення зазначений в протоколі не збігається з часом який зафіксований камерою відео фіксації. Дослідивши зібрані по справі докази, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за викладених в постанові обставин, відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на зібраних в провадженні та досліджених судом першої інстанції доказах, яким суд першої інстанції дав вірну оцінку, з якою погоджується апеляційний суд. За змістом п. п. 2, 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року за № 1452/735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за № 1413/27858, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають в стані сп`яніння. Відповідно до положень п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. У разі невиконання вимог п.2.5 ПДР, передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №166641, який 07 листопада 2021 року був складений інспектором СРПП відділення поліції, в той же день, о 00 год. 28 хв. в с. Хоросток по вул. Зарічна Шепетівського району Хмельницької обасті, ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем Opel Zаfira, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, за допомогою приладу «Драгер», та в медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП. Наявність формальних порушень з боку працівників поліції під час складення протоколу про адміністративне правопорушення, а саме: розбіжність у часі складання протоколу та відсутності акту про направлення на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , не впливають на доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення. В поліцейського були відсутні правові підстави для примусового доставлення ОСОБА_1 для проведення огляду в медичному закладі після того, коли він відмовився від огляду на місці зупинки. Тому такі доводи апеляційної скарги, як підстави для висновку, що поліцейським не дотримано порядку направлення водія для проведення огляду, не можуть бути враховані, зважаючи, що з переглянутого відеозапису видно, що він відмовився від огляду і в медичному закладі. В разі згоди на проходження огляду на стан сп`яніння направлення поліцейського на огляд мало б залишатись в медичному закладі, відтак, за відсутності бажання пройти огляд в медичному закладі, за відсутності бажання пройти огляд в медичному закладі, за відсутності правових підстав для примусового його доставлення в медичний заклад, відсутність в матеріалах справи направлення поліцейського про направлення ОСОБА_1 для проведення огляду в медичному закладі (від якого апелянт відмовився), не вказує про недотримання поліцейськими вимог відповідної Інструкції. Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, актом огляду, та даними відеозапису з нагрудної камери працівника поліції. Згідно цих записів встановлено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. При розгляді справи щодо ОСОБА_1 порушень норм процесуального та матеріального права, що могли б стати підставою для скасування постанови суду з наведених апелянтом в апеляційній скарзі мотивів, допущено не було. Суд приходить до висновку, що місцевий суд дійшов правомірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Призначене місцевим судом стягнення є достатнім для ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових правопорушень. Підстави для скасування чи зміни постанови місцевого суду відсутні. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, п о с т а н о в и в: Постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 грудня 2021 року якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Хмельницького апеляційного суду С.Д. Бережний