Постанова 4805 № 285/3078/21

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №285/3078/21 Головуючий у 1-й інст. Михайловська А. В. Категорія 36 Доповідач Павицька Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 лютого 2022 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого Павицької Т. М., суддів Микитюк О.Ю., Шевчук А.М., розглянувши у спрощеному письмовому провадженні без виклику сторін в м. Житомирі цивільну справу №285/3078/21 за позовом акціонерного товариства «Житомиробленерго» в особі Новоград-Волинського району електричних мереж до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії не облікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 13 грудня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Михайловської А.В. у м. Новоград-Волинський, в с т а н о в и в : У червні 2021 року АТ «Житомиробенерго» звернулося до суду із позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Житомиробленерго» в особі Новоград-Волинського РЕМ вартість не облікованої електричної енергії в сумі 36 499,42 грн, перерахувавши на р/р НОМЕР_1 у філії - Житомирське обласне управління ПАТ «Ощадбанк». В обґрунтування позову зазначає, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з розподілу електричної енергії до житлового будинку АДРЕСА_1 та має особовий рахунок № НОМЕР_2 . Вказує, що 15 лютого 2021 року уповноваженим представником ОСР під час проведення контрольного огляду електроустановки за адресою відповідача було виявлено факт безоблікового споживання електричної енергії, яке вчинене шляхом самовільного позаоблікового підключення електроустановки до електричної мережі, що не являється власністю ОСР з порушенням схеми обліку. Зазначає, що за виявлене порушення в присутності відповідача було складено акт, який йому вручено цього ж дня під підпис. Вказує, що 22 березня 2021 року за участю споживача відбулося засідання комісії з розгляду складеного акта про порушення №000415-20. Стверджує, що комісією було визнано акт правомірним та проведено нарахування обсягу та вартості не облікованої електроенергії за період визначений не більше загальної кількості робочих днів, у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення, яка склала 10985кВт год на суму 36 499,42 грн. Враховуючи викладене та те, що відповідач у добровільному порядку не здійснив оплату вартості необлікованої електричної енергії, просить позов задовольнити в повному обсязі та стягнути на користь АТ «Житомиробленерго» 36 499,42 грн. Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 13 грудня 2021 року позовні вимоги АТ «Житомиробленерго» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Житомиробленерго» в особі Новоград-Волинського району електричних мереж вартість не облікованої електричної енергії у розмір 36 499,42 грн. Вирішено питання судових витрат. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить його змінити та зменшити нараховану суму до розміру 10 000 грн, в решті рішення залишити без змін. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Вказує, що судом першої інстанції не враховано того факту, що він звертався до суду з клопотанням про зменшення суми нарахованої поза облікової енергії з врахуванням його матеріального стану. Зазначає, що намірів у використанні поза облікової електричної енергії в нього не було, за використану електроенергію сплачує регулярно. Вказує, що має скрутний матеріальний стан та не в змозі сплатити визначену суму збитку за не обліковану енергію. Враховуючи викладене, просить зменшити стягнуту судом першої інстанції суму вартості не облікованої енергії з 36 499,42 грн до 10 000 грн, в решті рішення залишити без змін. У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Житомиробленерго» посилається на те, що відповідач є стороною Договору споживача про розподіл (передачу) електричної енергії, відтак зобов`язаний здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії. Зазначає, що судом першої інстанції встановлено фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин. Вказує, що судом першої інстанції встановлено факт безоблікового споживання електричної енергії і дана обставина не заперечувалася відповідачем. Звертає увагу на те, що заявник не спростовує порядок нарахування вартості необлікованої електричної енергії, а просить зменшити суму нарахованих ОСР збитків враховуючи своє матеріальне становище. Враховуючи викладене, просить в задоволені апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити, а рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 13 грудня 2021 року залишити без змін. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення зазначеним вимогам закону відповідає в повній мірі. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості позовних вимог, порушення споживачем Правил споживання електричної енергії, що підтверджується відповідним актом, відповідності нарахування, проведеного енергопостачальником, Методиці. З вказаними висновками суду першої інстанції колегія апеляційного суду погоджується, з огляду на наступне. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 14 лютого 2020 року між АТ «Житомиробленерго» та ОСОБА_1 укладено договір №14-233-1 про користування електричною енергією, відповідно до п. 2.1 якого оператор системи надає споживачу послуги з розподілу (передачі) електричної енергії параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі та Кодексу системи розподілу. Споживачу ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_2 . Відповідно до п. 8.6 укладеного договору у разі порушення розрахункового обліку з вини споживача, споживач сплачує Оператору системи вартість не облікованої електричної енергії, визначену відповідно до вимог ПРРЕЕ. Актом №00415-20 від 15 лютого 2021 року встановлено, що за адресою: АДРЕСА_2 , де зареєстрований та проживає відповідач, який є споживачем електричної енергії по особовому рахунку № НОМЕР_2 , виявлено порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, яке вчинене шляхом самовільного позаоблікового підключення електроустановки до електричної мережі, що не являється власністю ОСР з порушенням схеми обліку. Вбачається, що 22 березня 2021 року відбулося засідання комісії з розгляду акту про порушення №00415-20 від 15 лютого 2021 року у присутності споживача ОСОБА_1 , де було прийнято рішення, оформлене протоколом №26, в якому зазначено інформацію про характерні порушення відповідачем ПРРЕЕ, в результаті яких комісією було визначено обсяг та вартість необлікованої енергії у сумі 36 499,42 грн. Згідно наданого позивачем розрахунку обсягу та вартості електроенергії не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення, складеного по акту про порушення про порушення №00415-20 від 15 лютого 2021 року, вбачається, що вказаний розрахунок здійснено відповідно за формулою 8 глави 8.4 ПРРЕЕ. Відповідно до п.8.4.8 ПРРЕЕ нарахування проведене не більше загальної кількості робочих днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення (з 16.02.2020 по 15.02.2021). Відносини щодо постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 Цивільного кодексу України, положеннями Закону України «Про електроенергетику» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), Закону України «Про ринок електроенергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року №312 діючих з 11 червня 2018 року (далі Правила) та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року №562 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Відповідно до частини першої статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Згідно пунктів 62, 84 ст. 1 Закону України «Про ринок електроенергії» побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність). Споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання. Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 58 Закону України «Про ринок електроенергії» та згідно із п.п. 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 №312 (у редакції на час складання акту), споживач зобов`язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів, не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача. Згідно частини 2 статті 77 Закону України «Про ринок електроенергії» правопорушеннями на ринку електричної енергії є: … недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку, використання приладів обліку електричної енергії, неповірених або неатестованих в установленому порядку; неподання або несвоєчасне подання звітності, передбаченої цим Законом, а також надання недостовірної інформації у такій звітності; необґрунтована відмова в доступі до системи передачі або системи розподілу або у приєднанні до системи передачі або системи розподілу; пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо; відмова у доступі уповноважених працівників постачальників послуг комерційного обліку до приміщень, де розташовані лічильники електричної енергії, якщо обов`язок надання такого доступу встановлений законодавством. Згідно п.п.8.2.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням. Відповідно до п. 8.2.6 Правил на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. З матеріалів справи вбачається, що 15 лютого 2021 року уповноваженим представником ОСР під час проведення контрольного огляду електроустановки за адресою відповідача було виявлено факт безоблікового споживання електричної енергії, яке вчинене шляхом самовільного позаоблікового підключення електроустановки до електричної мережі, що не являється власністю ОСР з порушенням схеми обліку. У зв`язку з виявленими порушеннями в присутності відповідача було складено акт №00415-20, який йому вручено цього ж дня під підпис. Колегія апеляційного суду звертає увагу, що ОСОБА_1 будь яких заперечень щодо виявленого порушення або неправомірності дій працівників АТ «Житомиробленерго» Новоград-Волинського РЕМ в акті не зазначив. Отже, факт самовільного підключення до мереж енергопостачальника, був зафіксований в акті №00415-20 від 15.02.2021, який містить виклад обставин порушення та складений у відповідності до вимог п.п. 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії. Також факт виявленого порушення у відповідача зафіксований фотозйомкою. До суду першої інстанції позивачем було надано фотокартки місця події, які описані у акті про порушення №00415-20 від 15.02.2021. Відповідач в супереч вимогам ст. 81 ЦПК України не надав суду доказів, які б спростували обставини, які викладені у зазначеному вище акті щодо самовільного підключення електропроводки до мережі енергопостачальника. За таких обставин, колегія суддів вважає, доведеним вину відповідача в порушенні Правил роздрібного ринку електричної енергії. Відповідно до протоколу №26 від 22.03.2021 засідання комісії Новоград-Волинського РЕМ з розгляду акту про порушення №00415-20 від 15.02.2021 вартість необлікованої електричної енергії розрахована на підставі п.8.4.13. ПРРЕЕ і складає 36 499,42 грн. Ураховуючи викладені обставини колегія суддів вважає, що висновок суду про стягнення з відповідача збитків за порушення правил роздрібного ринку електричної енергії в сумі 36 499,42 грн правильний, відповідає вимогам закону і встановленим по справі обставинам. Доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції матеріального стану заявника та його не спроможності здійснити оплату нарахованої суми на правильність рішення суду першої інстанції не випливають з огляду на таке. Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта. У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким. Статтями 4 ЦПК України, 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Статтею 16 ЦК України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Відтак, колегія суддів зазначає, що суд не вправі перебирати на себе повноваження державних органів, чи органів місцевого самоврядування, визначених законом, суд не може також підміняти орган, до повноважень якого належить прийняття рішення щодо нарахування вартості не облікованої електричної енергії, приймати замість нього своє рішення та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта. Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору. Крім того, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін. Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню або зміні, апеляційним судом не встановлено. Оскільки, апеляційну скаргу залишено без задоволення підстав для розподілу судових витрат не вбачається. Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 13 грудня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Головуючий Судді