Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/10547/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 січня 2022 р.Справа № 440/10547/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Спаскіна О.А., Суддів: П`янової Я.В. , Любчич Л.В. , за участю секретаря судового засідання Мироненко А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фонду державного майна України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.10.2021 року, головуючий суддя І інстанції: О.О. Кукоба, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 08.10.21 року по справі № 440/10547/21 за позовом Приватного підприємства "Центр незалежної оцінки та експертизи" до Фонду державного майна України про визнання незаконним та скасування наказу, ВСТАНОВИВ: Позивач, Приватне підприємство "Центр незалежної оцінки та експертизи", звернувся до суду з позовом до Фонду державного майна України (надалі - відповідач, ФДМУ) про визнання незаконним та скасування наказу від 25.08.2021 №1480 "Про анулювання сертифіката суб`єкта оціночної діяльності від 24 квітня 2020 року № 336/20". Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06.10.2021 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Фонду державного майна України від 25.08.2021 №1480 "Про анулювання сертифіката суб`єкта оціночної діяльності від 24 квітня 2020 року № 336/20". Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Фонду державного майна України на користь Приватного підприємства "Центр незалежної оцінки та експертизи" судові витрати у розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень). Відповідач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягав на законності судового рішення та просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином. Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалось. Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ПП "Центр незалежної оцінки та експертизи" у визначеному законом порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 30979118; є суб`єктом оціночної діяльності на підставі сертифіката суб`єкта оціночної діяльності від 24.04.2020 №336/20. Оцінювачем ОСОБА_1 у 2019 році складено Звіт №874 з визначення ринкової вартості акцій ПрАТ "Білоцерківська агропромислова група" /т. 2, а.с. 3-57/. 05.07.2021 рецензентом ФДМУ ОСОБА_2 підготовлено рецензію на копію Звіту №874 з визначення ринкової вартості акцій /т. 2, а.с. 58-61/, за висновком якої Звіт класифіковано за ознакою абзацу п`ятого пункту 67 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440, як такий, що начебто не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний. Наказом ФДМУ від 25.08.2021 №1480 "Про анулювання сертифіката суб`єкта оціночної діяльності від 24 квітня 2020 року № 336/20" анульовано сертифікат суб`єкта оціночної діяльності, виданий ПП "Центр незалежної оцінки та експертизи", з підстав, визначених абзацом другим частини першої статті 20 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", згідно з абзацом десятим пункту 1 розділу ІІ Положення про порядок анулювання сертифікатів суб`єктів оціночної діяльності суб`єктів господарювання та їх поновлення після анулювання, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 27.03.2006 №513, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.04.2006 за №417/12291 (у редакції наказу Фонду державного майна України від 01.10.2015 №1465) (із змінами), за наявності у Фонді державного майна України звіту про визначення ринкової вартості акцій, що за результатами рецензування рецензентом, який працює у штаті Фонду державного майна України, класифікується за ознакою абзацу п`ятого пункту 67 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2013 №1440 /т. 1, а.с. 12/. Не погоджуючись із таким наказом відповідача, позивач оскаржив його до суду. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та не доведеності відповідачем правомірності прийнятого ним рішення. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного регулювання визначені Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" від 12.07.2001 №2658-III (надалі Закон №2658-III). Цей закон розрізняє суб`єктів оціночної діяльності (стаття 5) та оцінювачів (стаття 6). До суб`єктів оціночної діяльності належать, зокрема, суб`єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону. Оцінювачами можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог цього Закону. Відповідно до частини першої статті 18 Закону №2658-III сертифікат суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання (далі - сертифікат) є документом, що засвідчує право суб`єкта оціночної діяльності на внесення його до Державного реєстру суб`єктів оціночної діяльності, які здійснюють оціночну діяльність у формі практичної діяльності з оцінки майна та які визнані суб`єктами оціночної діяльності за напрямами оцінки майна, що в ньому зазначені. У свою чергу, за змістом частин першої, четвертої статті 3 Закону №2658-III оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону. Згідно з частинами першою, другою статті 12 Закону №2658-III звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна. У силу положень абзацу другого частини першої статті 20 Закону №2658-III сертифікат може бути анульовано Фондом державного майна України за наявності порушень вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів з оцінки майна, виявлених шляхом рецензування, які призвели до визнання неякісною оцінки майна, проведеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, або оцінювачами, які працюють у його штатному складі. Частиною третьою зазначеної статті встановлено, що порядок розгляду питань про анулювання сертифіката та його поновлення встановлюється Фондом державного майна України. Наказом Фонду державного майна України від 27.03.2006 №513 затверджено Положення про порядок анулювання сертифікатів суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання та їх поновлення після анулювання (надалі Положення №513). Пунктом 1 розділу І Положення №513 визначено, що для анулювання сертифіката Фонд видає наказ, у якому зазначаються причини, на підставі яких було прийняте відповідне рішення. Накази про анулювання сертифікатів підлягають опублікуванню в додатку до Державного інформаційного бюлетеня про приватизацію - газеті Відомості приватизації, а також на офіційному веб-сайті Фонду в мережі Інтернет. Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Положення №513з а результатами рецензування звітів про оцінку майна, майнових прав (далі - оцінка майна), що здійснюється відповідно до вимог законодавства з оцінки майна та професійної оціночної діяльності, Фонд приймає одне з таких рішень: попереджає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо недопущення у подальшому порушень нормативно-правових актів з оцінки майна та професійної оціночної діяльності у разі наявності одного звіту про оцінку майна, що класифікується згідно з абзацом четвертим пункту 67 Національного стандарту № 1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 (далі - Національний стандарт № 1); анулює сертифікат у разі наявності одного і більше звітів про оцінку майна, що класифікуються згідно з абзацом четвертим пункту 67 Національного стандарту № 1, або якщо один і більше звітів про оцінку майна класифікуються за абзацом п`ятим пункту 67 Національного стандарту № 1; звертається до Екзаменаційної комісії з пропозицією розглянути на її засіданні питання щодо позбавлення (анулювання) кваліфікаційних свідоцтв або інших кваліфікаційних документів оцінювача, який безпосередньо склав звіт про оцінку майна; звертається до Екзаменаційної комісії з пропозицією розглянути на її засіданні питання про необхідність пройти підвищення кваліфікації оцінювачем за напрямами оцінки майна та спеціалізаціями в межах цих напрямів, що відповідають напрямам та спеціалізаціям звіту про оцінку майна, щодо якого були зауваження; звертається до Екзаменаційної комісії з пропозицією розглянути на її засіданні питання про необхідність надати Екзаменаційній комісії для рецензування додатково декілька звітів про оцінку майна за напрямами оцінки майна та спеціалізаціями в межах цих напрямів, що відповідають напрямам та спеціалізаціям звіту про оцінку майна, щодо якого були зауваження. Відповідно до частини першої статті 13 Закону №2658-III рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна). У силу пункту 63 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440 (надалі - Національний стандарт №1) рецензування полягає у неупередженому об`єктивному розгляді оцінки майна особою, яка не має особистої матеріальної або іншої заінтересованості в результатах такої оцінки, відповідно до напряму та спеціалізації її кваліфікаційного свідоцтва. Пунктом 67 Національного стандарту №1 передбачено, що рецензія повинна містити висновок про відповідність звіту вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та про можливість його використання з відповідною метою, у тому числі про достовірність оцінки майна. Звіт класифікується за такими ознаками: звіт повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна; звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки; звіт не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків; звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний. У цій справі предметом спору є правомірність наказу ФДМУ про анулювання ПП "Центр незалежної оцінки та експертизи" сертифіката суб`єкта оціночної діяльності. Суд зауважує, що у силу наведених вище положень Закону №2658-III сертифікат суб`єкта оціночної діяльності може бути анульовано Фондом державного майна України за наявності порушень вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів з оцінки майна, виявлених шляхом рецензування, які призвели до визнання неякісною оцінки майна, проведеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. У спірних відносинах підставою для анулювання ПП "Центр незалежної оцінки та експертизи" сертифіката суб`єкта оціночної діяльності слугувала рецензія від 05.07.2021 на копію Звіту №874 з визначення ринкової вартості акцій, складена оцінювачем ФДМУ, головним спеціалістом Вільчинською Я.В. У силу пункту 65 Національного стандарту №1 у рецензії повинні зазначатися: підстави проведення рецензування; повна назва звіту про оцінку майна, що був об`єктом рецензування, відомості про його виконавців, їх кваліфікацію та висновок про можливість проведення зазначеними особами оцінки майна відповідно до правових вимог провадження професійної оціночної діяльності; строк проведення рецензування і дата підписання рецензії; висновок про обґрунтованість вибору виду вартості та її відповідність вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна; висновок про зібрані виконавцем звіту про оцінку майна вихідні дані та іншу інформацію (їх повнота, достатність для проведення оцінки майна та розкриття у звіті); висновок про відповідність і правильність застосування під час проведення оцінки методичних підходів, методів та оціночних процедур з урахуванням мети і бази оцінки, обґрунтованість використаних припущень; загальний висновок про достовірність оцінки майна. З матеріалів справи, зокрема, копії зазначеної рецензії, слідує, що у пункті 1 рецензії зазначено, що за текстом копії Звіту відсутні згадки та інформації про договір із замовником (номер, дата укладення, сторони договору), а у додатках до копії Звіту відсутня копія договору /т. 2, а.с. 58/. Однак, наведення зазначеної інформації не вимагається положеннями пункту 56 Національного стандарту №1, а тому такі доводи рецензента є безпідставними. Пункт 3 рецензії містить доводи рецензента про те, що фінансова звітність ПрАТ "Білоцерківська агропромислова група" за формою №1 "Баланс" та за формою №2 "Звіт про фінансові результати" не є окремими додатками, а є частиною аудиторського висновку. Проте такі доводи рецензента є надуманими адже зазначені документи є окремою фінансовою звітністю, що подається суб`єктами господарювання до податкових органів. Доводи рецензента про те, що у Звіті відсутня інформація про діяльність підприємства, про характеристику продукції та ринків збуту, аналіз фінансового-господарської діяльності емітента акцій, майнового та фінансового стану на дату оцінки та за період, що передує цій даті є надуманими, адже відповідна інформація наведена у Висновку (Звіті) щодо огляду проміжної фінансової звітності ПрАТ "Білоцерківська агропромислова група", складеному Полтавським бюро судово-економічної експертизи та аудиту, що є невід`ємною складовою Звіту №874 /т. 2, а.с. 13-26/. Необґрунтованими є посилання рецензента у пункті 7 рецензії на необхідність застосування виключно майнового підходу для оцінки майна, адже у силу пункту 7 Національного стандарту №3 "Оцінка цілісних майнових комплексів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2006 №1655, для проведення оцінки цілісного майнового комплексу застосовуються такі основні методичні підходи: майновий; дохідний; порівняльний. При цьому суд зауважує, що предметом оцінки у спірних відносинах була не вартість цілісного майнового комплексу ПрАТ "Білоцерківська агропромислова група", а визначення ринкової вартості акцій названого підприємства, тобто застосування Національного стандарту №3 не є визначальним. Поряд з цим, пунктом 38 Національного стандарту №1 визначено, що для проведення оцінки майна застосовуються такі основні методичні підходи: витратний, дохідний, порівняльний. Безпідставними є доводи рецензента у пункті 9 рецензії про те, що за текстом Звіту відсутні пояснення стосовно включення/невключення розміру ПДВ до визначення вартості однієї акції, адже вартість однієї акції у розмірі 0,25 грн оцінювачем визначення з урахуванням ПДВ, про що прямо зазначено у висновку про вартість акцій. Здійснення оцінювачем аналізу впливу на визначення оцінки майна зовнішніх факторів, економічної ситуації тощо (пункт 12 рецензії) у силу пункту 52 Національного стандарту №1 є обов`язковим виключно у разі застосування порівняльного методу, тоді як у спірних відносинах оцінки проведена за витратним методом. Разом з цим, суд враховує, що у пункті 16 рецензії міститься посилання на відповідність висновку про вартість акцій вимогам пункту 60 Національного стандарту №1, а у висновках рецензента зазначено, що обраний вид вартості відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна. З урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що складена оцінювачем ФДМУ, головним спеціалістом Вільчинською Я.В. 05.07.2021 рецензія на Звіт №874 не відповідає вимогам неупередженості та об`єктивності, як те передбачено положеннями пункту 63 Національного стандарту №1, оскільки містить ряд суперечливих висновків, що не підтверджені ні нормативно, ні документально. Наведене, у свою чергу, ставить під сумнів обґрунтованість, доцільність та необхідність анулювання позивачу сертифіката суб`єкта оціночної діяльності. При цьому суд акцентує увагу на тому, що використаний відповідачем у спірних відносинах спосіб реалізації владної управлінської функції є винятковим та найсуворішим способом заходу впливу на суб`єкта оціночної діяльності, застосуванню якого має передувати повне та всебічне встановлення контролюючим органом визначених законом підстав для вжиття такого заходу впливу. Однак, у спірних відносинах відповідач не вживав заходів щодо встановлення об`єктивної істини, не пропонував позивачу надати письмові пояснення та/або додаткові документи з приводу виконаної оцінки. До того ж, безпосередньо Звіт №874 з визначення ринкової вартості акцій складений оцінювачем ОСОБА_1 , що веде діяльність на підставі сертифіката від 14.07.2001 №2480 /т. 2, а.с. 53/. До Звіту додано письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення /т. 2, а.с. 8 - зворот/. З урахуванням наведеного, суд звертає увагу на те, що відповідачем не вживались жодні заходи впливу щодо оцінювача ОСОБА_1 , яким складено Звіт №874 з визначення ринкової вартості акцій. Крім того відповідачем не наведено жодних доводів, що свідчили б про настання будь яких негативних наслідків у результаті застосування висновку про визначення ринкової вартості акцій, недостовірність визначеної оцінювачем вартості тощо. Разом з тим суд звертає увагу на те, що у Положенні №513 відсутній абзац десятий пункту 1 розділу ІІ, посилання на який міститься у спірному наказі Фонду у якості підстави для анулювання позивачу сертифіката суб`єкта оціночної діяльності. Судом враховано, що позивач має чинні зобов`язання за договорами про закупівлю послуг з оцінки арештованого майна та прав у виконавчому провадженні, укладеними з Північно-Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Суми) /т. 1, а.с. 67-73/, Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Харків) /т. 1, а.с. 74-79/, Акціонерним товариством "Укргазвидобування" /т. 1, а.с. 80-88/. Листом Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 27.09.2021 вих.№24257/24382-23-21 повідомлено, що анулювання ПП "Центр незалежної оцінки та експертизи" сертифіката суб`єкта оціночної діяльності тягне за собою розірвання договору та необхідність проведення нової процедури закупівлі послуг з оцінки арештованого майна у виконавчому провадженні; при цьому припинення договору призведе до зупинення роботи 75 відділів державної виконавчої служби, оскільки без звітів про оцінку майна зупиниться процедура реалізації майна боржників у виконавчому провадженні /т. 2, а.с. 77/. Так само, листом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 29.09.2021 вих.№33976/76551/16/21/12.4 повідомлено, що станом на 27.09.2021 відділами державної виконавчої служби позивачу направлено понад 175 постанов про призначення суб`єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні, по яким не отримані звіти про оцінку майна, а проведення нової процедури закупівлі послуг з оцінки у разі розірвання договору з позивачем призведе до значного затягування строків здійснення виконавчого провадження. Отже, анулювання позивачу сертифіката є винятковим заходом впливу на суб`єкта оціночної діяльності, передумовою для застосування якого мають бути значні об`єктивно підтверджені порушення вимог чинного законодавства, адже застосування такого заходу впливу фактично призводить до зупинення господарської діяльності суб`єкта оціночної діяльності, адже подальше проведення оцінки таким суб`єктом є неможливим. Доводи представника позивача про невідповідність спірного наказу вимогам Національного стандарту України "Державна уніфікована система документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003" є безпідставними. Також суд зазначає, що право Заступника Голови Фонду Юлії Бєлової на підписання наказу від 25.08.2021 №1480 від імені Фонду підтверджено наказом від 31.05.2021 №519к, копія якого залучена до матеріалів справи /т. 1, а.с. 168-171/. Враховуючи вищевикладене, судова колегія зазначає, що застосований відповідачем у спірних відносинах захід впливу на суб`єкта оціночної діяльності шляхом анулювання його сертифіката не відповідає принципу пропорційності втручання у право суб`єкта господарювання на ведення цього виду діяльності, оскільки призводить до повного її зупинення; не ґрунтується на розумних та достатніх підставах, внаслідок чого оспорюваний наказ не відповідає критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, що визначені у статті 2 КАС України. З огляду на викладене, судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що вимоги позову ПП "Центр незалежної оцінки та експертизи" про визнання протиправним та скасування спірного наказу слід задовольнити. За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірності прийнятого рішення, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність доводів, якими мотивовано судове рішення, зводяться до переоцінки належним чином проаналізованих судом першої інстанції доказів та не дають підстав вважати висновки суду помилковими, а застосування норм матеріального та процесуального права неправильним. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують. Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Фонду державного майна України - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.10.2021 року по справі № 440/10547/21 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді Я.В. П`янова Л.В. Любчич Повний текст постанови складено 17.01.2022 року