Ухвала КАС ВС № 160/7943/19

УХВАЛА 31 січня 2022 року Київ справа №160/7943/19 адміністративне провадження №К/990/1856/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Тацій Л.В., суддів: Бучик А.Ю., Стрелець Т.Г., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року та ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року у справі №160/7943/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.10.2019 у справі №160/7943/19, яке набрало законної сили, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення ОСОБА_1 розміру виплати нарахованої пенсії, починаючи з 01.01.2018; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 01.01.2018 з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 04.10.2019 у справі №160/7943/19 шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду від 04.10.2019 у вказаній справі. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.10.2019 у справі № 160/7943/19 відмовлено. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання оригінала документа на підтвердження сплати судового збору та надання копій апеляційної скарги, відповідно до кількості учасників справи, а також апеляційну скаргу (оригінал), разом з доданими до скарги матеріалами, для долучення до матеріалів даної адміністративної справи. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику. Позивач не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року та ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року, ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про встановлення судового контролю. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 25 січня 2022 року №132/0/78-22 на підставі службової записки судді-доповідача відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду та Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду здійснено за допомогою автоматизованої системи заміну судді Стеценка С.Г. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: Тацій Л.В. (суддя-доповідач), Бучик А.Ю., Стрелець Т.Г. При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегія суддів дійшла висновку про таке. Щодо вимоги касаційної скарги про скасування ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року слід зазначити наступне. Відповідно до приписів частини 1, 2 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. У касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Так, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4 (відмови у відкритті провадження у справі), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Як вбачається з приписів зазначених норм, законодавцем передбачено оскарження рішень та ухвал суду першої інстанції у касаційному порядку виключно після їх перегляду в апеляційному порядку. Відповідно до відомостей, наявних в Єдиному реєстрі судових рішень оскаржувані рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглядалися, отже, касаційна скарга на вказані судові рішення подана передчасно. Аналіз правових норм та обставин справи дає можливість вважати, що підстави для відкриття касаційного провадження за даною касаційною скаргою в частині оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2021 року відсутні. Щодо оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року слід зазначити таке. Так, касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Відповідно до частини четвертої статті 332 КАС України розгляд заяви особи про поновлення строку на касаційне оскарження здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції, склад якої визначений у порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу. Перевіривши доводи поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, наведені у заяві про поновлення строку, колегія суддів вважає, що наведені скаржником обставини свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, виходячи з такого. Відповідно до частин першої та другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Так, початок перебігу тридцятиденного строку на касаційне оскарження судового рішення відліковується від дати складання повного тексту такого судового рішення, а за умов, передбачених частиною другою статті 329 КАС України строк підлягає безумовному поновленню у разі подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення судового рішення. Суд встановив, що копію ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року (відомості про дату складення повного тексту відсутні) скаржник отримав за допомогою засобів поштового зв`язку 03 січня 2022 року, що підтверджується даними конверту Третього апеляційного адміністративного суду. Відповідно до даних конверту та трекінгу Укрпошти позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою 12 січня 2022 року, тобто в межах тридцятиденного строку з дня отримання копії судового рішення. Розглянувши заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин його пропуску та наявність підстав для його поновлення. Проте, касаційна скарга подана без дотримання процесуальних положень про її форму та зміст, у зв`язку з чим її слід залишити без руху і надати строк для усунення недоліків з огляду на таке. Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору, якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору. Як вбачається з матеріалів касаційної скарги заявником не було дотримано вищевказаної вимоги - до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору. Касаційна скарга містить клопотання про звільнення від сплати судового збору, в якому скаржник зазначає, що приписами статті четвертої Закону № 3674-VI не передбачено ставки судового збору за звернення із заявою в порядку судового контролю за виконанням судового рішення, оскільки така вимога відсутня за законом, на позивача не поширюється обов`язок сплати судового збору за звернення до суду з такою заявою, а тому і за звернення з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції, прийнятої за результатами розгляду такої заяви, судовий збір також не справляється. Також, заявник, вказує на те, що він вже подавав касаційну скаргу до Верховного Суду в даній справі, сплачував судовий збір на виконання ухвали Верховного Суду від 20.04.2021, хоча і вважав таку ухвалу незаконною. Розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд приходить до висновку, що воно задоволенню не підлягає з наступних підстав. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.05.2018 у справі №12-66гс18, відступивши від висновку, викладеного в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18.01.2018 у справі № 565/256/15-ц, сформувала правову позицію щодо застосування Закону України "Про судовий збір" щодо сплати судового збору при апеляційному та касаційному оскарженні ухвал суду. У цій постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено ставку судового збору з апеляційної і касаційної скарг на ухвалу суду у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Зазначене положення стосується подання зокрема касаційних скарг на всі без винятку ухвали суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом України "Про судовий збір" справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами яких виносяться відповідні ухвали. Також, колегія суддів звертає увагу на те, що зазначена ставка судового збору передбачена за кожне окреме звернення зокрема з касаційною скаргою на ухвалу суду; заяву про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду. Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Щодо розміру судового збору слід зазначити таке. За змістом підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У частині 1 статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до статті 7 Закону України від 02 грудня 2021 року №1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» у 2022 році установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01 січня 2022 року в розмірі 2481,00 грн. Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з даною касаційною скаргою, складає 2481,00 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. Для усунення недоліків касаційної скарги в частині розміру сплаченого судового збору, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2481,00 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055), призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір. Отже, скаржнику необхідно сплатити вищевказану суму судового збору або вказати підстави звільнення від сплати судового збору. Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України. Відповідно до положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 248, 329, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року у справі №160/7943/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року у справі №160/7943/19. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року у справі №160/7943/19 - залишити без руху. Надати скаржнику строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали. Роз`яснити, що у разі не усунення зазначених недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк, касаційна скарга буде повернута заявнику. Надіслати скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Л.В. Тацій Суддя А.Ю. Бучик Суддя Т.Г. Стрелець