Постанова Дніпровський апеляційний суд № 212/8638/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/957/22 Справа № 212/8638/21 Суддя у 1-й інстанції - Колочко О. В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 лютого 2022 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Бондар Я.М. суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П. сторони справи : позивач ОСОБА_1 відповідач- Виконавчий комітет Покровської районної в місті Кривому Розі ради, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому порядку згідно ч.13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача Виконавчого комітету Покровської районної в місті Кривому Розі ради на рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 жовтня 2021 року, ухваленого суддею Колочко О.В. у м. Кривому Розі, Дніпропетровської області, повний текст судового рішення складено 28 жовтня 2021 року,- ВСТАНОВИВ : У вересні 2021 року позивач ОСОБА_1 (далі Позивач) звернулася з позовом до Виконавчого комітету Покровської районної в місті ради (далі Відповідач, виконком Покровської районної в місті ради) про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона перебувала у трудових відносинах з відповідачем, і 17 квітня 2020 року о 06.30 годині з нею, при виконанні трудових обов`язків прибиральника службових приміщень стався нещасний випадок, в результаті якого вона отримала травму у вигляді закритого уламкового перелому обох кісток н/3 лівої гомілки зі зміщенням уламків. Висновком МСЕК від 08.09.2021 позивачу встановлено 60% втрати професійної працездатності та третя група інвалідності з переоглядом 01 серпня 2022 року. Вказує, що в зв`язку з отриманим трудовим каліцтвом змінилося її життя, погіршилася його якість, що завдає їй моральних страждань. Вказала, що внаслідок трудового каліцтва вона постійно відчуває біль в нозі, який віддає в область плечей, верхніх кінцівок, спину, суглоби, груді, що додає скутість рухів тазостегнового суглобу після сну. Зазначила, що вона практично не пересувається, її мучать головні болі. Вона не може приділяти належну увагу онукам та гратися з ними, поратися по господарству, вести звичний спосіб життя, який існував до травми. Вказала, що вона вимушена постійно проходити лікування, приймати знеболюючи ліки, що позбавляє її можливості вести повноцінний спосіб життя. Позивач зазначає, що вона постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це постійно негативно позначається на її душевному та фізичному стані. Вказала, що її самопочуття не поліпшується, негативні зміни у її житті є незворотними, усвідомлення чого завдає їй душевного болю та моральних страждань. Просила суд стягнути з відповідача на її користь у відшкодування моральної шкоди 210 000 гривень. Рішенням Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 жовтня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Покровської районної в місті Кривому Розі ради про відшкодування моральної шкоди задоволені частково. Стягнуто з Виконавчого комітету Покровської районної в місті Кривому Розі ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у зв`язку з ушкодженням здоров`я в розмірі 60 000 (шістдесят тисяч) гривень без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з Виконавчого комітету Покровської районної в місті Кривому Розі ради в дохід держави судовій збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень. Відповідач Виконавчий комітет Покровської районної в місті Кривому Розі ради, будучи незгодним з ухваленим судовим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове рішення, яким у повному обсязі відмовити позивачу в задоволенні її позовних вимог. При цьому, скаржник зазначає, що судом першої інстанції не враховано відсутності вини відповідача у настанні з ОСОБА_1 нещасного випадку, а визначений судом до стягнення розмір моральної шкоди є надто завищеним, таким, що не відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості. Відповідач вважає, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження факту заподіяння позивачу моральної шкоди. Відповідач вважає, що судом не було враховано той факт, що нещасний випадок з позивачем стався саме з її вини, яка порушила вимоги закону України «Про охорону праці». Також скаржник звертає увагу на те, що оскільки втрата працездатності не встановлена безстроково, в подальшому є можливість відновлення працездатності та позивач може бути працевлаштована на звичайне робоче місце, яке не потребує спеціальних вимог для працівника. Відзив на апеляційну скаргу Відповідача не подано. Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч.13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України, оскільки ціна позову менша розміру ста мінімальних заробітних плат. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Відповідача не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Матеріалами справи і судом встановлено, що Позивач ОСОБА_1 з 07.07.2008 по 03.08.2020 працювала на підприємстві відповідача на посаді прибиральниці службових приміщень, 03.08.2020 звільнена з займаної посади у зв`язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я, п.2 ст.40 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки на ім`я ОСОБА_1 (а.с.10-14). Згідно копії Акту розслідування нещасного випадку від 24 квітня 2020 року, затвердженого Головою Покровської районної в місті ради Коритник В.В., 17 квітня 2020 року о 06.30 годині у коридорі на третьому поверсі біля кабінету №307 будівлі виконкому Покровської районної в місті ради, яка розташована за адресою: 50014, м. Кривий Ріг, вул. Шурупова, 2 з прибиральником службових приміщень ОСОБА_1 стався нещасний випадок, внаслідок якого вона отримала травму: закритий уламковий перелом обох кісток н/3 лівої гомілки зі зміщенням уламків. Больовий синдром. Ступінь тяжкості травми: тяжка. Відповідно до згаданого Акту видом події зазначено: падіння потерпілої. Вказано причини настання нещасного випадку: основна організаційна: невиконання вимог інструкцій з охорони праці; порушено п.п.3.1, 3.7 «Інструкції з охорони праці №5 для прибиральника службових приміщень», затвердженої розпорядженням голови Жовтневої районної у місті ради від 08.06.2015 №114-р, супутні- відсутні. Згідно даного Акту комісія з розслідування нещасного випадку дійшла висновку, що нещасний випадок з прибиральником службових приміщень виконкому Покровської районної в місті ради ОСОБА_1 , пов`язаний з виробництвом. Крім того, даним Актом встановлено, що особою, яка допустила порушення законодавства з охорони та гігієни праці зазначено ОСОБА_1 , прибиральник службових приміщень виконкому Покровської районної в місті ради, яка під час виконання своїх посадових обов`язків не узгодила з керівництвом свої дії та не скористалась драбиною, чим порушила п.п.3.1,3.7 «Інструкції з охорони праці №5 для прибиральника службових приміщень», затвердженої розпорядженням голови Жовтневої районної у місті ради від 08.06.2015 №114-р (а.с. 15-20). Відповідно до довідки МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА №059224 від 08 вересня 2021 року, ОСОБА_1 встановлено 60% втрати професійної працездатності, третя група інвалідності, у зв`язку з трудовим каліцтвом, акт від 17.04.2020, по 01 вересня 2022 року, з переоглядом 01 серпня 2022 року. Визначено потреби у медичній та соціальній допомозі: медикаментозне лікування, ВМП, санаторно курортне лікування, палиця (а.с.21). Також, відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААВ №137165 ОСОБА_1 протипоказані тривала хода, важка фізична праця. Рекомендовані заходи щодо відновлення працездатності: нагляд та лікування у сімейного лікаря (а.с.22). Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 на підставі досліджених доказів наданих сторонами, виходив з того, що внаслідок отриманого позивачем трудового каліцтва при виконанні трудових обов`язків на підприємстві Відповідача, останній спричинено моральну шкоду, і вона має право на її відшкодування в розмірі 60 000 грн. Колегія суддів повністю погоджується з таким висновком суду першої інстанції і не погоджується із доводами апеляційної скарги відповідача щодо відсутності підстав для задоволення позову, а також завищеним розміром відшкодування моральної шкоди, з огляду на таке. Відповідно до вимог ст.173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку. Статтею 3 Конституції України передбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46 Конституції України передбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону праці» відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної втрати потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Під моральною втратою потерпілого розуміються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Відшкодування моральної шкоди можливе без втрати потерпілим працездатності. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством. Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Статтею 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. У зв`язку з тим, що відповідно до положень ст. 237-1 КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок нещасного випадку на виробництві, і моральну шкоду їй заподіяно ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про необхідність відшкодування позивачу моральної шкоди за рахунок відповідача. Так, суд першої інстанції встановив, що нещасний випадок на виробництві, що призвело до втрати працездатності у позивача стався з нею 17 квітня 2020 року, під час виконання трудових обов`язків у виконавчому комітеті Покровської районної у місті ради, внаслідок трудового каліцтва ОСОБА_1 встановлена втрата професійної працездатності 60%, а також встановлено третю групу інвалідності на строк до 01 вересня 2022 року. Відповідно до частин першої та другої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)» з наступними змінами, факт заподіяння моральної шкоди пов`язують не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя. Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі №1-9/2004 ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності. Колегія суддів вважає, що, суд першої інстанції при ухваленні рішення встановив обставини справи, дав їм належну оцінку і відповідно до норм процесуального та матеріального закону обґрунтовано дійшов висновку, що позивачу заподіяна моральна шкода у зв`язку з отриманим трудовим каліцтвом під час виконання останньою трудових обов`язків в установі відповідача. Визначаючи розмір моральної шкоди, суд першої інстанції врахував роз`яснення наведені в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в правах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, взяв до уваги конкретні обставини по справі, зокрема: характер, обсяг, тривалість та наслідки заподіяних позивачу моральних страждань, стан її здоров`я, ступінь втрати професійної працездатності, яка не встановлена безстроково, вину самої ОСОБА_1 у нещасному випадку, істотність вимушених змін в її життєвих стосунках, та виходячи з міркувань розумності, виваженості та справедливості, визначив розмір моральної шкоди яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, у вигляді одноразового відшкодування в сумі 60 000 грн., яка буде відповідати розміру заподіяної моральної шкоди. Колегія суддів погоджується із визначеним судом першої інстанції розміром відшкодування моральної шкоди, стягнутої з відповідача на користь позивача, який визначено ним, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди №4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, у зв`язку із чим відхиляє доводи скаржника щодо завищеного розміру моральної шкоди. Слід зазначити, що встановити ціну людського життя, повернути близьку людину неможливо. Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає, і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга Відповідача підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін. Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381,382 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу відповідача Виконавчого комітету Покровської районної в місті Кривому Розі ради залишити без задоволення. Рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 жовтня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено 04 лютого 2022 року. Головуючий: Судді: