Постанова 4824 № 757/19693/16-ц

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 лютого 2022 року м. Київ Справа № 755/14886/17 Провадження: № 22-ц/824/931/2022 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т.О., суддів Андрієнко А.М., Нежури В.А., секретар Івасенко І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Косун Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 16 березня 2021 року, постановлену під головуванням судді Батрин О.В., за заявою ОСОБА_1 про зміну способу виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, в с т а н о в и в : У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом. Заочним рішенням Печерського районного суду міста Києва від 26 грудня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Комерційний Банк «Український Фінансовий світ» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 14 042,87 грн, недоплачену суму компенсації за дні невикористаної відпустки в сумі 2 793,87 грн. Стягнуто з ПАТ «Комерційний Банк «Український Фінансовий світ» на користь держави 551,20 грн судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. 22 березня 2017 року на зазначене заочне рішення уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український Фінансовий світ» Оберемко Р.А. подано апеляційну скаргу. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 07 червня 2017 року апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український Фінансовий світ» повернуто скаржнику. 31.07.2017 року у справі № 757/19693/16-ц Печерським районним судом було видано виконавчий лист про стягнення заборгованості, на підставі якого постановою державного виконавця Оболонського управління юстиції в м. Києві було відкрито виконавче провадження № 55046376. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2019 року скаргу ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гусєвої Я.А. про закінчення НОМЕР_1 задоволено. Визнано дії державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гусєвої Я.А. у виконавчому провадженні № 55046376 незаконними. Скасовано постанову виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гусєвої Я.А. від 23 листопада 2017 року про закінчення виконавчого провадження №55046376. У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про заміну боржника у виконавчому провадженні з примусового виконання заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 26 грудня 2016 року у справі № 757/19693/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Комерційний Банк «Український Фінансовий світ» про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, з АТ «Комерційний Банк «Український Фінансовий світ» на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2020 року заяву ОСОБА_1 про заміну сторони боржника у виконавчому провадженні залишено без задоволення. У жовтні 2020 року адвокат Косун В.А. в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про зміну способу виконання судового рішення, обґрунтувавши її тим, що постановою правління Національного банку України від 14 серпня 2014 року №491 «Про віднесення ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» до категорії неплатоспроможних» запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.В подальшому, постановою Правління Національного банку України від 10 листопада 2014 року №717 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ». Зазначила, що згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, 14 серпня 2019 року внесено запис про припинення ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ». Тобто, до 14 серпня 2019 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснював повноваження ліквідатора ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ». Також вказала, що на виконання заочного рішення Печерського районного суду міста Києва від 26 грудня 2016 року 31 липня 2017 року судом було видано виконавчий лист, проте, постановою державного виконавця від 23 листопада 2017 року виконавче провадження, відкрите на підставі даного виконавчого документу, було закінчене. Окрім того, зазначила, що ОСОБА_1 зверталася до Печерського районного суду міста Києва із заявою про заміну боржника у виконавчому провадженні з примусового виконання вищевказаного судового рішення та просила змінити божника ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» його правонаступником Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, проте ухвалою Печерського районного суду від міста Києва від 16 жовтня 2020 року вказану заяву було залишено без задоволення. Ухвала суду була мотивована тим, що з ліквідацією банку припинилися також повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Стверджувала, що рішення суду не може бути виконане у зв`язку з ліквідацією банку. Просила змінити спосіб виконання рішення Печерського районного суду міста Києва від 26 грудня 2016 року шляхом стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 14 042,87 грн та недоплачену суму компенсації за дні невикористаної відпустки в сумі 2 793,87 грн. Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 16 березня 2021 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено. Не погодившись із таким судовим рішенням, адвокат Косун В.А. в інтересах ОСОБА_1 направила апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову про задоволення вимог заяви. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає засадам цивільного судочинства, таким як верховенство права та обов`язковість судових рішень, оскільки не дає змоги ОСОБА_1 досягти ефективного захисту її порушених прав і доступу до суду. Також відмітила, що судом не було враховано положення ст. 240-1 КЗпП України, якою передбачено, що у разі ліквідації відповідача (боржника) в трудовому спорі, його правонаступником та виконавцем зобов`язань являється ліквідатор. Крім того зазначила, що виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, тому процесуальне правонаступництво можливе на будь-якій стадії цивільного процесу, у тому числі і на стадії виконання судового рішення. Ухвалами Київського апеляційного суду від 23 грудня 2021 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за їх відсутності. Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Як убачається із матеріалів справи та встановлено судом, заочним рішенням Печерського районного суду міста Києва від 26 грудня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Комерційний Банк «Український Фінансовий світ» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 14 042,87 грн, недоплачену суму компенсації за дні невикористаної відпустки в сумі 2 793,87 грн. Стягнуто з ПАТ «Комерційний Банк «Український Фінансовий світ» на користь держави 551,20 грн судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. На підставі постанови Правління Національного банку України від 14.08.2014 року № 491 «Про віднесення ПАТ «КБ «УФС» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 14.08.2014 року № 69 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «УФС», згідно з яким з 15.08.2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноважену особу. Постановою Правління Національного банку України від 10.11.2014 року № 717 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ «КБ «УФС». Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду від 13.11.2014 року № 119 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «УФС». 22 березня 2017 року на зазначене заочне рішення уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ«Комерційний банк «Український Фінансовий світ» подано апеляційну скаргу. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 07 червня 2017 року апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Український Фінансовий світ» повернуто скаржнику. 31.07.2017 року у справі № 757/19693/16-ц Печерським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист про стягнення заборгованості, на підставі якого постановою державного виконавця Оболонського управління юстиції в м. Києві було відкрито виконавче провадження № 55046376. Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувачі 14.08.2019 року внесено запис про припинення ПАТ «КБ «УФС». Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2019 року скаргу ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гусєвої Я.А. про закінчення НОМЕР_1 задоволено. Визнано дії державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гусєвої Я.А. у виконавчому провадженні № 55046376 незаконними. Скасовано постанову виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гусєвої Я.А. від 23 листопада 2017 року про закінчення виконавчого провадження №55046376. У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про заміну сторони боржника у виконавчому провадженні з примусового виконання заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 26 грудня 2016 року у справі № 757/19693/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Комерційний Банк «Український Фінансовий світ» про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, в якій просила замінити сторону боржника на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2020 року заяву ОСОБА_1 про заміну сторони боржника у виконавчому провадженні залишено без задоволення. Згідно з офіційною інформацією Автоматизованої системи виконавчих проваджень, 08.07.2020 р. державним виконавцем винесено постанову про закінчення ВП № 55046376 у зв`язку з ліквідацією банку (а.с. 161-162). Відмовляючи в задоволенні заяви про зміну способу виконання судового рішення, суд першої інстанції виходив із того, що юридичну особу ПАТ «Комерційний Банк «Український Фінансовий світ» ліквідовано, а Фонд гарантування вкладів фізичних осіб лише здійснював владні повноваження щодо ведення тимчасової адміністрації (ліквідації) банку та виплати відшкодування за вкладами в порядку, встановленому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а тому відсутні підстави для зміни способу виконання рішення суду. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ст.14 ЦПК України при набранні рішенням законної сили воно є обов`язковим до виконання на всій території України, а державна виконавча служба, як єдиний орган примусового виконання, зобов`язана прийняти всі необхідні заходи для його виконання. Згідно із ч.3 ст.32 Закону України Про виконавче провадження за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення. Відповідно до ч.1 ст.435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Згідно ч.3 ст.435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Отже, під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості. Спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у ст.16 ЦК України способів захисту цивільних прав. Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. При вирішенні питання про зміну способу виконання рішення суду підлягають з`ясуванню обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення суду. При цьому, у будь-якому випадку при зміні способу і порядку виконання рішення суду суд не може змінювати останнє по суті. При вирішенні питання про зміну способу виконання суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про неможливість виконання рішення. Задоволення таких заяв можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувану, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо). Отже, чинне законодавство пов`язує можливість відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення суду лише за умов доведення заявником існування обставин, що ускладнюють виконання або роблять його неможливим. Водночас, змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті. Процедура виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним законом, що унормовує дані правовідносини. Згідно з пунктом 16 частини першої статті 2 Закону тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до частини першої статті 3 вказаного Закону фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку (пункт 17 частини першої статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»). Статтею 36 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації. Зокрема, згідно з пунктами 1,2 частини п`ятої цієї статті, під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку). Відповідно до частини першої статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Особливості припинення банку як юридичної особи встановлюються законом. Частинами третьої, четвертою статті 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що ліквідація банку вважається завершеною, а банк ліквідованим з моменту внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У день внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців повноваження Фонду як ліквідатора щодо такого банку припиняються і Фонд надсилає Національному банку України звіт про завершення ліквідації банку. Встановлено, що 14.08.2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення ПАТ «КБ «УФС»як юридичної особи, тобто ліквідація банку вважається завершеною, а сам банк ліквідованим. Отже, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб як ліквідатора також є припиненими з 14 серпня 2019 року, що унеможливлює виплату будь-яких грошових сум вказаним Фондом, як ліквідатором зазначеного банку. Оскільки юридичну особу ПАТ «КБ «УФС» ліквідовано, а Фонд гарантування вкладів фізичних осіб лише здійснював владні повноваження щодо ведення тимчасової адміністрації (ліквідації) банку та виплати відшкодування за вкладами в порядку, встановленому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», то і відсутні підстави для зміни способу виконання рішення суду. При цьому, колегія суддів зазначає, що у заяві про зміну способу виконання рішення суду позивачка фактично просить замінити боржника, проте вказане питання вже вирішено судом в ухвалі Печерського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2020 року. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування районним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а тому колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про встановлення способу і порядку виконання рішення. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу адвоката Косун Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 16 березня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий Т.О. Невідома Судді А.М. Андрієнко В.А. Нежура