Постанова Київський апеляційний суд № 759/7883/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 759/7883/21 Головуючий в суді І інстанції - Ул`яновська О.В. Провадження № 33/824/160/2022 Доповідач в суді II інстанції - Ігнатченко Н.В. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 31 січня 2022 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду Ігнатченко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 26 квітня 2021 року, за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , громадянина України, фізичного особи-підприємця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною 1 статті 44-3 КУпАП, В С Т А Н О В И В : Відповідно допротоколу про адміністративне правопорушення №369 від 06.04.2021 року ФОП ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 06.04.2021 о 11 год. 59 хв. перебуваючи на робочому місці не забезпечив дотримання обмежувальних протиепідемічних заходів на період карантину, а саме: не нанесено маркування для дотримання дистанції не менше 1,5 м для перебування в черзі, в тому числі між місцями надання послуг; не організовано центральний збір використаних засобів індивідуального захисту в окремі контейнери (урни); відсутня на вході до закладу інформація щодо можливої кількості відвідувачів залежно від площі, чим ФОП ОСОБА_1 порушив вимоги, ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» пп. 12 п. 3 (останній абзац) постанови КМУ від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів із метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARA-CoV-2» підпункт пункту протоколу Постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій виконавчого органу КМР (КМДА), п.п. 6, 9 постанови ГДСЛ України №20 від 09.05.2020, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 44-3 КУпАП. Постановою судді Святошинського районного суду м. Києва від 26 квітня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за частиною 1 статті 44-3 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 17 000 гривень, а також стягнуто судовий збір на користь держави у розмірі 454 гривні. Не погоджуючись з вказаною постановою, 28 жовтня 2021 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на незаконність постанови судді та необхідність її скасування із закриттям провадження у даній справі, обмежившись усним попередженням, враховуючи, що на момент перевірки в приміщенні не було нікого крім нього, на дверях (фото в справі) є попередження щодо карантинних умов, раніше він до адмінвідповідальності не притягався, адміністративне правопорушення є малозначним, просив обмежитись усним зауваженням а провадження в справі закрити. Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного. Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, виходячи з положень ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. За наслідками перевірки рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, встановлено, що при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення, судом належним чином були досліджені докази, що містяться в матеріалах справи, зокрема, дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення №369 від 06.04.2021 року, який містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про події правопорушення та особу, яка його вчинила, а також поясненнями самого ОСОБА_1 .. Вказаним доказам суддя місцевого суду надав належну оцінку, та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.443 КУпАП, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції. Так, ФОП ОСОБА_1 в порушення вимог ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» пп. 12 п. 3 (останній абзац) постанови КМУ від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів із метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARA-CoV-2» підпункт пункту протоколу Постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій виконавчого органу КМР (КМДА), п.п. 6, 9 постанови ГДСЛ України №20 від 09.05.2020,, 18 вересня 2020 року, 06.04.2021 о 11 год. 59 хв. перебуваючи на робочому місці не забезпечив дотримання обмежувальних протиепідемічних заходів на період карантину, а саме: не нанесено маркування для дотримання дистанції не менше 1,5 м для перебування в черзі, в тому числі між місцями надання послуг; не організовано центральний збір використаних засобів індивідуального захисту в окремі контейнери (урни); відсутня на вході до закладу інформація щодо можливої кількості відвідувачів залежно від площі, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП. Твердження апелянта про те, щона момент перевірки в приміщенні не було нікого крім нього, на дверях (фото в справі) є попередження щодо карантинних умов, він мав усі можливості щодо неухильного виконання ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» пп. 12 п. 3 (останній абзац) постанови КМУ від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів із метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARA-CoV-2» підпункт пункту протоколу Постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій виконавчого органу КМР (КМДА), п.п. 6, 9 постанови ГДСЛ України №20 від 09.05.2020, Інші доводи, поданої апеляційної скарги, не спростовують висновків суду першої інстанції. Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено. Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, однак не обмежений її доводами. Згідно із ст.22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган, уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. За результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вважаю, що вчинене ним адміністративне правопорушення є малозначним, у зв`язку з наступним. Як видно із матеріалів справи, вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення полягало в тому, що ним не нанесено маркування для дотримання дистанції не менше 1,5 м для перебування в черзі, в тому числі між місцями надання послуг; не організовано центральний збір використаних засобів індивідуального захисту в окремі контейнери (урни); відсутня на вході до закладу інформація щодо можливої кількості відвідувачів залежно від площі, тобто вчинив разове правопорушення, яке не потягло за собою будь-яких негативних наслідків, а тому вказане адміністративне правопорушення через свою малозначність не становить такого ступеня протиправності, який би свідчив про необхідність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Крім того, звільняючи ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КУпАП, суд апеляційної інстанції приймає до уваги також дані про особу правопорушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався. З урахуванням викладеного, вважаю, що постанова судді Святошинського районного суду м. Києва від 26 квітня 2021 року підлягає зміні. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 26 квітня 2021року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП - змінити. Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ст.44-3 КУпАП на підставі ст.22 КУпАП, у зв`язку із малозначністю вчиненого нею правопорушення, обмежившись усним зауваженням. Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Н.В.Ігнатченко