Постанова Київський апеляційний суд № 759/20893/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 759/20893/21 Головуючий у суді І інстанції Сенько М.Ф. Провадження № 33/824/166/2022 Доповідач у суді ІІ інстанції Ігнатченко Н.В. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 31 січня 2022 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду Ігнатченко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , за участі адвоката Лиштва Ю.В., потерпілого ОСОБА_2 та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 6 жовтня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працює, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - В С Т А Н О В И В: Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 222721 від 31 серпня 2021 року ОСОБА_1 31.08.2021р. о 11 годині 40 хвилин, керуючи автомобілем «Skoda Fabia» р.н. НОМЕР_1 в м. Києві по Брест Литовському шосе не врахував дорожню ситуацію, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення в задню частину автомобіля «Mazda», р.н. НОМЕР_2 , який закінчив розворот та рухався в попутньому напрямку, внаслідок ДТП автомобілі зазнали механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків, чим порушив вимоги п.п. 12.1, 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП. Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., та стягнуто на користь держави 454 грн. 00 коп. судового збору. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 , засобами поштового зв`язку 15 листопада 2021 року подав апеляційну скаргу, зареєстровану 19 листопада 2021 року, вважає дану постанову незаконною, мотивуючи тим, що йому було обмежено доступ до правосуддя, оскільки він завчасно повідомив суд про лікування важкої хвороби, але справу за підсудністю не було направлено до Рівненського міського суду, перерву в судовому засіданні не було зроблено з повторним викликом його до суду. При ухваленні постанови судом не було дотримано вимог щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин вчинено адміністративного правопорушення, суд не проаналізував наявні в справі докази, а його висновок про доведеність вини апелянта у порушенні ПДР є необґрунтованим. Апелянт не погоджується з даною постановою, оскільки судом не перевірені обставини вчинення ДТП та дані які мають значення для справи, також він був позбавлений можливості подати свої заперечення, клопотання про виклик свідка, призначення авто технічної експертизи та пояснення по суті справи. Протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам закону. Апелянт просив: поновити строк на апеляційне оскарження даної постанови, оскільки розгляд адмінматеріалу відбувся за його відсутності, з даною постановою він ознайомився в приміщенні суду 05 листопада 2021 року; розгляд апеляційної скарги провести за його особистої участі; скасувати постанову Святошинського районного суду м. Києва від 6 жовтня 2021 року та прийняти нову постанову, якою провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у моїх діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. При апеляційному перегляді справи ОСОБА_1 підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, та просив її задовольнити. Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні 6 грудня 2021 року подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, підтримав їх в судовому засіданні, вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, протокол та схема ДТП підписані учасниками ДТП без заперечень, в апеляційній скарзі не зазначено конкретних відомостей чи обставин про порушення законодавства під час складання протоколу. Щодо події ДТП, зазначив, що на даному відрізку дороги, у напрямку руху автомобіля Шкода під керуванням ОСОБА_3 є дорожні знаки, які інформують про наближення до розвороту зустрічного транспорту, та знаки обмеження швидкості до 50 км/год. Вважає що ОСОБА_3 не недотримався встановлених обмежень та невірно вибрав швидкість руху. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його адвоката Мазурок В.С., які підтримали апеляційну скаргу і обставини викладені в ній, та просили її задовольнити, адвоката потерпілого Лиштви Ю.В. та потерпілого ОСОБА_2 , які заперечили вимоги апеляційної скарги та підтримали письмові заперечення, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова місцевого суду є законною, обґрунтованою, підстави для її скасування відсутніа апеляційна скарга такою, що не підлягає до задоволення з огляду на наступне. За змістом ч.2 ст.294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником та в окремих випадках прокурором. Твердження апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження викладені в апеляційній скарзі щодо поновлення строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються, тому строк на подачу апеляційної скарги підлягає поновленню. Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно вимог ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, підлягають до з`ясування питання чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, рішення приймається на підставі доказів оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Вивченням матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції згідно з нормами КУпАП всебічно, повно та об`єктивно з`ясував обставини справи, дав належну оцінку доказам у їх сукупності та ухвалив постанову, зміст якої відповідає вимогам ст. 283 КУпАП. Висновки суду про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП є обґрунтованими, що підтверджується дослідженими доказами та ґрунтується на вимогах закону. Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 130 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Постанова судді суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам. Як вбачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суддя місцевого суду достатньо повно, об`єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у справі доказах. Так, відповідно до диспозиції ст. 124 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність Як вбачається з матеріалів справи, протоколу про адміністративне правопорушення ААБ 222721 ОСОБА_1 31.08.2021р. о 11 годині 40 хвилин, керуючи автомобілем «Skoda Fabia» р.н. НОМЕР_1 в м. Києві по Брест Литовському шосе не врахував дорожню ситуацію, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення в задню частину автомобіля «Mazda», р.н. НОМЕР_2 , який закінчив розворот та рухався в попутньому напрямку, внаслідок ДТП автомобілі зазнали механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків, чим порушив вимоги п.п. 12.1, 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАПчим спростовується пояснення апелянта щодо невідповідності пртоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону, оскільки в протоколі зазначено всі обставини та пункт ПДР які було порушено ОСОБА_1 . В графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення вказано « Пояснення надав на окремому аркуші та надам в суді». Заперечень щодо незгоди з протоколом не вказано. До протоколу додано схему ДТП, пояснення водіїв, посвідчення водія. На схемі місця ДТП показано розміщення автомобілів після ДТП, місце зіткнення на правій смузі руху ближче до лівої її частини, та вказано пошкодження отриманні автомобілями внаслідок ДТП: автомобіль Мазда - деформація задньої правої частини авто: бампер, праве крило заднє, розбитий задній правий фонарь; автомобіль Шкода - розбита передня частина автомобіля: капот, бампер, ліва фара, витік антифриз, що відповідає письмовим поясненням водіїв доданим до протоколу, отже характер і локалізація пошкоджень транспортних засобів, які вони отримали внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди, особливості зафіксованих на схемі ДТП положень транспортних засобів та наявних в матеріалах справи письмових поясненнях учасників пригоди дають суду підстави вважати, що дії водія ОСОБА_1 у зазначеній дорожній обстановці не відповідали вимогам Правил дорожнього руху України, зокрема п.12.1, п.12.3, 13.1. Апеляційний суд погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до п. 12.1 ПДР Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; При цьому дорожня обстановка це сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, зокрема період доби, атмосферні явища, видимість у напрямку руху, освітленість дороги, інтенсивність дорожнього руху, які повинен враховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом. Відповідно до п.12.3 ПДРУ разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди; Вищевикладене свідчить про недотримання водієм ОСОБА_1 безпечної дистанції до автомобіля Мазда, який рухався попереду, і порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.13.1 ПДР України. Відповідно доп. 13.1 Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. Диспозиція ст. 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не наведено будь-яких доводів на спростування висновків суду про наявність в його діях ознак порушення вимог п. 12.1, 12.3, 13.1 ПДР України. Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи не ставлять під сумнів законність постанови судді Святошинського районного суду м. Києва від 6 жовтня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАп, а тому підстав для зміни чи скасування цієї постанови не вбачається. Окрім того, слід звернути увагу, що у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки. Керуючись ст.ст. 251, 252, 280, 294Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В : Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Святошинського районного суду м. Києва від 6 жовтня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАп. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 6 жовтня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАп залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Н.В.Ігнатченко