Постанова 4813 № 522/1831/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25.01.2022 року м. Одеса Єдиний унікальний номер судової справи №522/1831/21 Апеляційне провадження №22-ц/813/3961/22 Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого -Колеснікова Г.Я.(суддя-доповідач), суддів -Вадовської Л.М., Сєвєрової Є.С., за участю секретаря Кузьмук А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Іскри Світлани Леонідівни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 01 липня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Косиціної В.В., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог та відзиву на позов У січні 2021 року ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Ю.С. (далі - приватний виконавець Щербаков Ю.С.), державного підприємства «СЕТАМ» (далі - ДП «СЕТАМ»), публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - ПАТ АБ «Ургазбанк»), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Бутенко Н.П. про визнання недійсними результатів прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, оформлених актом приватного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, та скасування свідоцтва про право власності (т.1 а.с.1-9). Позов обґрунтований тим, що 09 липня 2008 року між ВАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого остання отримала в кредит 68 000 доларів США строком до 08 липня 2038 року під 13,8 % річних. Вказаний кредитний договір був забезпечений договором поруки з ОСОБА_4 та договором іпотеки, предметом якого виступила однокімнатна квартира, загальною площею 35,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 . Рішенням апеляційного суду Одеської області від 20 квітня 2012 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» в особі Одеської філії АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 597 608,82 грн., пеню в сумі 12 992, 07 грн., судовий збір 1 700 грн. та витрати на ІТЗ в сумі 120 грн. Постановою приватного виконавця Щербакова Ю.С. від 22 липня 2020 року відкрито виконавче провадження за виконавчим листом від 24 квітня 2018 року. В межах відкритого виконавчого провадження 02 грудня 2020 року вищезазначена квартира була реалізована на електронних торгах, переможцем яких стала ОСОБА_3 15 грудня 2020 року приватним виконавцем Щербаковим Ю.С. винесено акт №62637929 про реалізацію предмета іпотеки. В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо спірної квартири наявний запис про право власності 39944808, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 55959009 від 28 грудня 2020 року за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва від 28 грудня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бутенко Н.П. за реєстраційним номером 1142. Зазначала, що під час звернення стягнення на спірну квартиру не враховано, що: - в рамках виконавчого провадження звернення стягнення на квартиру, в якій фактично проживає боржник, здійснюється в останню чергу; - на спірну квартиру поширюється дія Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», що виключає можливість її реалізації; - спірна квартира використовується ОСОБА_1 як місце постійного проживання, де вона зареєстрована з 23 липня 2008 року та мешкає протягом багатьох років, а іншого житла у неї немає. Посилаючись на те, що реалізація майна з прилюдних торгів відбулась з порушенням встановленого мораторію, а тому укладені за результатами торгів угоди не відповідають вимогам закону, позивач просила суд: - визнати недійсними результати прилюдних торгів з реалізації спірної квартири, оформлені Актом державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки № 62637929 від 15 грудня 2020 року, відповідно до якого переможцем стала ОСОБА_3 ; - скасувати свідоцтво про право власності від 28 грудня 2020 року, видане приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бутенко Н.П., за реєстровим № 1142, відповідно до якого ОСОБА_3 належить спірна квартира та державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 55959009 від 28 грудня 2020 року, номером запису 39944808. У відзиві на позов приватний виконавець Щербаков Ю.С., посилаючись на необґрунтованість вимог позивача, просив відмовити у задоволенні позову. Зазначав, що дія Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не поширюється на спірну квартиру, з огляду на невикористання її як місця постійного проживання позивачкою, що підтверджено відповідними актами та відповіддю прикордонної служби від 11 серпня 2020 року щодо перетину кордону ОСОБА_1 , за якою вона 28 липня 2019 року в`їхала на територію України та 18 серпня 2019 року виїхала, після чого назад до України не поверталась, що дає всі підстави вважати, що ОСОБА_1 мешкає за кордоном (т.1 а.с.52-56). У відповіді на відзив адвокат Іскра С.Л. в інтересах ОСОБА_1 не визнала доводи приватного виконавця Щербакова Ю.С., зазначаючи, що спірна квартира є єдиним житлом ОСОБА_1 , місце постійного проживання якої зареєстровано у спірній квартирі з 23 липня 2008 року. Вказала, що серпні 2019 року ОСОБА_1 виїхала за межі України з наміром повернутися назад у квітні 2020 року, однак у зв`язку з протидією розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, виїзд з іноземної держави, в`їзд на територію України з метою убезпечення населення, а також пропуск через державний кордон, є значно ускладненим. Тому на момент відкриття виконавчого провадження реалізації іпотечного майна та навіть під час судового розгляду справи,повернення ОСОБА_1 додому вбачаться майже неможливим (т.1 а.с.108-113). Представник ДП «СЕТАМ» у відзиві на позов, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог. просив суд відмовити у задоволенні позову. Зазначала, що вказані електронні торги відбулись з дотриманням норм чинного на момент проведення торгів законодавства. Дії приватного виконавця щодо передачі спірного майна на реалізацію є цілком законними. Перевірка змісту заявки приватного виконавця на відповідність вимогам законодавства організатором (ДП «СЕТАМ») не здійснюється. Відносно Закону «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» державне підприємство звертало увагу суду на відсутність посилань в договорі іпотеки, що він забезпечує зобов`язання за споживчим кредитом. Вважав, що позивачем не підтверджено факт використання іпотечного майна як місце постійного проживання. Жодного порушення правил проведення електронних торгів, впливу таких порушень на результати торгів, а також порушення законних прав позивача такими порушеннями у позовній заяві не доведено, тому підстави для задоволення позову відсутні (т.1 а.с.122-129). Короткий зміст судового рішення першої інстанції, що оскаржується Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 01 липня 2021 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 (т.1 а.с.191-199). Судове рішення обґрунтоване тим, що позивачем не доведено, що спірна квартира є місцем її постійного проживання. На підставі наявних у справі матеріалів та показань свідків суд дійшов висновків, що квартира здається в оренду, позивач в ній не проживає роками, а з 2019 року проживає за межами території України. Суд не вбачав порушення прав позивача та зазначив, що позивач знала про наявність у неї заборгованості перед банком, однак не виконувала рішення суду та не сплачувала заборгованість. Вказав, що у результаті проведених публічних торгів щодо продажу майна позивач не втратила житло та не була виселена з квартири, оскільки не проживала, а лише втратила право власності на об`єкт нерухомого майна, що використовувала для надання в оренду та отримання прибутку. У зв`язку з викладеним суд прийшов до висновку, що в даному випадку не має підстав для застосування мораторію на продаж іпотечного майна та в наслідок його продажу право позивача на житло не було порушено. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзивів на скаргу В апеляційній скарзі адвокат Іскрова С.Л. в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Приморського районного суду м.Одеси від 01 липня 2021 року та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі (т.1 а.с.204-217). Апеляційна скарга обґрунтована тим, що: - суд однобоко розглянув справу, пославшись лише на показання свідків. Акт приватного виконавця, які не достатніми, належними та допустимими доказами, що спірна квартира не є місцем постійного проживання ОСОБА_1 , не прийнявши до уваги доводи та докази, надані позивачкою; - суд не звернув увагу на те, що у матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 було погоджено вартісну оцінку нерухомого майна, що було реалізовано на прилюдних торгах. Крім того, оцінку проведено без виходу до місця розташування об`єкту оцінки, його огляду, що обґрунтовано надає підстави вважати, що оціночна вартість майна не є об`єктивною порівняно з його фактичною вартістю; - судом не враховано, що передаючи майно на примусову реалізацію, приватний виконавець порушив положення Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті»; - судом не застосовано норми матеріального права, які підлягали врахуванню. Посилалась на постанову Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 2-994/11, в якій зазначено: «проживання на території США, не спростовує той факт, що будинок, у якому позивач зареєстрований, постійним місцем його проживання на території України». Зазначала, що усталена практика Верховного Суду свідчить про те, що особа може мати декілька місць проживання, однак проведенням реєстрації свого місця проживання у конкретному жилому приміщенні особа сама визначає його як постійне місце проживання. А тому будь-які міркування інших учасників справи та суду, що тривала відсутність ОСОБА_1 в межах країни свідчить про відсутність її постійного місця проживання на території України, а отже позбавляє її права на захист у судовому провадженні, суперечать усталеній судовій практиці та нормам чинного законодавства України. У відзиві на апеляційну скаргу приватний виконавець Щербаков Ю.С. зазначав, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Зазначав, що у зв`язку із відсутності будь-якого іншого майна, коштів чи доходів,в ході вчинення виконавчих дій було звернуто стягнення та продано належну позивачці квартиру. Судом встановлено, що ОСОБА_5 спірна квартира не використовувалась як місце постійного проживання, у зв`язку з фактичним проживанням закордоном та наданням предмету іпотеки в оренду третім особам, тому дія мораторію не розповсюджується на спірну квартиру. ОСОБА_1 в період з 24 квітня 2018 року по 11 серпня 2020 року (дата відповіді ДПСУ) знаходилась в Україні 22 дні за період 2 роки та 3,5 місяця (т.1 а.с.236-241). ОСОБА_3 у відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просила відмовити у задоволенні скарги та залишити без змін рішення Приморського районного суду м.Одеси від 01 липня 2021року. Зазначала, що підтверджено належними доказами факт тривалого не проживання ОСОБА_1 у спірній квартирі. Доводи щодо не проживання ОСОБА_1 в спірній квартирі з боку позивача не спростовані, не надано жодних доказів, окрім тверджень представника позивача, що не підкріплені жодним доказом. Місцем постійного проживання законодавством визначено адресу, за якою людина проживає більше шести місяців на рік. ОСОБА_6 покинула Україні 18 серпня 2019 року, тобто більш ніж 2 роки тому, а півроку спливали 18 лютого 2020 року, коли карантинних обмежень в Україні ще не існувало. Представником не надано доказів неможливості перетину кордону позивачем (т.2 а.с.17-20). Правом відзиву на апеляційну скаргу ДП «СЕТАМ», ПАТ АК «Укргазбанк» та приватний нотаріус Бутенко Н.П. не скористались У судове засідання, призначене на 25 січня 2022 року представники ДП «СЕТАМ», ПАТ АК «Укргазбанк» та та приватний нотаріус Бутенко Н.П., не з`явилися, будучи належно повідомленими, заяв про відкладення розгляду справи не подавали, що відповідно до правил ч.2 ст. 372 ЦПК України не є перешкодою розгляду справи у їх відсутність. Позиція апеляційного суду Заслухавши суддю-доповідача, представників позивачки та приватного виконавця Щербакова Ю.С., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Відповідно до ч.1ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. За положеннями ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Судом встановлено, що 09 липня 2008 року між ВАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 242-08/П-3, за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 68 000 доларів США строком до 08 липня 2038 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13, 8% річних. В той же день (09 липня 2008 року) у якості забезпечення виконання кредитного зобов`язання між сторонами було укладено: - договір іпотеки, предметом якого виступила - однокімнатна квартира АДРЕСА_2 ; - договір поруки, поручителем виступила ОСОБА_4 ОСОБА_1 умови кредитного договору належним чином не виконувала, тому банк звернувся до суду з позовом до неї та ОСОБА_4 про стягнення кредитної заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки. Заочним рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 09 березня 2011 року у справі № 2-1607/11 позов задоволено частково. Солідарно стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь банка заборгованість за кредитним договором у сумі 74 834,87 доларів США та 12 987,86 грн., а також судовий збір у сумі 1700 грн та витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн. Рішенням апеляційного суду Одеської області від 20 квітня 2012 року скасовано вищезазначене заочне рішення суду. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» в особі Одеської філії АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 597 608,82 грн., пеню в сумі 12 992, 07 грн., судовий збір 1 700 грн. та витрати на ІТЗ в сумі 120 грн. На виконання вказаного судового рішення Приморським районним судом м. Одеси 24 квітня 2018 року видано виконавчий лист № 2-1607/11 (т.1 а.с.62-63) Постановою приватним виконавця виконавчого округу Одеської області Щербаковим Ю.С. від 22 липня 2020 року відкрито виконавче провадження № 62637929 (т.1 а.с.11-12,65). В той же день приватним виконавцем винесені постанови про стягнення з боржника основної винагороди; про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження; постанову про арешт майна боржника; постанову про звернення стягнення на майно боржника (т.1 а.с.13-18). 22 липня 2020 року приватним виконавцем Щербаковим Ю.С. винесено постанову про арешт на все майно ОСОБА_1 та окремо, постанову про арешт на майно, а саме : квартиру АДРЕСА_3 (т.1а.с.16-17). У той же день ним винесено постанову про звернення стягнення на майно боржника ОСОБА_1 . В ході виконавчого провадження встановлено відсутність у боржника ОСОБА_1 доходів, коштів на рахунках та рухомого майна (т.1 а.с.75-82,85). Встановлено наявність на праві власності спірної квартири (т.1 а.с.83-84). За довідкою про склад сім`ї та реєстрацію від вересня 2019 року у спірній квартирі зареєстрована ОСОБА_1 з 23 липня 2008 року (т.1 а.с.87). Постановою про опис та арешт майна від 28 липня 2020 року було описано квартиру, яка виступає предметом спору (т.1 а.с.91). 29 липня 2020 року приватним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні (т.1 а.с.19). Матеріали справи містять копію листа КП «ЖКС «Порто-Франківський» від 25 листопада 2019 року №2939/11, яким проінформовано, що співробітниками ЖКС було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 , однак встановити факт мешкання ОСОБА_1 у зазначеній квартирі не виявилось можливим, про що складено акт (т.1 а.с.88). Так згідно акту від 22 листопада 2019 року, складеного представниками КП «ЖКС «Порто-Франківський», станом на 22 листопада 2019 року в квартирі АДРЕСА_2 ОСОБА_1 зі слів сусідів не мешкає тривалий час, де вона перебуває їм не відомо (т.1 а..90). 28 липня 2020 року приватним виконавцем Щербаковим Ю.С. складено акт у присутності двох понятих та сусідки ОСОБА_7 , з якого вбачаться, що двері в спірну квартиру ніхто не відчинив. Зі слів сусідів ОСОБА_1 за вказаною адресою не проживає, а здає квартиру в оренду (т.1 а.с.93). Актом приватного виконавця від 01 грудня 2020 року, складеного в ході повторного виходу за адресою знаходження спірної квартири, двері відкрив громадянин ОСОБА_8 , який повідомив про те, що позивачка у вказаній квартирі не проживає, а він орендує вказану квартиру та проживає в ній упродовж більше ніж 6 місяців та регулярно сплачує орендну плату (т.1 а.с.94). На запит приватного виконавця Державна прикордонна служба листом від 18 серпня 2020 року повідомила, що з дати видачі виконавчого листа ОСОБА_9 в`їхала на територію України 28 липня 2019 року та виїхала з України 18 серпня 2019 року (т.1 а.с.95) 07 серпня 2020 року приватним виконавцем направлено до ДП «СЕТАМ» заявку на реалізацію предмета іпотеки (т.1 а.с.20-21). 09 вересня 2020 року електронні торги з реалізації спірної квартири (лот №438279) не відбулися вперше. 21 жовтня 2020 року електронні торги (лот №444363) не відбулися вдруге. 02 грудня 2020 року відбулись електронні торги з приводу реалізації однокімнатної квартири АДРЕСА_2 , переможцем визначено ОСОБА_3 квартиру реалізовано за 456 745,90 грн (т.1 а.с.23-24). 15 грудня 2020 року приватним виконавцем винесено акт №62637929 про реалізацію предмета іпотеки. Вказаний акт став підставою для видачі нотаріусом відповідного свідоцтва переможцю торгів ОСОБА_3 15 грудня 2020 року приватним виконавцем винесена постанова про зняття арешту з реалізованого майна та складено акт №62637929 про реалізацію предмета іпотеки (т.1 а.с.26-30). За інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно 28 грудня 2020 року ОСОБА_3 зареєструвала право власності на вказану квартиру на підставі свідоцтва від 28 грудня 2020 року, виданого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бутенко Н.П. Підстава внесення запису в реєстр - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 55959009 від 28 грудня 2020 року, приватного нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Бутенко Н.П. (т.1 а.с.31-32). Станом на 21 січня 2021 року за ОСОБА_1 не зареєстровано нерухоме майно на права власності (т.1 а.с.33). Предметом спору є визнання недійсними результатів прилюдних торгів з реалізації спірної квартири, скасування свідоцтва про право власності на ім`я ОСОБА_3 та державну реєстрацію прав та їх обтяжень. В суді першої інстанції були допитані сусіди в якості свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які пояснили, що не бачили позивача і не можуть стверджувати, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_1 і що в квартирі постійно проживали різні люди. Представники позивачки в суді першої та апеляційної інстанції підтвердили, що ОСОБА_1 проживає та працює у Мексіці, в тому числі з метою повернути кредитну заборгованість, тому в спірній квартирі постійно не проживає. Проте в оренду її не здавала, в квартирі мешкали родичі та знайомі, які про це просили. Доказів наявності у позивачки іншого нерухомого житлового майна, а також дані про те, що з 20 квітня 2012 року (дня набрання законної сили судового рішення про стягнення кредитної заборгованості) ОСОБА_1 виплатила будь-які кошти стягувачу, матеріали справи не містять. У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі № 3-242гс16 викладено правовий висновок про те, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів. У постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц також викладено правовий висновок, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15, від 29 червня 2016 року у справах № 6-370цс16 та № 6-547цс16, від 29 листопада 2017 року у справі № 6-231цс17. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку регламентуються Законом України «Про виконавче провадження». Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Таким чином, у разі незгоди з діями приватного виконавця, пов`язаного з описом та арештом нерухомого майна, тобто квартири, яку боржник вважає місцем свого постійного проживання, ОСОБА_1 мала право оскаржити постанову приватного виконавця від 22 липня 2020 року про арешт її майна, а також будь-яку іншу наведену вище постанову, пов`язану з примусовою реалізацією її квартири, у 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення про такі результати. Проте таким правом ОСОБА_1 не скористалася. Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочином. Зазначений висновок узгоджується з положеннями статей 650, 655, частиною четвертою статті 656 ЦК України, які відносять публічні торги до договорів купівлі-продажу. Таким чином, відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, а відтак така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами першою - третьою, шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 ЦК України). Разом з тим, оскільки за змістом частини першої статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил їх проведення. Відповідно до частин першої, другої статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України. Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і стаття 650 ЦК України, такий спосіб реалізації майна як його продаж на прилюдних торгах і відсилають до інших нормативно-правових актів, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна. Відповідно до вищенаведених правових норм приватний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів (у тому числі й опис та арешт майна), а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір. Згідно з пунктом 2 розділу VII «Особливості реалізації окремих видів майна» Порядку реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до вимог цього Порядку з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом та Законом України «Про іпотеку». Строк підготовки до електронних торгів під час реалізації предмета іпотеки складає не менше 30 календарних днів. Організатор не пізніше ніж за 15 робочих днів до дня початку електронних торгів публікує в місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки та на Веб-сайті повідомлення про проведення таких електронних торгів. Не пізніше дня публікації повідомлення про проведення електронних торгів у засобах масової інформації Організатор письмово повідомляє виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день та час проведення електронних торгів та про початкову ціну продажу майна. Пунктом 1 розділу VIIІ «Оформлення результатів електронних торгів» Порядку передбачено, що після закінчення електронних торгів (закінчення строку аукціону з урахуванням його можливого продовження) на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронних торгів. Не пізніше наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронних торгів за лотом. До протоколу вноситься така інформація: дата і час початку та завершення електронних торгів; реєстраційний номер лота; назва лота; стартова ціна та ціна продажу лота, цінові пропозиції учасників, особливі ставки купівлі лота учасників, якщо вони мали місце; сума сплаченого гарантійного внеску; розмір винагороди Організатору, яку повинен сплатити переможець електронних торгів, та реквізити рахунку для її сплати; відомості про переможця електронних торгів (унікальний реєстраційний номер учасника); дата, до якої переможець електронних торгів повинен повністю сплатити ціну лота; реквізити рахунку відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця), на який необхідно перерахувати кошти за придбане майно. Не пізніше наступного робочого дня Система розміщує аналогічний протокол електронних торгів за лотом з повною інформацією про переможця електронних торгів в особистому кабінеті переможця. У протоколі зазначаються прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - переможця електронних торгів, серія та номер документа, що посвідчує його особу, місце проживання та номер контактного телефону (за наявності). У разі якщо переможцем електронних торгів є юридична особа, зазначаються її найменування, код за ЄДРПОУ, місцезнаходження та номер контактного телефону (за наявності). У разі визнання електронних торгів такими, що не відбулися, у протокол електронних торгів вноситься відповідна підстава. До протоколу електронних торгів можуть бути внесені й інші відомості. У статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Оскільки рішення, дії та бездіяльність приватного виконавця, пов`язаного з передачею на реалізацію предмета іпотеки в ході примусового виконання рішення суду про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості ОСОБА_1 не оскаржила, а передбаченим законом підстав для визнання недійсними результатів прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, оформлених актом приватного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, тобто порушення встановлених законодавством правил їх проведення, позивачкою не доведено, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у позові ОСОБА_1 . Посилання апелянта на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 2-994/11, підтверджує зазначену позицію апеляційного суду, оскільки у вказаній справі касаційний суд переглядав цивільну справу саме за скаргою на дії приватних виконавців, а не цивільну справу за позовом про визнання прилюдних торгів недійсними. Інші доводи апеляційної скарги висновок апеляційного суду не спростовують. Керуючись ст.ст.374,375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 01 липня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 31 січня 2022 року. Головуючий: Судді: