Постанова 4875 № 905/746/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 січня 2022 року м. Харків Справа № 905/746/21 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий: судді:Зубченко І.В. (доповідач), Медуниця О.Є., Радіонова О.О. при секретарі судового засідання: Гаркуша О.Л. за участю представників: від позивача:не з`явився від відповідача:Чумаков Д.В., довіреність №17/01 від 08.01.2020р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Українська залізниця, м.Київ, в особі Регіональної філії Донецька залізниця, м.Лиман Донецької області (вх.№2881 Д/2 від 20.09.2021р.) на рішення господарського суду Донецької області ухвалене12.08.2021р. (повний текст складено та підписано 12.08.2021р. у м.Харкові) у справі№905/746/21 (суддя Чернова О.В.) за позовом Акціонерного товариства Українська залізниця, м.Київ, в особі Регіональної філії Донецька залізниця, м.Лиман Донецької області доПублічного акціонерного товариства Енергомашспецсталь, м Краматорськ Донецької області простягнення штрафу у розмірі 71.220,00грн. В С Т А Н О В И В: Акціонерне товариство Українська залізниця, м.Київ, в особі Регіональної філії Донецька залізниця, м.Лиман Донецької області, позивач, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства Енергомашспецсталь, м Краматорськ Донецької області, про стягнення штрафу за неправильно зазначену в накладних масу вантажу у розмірі 71.220,00грн. В обґрунтування позовних вимог заявник посилається на неправильне зазначення відповідачем у накладних №51569317 від 07.11.2020р. та №51563922 від 07.11.2020р. кількості вантажу у вагонах №61131454 та №61515979, що є порушенням п.5.5 розділу 4 Правил перевезення вантажів, внаслідок чого позивачем нараховано штраф у загальному розмірі 71.220,00грн. відповідно до ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України. Рішенням господарського суду Донецької області від 12.08.2021р. (повний текст складено та підписано 12.08.2021р.) у справі №905/746/21 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Місцевий господарський суд встановив, що 11.11.2020р. на станції Волноваха Донецької залізниці були складені комерційний акт №486202/478 на вагон №61131454 та комерційний акт №486202/479 на вагон №61515979. Вказані комерційні акти підписали ДСЗ ОСОБА_1 , інженер з р/в ОСОБА_2 , агент комерційний Годлевська А.М. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд зауважив, що, якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів. Господарський суд Донецької області дійшов висновку, що серед трьох підписантів, у силу вимог закону, підписувати вказані комерційні акти мав право тільки заступник начальника станції Шалімов С.С. Судом першої інстанції встановлено, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження відсутності в штатному розписі посади начальник вантажного району, також не надано наказів начальника підрозділу залізниці чи робочих (посадових) інструкцій на підписантів: інженера з р/в Годлевська О.О., агента комерційного Годлевська А.М., за якими можна визначити повноваження за вказаними особами підписувати комерційні акти. З огляду на наведене, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що позивачем не надано до суду належних доказів на підтвердження повноважень двох підписантів комерційних актів, а тому комерційні акти №486202/478 та №486202/479 складені з порушенням вимог п.10 Правил складання актів. Також суд першої інстанції встановив, що комерційні акти №486202/478 та №486202/479 зареєстровані на станції призначення Сартана Донецької області за №486202/478/586 та №486202/479/587. На станції призначення Сартана Донецької залізниці комерційні акти підписані ДСЗМ Шелеховим, комерційними агентами ОСОБА_3 , Павелко, а також вантажоотримувачем Гончаровою. Господарський суд Донецької області встановив, що вказані акти на станції призначення Сартана Донецької залізниці не підписані начальником вантажного району (завідувачем вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) усупереч вимогам п.10 Правил складання актів. Крім того, позивачем не надано належних доказів на підтвердження повноважень комерційних агентів Міщенко та Павелко підписувати комерційні акти. З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що акти №486202/478 та №486202/479 від 11.11.2020р. не відповідають вимогам Статуту залізниць, у зв`язку із чим не можуть бути підставою для покладання на відправника відповідальності, передбаченої ст.122 Статуту залізниць. Не погодившись із зазначеним рішенням, Акціонерне товариство Українська залізниця в особі Регіональної філії Донецька залізниця звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно з резолютивною частиною якої просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 12.08.2021р. у справі №905/746/21 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що додані до позову комерційні акти складені відповідно до п.10 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р., оскільки підписані трьома працівниками залізниці станції Волноваха: заступником начальника станції ОСОБА_1 , агентом комерційним ОСОБА_4 , інженером ОСОБА_2 , які відповідно до наказу №200 від 21.02.2020р. мають право підпису комерційних актів від імені залізниці. Апелянт зазначає, що ОСОБА_2 є відповідальною особою за складання комерційних актів і їх підписання через відсутність у штаті станції Волноваха посади начальника вантажного району (завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи). Скаржник також посилається на те, що аналогічна ситуація склалася і на станції призначення при видачі вантажу одержувачу та внесенні інформації, про що є підписи заступника начальника станції Сартана - Шелехова, комерційних агентів ОСОБА_3 та Павелко та вантажоотримувача Гончарової. Через відсутність у штаті станції Сартана посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) та на підставі розпорядження №153 від 28.12.2018р. зазначені вище особи уповноважені на підписання комерційних актів. При цьому позивач зазначає, що, оскільки в штатному розписі станції Волноваха та Сартана штатні одиниці начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) відсутні, то комерційні акти на підставі наказу №200 та розпорядження №153 були підписані правомочними особами. Також позивач в апеляційній скарзі заявив клопотання про долучення до матеріалів справи наступних додаткових доказів: - наказ начальника структурного підрозділу «Станція Волноваха» №200 від 21.02.2020р. про призначення відповідальних осіб, які мають право підпису комерційних актів по станції Волноваха; - витяг зі штатного розпису структурного підрозділу «Станція Волноваха» регіональної філії «Донецька залізниця»; - наказ начальника станції Волноваха №319/ДС-ос (розпорядження) від 30.12.2011р. про переведення на іншу роботу Годлевської Анни Миколаївни; - наказ начальника станції Волноваха №43-ос від 29.05.2019р. про переведення на іншу роботу Годлевської Олени Олександрівни; - розпорядження начальника станції Сартана №153 від 28.12.2018р. про призначення відповідальних осіб, які мають право підпису комерційних актів форми на станції Сартана; - витяг зі штатного розпису структурного підрозділу «Станція Маріуполь-порт» регіональної філії «Донецька залізниця»; - наказ начальника станції Сартана №37/ДС-ОС (розпорядження) від 15.03.2012р. про переведення на іншу роботу Міщенко Софії Степанівни; - наказ начальника станції Сартана №76/ДС-ОС (розпорядження) від 23.12.2011р. про переведення на іншу роботу ОСОБА_5 . Зазначене клопотання позивач обґрунтовує тим, що представником позивача документи на підтвердження повноважень осіб, які підписали комерційні акти, було направлено до суду першої інстанції після закриття підготовчого провадження, оскільки представник Акціонерного товариства Укрзалізниця - Пинзіна Ю.О., яка обізнана про обставини даної справи та саме за підписом якої подавалися процесуальні документи до суду, перебувала у відпустці та потім була відсутня тривалий час на робочому місці за сімейними обставинами. Відповідно до Положення про комерційну таємницю та іншу конфіденційну інформацію Акціонерного товариства Укрзалізниця посадові інструкції, трудові договори, штатні розписи є відомостями, які містять комерційну таємницю, кожним працівником Акціонерного товариства Укрзалізниця підписано зобов`язання щодо збереження та нерозголошення комерційної таємниці, тому зазначені документи і не були надані суду першої інстанції у визначений строк. Для розгляду апеляційної скарги згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2021р. сформовано наступний склад судової колегії: головуючий суддя (доповідач) Геза Т.Д., судді Мартюхіна Н.О., Плахов О.В. Ухвалою суду від 23.09.2021р. апеляційну скаргу залишено без руху з метою усунення допущених при поданні апеляційної скарги недоліків. Після отримання на поштову адресу суду від скаржника заяви про усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.10.2021р. поновлено Акціонерному товариству Українська залізниця в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Донецької області від 12.08.2021р. у справі №905/746/21. Відкрито апеляційне провадження за названою апеляційною скаргою. Встановлено сторонам справи строк до 22.10.2021р. для подання відзивів на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень. У строк до 22.10.2021р. зобов`язано Публічне акціонерне товариство «Енергомашспецсталь» надати суду апеляційної інстанції погодження або заперечення щодо клопотання позивача про долучення додаткових доказів до матеріалів справи. Постановлено розпочати розгляд справи з 22.10.2021р. без повідомлення учасників справи. Після отримання на адресу суду апеляційної інстанції 20.10.2021р. (згідно штампу канцелярії, наявного на першому аркуші документа) від Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» клопотання, в якому заявник просив розглядати справу №905/746/21 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи, керуючись приписами ч.5 ст.252, ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), взявши до уваги наявний характер спірних правовідносин та предмет доказування, з метою повного та всебічного встановлення обставин справи, суд апеляційної інстанції визнав за необхідне задовольнити вищенаведене клопотання відповідача та розглядати апеляційну скаргу у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи. Ухвалою суду від 22.10.2021р. розгляд справи №905/746/21 призначено у судовому засіданні на 17.11.2021р. 20.10.2021р. (згідно штампу канцелярії, наявного на першому аркуші документа) на поштову адресу Східного апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства Енергомашспецсталь отримано відзив на апеляційну скаргу (у межах визначеного судом строку), у якому відповідач проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечує, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення місцевого господарського суду - без змін. Свої заперечення обґрунтовує тим, що в порушення пункту 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р., акти загальної форми №1542 та №1543 від 11.11.2020р. складені позивачем у складі лише однієї особи - агента комерційного Годлевської А.М. Відповідач зазначає, що в процесі доставки вантажів до місця призначення перевізником були складені комерційні акти №486202/478 та №486202/479. Разом з цим, позивачем, окрім зазначених комерційних актів, також були додані комерційні акти №486202/478/586 та №486202/479/587, на яких позовні вимоги у справі не ґрунтуються. До того ж, усупереч пункту 9 Правил складання актів, зазначені комерційні акти в розділі «Д» не містять жодного опису стану вантажу та маркування, а лише описують стан вагонів, у яких він перевозився. Відповідач вважає, що положення пункту 10 Правил складання актів не передбачають можливість заміни осіб, які в обов`язковому порядку повинні підписати акт, іншими особами, які не виконують обов`язки таких осіб, у тому числі і на підставі відповідних наказів. Інші працівники залізниці можуть бути залучені додатково у разі необхідності, проте їх підписи не можуть замінити наявність обов`язкових підписів, чітко передбачених Правилами перевезення вантажів. Відповідач зазначає, що позивачем до матеріалів справи не додана відповідна довідка про те, що посада начальника вантажного району (двору) за штатним розписом ст.Волноваха Донецької залізниці відсутня, або копія штатного розпису станції, з якої б вбачалася відсутність даної посади, у зв`язку із цим вищевказані акти даною посадовою особою не підписувалися, що, у свою чергу, є порушенням вимог п.10 Правил складання актів. Щодо клопотання позивача про долучення додаткових доказів відповідач зазначає, що позивачем не наведено доводів, яким чином відсутність на робочому місці одного із співробітників відділу претензійно-позовної роботи та представництва в судах юридичної служби регіональної філії позивача спричинила неможливість подання вказаних доказів позивачем разом з позовною заявою або до моменту закриття судом першої інстанції підготовчого провадження, як того вимагають норми ГПК України. 15.11.2021р. (згідно штампу канцелярії, наявного на першому аркуші документа) на поштову адресу суду від Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Донецька залізниця отримано відповідь на відзив, за змістом якого позивач наголошує, що відсутність двох підписів в актах загальної форми не спростовує викладені в комерційних актах обставини та не робить їх недійсними, а нарахування штрафу відбулося саме на підставі комерційних актів, які складені відповідно до Статуту залізниць України, п.10 Правил складання актів і підписані трьома працівниками станції. Східним апеляційним господарським судом повідомлено сторони про те, що у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді-доповідача Гези Т.Д., яка визначена протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2021р. для розгляду справи №905/746/21, та з огляду на відсутність правових підстав, визначених ч.9 ст.32 ГПК України, для передачі справи для повторного автоматизованого розподілу, розгляд справи, призначений на 17.11.2021р., відбудеться 08.12.2021р. о 15:45год. На підставі розпорядження керівника апарату суду, у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді-доповідача Гези Т.Д., відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.12.2021р. сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., судді Радіонова О.О., Чернота Л.Ф. У судове засідання 08.12.2021р. представники сторін не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Керуючись приписами ч.2 ст.216 ГПК України, у зв`язку зі зміною складу судової колегії, з метою реалізації права учасників справи на участь у судовому засіданні та для повного і всебічного дослідження обставин справи в їх сукупності, судова колегія Східного апеляційного господарського суду оголосила перерву в судовому засіданні до 19.01.2022р. об 11:30год. У зв`язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії Черноти Л.Ф., на підставі розпорядження керівника апарату суду від 18.01.2022р., відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., судді Медуниця О.Є., Радіонова О.О. У судовому засіданні 19.01.2022р. представник відповідача просив рішення господарського суду Донецької області від 12.08.2021р. у справі №905/746/21 залишити без змін, апеляційну скаргу Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Донецька залізниця - без задоволення з мотивів, викладених у відзиві на неї. Представник позивача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Відповідно до ч.11 ст.270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Колегія суддів зазначає, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Судом враховано принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк. Керуючись наведеними приписами законодавства, приймаючи до уваги те, що позиція позивача викладена безпосередньо в апеляційній скарзі, зважаючи на наявність достатніх матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов`язковою, а позивачем не повідомлено суду про наявність поважних причин неявки у судове засідання, судова колегія визнала за можливе розглянути справу №905/746/21 за відсутністю представника позивача за наявними матеріалами. Колегія суддів, розглянувши клопотання позивача про долучення додаткових доказів, дійшла висновку про відмову в його задоволенні, зважаючи на наступне. Відповідно до ч.ч.1-3 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Згідно з ч.ч.1, 2 ст.161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Відповідно до ч.ч.1-2 ст.80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Згідно з ч.4 ст.80 ГПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Частиною 8 ст.80 ГПК України унормовано, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Згідно з ч.2 ст.118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Окрім цього, відповідно до п.п.6-7 ч.2 ст.182 ГПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, з`ясовує, чи повідомлені сторони про всі обставини справи, які їм відомі; чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше. Статтею 194 ГПК України встановлено, що завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат. Зі змісту вищенаведених норм убачається, що в межах позовного провадження докази у справі подаються виключно в межах підготовчого засідання у встановлені судом або ГПК України строки. При цьому, позивач подає докази на підтвердження заявлених позовних вимог разом із позовною заявою, а у разі неможливості їх подання повідомляє про це суд із зазначенням поважних причин такого неподання для надання судом додаткового строку для подання таких доказів. Неподання доказів у встановлені судом або законом строки та недоведення поважності причин такого неподання має наслідком неприйняття таких доказів до розгляду. Суд може прийняти до розгляду докази, подані стороною на стадії розгляду справи по суті, коли встановить, що сторона не мала можливості подати їх у визначений законом або судом строк з причин, що не залежали від неї. Як свідчать матеріали справи, позивачем при зверненні до господарського суду першої інстанції із позовом у розглядуваній справі до позовної заяви не додавались документи, наведені у клопотанні про долучення додаткових доказів, і про їх існування позивачем у позовній заяві не вказувалось, хоча для даної категорії справ відповідні документи входять до предмету доказування, про що повинен був бути обізнаний позивач. Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.04.2021р., зокрема, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; справу №905/746/21 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначене на 26.05.2021р. о 10:30год.; встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов до 17.05.2021р. та заперечень на відповідь позивача на відзив до 26.05.2021р.; встановлено позивачу строк для подачі відповіді на відзив до 26.05.2021р. 17.05.2021р. на адресу господарського суду Донецької області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому, серед іншого, зазначено про відсутність у двох підписантів комерційних актів зі сторони позивача відповідних повноважень на таке підписання. Копію даного відзиву на позов направлено на адресу позивача, про що свідчить доданий до нього опис вкладення та поштова накладна. У підготовче засідання місцевого господарського суду 26.05.2021р. сторони не з`явились. Ухвалою місцевого господарського суду від 26.05.2021р. підготовче засідання відкладено на 16.06.2021р. Копію ухвали господарського суду Донецької області від 26.05.2021р. про відкладення підготовчого засідання позивач отримав 01.06.2021р. (Акціонерне товариство «Українська залізниця») та 02.06.2021р. (Регіональна філія Донецька залізниця), про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані поштові повідомлення. У підготовче засідання 16.06.2021р. представники сторін не з`явилися. Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.06.2021р. закрито підготовче провадження у справі №905/746/21 та призначено розгляд справи по суті на 14.07.2021р. При цьому, протягом усього підготовчого провадження представником позивача не надавалися докази, про які він зазначає у клопотанні про долучення додаткових доказів у суді апеляційної інстанції, про їх існування протягом підготовчого провадження позивачем також жодним чином не вказувалося, про відкладення судового засідання для надання додаткових доказів позивачем відповідних клопотань не заявлялося. Отже, місцевим господарським судом було створено належні умови для реалізації сторонами, зокрема, і позивачем, свого права на надання суду доказів на підтвердження своїх вимог або заперечень, тоді як позивач з власної вини не скористався даним правом. Разом з цим, уже на стадії розгляду справи по суті, 04.08.2021р. на адресу місцевого господарського суду від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких, серед іншого, позивач просив суд долучити до матеріалів справи додаткові докази, а саме: - наказ начальника структурного підрозділу «Станція Волноваха» №200 від 21.02.2020р. про призначення відповідальних осіб, які мають право підпису комерційних актів по станції Волноваха; - розпорядження начальника станції Сартана №153 від 28.12.2018р. про призначення відповідальних осіб, які мають право підпису комерційних актів форми на станції Сартана; - штатний розпис структурного підрозділу «Станція Волноваха» (позакласом) регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Укрзалізниця». Зазначене клопотання позивач обґрунтовував, посилаючись на ті ж самі обставини, що викладені в клопотанні про долучення додаткових доказів у суді апеляційної інстанції, а саме, що представником позивача документи на підтвердження повноважень осіб, які підписали комерційні акти, було направлено після закриття підготовчого провадження, оскільки представник Акціонерного товариства Укрзалізниця Пинзіна Ю.О., яка обізнана про обставини даної справи та саме за підписом якої подавалися процесуальні документи до суду, перебувала у відпустці та потім була відсутня тривалий час на робочому місці за сімейними обставинами. Відмовляючи у задоволені клопотання позивача про долучення доказів, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивачем не доведена неможливість подання вказаних доказів разом із позовною заявою, з урахуванням того, що на момент звернення з відповідним позовом ці докази існували, та позивач, з огляду на сталу практику розгляду відповідної категорії спорів, обізнаний щодо необхідності їх надання до суду (про що, зокрема, свідчить зміст додаткових пояснень позивача, в яких наводиться відповідна судова практика щодо повноважень підписантів комерційних актів). Крім того, судом першої інстанції встановлено, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження перебування представника Пинзіної Ю.О. у тривалій відпустці. Позивачем, який є юридичною особою, не надано доказів на підтвердження відсутності інших представників підприємства, які б могли здійснювати представництво інтересів позивача у цій справі, та неможливості залучити для даних цілей адвокатів. Позивач, стверджуючи у клопотанні про звернення до станції Волноваха із відповідними запитами, не надав копій таких запитів. В апеляційній скарзі як на причину ненадання додаткових доказів позивач, окрім відпустки його представника Пинзіної Ю.О., також зазначає, що відповідно до Положення про комерційну таємницю та іншу конфіденційну інформацію Акціонерного товариства Укрзалізниця посадові інструкції, трудові договори, штатні розписи є відомостями, які містять комерційну таємницю, та кожним працівником Акціонерного товариства Укрзалізниця підписано зобов`язання щодо збереження та нерозголошення комерційної таємниці, тому зазначені документи і не були надані своєчасно суду першої інстанції. Однак, колегія суддів дійшла висновку, що зазначене посилання позивача є необґрунтованим, оскільки, як уже зазначалося, позивач, який є юридичною особою, не надав жодних доказів перебування у відповідний період у відпустці представника Пинзіної Ю.О., як і не довів неможливості залучити для представництва своїх інтересів у суді на час відпустки представника - Пинзіної Ю.О. інших представників. До того ж, позивачем не надано на підтвердження вищенаведеного доводу відповідного Положення про комерційну таємницю та іншу конфіденційну інформацію Акціонерного товариства Укрзалізниця. Також колегія суддів звертає увагу на те, що частина доказів, які позивач у апеляційній скарзі просить долучити до матеріалів справи, взагалі не були предметом клопотання про долучення додаткових доказів, заявленого позивачем у суді першої інстанції у додаткових поясненнях. Зазначена обставина додатково свідчить про недоведення позивачем неможливості надання відповідних доказів до суду першої інстанції, які б об`єктивно не залежали від волі апелянта. Отже, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про долучення додаткових доказів до матеріалів справи, а також дійшла висновку про відмову у задоволенні заявленого в апеляційній скарзі клопотання про долучення додаткових доказів. Суд апеляційної інстанції відповідно до ст.269 ГПК України перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до ст.ст.222, 223 ГПК України та п.17.7 Перехідних положень ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації, складено протокол. У судовому засіданні 19.01.2022р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, відповідь на відзив, заслухавши пояснення відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 07.11.2020р. зі станції Шпичкине Донецької залізниці Публічне акціонерне товариство Енергомашспецсталь (вантажовідправник) на станцію Сартана Донецької залізниці направило вантаж шлаки металургійні за накладною №51569317 у вагоні №61131454 та за накладною №51563922 у вагоні №61515979. Під час оформлення залізничних накладних у розділі 24 відправником визначено за накладною №51569317 маса вантажу 64550кг, за накладною №51563922 маса вантажу 65500кг. Відповідно до розділів 26 та 28 вказаних накладних маса вантажу визначена вантажовідправником на вагонних вагах у русі. Правильність внесених відомостей до вищевказаних накладних підтвердив своїм підписом представник відправника у розділах 55 відповідних накладних. На станції відправлення вантаж прийнятий до перевезення без зауважень. 11.11.2020р. на попутній станції Волноваха Донецької залізниці були складені наступні документи: - комерційний акт №486202/478 на вагон №61131454 на підставі акту загальної форми №1542 від 11.11.2020р. ст.Волноваха, у розділі Ґ Опис пошкодження якого зазначено, що по відправці зазначеної на лицьовій стороні цього акту, проведено комісійне переважування вагону на справних 150тн тензометричних вагах ст.Волноваха Донецької залізниці, держповірка 18.03.2020р., контрольний огляд-перевірка 15.09.2020р. з повною зупинкою та розчепленням вагона. По документу значиться: вантаж шлаки металургійні, брутто не вказано, тара 23300кг, нетто 64550кг. У розділі Д Опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку цього ж акту зазначено, що фактично при зважуванні виявилося: брутто 87100кг, тара 23300кг (згідно документа), нетто 63800кг, що менше документа на 750кг. При огляді виявлено: навантаження нижче рівня бортів 1м-1,30м, марковано вапном. Вагон бездвірний, розвантажувальні люка закриті на запірний пристрій. Вагон технічно справний. Контрольне комісійне зважування проведено агентом комерційним ОСОБА_4 , у присутності ДСЗ ОСОБА_1 11.11.2020р. З моменту прибуття і до відправлення вагон знаходиться під охороною. Посада начальника вантажного району (двору) за штатним розкладом відсутня; - комерційний акт №486202/479 на вагон №61515979 на підставі акту загальної форми №1543 від 11.11.2020 ст. Волноваха, в розділі Ґ Опис пошкодження якого зазначено, що по відправці зазначеної на лицьовій стороні цього акту, проведено комісійне переважування вагону на справних 150тн тензометричних вагах ст.Волноваха Донецької залізниці, держповірка 18.03.2020р., контрольний огляд-перевірка 15.09.2020р. з повною зупинкою та розчепленням вагона. По документу значиться: вантаж шлаки металургійні, брутто не вказано, тара 23200кг, нетто 65550кг. У розділі Д Опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку цього ж акту зазначено, що фактично при зважуванні виявилося: брутто 88000кг, тара 23200кг (згідно документа), нетто 64800кг, що менш документа на 700кг. При огляді виявлено: навантаження нижче рівня бортів 1м-1,10м, марковано вапном. Вагон бездвірний, розвантажувальні люка закриті на запірний пристрій. Вагон технічно справний. Контрольне комісійне зважування проведено агентом комерційним ОСОБА_4 , у присутності ДСЗ ОСОБА_1 11.11.2020р. З моменту прибуття і до відправлення вагон знаходиться під охороною. Посада начальника вантажного району (двору) за штатним розкладом відсутня. Вказані комерційні акти підписали ДСЗ ОСОБА_1 , інженер з р/в ОСОБА_2 , агент комерційний ОСОБА_4 . Посилаючись на наведені обставини, позивач стверджує про неправильне зазначення відповідачем у накладних №51569317 від 07.11.2020р. та №51563922 від 07.11.2020р. кількості вантажу у вагонах №61131454 та №61515979, внаслідок чого позивачем нараховано штраф у загальному розмірі 71.220,00грн. Східний апеляційний господарський суд, дослідивши правову природу спірних правовідносин з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, надаючи оцінку всім обставинам справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, зазначає наступне. Відповідно до ч.ч.1-2 ст.909 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Згідно з ч.5 ст.307 Господарського кодексу України (далі ГК України) умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами. Постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998р. затверджено Статут залізниць України (далі - Статут). За приписами статей 2, 3 Статуту ним визначаються обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом залізниць регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту. Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під`їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування. Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до місця призначення. Зазначені вище залізничні накладні оформлені у встановленому законом порядку та за своєю правовою природою є двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу і підтверджують укладення договору перевезення вантажу залізничним транспортом. З огляду на положення статей 11 ЦК України та 174 ГК України вони є підставою для виникнення у сторін угод визначених у них прав та обов`язків. Згідно з п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу. Статтею 118 Статуту передбачено, що за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. За неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли (ст.122 Статуту). Відповідно до ч.1 ст.129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Пунктом а) ч.2 ст.129 Статуту встановлено, що для засвідчення невідповідності маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт. Таким чином, підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника є обставини, викладені у комерційному акті, у зв`язку із чим суд досліджує правильність складання комерційних актів, а не актів загальної форми. Відповідно до ст.24 Статуту залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення. Як зазначалося вище за текстом постанови, 11.11.2020р. на попутній станції Волноваха Донецької залізниці були складені комерційний акт №486202/478 на вагон №61131454 на підставі акту загальної форми №1542 від 11.11.2020р. ст.Волноваха та комерційний акт №486202/479 на вагон №61515979 на підставі акту загальної форми №1543 від 11.11.2020р. ст.Волноваха. Вказані комерційні акти підписали ДСЗ Шалімов С.С., інженер з р/в Годлевська О.О., агент комерційний Годлевська А.М. Пунктом 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р., передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акту можуть бути залучені також інші працівники залізниці. За змістом частин 1, 3 ст.64 та ч.3 ст.65 ГК України підприємство, як організаційна форма господарювання, може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо) та самостійно визначає свою організаційну структуру, чисельність працівників та штатний розпис. Керівництво підприємством здійснюється його керівником, який призначається (обирається) власником (власниками) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядову раду такого підприємства (у разі її утворення) та відповідно до статуту є посадовою особою цього підприємства з правом розподілу обов`язків між працівниками підприємства. Отже, якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів. Зазначена правова позиція відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 23.06.2018р. у справі №916/1993/17, від 23.11.2018р. у справі №916/2450/17 та від 21.08.2019р. у справі №905/2360/18. Як убачається з матеріалів справи, комерційні акти №486202/478 та №486202/479 від 11.11.2020р. підписані ДСЗ Шалімов С.С., інженер з р/в ОСОБА_2 , агент комерційний Годлевська А.М. Як вірно встановлено судом першої інстанції серед трьох підписантів у силу вимог закону підписувати вказані комерційні акти мав право тільки заступник начальника станції Шалімов С.С. Позивачем не надано у встановленому порядку належних доказів на підтвердження відсутності в штатному розписів посади начальника вантажного району, як і не надано наказів начальника підрозділу залізниці або робочих (посадових) інструкцій на підписантів комерційних актів - інженера з р/в Годлевська О.О., агента комерційного Годлевська А.М., які б могли свідчити про наявність повноважень у вказаних осіб на підписання комерційних актів. Місцевий господарський суд вірно встановив, що позивачем не долучено до матеріалів справи належних доказів на підтвердження повноважень двох підписантів комерційних актів, у зв`язку із чим суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо недоведення позивачем факту дотримання ним вимог п.10 Правил при складанні комерційних актів №486202/478 та №486202/479. Окрім цього, як убачається з матеріалів справи, комерційні акти №486202/478 та №486202/479 зареєстровані на станції призначення Сартана Донецької області за №486202/478/586 та №486202/479/587 відповідно. Працівниками станції Сартана Донецької залізниці у розділі Є комерційних актів проставлена відмітка про те, що при перевірці вантажу різниці із цим актом не виявлено, оскільки зважування вантажу відбувалось на попутній станції. На станції призначення Сартана Донецької залізниці комерційні акти підписані ДСЗМ Шелеховим, комерційними агентами ОСОБА_3 та Павелко, а також вантажоотримувачем Гончаровою. Як правильно встановив господарський суд Донецької залізниці, вказані акти на станції призначення Сартана Донецької залізниці не підписані начальником вантажного району (завідувачем вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) усупереч вимогам п.10 Правил складання актів. При цьому позивачем у встановленому порядку не надано належних доказів на підтвердження повноважень комерційних агентів Міщенко та Павелко на підписання комерційних актів. Також, відповідно до абзаців 1-3 пункту 9 Правил складання актів у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженність, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться. Усі графи бланка акту мають бути заповнені. Не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. Разом з тим, зазначені комерційні акти в розділі «Д» не містять жодного опису стану вантажу та маркування, а містять лише опис стану вагонів, у яких він перевозився. Акціонерне товариство Українська залізниця в особі Регіональної філії Донецька залізниця в апеляційній скарзі зазначає, що додані до позову комерційні акти станції Волноваха та станції Сартана складені відповідно до пункту 10 Правил складання актів, оскільки комерційні акти підписані уповноваженими на це працівниками залізниці. Однак, як встановлено апеляційним господарським судом, зазначені твердження скаржника ґрунтуються на додаткових доказах, про долучення яких до матеріалів справи в суді апеляційної інстанції позивач у апеляційній скарзі заявив відповідне клопотання. У задоволенні клопотання позивача про долучення додаткових доказів до матеріалів справи відмовлено, а отже твердження позивача про підписання комерційних актів уповноваженими особами є недоведеними належними та допустимими у контексті норм чинного ГПК України доказами. Зважаючи на викладене вище, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог. Доводи апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують. Відтак, враховуючи, що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, які (доводи і вимоги апеляційної скарги) у даному випадку не підтверджують ухвалення рішення, яке переглядається, із порушеннями, визначеними ст.277 ГПК України в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог у порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Донецька залізниця підлягає залишенню без задоволення, а рішення, яке переглядається, - без змін. За змістом ст.129 вказаного Кодексу такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Українська залізниця, м.Київ, в особі Регіональної філії Донецька залізниця, м.Лиман Донецької області, на рішення господарського суду Донецької області від 12.08.2021р. (повний текст складено та підписано 12.08.2021р.) у справі №905/746/21 залишити без задоволення. Рішення господарського суду Донецької області від 12.08.2021р. (повний текст складено та підписано 12.08.2021р.) у справі №905/746/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України. У судовому засіданні 19.01.2022р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 31.01.2022р. Головуючий суддя І.В. Зубченко Суддя О.Є. Медуниця Суддя О.О. Радіонова