Постанова 4819 № 662/1627/21

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 січня 2022 року м. Херсон Справа №662/1627/21 Провадження №22-ц/819/208/22 Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Бездрабко В.О. (суддя-доповідач), суддів: Базіль Л.В., Приходько Л.А., розглянувши в порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційні скарги Акціонерного товариства «Універсал Банк» та ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Ляшко Лілія Володимирівна, на рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 25 жовтня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Решетова В.В., у цивільній справіза позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, В С Т А Н О В И В : У серпні 2021 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі АТ «Універсал Банк») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустило новий проект mоnobank, в межах якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки mоnobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках mоnobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту mоnobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга-переведення витрат у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови і правила обслуговування рахунків фізичної особи в АТ«Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms. 03 лютого 2018 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 03 лютого 2018 року. Своїм підписом у анкеті-заяві відповідач підтвердив, що підписана ним анкета-заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов`язується виконувати його умови. Крім того, в Анкеті позичальник підтвердив, що усе листування щодо цього Договору просить здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов Договору. Банк свої зобов`язання за укладеним між сторонами договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачеві кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 20000,00грн., а ОСОБА_1 , в свою чергу, не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості відповідно до умов Договору, у зв`язку з чим станом на 15 березня 2021 року у відповідача виникла заборгованість за наданим кредитом у розмірі 26268,84грн., яка складається з 26268,84грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту). Посилаючись на викладене, АТ «Універсал Банк» просило позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь банку зазначену заборгованість та понесені судові витрати. Рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської області від 25 жовтня 2021 року позовні вимоги задоволено частково. Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Моnobank» від 03 лютого 2018 року в розмірі 20000,00грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1728,38грн. В апеляційній скарзі АТ «Універсал Банк», посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповноту з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги банку у повному обсязі. Апелянт вказав, що між сторонами було погоджено у визначеній законом формі істотні умови договору в частині процентної ставки, пені та комісії, адже боржник підписуючи додану до позову Анкету-заяву до договору надання банківських послуг розумів, погодився й був ознайомлений з Умовами та Тарифами (зокрема пунктом 8.1 Тарифів, котрий містить умови про процентну ставку, пеню, комісію). Під час реєстрації після введення номера телефона відповідач має ознайомитися з Умовами і натиснути «Продовжити» де визначено, що натискаючи «Продовжити», ви погоджуєтеся з умовами та тарифами. Отже, вчинення відповідачем наведених дій свідчить про те, що Умови були погоджені і відповідач був ознайомлений з ними ще до активації картки у мобільному додатку і якщо відповідачу не підходили Умови він би не отримав картку. Звертає увагу на те, що відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» перебувають в загальному доступі, розміщенні на офіційному сайті фінансової установи та, у розумінні статей 641, 644 ЦК України, є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору позики з визначенням порядку і умов кредитування, прав і обов`язків сторін, іншої інформації, необхідної для укладення договору. Такі отримані відповідачем у мобільному додатку Умови і правила надання банківських послуг, що скріплено підписом позичальника у анкеті-заяві від 03 лютого 2018 року, разом із Тарифами, Паспортом споживчого кредиту та Таблицею обчислення загальної вартості кредиту складають дійсний правочин між сторонами у справі. З Тарифів та Паспорту споживчого кредиту, Таблиці обчислення загальної вартості кредиту, що надані позивачем, убачається підписання сторонами договору шляхом накладення електронного цифрового підпису, що законом не забороняється. Така форма укладення договору добровільно обрана її сторонами та свідчить про акцепт відповідачем запропонованих йому умов кредитування. Виконаний Банком розрахунок заборгованості за договором №б/н від 03 лютого 2018 року, укладеним між Банком та Боржником, є належним доказом, котрий підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором, адже містить детальний розпис нарахованої заборгованості, дати здійснення платежів позичальником, кількість днів за які нарахована заборгованість, тощо. Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Ляшко Лілія Володимирівна, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить рішення суду від 25 жовтня 2021 року скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що банк не надав жодного доказу, що надані ним Умови та Правила надання банківських послуг у АТ «Універсал Банк» дійсно є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору у вигляді Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, враховуючи, що вони не підписувались ОСОБА_1 . Також позивачем не надано доказів на підтвердження видачі відповідної кредитної картки, відкриття на ім`я відповідача рахунку, доказів зарахування кредитних коштів, а також розміру заборгованості відповідача за тілом кредиту у сумі 20000,00грн. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України в межах доводів апеляційних скарг і вимог, заявлених у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційних скаргах доводи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу АТ «Універсал Банк» слід задовольнити, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Ляшко Л.В., залишити без задоволення, з наступних підстав. Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, в частині стягнення лише тіла кредиту в межах наданого кредитного ліміту у розмірі 20000,00грн., суд першої інстанції виходив із відсутності правових підстав для стягнення з відповідача нарахованих процентів, пені та комісії, вказавши, що надані банком Умови та Правила надання банківських послуг не містять підпису позичальника, а позивач не довів належними та допустимими доказами, що саме ці Умови та правила надання банківських послуг є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, та, що саме з ними був ознайомлений та згоден відповідач, підписуючи анкету-заяву позичальника, зокрема, щодо тарифів АТ «Універсал Банк». Проте, погодитись із зазначеним висновком суду не можна з огляду на таке. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статі 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних. У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону). Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: -надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; -заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; - вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону №675-VIII. Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України). Матеріали справи свідчать, що 03 лютого 2018 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг АТ «Універсал Банк» (а.с.6). Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір та зобов`язався виконувати його умови. Згідно з п. 3 анкети-заяви, відповідач беззастережно погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту та повідомляти його про це шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток. Підписанням анкети-заяви ОСОБА_1 засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором та визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердив, що всі наступні правочини можуть вчинятися ним або банком з використанням електронного цифрового підпису (п. 6). Згідно з п. 11 заяви усе листування щодо цього договору відповідач просив здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору. До анкети-заяви банком долучено витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи в ПАТ«Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (а.с. 7-21). Після підписання анкети-заяви у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у банку виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання оплачувати послуги банку, що виникають в результаті використання платіжних карток згідно Тарифів та повернути кредит. Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 20000,00грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, що підтверджується випискою по картковому рахунку та не спростовано відповідачем. Отже, аналізуючи надані докази, колегія суддів визнає, що між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису відповідача ОСОБА_1 , у зв`язку з чим, відсутність підпису останнього беспосередньо на паперовому екземплярі Умов обслуговування рахунків фізичної особи в ПАТ«Універсал Банк», Тарифів за карткою Моnobank, Таблиці обчислення загальної вартості кредиту та Паспорті споживчого кредиту «Карта mоnobank» не свідчить про неукладеність договору про споживчий кредит або непогодження істотних умов договору, зокрема розміру процентної ставки, нарахування пені, штрафу за прострочення виконання умов договору. На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що зібрані у справі докази підтверджують укладення 03 лютого 2018 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 кредитного договору та погодження всіх його істотних умов, що в свою чергу спростовує доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 з цього приводу. З виписки по картковому рахунку відкритому відповідачу встановлено перерахування банком коштів позичальнику, використання їх ОСОБА_1 шляхом зняття кредитних коштів та часткового погашення заборгованості, тощо. Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України). Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України). З наданого банком розрахунку заборгованості за договором встановлено, що відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, з приводу чого станом на 15 березня 2021 року має заборгованість, яка згідно наданого АТ «УніверсалБанк» розрахунку становить 26268,84грн. з яких: 20000,00грн. -заборгованість за тілом кредиту; 6268,84грн. - штрафні санкції за порушення грошового зобовязання у зв`язку з неналежним виконанням умов договору. Доказів на спростування аргументів позивача щодо укладення між сторонами кредитного договору та розміру заборгованості відповідачем не надано. Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції в порушення вимог ст. 264 ЦПК України на наведені вище положення чинного законодавства уваги не звернув, належним чином не дослідив надані банком докази видачі відповідачу ОСОБА_1 кредиту, його розміру, користування позичальником кредитними коштами, що доведено відповідним розрахунком та випискою по ньому, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, некоректно пославшись на судову практику, яка регламентує укладення кредитних договорів у письмовій (класичній) формі, шляхом їх підписання позичальником у паперовій формі, що спірні правовідносини не регламентує. За наведених обставин, у відповідності до вимог ст. 376 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Ляшко Л.В. слід залишити без задоволення, а апеляційну скаргу АТ «Універсал Банк» задовольнити, з приводу чого рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 25 жовтня 2021 року підлягаєскасуванню з прийняттям у справі нової постанови про задоволення позову АТ «Універсал Банк» та стягнення з ОСОБА_1 на користь банку заборгованості за кредитним договором у розмірі 26268,84грн. Згідно ст.141 ч.13 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Встановлено, що за подачу позову та апеляційної скарги АТ «Універсал Банк» сплатило судовий збір у розмірі 2270,00грн. та 3405,00грн., відповідно, а всього 5675,00грн., які у зв`язку із їх перерозподілом підлягають стягненню із ОСОБА_1 на користь банку. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Ляшко Лілія Володимирівна, залишити без задоволення. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити. Рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 25 жовтня 2021 року скасувати та прийняти у справі нову постанову, якою позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 26268,84грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судові витрати у загальному розмірі 5675,00грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий: В.О. Бездрабко Судді: Л.В. Базіль Л.А. Приходько