Ухвала КГС ВС № 914/1236/21

УХВАЛА 31 січня 2022 року м. Київ cправа № 914/1236/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Мачульського Г.М. - головуючого, Чумака Ю.Я., Уркевича В.Ю., розглянувши матеріали касаційної скарги Дрогобицької міської ради на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.11.2021 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 21.07.2021 за позовом Фермерського господарства "Газда" Добродія Бігуняка Я. С." до:

1. Дрогобицької міської ради,

2. Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, про визнання протиправним та скасування рішення; визнання дій протиправними, ВСТАНОВИВ: 15.12.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Дрогобицька міська рада Львівської області звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.11.2021 (повний текст складено 22.11.2021) та ухвалу Господарського суду Львівської області від 21.07.2021. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.12.2021 касаційну скаргу Дрогобицької міської ради Львівської області повернуто на підставі пункту 1 частини четвертої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). 11.01.2022 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Дрогобицька міська рада Львівської області повторно звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.11.2021 (повний текст складено 22.11.2021) та ухвалу Господарського суду Львівської області від 21.07.2021 разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження. Оскарженими судовими рішеннями у цій справі частково задоволено заяву Фермерського господарства "Газда" Добродія Бігуняка Ярослава Степановича" про забезпечення позову в частині накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номером 4610600000:01:028:0158 загальною площею 10 га, місце розташування: Львівська область, м. Дрогобич, між вулицями Грабовського, Самбірська, Лішнянська та провулком Тепличний, до набрання рішенням у даній справі законної сили. Розглянувши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі, виходячи з такого. Статтею 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини другої статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Як установлено господарськими судами, позивач звернувся до суду з вимогами (із урахуванням заяви про уточнення (збільшення) позовних вимог) про: 1) визнання протиправним та скасування рішення Дрогобицької міської ради №194 від 05.03.2021; 2) визнання дії Дрогобицької міської ради протиправними та зобов`язання утриматись від вчинення певних дій, щодо винесення будь-яких рішень про виділення, передачу у користування, власність, чи здійснення відчуження у будь-який спосіб в цілому, частини в розмірі 10,0 га, чи будь якої іншої частини земельної ділянки сільськогосподарського призначення пл. 18,9 га, розміщеної по вул. Самбірській, що межує з вул. Грабовського, заводом Граніт, автодромом ДТСО України (в районі розташування вул. Грабовського, Самбірською, Лішнянською, Кузьменка та провул. Тепличний) м. Дрогобича, право постійного користування якою набуто Позивачем; 3) визнання дій Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради протиправними з виготовлення технічної документації з землеустрою на земельну ділянку пл. 10,0 га, та заборонити вчиняти будь-які дії щодо подання виготовленої технічної документації з землеустрою на земельну ділянку 10,0 га на затвердження сесії Дрогобицької міської ради з метою отримання у землекористування, власність чи відчуження у будь який спосіб третім особам земельної ділянки 10,0 га в цілому, чи її частини, розміщеної на земельній ділянці сільськогосподарського призначення пл. 18,9 га вул. Самбірській, що межує з вул. Грабовського, заводом Граніт, автодромом ДТСО України (в районі розташування вул. Грабовського, Самбірською, Лішнянською, Кузьменка та провул. Тепличний) м. Дрогобича, право постійного користування якою набуто позивачем. Позовні вимоги у справі обґрунтовано тим, що ФГ "Газда" Добродія Бігуняка Я.С." як правонаступник с/г кооперативу "Газда" до 2004 року на підставі ряду судових рішень набуло право постійного користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення площею 18,9 га в м. Дрогобичі по вул. Самбірській, що межує з вул. Грабовського, заводом "Граніт", автодромом ДТСО України, та на якій розміщене нерухоме майно позивача та сад з фруктовими деревами (2500 шт). Позивач стверджує, що використовує земельну ділянку для виробництва сільськогосподарської продукції, і впродовж 28 років систематично та в повному обсязі сплачує податки за використання земельної ділянки. Те, що земельна ділянка має сільськогосподарське призначення і перебуває у постійному користуванні позивача, як він вказує, підтверджується і витягом про нормативну грошову оцінку, щорічними довідками про нормативну грошову оцінку, довідкою форми 6-зем, виданими державними відомствами, на які державою покладено обов`язки контролю та обліку використання земель. Однак, в порушення прав та законних інтересів позивача, Дрогобицька міська рада прийняла рішення №194 від 05.03.2021 про надання дозволу Виконавчому комітету Дрогобицької міської ради на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 10,0 га між вулицями Грабовського, Самбірська, Лішнянська, пров. Тепличний, землі запасу, яка розміщена на території земельної ділянки площею 18,9 га, що знаходиться у користуванні позивача, і на якій ростуть фруктові дерева та розміщені господарські будівлі, належні позивачу на праві приватної власності. Факт накладання земельних ділянок позивач підтверджує планом земельної ділянки площею 10 га, нанесеною на викопіювання з Публічної кадастрової карти (матеріали рішення №194 від 05.02.2021) та викопіюванням з Генплану, що є додатком до акту виконання судового рішення №3/61 від 18.12.1993. Позивач зазначає, що рішеннями міської ради також було надано 89 земельних ділянок фізичним особам для спорудження житлових будівель на території земельної ділянки загальною площею 18,9 га, яка перебуває у постійному користуванні позивача, внаслідок чого Фермерське господарство було вимушене звернутись в суди різних інстанцій з вимогами про скасування вказаних рішень та витребування у громадян майна (фруктових дерев саду та земельних ділянок) з чужого незаконного володіння. Натомість, міська рада, не зважаючи на багаточисельні звернення, не надає дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою, необхідного позивачеві для реєстрації у Державному земельному кадастрі земельних ділянок, що належали сільськогосподарському кооперативу "Газда", правонаступником якого є Фермерське господарство "Газда" Добродія Бігуняка Я.С.". Позивач вважає дії відповідачів такими, що спрямовані на захоплення земельної ділянки, яка використовується ним в господарській діяльності, просить визнати їх протиправними та зобов`язати міську раду утриматись від вчинення певних дій щодо винесення будь-яких рішень щодо виділення, передачу у користування, власність чи здійснення відчуження у будь-який спосіб в цілому вказаної земельної ділянки. 19.07.2021 Фермерське господарство "Газда" Добродія Бігуняка Я. С." звернулося до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просило зупинити дію Рішення 10 сесії Дрогобицької міської ради VIII скликання №453 від 24.06.2021 в частині пунктів 1.1. та 2 вказаного рішення ("1. Затвердити матеріали з виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зарахувати до земель міськземфонду, що не надані у власність та користування: 1.1. Виконавчому комітету Дрогобицької міської ради земельну ділянку площею 10 га між вулицями Грабовського, Самбірська, Лішнянська, пров. Тепличний, кадастровий номер 4610600000:01:028:0158, землі запасу.

2. Відділу Держгеокадастру у м. Дрогобичі Дрогобицького міськрайонного управління Держгеокадастру у Дрогобицькому районі та м. Дрогобичі Львівської області (В. Марцінко) внести відповідні зміни в земельно-облікову документацію"), а також накласти арешт на земельну ділянку, площею 10 га, розташовану між вулицями Грабовського, Самбірська, Лішнянська, пров. Тепличний, кадастровий номер 4610600000:01:028:0158, землі запасу та заборону вчинення Дрогобицькою міською радою будь-яких дій щодо розпорядження та передачу прав користування даною земельною ділянкою іншим особам. Заява про забезпечення позову мотивована тим, що під час розгляду даного спору в суді першої інстанції Дрогобицька міська рада винесла рішення про затвердження Виконавчому комітету Дрогобицької міської ради матеріалів землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, зарахування її до земель міськфонду, що не надані у власність чи користування; відомості про державну реєстрацію земельної ділянки внесені до Державного земельного кадастру на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. На підтвердження наведених у заяві обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, до заяви про забезпечення позову додано рішення Дрогобицької міської ради №452 від 24.06.2021, яким вирішено затвердити матеріали з виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зарахувати до земель міськземфонду, що не надані у власність чи землекористування: виконавчому комітету Дрогобицької міської ради земельну ділянку площею 10 га між вулицями Грабовського, Самбірська, Лішнянська та пров. Тепличний, кадастровий номер 4610600000:01:028:0158, землі запасу; відділу Держгеокадастру у місті Дрогобичі Дрогобицького міськрайонного управління Держгеокадастру у Дрогобицькому районі та м. Дрогобичі Львівської області (В.Марцінко) внести відповідні зміни в земельно-облікову документацію, а також Витяг з Державного земельного кадастру №НВ-4616312732021 від 08.07.2021 про земельну ділянку кадастровий номер 4610600000:01:028:0158, відповідно до якого проведено державну реєстрацію земельної ділянки з цільовим призначенням землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), категорія земель землі сільськогосподарського призначення, вид використання землі запасу. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.07.2021, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.11.2021, заяву Фермерського господарства "Газда" Добродія Бігуняка Я. С." про забезпечення позову задоволено в частині накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номером 4610600000:01:028:0158 загальною площею 10 га, місце розташування: Львівська область, м. Дрогобич, між вулицями Грабовського, Самбірська, Лішнянська та провулком Тепличний, до набрання рішенням у даній справі законної сили; у задоволенні решти вимог заяви відмовлено. Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову, господарські суди виходили з того, що у разі задоволення позову в цій справі наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки буде скасований, проте зазначене не призведе до реального захисту інтересів позивача, а враховуючи прийняте Дрогобицькою міською радою рішення № 452 від 24.06.2021, призведе до нових спорів, між позивачем та відповідачами, а у випадку прийняття нових рішень відповідачем щодо розпорядження вказаною ділянкою, ще й до можливих позовів з іншими особами, яким може бути надано усю чи частину спірної ділянки; станом на дату розгляду відповідної заяви для відповідачів у справі не існує чинних заборон щодо вчинення юридично значимих дій щодо вказаної спірної земельної ділянки. За вказаних умов, суд визнали, що виправданими, адекватними та співмірними заходами забезпечення позову є заборона Дрогобицькій міській раді та Виконавчому комітету Дрогобицької міської ради вчиняти будь-які дії щодо розпорядження земельною ділянкою кадастровим номером 4610600000:01:028:0158 загальною площею 10 га, проте, ураховуючи формулювання позивачем заявлених позовних вимог (2 та 3) таким чином, що вказане буде задоволенням позову у цій частині без розгляду справи по суті, суди дійшли висновку накласти арешт на вказану спірну земельну ділянку до набрання рішення у даній справі законної сили. Звертаючись з касаційною скаргою скаржник вказує на те, що при ухваленні судових рішень, господарськими судами було неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів і ускладнень ефективного захисту або поновлення оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, у випадку задоволення позову. Отже, необхідною умовою для вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення реального виконання судового рішення у справі. Згідно з пунктами 2, 10 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Відповідно до частини четвертої статті 137 ГПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи. Разом з тим, під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Водночас, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18. Колегія суддів погоджується з висновком господарських судів, що що хоча позовні вимоги у цій справі не мають майнового характеру та не стосуються безпосередньо повернення/витребування нерухомого майна на користь позивача, застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на спірну земельну ділянку у цьому випадку узгоджується з предметом та підставами позову, оскільки оскаржене позивачем рішення міської ради та дії міської ради, які позивач просить визнати протиправними, спрямовані саме на розпорядження спірною земельною ділянкою, яка за доводами позивача, є частиною земельної ділянки, що знаходиться у постійному користуванні саме позивача, і на якій розміщене його нерухоме майно. При цьому, судами прийнято до уваги, що в разі задоволення позову в цій справі наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки буде скасований, однак, зазначене не призведе до реального захисту інтересів позивача, а враховуючи прийняте Дрогобицькою міською радою рішення №452 від 24.06.2021, призведе до нових спорів, між позивачем та відповідачами, а у випадку прийняття нових рішень відповідачем щодо розпорядження вказаною ділянкою, ще й до можливих позовів з іншими особами, яким може бути надано усю чи частину спірної ділянки. Відтак, накладення арешту на спірну земельну ділянки до набрання законної сили рішенням по суті спору у цьому випадку є адекватним, співмірним із заявленими позивачем вимогами та достатньо обґрунтованим. З огляду на зазначене, Суд доходить висновку, що вжиті господарським судом, з яким погодився суд апеляційної інстанції, заходи забезпечення позову відповідають процесуальним нормам, що регулюють спірні правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, що стало обґрунтованою підставою для часткового задоволення заяви про забезпечення позову. Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків господарських судів та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм права під час прийняття оскаржуваних судових рішень. Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Дрогобицької міської ради на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.11.2021 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 21.07.2021 на підставі частини другої статті 293 ГПК України. Відповідно до положень частини шостої статті 293 ГПК України, копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції. Керуючись статтями 234, 235, 287 - 292, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №914/1236/21 за касаційною скаргою Дрогобицької міської ради на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.11.2021 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 21.07.2021.

2. Копію цієї ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити заявнику, а іншим учасникам справи - копію ухвали.

3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню Головуючий Г.М. Мачульський Судді Ю.Я. Чумак В.Ю. Уркевич