Постанова 4856 № 120/7995/21-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/7995/21-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Бошкова Юлія Миколаївна Суддя-доповідач - Мацький Є.М. 18 січня 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Мацького Є.М. суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, В С Т А Н О В И В : І. ІСТОРІЯ СПРАВИ КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. В липні 2021 року Головне управління ДПС у Вінницькій області звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

2. В обґрунтування позову зазначено, що за відповідачем рахується заборгованість зі сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості на загальну суму 16972,06 грн. Оскільки відповідач самостійно не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання у строки, встановлені законом, контролюючий орган звертається до суду з позовом про стягнення податкового боргу. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

4. Апелянт ГУ ДПС у Вінницькій області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

5. Апелянт вказує, що згідно відомостей бази даних ДПС Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, податковою адресою ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 , а тому рішення податкового органу надіслано відповідачу у визначений ПК України спосіб за визначеною податковою адресою.

6. ОСОБА_1 є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України.

7. На підставі довідки про заборгованість платника податку встановлено, що за відповідачем станом на 15.07.2021 рахується податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості на загальну суму 16972,06 грн (основний платіж). ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

8. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України.

9. На підставі довідки про суму податкового боргу встановлено, що за відповідачем станом на 15.07.2021 рахується податковий борг з земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, на загальну суму 16972,06 грн.

10. Сума податкового боргу підтверджується карткою особового рахунку платника податків, податковими повідомленнями - рішеннями від 08.07.2019 № 963156-0228, від 15.05.2020 № 153277-5005-0228 та податковою вимогою форми "Ф" від 11.10.2018 № 304619-50.

11. Разом з тим, вказана заборгованість відповідачем не сплачена, що і стало підставою для звернення до суду. ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН

12. Відповідач зазначає, що відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

13. Вказує, що ні електронним повідомленням, ні рекомендованим листом та особисто не отримувала ані податкові повідомлення-рішення, ані податкову вимогу. Крім того вказала, що за вказаною адресою, зазначеною в податкових повідомленнях - рішеннях та податковій вимозі, а саме: АДРЕСА_1 ніколи не проживала та не була прописана.

14. Правова позиція апелянта викладена в пунктах 4-7 цієї постанови. ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

15. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

16. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI.

17. Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов`зковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

18. Статтею 8 Податкового кодексу України визначено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

19. Згідно пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належать податок на майно.

20. Статтею 15 Податкового кодексу України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

21. Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

22. Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

23. Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

24. Відповідно до підпункту 265.1.1 пункту 265.1 статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

25. Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

26. Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

27. Підпунктом 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

28. Згідно з підпунктом 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

29. Відповідно до підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

30. Згідно з підпунктом 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

31. Відповідно до підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

32. Підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України передбачено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

33. Відповідно до підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

34. Згідно підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

35. Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

36. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

37. Відповідно до абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. V. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

38. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, Апеляційний Суд виходить з наступного.

39. Згідно п. 6 розділу III Порядку № 1204 у разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом при його надісланні, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків. У разі встановлення такої помилки працівник структурного підрозділу, до функцій якого належить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником контролюючого органу для виконання таких функцій, забезпечує виправлення допущених при надісланні податкового повідомлення-рішення помилок та надсилає його повторно не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідного повідомлення пошти (поштової служби).

40. На підтвердження направлення відповідачу вищезазначених податкових повідомлень-рішень позивачем надано до матеріалів справи копію поштових конвертів, з яких вбачається, що поштове відправлення на ім`я ОСОБА_1 направлялось за адресою: АДРЕСА_1 та вручено відповідачу не було. Причиною невручення вказано: за закінченням терміну зберігання, адресат не проживає.

41. Апелянт в обґрунтування дотримання процедури належного вручення відповідачу податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги вказує про те, що згідно відомостей центральної бази даних ДПС Державного реєстру фізичних осіб - платників податків податковою адресою відповідача визначено: АДРЕСА_1 . Вказане підтверджується наданою до позовної заяви відповіддю на запит МІС ДПІ від 05.04.2021.

42. Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 24.01.2019 по справі за № 826/14361/16 зазначив, що для встановлення факту направлення (вручення) фізичній особі податкового повідомлення-рішення поштою у встановленому законодавством порядку, дослідженню підлягають: - відповідність адреси одержувача у поштовому відправленні місцю проживання або останньому відомому місцезнаходженню фізичної особи; - повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, в якому зазначено дату вручення або причини невручення; - відповідність дати відправлення на корінці податкового повідомлення-рішення даті, зазначеній у повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення тощо.

43. Відповідно до відповіді ГУ ДМС України у Вінницькій області на запит суду першої інстанції ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 12.06.2002. 44.Окрім того, до відзиву на підтвердження зазначеної адреси проживання, відповідачем надано копію податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2006 рік, копію податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2007 рік, копію податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2008 рік, копію податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 рік, копію податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік копію повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємством від 06.12.2011, в яких зазначено адресу проживання відповідача: АДРЕСА_2 .

45. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , як платник податків та зборів, повідомляла податковий орган про фактичне місце проживання та реєстрації, зокрема адресу: АДРЕСА_2 , однак податкові повідомлення - рішення та податкова вимога відповідачу за місцем реєстрації та проживання не направлялися.

46. Тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що контролюючим органом допущено помилку при направленні податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, відтак такі податкові повідомлення - рішення та податкова вимога вважаються не врученими платнику податків.

47. Тому відповідач вказані податкові повідомлення-рішення, якими було нараховано податкові зобов`язання у визначеному порядку не отримав, а сума грошового зобов`язання з податку за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, є не узгодженою. Крім того, відповідач, у зв`язку з неналежним направленням податкових - повідомлень рішень, був позбавлений можливості оскаржити такі рішення.

48. Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

49. Згідно п. 2 розділу ІІ Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів № 610 від 30.06.2017 (далі - Порядок № 610), податкова вимога формується у разі, якщо платник податків не сплатив у встановлені Кодексом строки суму узгодженого грошового зобов`язання

50. Проте, в порушення вищенаведених норм, Головним управлінням ДПС у Вінницькій області, без фактичного узгодження податкового боргу, сформовано відповідачу податкову вимогу "Ф" № 304619-50 від 11.10.2018.

51. Відповідно до абз. 4 п. 7 розділу 4 Порядку № 610 податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному абзацом третім пункту 6 цього розділу.

52. Приймаючи до уваги вищенаведене, а також те, що податкова вимога "Ф" № 304619-50 від 11.10.2018 також направлена на помилкову адресу: АДРЕСА_1 , суд дійшов висновку, що Головним управлінням ДПС у Вінницькій області порушено порядок стягнення податкового боргу з фізичної особи. VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

53. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

54. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

55. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

56. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

57. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

58. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу ГУ ДПС у Вінницькій області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України. Головуючий Мацький Є.М. Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.