Постанова 4856 № 560/5279/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/5279/21 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Фелонюк Д.Л. Суддя-доповідач - Біла Л.М. 14 січня 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Білої Л.М. суддів: Гонтарука В. М. Матохнюка Д.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління ДПС у Хмельницькій області та Фермерського господарства "Вільний селянин" на додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства "Вільний селянин" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Комісії Головного управління ДПС у Хмельницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : В травні 2021 року Фермерське господарство "Вільний селянин" звернулося до суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Комісії Головного управління ДПС у Хмельницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якому просило: - визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Хмельницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації №2510622/21316486 від 30.03.2021; - зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 11.03.2021 Фермерського господарства "Вільний селянин" днем її надіслання до ЄРПН 22 березня 2021 року. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року позов задоволено повністю. Додатковим рішенням від 04 жовтня 2021 року частково задоволено заяву позивача та стягнуто на користь Фермерського господарства "Вільний селянин" судові витрати за надання правничої допомоги в сумі 5000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області. У задоволенні решти вимог заяви судом першої інстанції відмовлено. Не погоджуючись із прийнятим додатковим рішенням, відповідач - ГУ ДПС у Хмельницькій області та позивач подали апеляційні скарги, в обгрунтування яких послались на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що, на їх думку, призвело до неправильного вирішення питання про розподіл судових витрат. Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для їх задоволення, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, за заявою позивача, судом вирішено розглянути питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в окремому судовому засіданні після ухвалення рішення по суті спору. Суд першої інстанції, ухвалюючи додаткове рішення у даній справі, дійшов висновку, що розумний та справедливий розмір винагороди за надання правових послуг у цій справі, складає 5000 грн., а не 20000 грн., як було заявлено позивачем. Зокрема, суд першої інстанції в результаті надання оцінки поданим позивачем документів в підтвердження реальності отриманих послуг адвоката, дійшов висновку, що час та види наданих послуг, зазначені в акті приймання-передачі наданих послуг від 22.09.2021, є неспівмірними з розглядом цієї справи. Колегія суддів надаючи оцінку висновку суду першої інстанції у питанні відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу, відзначає наступне. Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. За приписами п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Згідно з ч. 2 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Зазначені положення кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом. За приписами п.п. 1, 5, 6 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; захист - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні захисту прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. З приводу зазначеного питання висловлювався і Конституційний Суду України, а саме пунктом 3.2 рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачив, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. Також Конституційний Суд України зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті частини другої статті 3, статті 59 Конституції України покладає на державу відповідні обов`язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов`язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги. Отже, з викладеного слідує, що до правничої (правової) допомоги належать, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру тощо. Положеннями п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України визначено, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 КАС України). Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). За приписами частини 7 цієї статті розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Згідно вимог частини 9 цієї статті при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Проте, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 р. зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Як встановлено з матеріалів справи та не заперечувалось сторонами на підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем було надано суду: договір про надання правової допомоги від 07.04.2021; додатковий договір до договору про надання правової допомоги від 07.04.2021; акт приймання-передачі наданих послуг від 22.09.2021; платіжне доручення №939 від 09.04.2021 на суму 20000,00 грн; заключну виписку за період з 09.04.2021 по 09.04.2021. За умовами укладеного між адвокатським бюро "Прядуна Руслана Володимировича" (адвокатське бюро) та фермерським господарством "Вільний селянин" (клієнт) договору про надання правової допомоги від 07.04.2021, адвокатське бюро на виконання доручення клієнта надає такі адвокатські послуги: ознайомлення з матеріалами, наданими клієнтом, вивчення цих матеріалів; дослідження правової проблеми клієнта, вивчення та аналіз законодавства, яке регулює відповідні правовідносини, огляд судової практики у подібних правовідносинах за схожих обставин справи; надання клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень по суті доручення; збирання, оформлення та подання доказів; складання, підписання та подання процесуальних документів та інших документів правового характеру; представництво клієнта у суді першої інстанції та в суді апеляційної інстанції у разі оскарження ухвал суду першої інстанції за встановленою законом підсудністю; ведення переговорів та зустрічей із протилежною стороною та третіми особами в інтересах клієнта (пункт 2 договору); Відповідно до п. 10 вказаного Договору клієнт сплачує адвокатському бюро фіксований гонорар, розмір якого погоджується сторонами у додатковій угоді; уся сума гонорару має бути сплачена в момент підписання договору, або в порядку, передбаченому додатковою угодою. Відповідно до пункту 1 додаткового договору до договору про надання правової допомоги від 07.04.2021 клієнт зобов`язаний сплатити адвокатському бюро фіксований гонорар в сумі 20000,00 грн. На виконання умов вказаного договору, відповідно до платіжного доручення №939 від 09.04.2021 позивач сплати 20000,00 грн. Сплата також підтверджується заключною випискою за період з 09.04.2021 по 09.04.2021. Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг від 22.09.2021 адвокатське бюро надало, а клієнт отримав правову допомогу у справі про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у реєстрації у ЄРПН податкової накладної від 30.03.2021 №2510622/21316486 та зобов`язання зареєструвати податкову накладну у ЄРПН (справа №560/5279/21), а саме: ознайомлення з матеріалами, наданими клієнтом, вивчення цих матеріалів - 4 години; дослідження правової проблеми клієнта, вивчення та аналіз законодавства, яке регулює відповідні правовідносини, огляд судової практики у подібних правовідносинах за схожих обставин справи - 5 години; складання, підписання та подання позовної заяви - 8 годин; збирання, оформлення та подання доказів - 8 годин; складання, підписання та подання відповіді на відзив на позовну заяву - 3 години. Судом першої інстанції було досліджено наданий позивачем акти приймання-передачі наданої правової (правничої) допомоги та встановлено, що ряд послуг, які надавалися позивачу не є співмірними та обґрунтованими. Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з вказаним, з огляду на наступне. Так, ознайомлення з матеріалами, наданими клієнтом, вивчення цих матеріалів, дослідження правової проблеми клієнта, вивчення та аналіз законодавства, яке регулює відповідні правовідносини та огляд судової практики у подібних правовідносинах за схожих обставин справи не відноситься до правової допомоги адвоката та не є тотожною наданню безпосередньо самої правової допомоги. Судова колегія зауважує, що кількість затрачених годин на підготовку позовної заяви є достатньою, в тому числі для вчинення вищевказаних дій. Також, судова колегія погоджується з доцільністю відзначення судом першої інстанції незначної складності даної справи та можливістю використання при підготовці позовної заяви інформації наявної в Єдиному державному реєстру судових рішень, де мають місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій з аналогічного предмету спору та аналогічних мотивів. Таким чином, суд першої інстанції, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, правомірно та обгрунтовано дійшов висновку, що заява позивача підлягає частковому задоволенню, а відшкодована сума понесених витрат на професійну правничу допомогу становитиме 5000,00 грн. Враховуючи критерії пропорційності та об`єктивного визначення розміру суми витрат на професійну правничу допомогу адвоката, з врахуванням яких визначається розмір витрат на оплату послуг адвоката, встановлених частиною 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає підставним присудження на користь позивача за рахунок фінансування відповідача - ГУ ДПС у Хмельницькій області, витрат на професійну правничу допомогу в обсязі 5000 грн. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв обґрунтоване рішення щодо наявності підстав для часткового задоволення заяви позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, з`ясував всі обставини справи, які мають значення для вирішення даного питання, надав їм належну оцінку та не допустив порушення норм матеріального і процесуального права, що вказує на безпідставність доводів апелянтів. Доводи апеляційних скарг в повному обсязі спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та встановленими в ході розгляду справи обставинами. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційні скарги Головного управління ДПС у Хмельницькій області та Фермерського господарства "Вільний селянин" залишити без задоволення, а додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України. Головуючий Біла Л.М. Судді Гонтарук В. М. Матохнюк Д.Б.