Постанова 4854 № 540/3365/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 січня 2022 р.м.ОдесаСправа № 540/3365/21 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючої судді - Шевчук О.А., суддів: Єщенка О.В., Федусика А.Г. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИЛА: В липні 2021 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області №2100-0305-831258 від 02.07.2021; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити з 01.04.2020 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру з розрахунку 70% від суми місячної заробітної плати, яка визначена у довідці Офісу Генерального прокурора №21-1032зп від 21.05.2020 р. про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, з урахуванням раніше проведених виплат. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з 20.08.2014 позивачу призначено пенсію Солом`янським районним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві та з 01.04.2015 р. він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області, отримує пенсію за вислугу років згідно ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ, виходячи з розміру 70% від суми заробітної плати за посадою прокурора відділу Генеральної прокуратури України. Отримавши довідку Офісу Генерального прокурора №21-1032зп від 21.05.2020 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії відповідно до рішень Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7(ІІ)/2019 та від 26.03.2020 №6-р/2020, 16.06.2021 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ із заявою про проведення перерахунку та виплати пенсії та долучив до неї вказану довідку. Рішенням ГУ ПФУ від 02.07.2021 № 2100-0305-831258 позивачу відмовлено у перерахунку та виплаті пенсії за вислугу років без обмеження її максимальним розміром з розрахунку 70% від суми місячної заробітної плати. ОСОБА_1 вважає, що рішення відповідача є незаконним та таким, що порушує його права на належний рівень соціального забезпечення, який гарантований ч. 2 ст. 19, ч. 1 ст. 46, п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, яка полягає у нездійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 13.12.2019 за вислугою років на підставі довідки Офісу Генерального прокуратури від 21.05.2020 №21-1032зп. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області з 13.12.2019 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII на підставі довідки Офісу Генерального прокуратури від 21.05.2020 №21-1032зп з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 454,00 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з таким рішенням в частині задоволених позовних вимог, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення спору, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти по справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Доводами апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції залишено поза увагою та не враховано при винесенні оскаржуваного рішення те, що з 01.04.2021 органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунки пенсій. У результаті розгляду вищезазначеної заяви, саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві прийнято рішення №9652100708 від 17.06.2021 р. про відмову у здійснення позивачу перерахунку пенсії за вислугу років на підставі довідки Офісу Генеральної прокуратури від 21.05.2020 №21- 1032зп. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області, жодних рішень за № 2100-0305-831258 від 02.07.2021, стосовно заяви позивача не приймалось. За вих. № 2100-0305-8/31258 від 02.07.2021, відповідачем на адресу позивача направлявся інформативний лист щодо розгляду його заяви про перерахунок пенсії за вислугу років від 16.06.2021, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві. Також апелянт зазначає, що позивач вже звертався раніше із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки від 21.05.2020 р. №21-1032зп і 16.07.2020 року відповідно до рішення №965210107081 такий перерахунок зроблено (копія рішення міститься у матеріалах копії пенсійної справи позивача). Апелянт вказує, що звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії від 16.06.2021 р. мотивовано тим, що він не погоджується із відсотковим розміром пенсії після перерахунку та її обмеженням максимальним розміром. У відзиві на апеляційну скаргу представник апелянта - адвокат Хараїм О.В. зазначає, що подана ОСОБА_1 16.06.2021 заява про перерахунок пенсії за вислугу років була розглянута не ГУ ПФУ в Херсонській області, а ГУ ПФУ в м. Києві, яким і відмовлено позивачу у перерахунку пенсії. Представник апелянта вказує, що з 13.12.2019 (дня набрання законної сили рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(1І)/2019) Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зобов`язане було перерахувати ОСОБА_1 призначену пенсію за вислугу років на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 19.05.2020 №21-995зп, з урахуванням сплачених сум у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорам, чого безпідставно не зробило і таку бездіяльність судом обгрунтовано визнано протиправною. З огляду на вищезазначене, представник апелянта просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відповідно до п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорії незначної складності. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 20.08.2014 отримує пенсію за вислугою років, відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ. З 01.04.2015 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області. 16.06.2021 ОСОБА_1 звернувся до Управління із заявою про проведення перерахунку та виплати пенсії та долучив до неї довідку Офісу Генерального прокурора №21-1032зп від 21.05.2020 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії відповідно до рішень Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7(ІІ)/2019 та від 26.03.2020 №6-р/2020. За даною довідкою, розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 26.03.2020 за відповідною (прирівняною) посадою прокурора відділу склала 62166,66 грн. Складові заробітної плати (грошового забезпечення) за вказаною довідкою визначені у вигляді: посадовий оклад - 40 989,00 грн.; надбавка за вислугу років 30% - 12 296,70 грн., матеріальна допомога (1/12) для оздоровлення - 4440,48 грн. та для вирішення соціально-побутових питань - 4440,48 грн. (а.с. 16). Відповідач надіслав на адресу позивача лист від 02.07.2021 № 2100-0305-831258, в якому вказано про те, що відділом перерахунків пенсій №2 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві було розглянуто документи, надані ОСОБА_1 16.06.2021 р. щодо перерахунку пенсії за вислугою років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» та прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії. За даним листом проінформовано позивача про те, що йому відмовлено в перерахунку пенсії за заявою від 16.06.2021 у зв`язку із тим, що відповідно до положення ст.86 Закону №1697-VІІ максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність та враховуючи Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" розмір пенсії визначено у сумі 17690,00 грн. (а.с. 21). Вважаючи вказаний лист від 02.07.2021 № 2100-0305-831258 рішенням Управління, яким порушено права позивача на належний розмір пенсії, позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що належного рішення відповідачем за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 16.06.2021 р. про перерахунок пенсії, не приймалось, а судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/йомовірно будуть порушені у майбутньому, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області №2100-0305-831258 від 02.07.2021 та в частині позовних вимог, що стосується зобов`язання відповідача провести перерахунок пенсії позивача в розмірі 70 % суми відносно заробітної плати без обмеження її граничного розміру. Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем по справі не надано до суду належним чином оформленого доказу щодо здійснення перерахунку пенсії позивача за довідкою від 21.05.2020 № 21-1032, відповідно позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до статті 86 Закону № 1697-VII на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 21.05.2020 № 21-1032 зп, виданої станом на 26.03.2020 відповідно за поданою ним заявою від 16.06.2021. Також, суд вважав, що саме з 13.12.2019 позивач, як особа, якому пенсія призначена відповідно до Закону № 1789-ХІІ або Закону № 1697-VII, має право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівників прокуратури, оскільки 13 грудня 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII ухвалив Рішення № 7-р(II)/2019, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України та положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, визнано неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Як вбачається з матеріалів справи, згідно довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій від 21.05.2020 р. № 21-1032 зп розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 26.03.2020 за відповідною (прирівняною) посадою прокурора відділу склала 62166,66 грн., з яких: посадовий оклад - 40989,00 грн.; надбавка за вислугу років 30% - 12 296,70 грн., матеріальна допомога (1/12) для оздоровлення - 4440,48 грн. та для вирішення соціально-побутових питань - 4440,48 грн. (а.с. 16). 28.05.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки від 21.05.2020 р. № 21-1032 зп (а.с. 94). Як зазначає сам позивач в заяві про перерахунок та виплату пенсії від 16 червня 2021 року та підтверджено матеріалами справи Головним управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснено перерахунок пенсії позивача за вислугу років на підставі вищезазначеної довідки, але обмежено пенсійні виплати 60% від загальної суми складових місячного заробітку та обмежено виплату пенсії максимальним розміром 10 прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність (а.с. 15 оборот). У своїй заяві позивач зазначає, що його пенсія станом на 16.06.2021 р. складає 17690 грн. замість 43516,66 грн. З матеріалів справи вбачається, що 31.08.2020 р. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснено перерахунок пенсії позивача у зв`язку з зміною його посадового окладу і відповідно до перерахунку пенсія позивача склав: з 01.04.2020 р. по 30.04.2020 р. - 16380,00 грн.; з 01.05.2020 р. по 30.06.2020 р. - 16380,00 грн.; з 01.07.2020 р. по 31.08.2020 р. - 17120,00 грн.; з 01.09.2020 р. по 30.11.2020 р. - 17120,00 грн.; з 01.12.2020 р. довічно - 17690,00 грн. (а.с. 98). Таким чином, колегією суддів встановлено, що позивачу було проведено перерахунок його пенсії відповідно до довідки від 21.05.2020 р. № 21-1032 зп у зв`язку з зміною посадового окладу на підставі рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 р. № 7(ІІ)/2019, а тому суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про часткове задоволення позову шляхом визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, яка полягає у нездійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 13.12.2019 за вислугою років та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області з 13.12.2019 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII на підставі довідки Офісу Генерального прокуратури від 21.05.2020 №21-1032зп з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії Колегія суддів звертає увагу, що спірним питанням у даній справі є відсотковий розмір пенсії ОСОБА_1 після її перерахунку відповідачем та її обмеження максимальним розміром. Щодо розміру відсотків, який підлягає застосуванню при перерахунку призначеної позивачу пенсії, колегія суддів зазначає. Статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ у редакції, чинній до 01.10.2011, було передбачено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. Законом України від 08.07.2011 № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» у статтю 50-1 Закону № 1789-ХІІ внесено зміни, відповідно до яких пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. Законом України від 27.03.2014 № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» у статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ у частинах другій і п`ятій цифри « 80» замінено цифрами « 70». Законом України від 28.12.2014 № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» у статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ у частинах другій та п`ятій цифри « 70» замінено цифрами « 60». За правилами частини вісімнадцятої цієї статті (у редакції, чинній до 01.01.2015) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. З 01.01.2015 умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначалися Кабінетом Міністрів України. Водночас 15.07.2015 набрав чинності Закон № 1697-VII, відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема, Закон № 1789-XII, крім, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, що втратили чинність з 15.12.2015. З набранням чинності Законом № 1697-VII пенсійне забезпечення працівників прокуратури регулюється положеннями статті 86, за правилами частин першої, другої якої прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років. Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. Згідно з частиною двадцятою цієї статті призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки. Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. За загальним правилом норма права діє щодо відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до правовідносин застосовується той закон, під час дії якого вони настали. Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до певного юридичного факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Враховуючи наведене, до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набрання чинності Законом № 1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, оскільки застережень щодо застосування норми, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, Закон № 1697-VII не містить та не встановлює окремого порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку раніше призначеної пенсії з урахуванням норми Закону № 1789-XII, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках та яка діяла на момент призначення пенсії, тобто одночасного застосування норм, які передбачені різними законами. Такий правовий висновок узгоджується з покладеним в основу Закону № 1697-VII принципом єдності системи прокуратури України, що забезпечується, зокрема єдиним статусом прокурорів, який передбачає однакове матеріальне та соціально-побутове забезпечення, зокрема пенсійне забезпечення прокурорів. Враховуючи наведене, розмір відсотків, який враховується під час перерахунку пенсії має бути співмірним із тим, який застосовується під час призначення пенсії працівникам прокуратури. Встановлення різних підходів до порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку пенсії після набуття чинності Законом № 1697-VII порушує справедливий баланс між інтересами працівників прокуратури, яким пенсія призначається відповідно до цього Закону та тими, яким вона була призначена відповідно до Закону № 1789-XII, ставить у нерівне становище працівників прокуратури, які отримали право на пенсію відповідно до Закону № 1697-VII. У рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2018 N 5-р/2018 зазначено, що положення частини першої статті 22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності. Колегія суддів зазначає, що гарантією належного пенсійного забезпечення працівників прокуратури є право на безумовний перерахунок розміру пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Таке право за своєю суттю направлене на збільшення розміру виплачуваної працівнику прокуратури пенсії, а гарантія дотримання конституційного права на соціальний захист, зокрема щодо недопущення зменшення такого розміру у випадку перерахунку пенсії, має бути забезпечена виплатою пенсії в раніше встановленому розмірі. На час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії стаття 50-1 Закону № 1789-ХІІ відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 1697-VII у частині перерахунку пенсії втратила чинність. З огляду на наведене, на спірні правовідносини поширюються положення частини другої статті 86 Закону № 1697-VII, у силу вимог яких пенсія працівникам прокуратури призначається (перераховується) в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати. Отже, вірним після перерахунку пенсії позивача є її визначення у розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 у частині здійснення перерахунку пенсії у розмірі 70 відсотків від суми місячної заробітної плати, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають. Що стосується позовних вимог щодо перерахунку та виплати пенсії без обмеження її максимального розміру, колегія суддів зазначає наступне. За змістом статті 2 Закону № 3668-VI (який набрав чинності 1 жовтня 2011 року) максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про прокуратуру», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим Законом було внесено зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, положення частини п`ятнадцятої якої викладено в аналогічній редакції. При цьому абзацом першим пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668-VI встановлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Абзацом другим цього пункту визначено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), установленому цим Законом. На думку колегії суддів, положення пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668-VI спрямовані на врегулювання питань, які виникли у зв`язку із застосуванням Закону № 3668-VI стосовно осіб, у яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір, а саме - надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту, коли особа набуде право на перерахунок, на розмір її пенсії будуть поширюватися загальні правила щодо обмежень. Закон № 1789-ХІІ утратив чинність (крім окремих положень, які не стосуються спірних правовідносин) у зв`язку з набранням чинності Законом № 1697-VII, за правилами абзацу шостого частини п`ятнадцятої статті 86 якого максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Враховуючи наведене, з моменту набрання чинності Законом № 1697-VII питання призначення та перерахунку пенсій працівникам прокуратури врегульовувалися нормами цього Закону, зокрема статтею 86, частиною п`ятнадцятою якої були встановлені обмеження пенсії максимальним розміром. З огляду на викладене, колегія суддів у постанові Верховного Суду від 21 грудня 2021 року у справі № 580/5962/20 вважала за необхідне відступити від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі № 589/3997/16-а у подібних правовідносинах та сформувати правовий висновок, відповідно до якого пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668-VI не скасовує обмеження максимального розміру пенсії, призначеної працівнику прокуратури до набрання чинності цим Законом, а встановлює особливе регулювання щодо застосування такого обмеження до осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом № 3668-VI, і в яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір. Зокрема, шляхом надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту відповідності розміру пенсії максимальному розміру пенсії, - поширення на її розмір загальних правил щодо обмежень, установлених статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ, а з 14.10.2014 - абзацом шостим частини п`ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII. Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок перерахунку пенсії позивача її розмір перевищив максимальний. З огляду на наведене, на спірні правовідносини поширюються положення абзацу шостого частини п`ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII, які встановлюють обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 у частині здійснення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром також є необґрунтованими та задоволенню не підлягають. Окрім того, аналізуючи питання правомірності встановлення таких обмежень, необхідно зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово висловлював позицію щодо можливості встановлення обмежень розміру соціальних виплат. Так, відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної у рішенні від 26.12.2011 N 20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави. Окрім того, аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що, неодноразово висловлюючи правову позицію щодо можливості обмеження розміру соціальних виплат, ЄСПЛ, не заперечуючи право держав зменшувати такий розмір, не сформулював правової позиції щодо достатнього розміру таких соціальних виплат, підкреслюючи водночас необхідність забезпечення прозорості, недискримінаційного характеру відповідних змін, не покладення надмірного тягаря на заявників внаслідок такого втручання держави. Така практика свідчить про достатньо широке «поле» для розсуду, яке ЄСПЛ залишає державам у питаннях соціального забезпечення. Наведене свідчить про те, що ЄСПЛ визнає можливість того, що виплати соціального страхування можуть бути зменшені або припинені, однак, розглядаючи питання відповідності таких дій, у кожній конкретній справі ураховує всі відповідні обставини справи і з`ясовує: чи було законним таке втручання, чи переслідувало легітимну мету таке втручання та чи не поклало таке втручання надмірний тягар на особу, якої це стосується. За аналогічних обставин ЄСПЛ не констатує порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції (справа Valkov and Others v. Bulgaria (заява № 2033/04); справа Khoniakina v. Georgia (заява № 17767/08)). Хоча виплати соціального страхування є «майном» у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, однак обмеження максимальним розміром пенсій працівникам прокуратури не може вважатися порушенням їх права володіння цим майном, оскільки такі здійснені державою шляхом введення нових законодавчих положень з метою регулювання політики соціального забезпечення. Встановлені обмеження не є непропорційними та не призводять до порушення сутності пенсійних прав. Водночас розмір пенсії працівників прокуратури, з урахуванням встановлених обмежень максимальною сумою, залишається вищим середньомісячного розміру пенсії в Україні. Тобто, встановлення максимального розміру пенсії для працівників прокуратури не поставило їх у невигідне становище, оскільки їх право на соціальне забезпечення було за ними збережене, вони не були позбавлені своїх засобів для існування і не були піддані ризикові недостатності таких засобів для життя. Тому встановлення максимального розміру пенсії не можна вважати таким, що поклало на працівників прокуратури надмірний чи непропорційний тягар, чи порушило їх право на мирне володіння своїм майном. При цьому таке обмеження не є дискримінаційним, оскільки стосується не лише працівників прокуратури, а й інших категорій пенсіонерів, зокрема поширюється на пенсії, призначені відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «;Про статус народного депутата України», «;Про Національний банк України», «;Про Кабінет Міністрів України», «;Про дипломатичну службу», «;Про службу в органах місцевого самоврядування», «;Про судову експертизу», «;Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «;Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «;Про наукову і науково-технічну діяльність», «;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «;Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «;Про пенсійне забезпечення». Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21 грудня 2021 року у справі № 580/5962/20. З позовної заяви вбачається, що позивач просив зобов`язати відповідача здійснити перерахунок його пенсії з 01.04.2020 року і саме з цієї дати Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснено перерахунок (а.с. 98). Таким чином, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання здійснити перерахунок пенсії. Враховуючи наведені положення діючого законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні рішення неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області - задовольнити. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року року - скасувати. Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити. Відповідно до ст. 325-328 КАС України постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Головуюча суддя: О.А. Шевчук Суддя: О.В. Єщенко Суддя: А.Г. Федусик