Постанова 4803 № 202/2788/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/76/22 Справа № 202/2788/21 Суддя у 1-й інстанції - Бєсєда Г. В. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю. Категорія 50 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 січня 2022 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді Петешенкової М.Ю., суддів Городничої В.С., Лаченкової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у м. Дніпрі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 24 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,- В С Т А Н О В И Л А: У травні 2021 року, ОСОБА_2 звернулася до суду з вищезазначеним позовом посилаючись на те, що з відповідачем у справі перебувала у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають повнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка навчається на першому курсі Університету митної справи та фінансів, на факультеті економіки, бізнесу та міжнародних відносин на контрактній основі за денною формою навчання. Оскільки утримання доньки вимагає значних витрат та потребує матеріальної допомоги, просила стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітньої доньки на період її навчання в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітної плати та інших доходів щомісячно, до досягнення нею 23 років за умови, що вона буде продовжувати навчання. Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 вересня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходів) відповідача щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до суду 12 травня 2021 року і до закінчення ОСОБА_3 навчання, але не більше, як до досягнення донькою двадцяти трьох років. Вирішено питання розподілу судових витрат. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у зв`язку з навчанням в Університеті митної справи та фінансів ОСОБА_3 потребує матеріальної допомоги, яку відповідач будучи працездатним має можливість надавати. Визначаючи розмір аліментів, суд врахував матеріальне становище сторін та інші обставини, що мають значення у справі. Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не враховано матеріальне становище відповідача, перебування на його утриманні дружини та малолітнього сина. Вважає, що обов`язок доказування спроможності сплати аліментів батьком на повнолітню дитину, яка продовжує навчання покладається на позивача. Також, на час звернення до суду з позовом ОСОБА_3 була повнолітньою особою, документів, що підтверджують повноваження її представника не надано, тому позовну заяву необхідно було повернути. Крім того, вважає, що провадження у справі має бути закрито у зв`язку з тим, що Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська 09 лютого 2021 року вже була розглянута справа за №202/6049/20 та набрало законної сили рішення суду між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Позивач подала відзив на апеляційну скаргу, у якому просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, як таке що ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін, виходячи з наступного. Судом встановлено, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З вересня 2020 року ОСОБА_3 є студенткою денної форми навчання Університету митної справи та фінансів, факультет економіки, бізнесу та міжнародних відносин та навчається на контрактній основі, що підтверджується довідками, виданими деканом факультету економіки, бізнесу та міжнародних відносин Університетом митної справи та фінансів № 12.4-30/1951 від 16 квітня 2021 року та № 12.4 30/2310 від 23 вересня 2021 року (а.с.15, 71). Відповідно до договору про надання платніх освітніх послуг від 08 вересня 2020 року, загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання становить 93 744 грн. та за кожний календарний рік окремо становить 23 436 грн.(а.с. 14-15). Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року, батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України). Статтею 199 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. Відповідно до статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати. Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину). Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Враховуючи, що ОСОБА_3 , яка є дочкою відповідача, на день звернення до суду не досягла 23 років, продовжвала навчання, та не працювала, оскільки навчання на денній формі навчання позбавляє останню можливості працевлаштуватися та отримувати певний дохід, у зв`язку з чим вона є такою, що потребує матеріальної допомоги. Відповідач в свою чергу є працездатною особою, отримує дохід, зобов`язаний та має можливість утримувати повнолітню дитину, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання до досягнення 23 років у визначеному судом розмірі. Доводи апеляційної скарги з приводу того, що дохід відповідача не дозволяє йому сплачувати аліменти та надавати матеріальну допомогу у визначеному судом розмірі, не заслуговують на увагу, оскільки не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції. Посилання відповідача на наявність у нього інших зобов`язань та утримання дружини та її дитини від другого шлюбу не можуть бути підставою відмови у стягненні аліментів, оскільки вказані обставини не знімають з відповідача обов`язку, відповідно до частини 1 статті 199 СК України, надавати матеріальну допомогу доньці, яка продовжує навчання. Інші доводи апеляційної скарги стосовно незаконності та необґрунтованості рішення суду є безпідставними та зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції. Таким чином, переглядаючи справу, відповідно до вимог статті 367 ЦПК України в межах доводів та вимог апеляційної скарги, за наявними в справі доказами, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення. Згідно ст. 141 ЦПК України, судові витрати, у зв`язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 24 вересня 2021 року 02липня 2021року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Головуючий: М.Ю. Петешенкова Судді: В.С. Городнича О.В. Лаченкова