Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 234/6052/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 січня 2022 року справа №234/6052/21 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Геращенка І.В., за участю секретаря судового засідання Сізонова Є.С., представника відповідача Петренка А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 27 жовтня 2021 р. у справі № 234/6052/21 (головуючий І інстанції Переверзева Л.І., повний текст рішення складений 27.10.2021р. в м. Краматорськ Донецької області) за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,- УСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ, в якому просив визнати постанову про накладення адміністративного стягнення серія ДП18 №638043 від 28.04.2020 року незаконною та скасувати її (а.с. 1). Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 27 жовтня 2021 року позов задоволено. Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 638043 від 28.04.2021 року за ч. 4 ст.122 КУпАП відносно ОСОБА_1 (а.с. 94-96). Відповідач із таким судовим рішенням не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що ст. 283 КУпАП вимагає містити не доказ, як про це зазначає суд першої інстанції, а саме технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис. В свою чергу Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі затверджена наказом від 07.11.2015 №1395 розроблена відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про національну поліцію» та не містить прямих вимог зазначення доказів в сьомому пункті постанови про адміністративне правопорушення. Крім того, позивач під час судового засідання визнав, що ним дійсно було порушено швидкісний режим в межах населеного пункту, проте запевняв, що рухався з перевищенням швидкості в межах диспозиції частини першої ст.122 КУпАП (а.с. 99-102). Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що поліцейським 2 взводу 4 роти БПП в м. Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області ДПП старшим сержантом поліції Суліменко О.В. постановою серії ДП18 № 638043 від 28.04.2021 року у справі про адміністративне правопорушення, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП України, до позивача було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн. Наведена постанова була винесена відповідачем внаслідок встановленого порушення позивачем вимог п. 12.4 ПДР України, а саме 28.04.2021 року о 11 год. 17 хв. в м. Слов`янськ вул. Сучасна біля буд. 31 водій керуючи т.з. Mazda 3 номерний знак НОМЕР_1 в населеному пункті рухався зі швидкістю 102 км/год, перевищивши встановлені обмеження швидкості на 52 км/год. Вимірювання проводилося лазерним приладом TRU CAM LTI 20/26 ТС 001092 (а.с. 30). Згідно п.12.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі Правила №1306), у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Частиною 4 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину та тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно зі статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до статті 283 КАС України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Зміст постанови про адміністративну відповідальність має відповідати вимогам, передбаченим статтями 280, 283 КУпАП. У ній зокрема необхідно зазначити технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис. Відповідно до підпункту 9 частини 1 статті 31 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII Про Національну поліцію (далі - Закон № 580), поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 40 Закону № 580, поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Отже, наданий відповідачем відеозапис (фото) може слугувати доказом в справі про адміністративне правопорушення в розумінні норм даного Кодексу. Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Відповідно до ст.74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку встановленого законом. Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення відповідачем надано до матеріалів справи диск із записами з нагрудної камери поліцейського та приладу TruCam. Згідно із пунктом 5 розділу ІV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395 (далі - Інструкція № 1395) постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 8 розділу ХІІІ цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції. Разом з тим, додатком 5 до Інструкції № 1395 передбачено зазначення у постанові про адміністративне правопорушення доказів вчинення правопорушення (пункт 7 - До постанови додаються…). Як встановлено з матеріалів справи, наданий відповідачем до суду диск із записами з нагрудної камери поліцейського та приладу TruCam щодо фіксування факту правопорушення, не зазначений в пункті 7 оскаржуваної постанови, у зв`язку з чим остання не може бути визнана такою, що складена у відповідності до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення та Інструкції № 1395. Інших доказів на підтвердження факту вчинення позивачем порушення пункту 12.4 Правил дорожнього руху відповідачем не надано. Колегія суддів зазначає, що наданий відповідачем до суду диск із записом подій від 28.04.2021 року не зазначені в пункті 7 спірної постанови, у зв`язку з чим остання не може бути визнана такою, що складена у відповідності до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення та Інструкції № 1395. Судом враховано правову позицію Верховного Суду в постанові від 23.12.2019 року у справі № 524/253/17. Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Доводи апелянта, що позивач під час судового засідання визнав, що ним дійсно було порушено швидкісний режим в межах населеного пункту, колегія суддів не приймає з огляду на правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 537/2088/17, що сам факт визнання особою вини не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності. З`ясування обставин, за яких вчинено адміністративне правопорушення, яке позивачу поставлено за провину, буде неповним і поверховим, якщо не дослідити його в усіх тих аспектах, про які зазначено вище. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку що відповідач не довів законність постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, складеної відносно позивача щодо вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що факт вчинення позивачем правопорушення п. 12.4 ПДР не підтверджено належними та допустимими доказами. На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про скасування спірної постанови відповідача. Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду. Керуючись ст. ст. 268-272, 286, 308, 311, 315, 316, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 27 жовтня 2021 р. у справі № 234/6052/21 - залишити без задоволення. Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 27 жовтня 2021 р. у справі № 234/6052/21 - залишити без змін. Повне судове рішення складено 25 січня 2022 року. Постанова набирає законної сили з дати її проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук Судді: А.А. Блохін І.В. Геращенко