Постанова 4850 № 360/2058/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 січня 2022 року справа №360/2058/21 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Міронової Г.М., суддів: Геращенка І.В., Компанієць І.Д., розглянув в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2021 р. у справі № 360/2058/21 (головуючий І інстанції суддя Є.О. Кисельова) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про скасування вимоги, В С Т А Н О В И В: 15 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій, з урахуванням уточнень, просив визнати протиправною та скасувати вимогу № Ф-67429-50 від 25.02.2021 за періоди з 14.04.2014 по 12.02.2020 та з 01.03.2020 по 31.05.2020 у сумі 41818, 14 грн. (а.с. 1-7, 24-30). Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 6 серпня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25.02.2021 № Ф-67429-50 з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, сформовану Головним управлінням ДПС у Луганській області відносно ОСОБА_1 в частині нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за квітень 2020 року в сумі 2078 (дві тисячі сімдесят вісім) гривень 12 копійок. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат (а.єс. 82-85). Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції у частині позовних вимог за період до 12.02.2020 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про скасування вимоги № Ф-67429-50 від 25.02.2021 у частині боргу за період до 12.02.2020. В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що у період до 12.02.2020 відповідно до п. 9-4 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464 платники єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 на період з 14 квітня 2014 до закінчення антитерористичної операції, яка розпочата відповідно до Указу Президента України від 14 квітня 2014 № 405/2014. З огляду на це, вважає, що представлення вимог щодо сплати єдиного внеску за період з 14.04.2014 по 12.02.2020 до закінчення антитерористичної операції є незаконним і протиправним. У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін. Згідно п. 3 ч. 2 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з такого. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця з 01.07.2011, перебуває на обліку як платник податків в Головному управлінні ДПС у Луганській області, Лисичанська ДПІ (м. Лисичанськ), основний види економічної діяльності: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (а.с. 31-32, 68-69). Відповідно до даних інтегрованої картки позивача за кодом класифікації доходів бюджету 71040000 станом на 31.01.2021 за позивачем обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 41832,22 грн., за кодом класифікації доходів бюджету 71010000 станом на 31.12.2020 7794,04 грн. (а.с. 55-56). ГУ ДПС у Луганській області сформовано та направлено позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25.02.2021 № Ф-67429-50 з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування станом на 31.01.2020 в сумі 49626,26 грн. (а.с.9). 10.03.2021 позивач оскаржив вимогу від 25.02.2021 № Ф-67429-50 в адміністративному порядку до Державної податкової служби України (а.с. 11-15). Рішенням Державної податкової служби України від 31.03.2021 № 7251/6/99-00-06-02-01-06 вимогу ГУ ДПС у Луганській області про сплату боргу (недоїмки) від 25.02.2021 № Ф-67429-50 залишено без змін, а скаргу ФОП ОСОБА_1 без задоволення (а.с. 16-17). Спірним у даній справі є правомірність прийняття відповідачем вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 25 лютого 2021 № Ф-67429-50 у частині боргу з період до 12.02.2020 року. При вирішенні справи суд виходить з наступного. За унормуванням абз. 1 п. 5 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" № 2464 (далі Закон № 2464), платниками єдиного внеску є: особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності. Статтею 6 Закону № 2464 передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний: зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 ч. 2); подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю (п. 4 ч. 2). У ст. 25 Закону № 2464 окреслено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату (абз. 1 ч. 4). Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею (абз. 3 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464). У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку (абз. 4 ч.4). 02.09.2014 року Верховною Радою України прийнято закон Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції, який набув чинності 15.09.2014 року (далі - Закон № 1669). Підпунктом 8 пункту 4 ст. 11 Закону № 1669 розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 було доповнено пунктом 9-3 наступного змісту: Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції. Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються. Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу. Законом України від 02.03.2015 № 219-VIII Про внесення змін до розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці, до розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування внесли такі зміни: пункт 9-3 в редакції Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669 вважати пунктом 9-4. Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України № 911-VIII від 24 грудня 2015 року були внесені зміни до Закону України від 02.09.2014 № 1669 Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції, у відповідності до якого підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669 виключено. Таким чином положення пп. 8 п. 4 ст. 11 Закону № 1669 були реалізовані шляхом внесення відповідних змін до Закону № 2464-VI. Змін безпосередньо до Закону № 2464-VI щодо виключення (або викладення в новій редакції тощо) п. 9-4 розділу VIII цього Закону внесено не було. Пункт 9-4 розділу VIII виключено на підставі Закону № 440-IX від 14.01.2020, який набрав чинності 13.02.2020. Таким чином, ураховуючи дію норми пункту 9-4 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI, що запроваджує відповідну пільгу починаючи з моменту набрання законної сили Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 до набрання законної сили Законом № 440-IX, механізм реалізації відповідного інституту поширювався на період з 14 квітня 2014 року до 13 лютого 2020 року. Отже, починаючи з 13 лютого 2020 року скасовано встановлений Законом № 2464-VI механізм пільгового оподаткування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування платників податків, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція. З огляду на вищевикладене, законодавець передбачив пільгові умови щодо застосування до платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, в яких здійснюється антитерористична операція (АТО/ООС). Виходячи зі змісту пункту 9-4 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI, застосування відповідної пільги пов`язується з моментом закінчення антитерористичної операції оскільки диспозиція відповідної норми передбачає, що підставою для її застосування є факт подачі заяви таких платників до контролюючого органу, але не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції. Водночас недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку у відповідних контролюючих органах визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу. Виходячи з комплексного аналізу норм пункту 9-4 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI, слід зробити висновок, що, хоча звернення із відповідною заявою передбачено як підстава для звільнення від виконання обов`язку щодо сплати єдиного внеску, останнє є додатковою умовою для реалізації права на списання недоїмки і в подальшому не нарахування штрафних санкцій та пені на суми несвоєчасної сплати зобов`язань по єдиному внеску. На користь цього свідчить те, що диспозиція норм зазначеного пункту адресована, в першу чергу, саме суб`єктам владних повноважень щодо не незастосування до визначених в цьому пункті осіб заходів відповідальності за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Відповідний правовий висновок підтверджується і постановою Великої Палати Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 (Пз/9901/22/18). Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-67429-50 від 25.02.2021 охоплює період, в якому позивач звільнений від виконання обов`язків платника єдиного внеску, то за цей період орган доходів і зборів не мав повноважень формувати та направляти позивачу таку вимогу. Наявність заборони у застосуванні до позивача заходів впливу та стягнення, визначених статтею 25 Закону № 2464-VI, за невиконання обов`язків платника єдиного внеску на період проведення антитерористичної операції, унеможливлює й формування та направлення позивачу вимоги про сплату боргу за цей період. Зазначений висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду сформованій у постанові від 26 жовтня 2021 у справі 360/1594/20, у постанові від 17.11.2021 у справі № 200/2618/20-а. Крім того, приписами п. 1, 2 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 року № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04 травня 2018 року № 469) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 р. за № 508/26953 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення. У разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобов`язані самостійно обчислити ці внески, відобразити у звітності, що подається платником до органів доходів і зборів, та сплатити їх. До такого платника застосовуються штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції. В разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Пунктом 4 розділу VI Інструкції № 449 встановлено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи). В матеріалах справи відсутній акт документальної перевірки, звіти платника про нарахування єдиного внеску, які за вимогами законодавця є правовою підставою для прийняття оскарженої вимоги. Представник відповідача ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надав доказів окрім облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів для складання оспореної вимоги, що у самій вимозі вказано як правова підстава для її прийняття. Проаналізувавши наведені норми, слід зробити висновки, що прийняттю вимоги про сплату недоїмки передує проведення контролюючим органом документальної перевірки платника податків, за результатами якої приймається відповідний акт. В разі встановлення контролюючим органом порушення платником податків законодавства в перевіряємій сфері в акті перевірки робиться обґрунтований висновок, який в подальшому є підставою для прийняття вимоги про сплату боргу (недоїмки). Крім того колегія суддів зазначає, що у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки нарахування боргу зупиняється з дня подання скарги до органу доходів і зборів або позову до суду. У разі відмови в задоволенні позову нарахування боргу (недоїмки) поновлюється і здійснюється відповідно до норм діючого законодавства, оскільки платник має виконати обов`язок щодо повної сплати єдиного внеску до бюджету. Отже, оскарження вимоги про сплату недоїмки є підставою для тимчасового зупинення для нарахування відповідного боргу зі сплати єдиного внеску, проте не скасовує таке нарахування, яке у разі відмови в задоволенні позову обов`язково поновлюється і здійснюється за період, визначений у законі. На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта стосовно того, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 25 лютого 2021 року № Ф-67429-50 у частині боргу за період до 12.02.2020 не відповідає критеріям правомірності, закріпленим у частині другій статті 2 КАС України, є протиправною, а відтак підлягає скасуванню. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України). В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. І відповідачем не доведено, що у спірних правовідносинах він діяв правомірно. Положення ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Розподіл судових витрат здійснено з урахуванням ст. 139 КАС України. Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 5 ст. 250, ст. 311, п. 4 ч. 1 ст. 317, ст. 321, ч.1 ст. 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2021 р. - задовольнити. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2021 р. у справі № 360/2058/21 - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 25.02.2021 № Ф-67429-50 в частині нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період до 12.02.2020 року включно. Прийняти нову постанову в цій частині. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про скасування вимоги про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 25 лютого 2021 року № Ф-67429-50 в частині нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період до 12.02.2020 року включно задовольнити. Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки), прийняту Головним управлінням ДПС у Луганській області, від 25 лютого 2021 року № Ф-67429-50 в частині нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період до 12.02.2020 року включно. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 ) витрати з оплати судового збору у розмірі 1816 (тисяча вісімсот шістнадцять грн.). Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено 24 січня 2022 року. Колегія суддів: Г.М. Міронова І.В. Геращенко І.Д. Компанієць