Постанова Полтавський апеляційний суд № 543/912/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 543/912/21 Номер провадження 33/814/115/22Головуючий у 1-й інстанції Гришко О. Я. Доповідач ап. інст. Маліченко В. В. Категорія ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 січня 2022 року м. Полтава Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Маліченко В. В., з участю: секретаря судового засідання - Пархоменко Ю. І., особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та адвоката діючого в його інтересах Верпети В. О. , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, не працюючого, посвідчення водія - НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого АДРЕСА_2 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Оржицького районного суду Полтавської області від 29 грудня 2021 року,- В С Т А Н О В И В : Постановою Оржицького районного суду Полтавської області від 29 грудня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454 гривні на користь держави. Судове рішення мотивовано тим, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. В наслідок чого порушив п. 2. 9 «а» ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій просить постанову Оржицького районного суду Полтавської області від 29 грудня 2021 року щодо накладення на нього адміністративного стягнення за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Обґрунтовуючи заявлені вимоги, зазначив, що справу було розглянуто без його участі, данні протоколу не відповідають фактичним обставинам, відеозапис долученим до матеріалів провадження та результати тестів не є належними доказами. Також, наголосив, що суд безапеляційно послався у постанові як на доказ його вини на висновок щодо резульатів медичного огляду від 16 жовтня 2021 року, залишивши поза увагою те, що даний документ, ним не підписувався та ним не підтверджуються. Оскільки висновок щодо результатів медичного огляду є похідними від даних алкотестера та висновків тестування, які не є належними доказами, оскільки, якщо він не керував автомобілем 16.10.2021 року о 19 год. 35 хвилин, то і результати досліджень не свідчать про його винність у скоєні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Заслухавши учасників провадження, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Згідно з положеннями ст.ст.245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст.130 КУпАП. Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Подія адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП та вина особи яка притягається до адміністративної відповідальності, підтверджується дослідженими місцевим судом та наведеними у постанові суду доказами, які були перевірені судом апеляційної інстанції, а саме: Протоколом про адміністративне правопорушення від 16 жовтня 2021 року серія ДПР 18 №245314, відповідно до якого 16 жовтня 2021 о 19 годині 35 хвилин на автодорозі Лубни - Оржиця , Лубенського району, Полтавської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Skoda Octavia» з н.з. « НОМЕР_2 » в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння за згодою водія встановленому законом порядку в Оржицькій центральній районній лікарні, про що свідчить висновок медичного огляду №58, в наслідок чого ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «а» ПДР України. З пояснень в протоколі про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 повністю погодився що він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, та будь яких заперечень, щодо зазначених обставин не вказував. Факт керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння підтверджується і його особистим поясненням Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного сп`яніння або перебування від впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 58 від 16 жовтня 2021 року, відповідно до якого було встановлено, що ОСОБА_1 , перебуває у стані алкогольного сп`яніння- 1.72%. На підтвердження зазначеного висновку, було долучено результиати огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Drager, з яких вбачається, що за допомогою Alcotest 6810, прилад № ARDE - 0113, принтер ARCD - 5200, тест № 1930, останнє калібрування - 17 серпня 2021 року, ОСОБА_1 16 жовтня 2021 року о 20 год 43 хв при температурі + 14 ? пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння та його результат становить 1.72 %. Після чого, за допомогою Alcotest 6810, прилад № ARDE - 0113, принтер ARCD - 5200, тест № 1931, останнє калібрування - 17 серпня 2021 року, ОСОБА_1 16 жовтня 2021 року о 21 год 39 хв при температурі + 15 ? пройшов повторне тестування на алкоголь та його результат становив 1.64 %. Відеозаписами долученими до матеріалів справи працівниками поліції, з яких вбачається, що ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинення транспортного засобу та просив провести огляд в медичному закладі. В ході огляду на стан сп`яніння в медичній установі було встановлено, що він перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Вказані докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою. Давши належну оцінку наявним в матеріалах справи та дослідженим судом доказам суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Доводи апелянта про те, що справу розглянуто без його участі, тим самим було грубо порушено право на захист, що в свою чергу вплинуло на неправильне прийняття рішення, так як не були заслухані його пояснення, судом взято до уваги, але вони є нікчемними, з огляду на те, що судом першої інстанції були вжиті всі можливі дії для забезпечення явки правопорушника до судового засідання, та в матеріалах справи наявні докази, що ОСОБА_1 було належним чином повідомлений про розгляд судової справи. Також, апеляційний суд відзначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що в матеріалах провадження допустимих доказів ні поважності причин неявки ОСОБА_1 в судове засідання 06 грудня 2021 року, ні поважності причин його неявки в судове засідання 29 грудня 2021 року. Також суддя правильно дійшов висновку, що ОСОБА_1 також не надані належні і допустимі докази того, що у нього були об`єктивні і непереборні перешкоди для того, щоб раніше укласти договір з адвокатом на представництво його інтересів у цій справі. Захисник також не з`явився до початку розгляду справи для ознайомлення з матеріалами справи та для участі в судовому засіданні. З огляду на викладене суд прийшов правильного висновку, що на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП справу може бути розглянуто у відсутність ОСОБА_1 та належним чином мотивував та обґрунтував свою позицію. Крім того, ОСОБА_1 було забезпечено право на апеляційний перегляд справи, що є одним з основних засад судочинства, встановлених статтею 129 Конституції України, та оскарживши постанову по справі про адміністративне правопорушення, в апеляційній скарзі виклав необхідні на його думку письмові пояснення, щодо інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а його захисником підтримано його позицію в суді апеляційної інстанції. Доводи апелянта, що вказаним транспортним засобом керував не ОСОБА_1 , а ОСОБА_3 , є безпідставними. Під час спілкування з працівниками патрульної поліції та складання відносно ОСОБА_4 протоколу про адміністративне правопорушення, він не заперечував факту порушення ним п. 2.9 « а», про що свідчить його пояснення та підпис в протоколі ввідповідно до яких ОСОБА_1 фактично погодився з правопорушенням. Також, перебуваючи у лікарні та під час проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння правопорушник не заперечував проти проходження вказаного огляду. Отже, в день складання протоколу, особа яка притягується до адміністративної відповідальності не заперечувала факту, керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а версія що т.з. керував ОСОБА_3 виникла після того як матеріали справи були скеровані до суду. Тому, зазначені доводи апелянта, суд розцінює як спосіб уникнення відповідальності. ОСОБА_1 вказує на порушення працівниками поліції під час складання протоколу щодо нього п.3.5 Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних камер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої Наказом Національної поліції України Департаменту патрульної поліції № 100 від 03.02.2016 (далі Інструкція), відповідно до якого після активації нагрудної відеокамери (відеореєстратора) все спілкування повинно бути записано безперервно. У зв`язку з цим апелянт стверджує, що відео файли на диску приєднаному до протоколу складеного щодо нього є неналежним доказом. Такі доводи ОСОБА_1 вважаю неспроможними на підставі наступного. Відповідно до п.3.5 Інструкції після активації нагрудної відеокамери (відеореєстратора) все спілкування повинно бути записано безперервно. Проте, цим пунктом та розділом в цілому не визначено, що надання відеозапису як доказу до суду має бути теж безперервним, а з наявних відеозаписів належним чином зафіксовано факт відмови проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинення транспортного засобу, безпосереднє проходження огляду в лікарні, що свідчить про достатність та змістовність відеозаписів. Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та не спростовують висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Таким чином, апеляційний суд вважає, що апеляційні доводи, щодо скасування постанови є неспроможними, щоб скасувати фактично вірне рішення суду першої інстанції. Апеляційний суд, вважає, що суд першої інстанції з достатньою повнотою провів судовий розгляд, викладені в постанові суду висновки відповідають встановленим фактичним обставинам справи. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Оржицького районного суду Полтавської області від 29 грудня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В.В. Маліченко