Постанова Київський апеляційний суд № 759/16721/21

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 січня 2022 року м. Київ Справа № 759/16721/21 Провадження: № 33/824/159/2022 Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Невідома Т.О., за участю адвоката Пендрак Юлії Сергіївни в інтересах ОСОБА_1 розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 30 вересня 2021 року, винесену під головуванням судді Агафонова С.А., про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в с т а н о в и л а : Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 30 вересня 2021 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, і застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 85 (вісімдесят п`ять) грн. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 454 грн. Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 14 грудня 2021 року направила апеляційну скаргу через засоби поштового зв`язку, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просила скасувати постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 30 вересня 2021 року та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що суд першої інстанції розглянув справу у її відсутність, без належного повідомлення про день та час розгляду справи. Крім того, судом першої інстанції булонеповно та однобічно з`ясовано фактичні обставини справи, не досліджені наявні в матеріалах справи докази та обставини.Зазначила, що її місце реєстрації та проживання знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , проте, в матеріалах справи відсутні докази направлення будь-яких документів на її адресу. Крім того, в протоколі № 17065/і/26-15-07-01-06 від 02.07.2021 року про адміністративне правопорушення відсутній її підпис.Звернула увагу суду, що зі змісту постанови районного суду вбачається, що ОСОБА_1 працює бухгалтером ТОВ «АК Інжинірінг», однак в дійсності ОСОБА_1 з 08.10.2018 року та по теперішній час працює головним бухгалтером ТОВ «Клевер 88» та не має жодного відношення до ТОВ «АК Інжинірінг», що підтверджується витягом з наказу № 8-к від 08.10.2018 року, наявним в матеріалах справи Апеляційна скарга також містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Солом`янського районного суду м. Києва від 30 вересня 2021 року, яке обґрунтоване тим, що справа була розглянута у її відсутність, а копію оскаржуваного судового рішення вона отримала 09 грудня 2021 року. Вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд виходить з наступного. Відповідно ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Згідно ст.248 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і судом, який розглядає справу. Така загальна (основна) засада (принцип) судочинства як рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом забезпечує гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріпленого в ч. 1 ст. 55 Конституції України. Ця засада є похідною від загального принципу рівності громадян перед законом, визначеного ч. 1 ст. 24 Основного Закону, і стосується, зокрема, сфери судочинства. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав (ст. 129 Конституції України, розділ I ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»). Отже, присутність особи, яка має право брати безпосередньо участь і виступати в суді, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, у передбачений законом строк і порядок оскаржити постанову по справі, є невід`ємним правом (правом на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції), а для суддів усіх інстанції - важливим елементом законного і справедливого правосуддя. По суті справу судом першої інстанції було розглянуто 30 вересня 2021 року, однак, відомостей про належне повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи матеріали справи не містять, а тому доходжу висновку про те, що строк на апеляційне оскарження постанови Солом`янського районного суду м. Києва від 30 вересня 2021 рокуОСОБА_1 пропущений з поважних причини. За таких обставин, клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню. Вислухавши пояснення адвоката Пендрак Ю.С. в інтересах ОСОБА_1 , дослідивши письмові матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, доходжу висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. Положеннями частини другої статті 7 КУпАП передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до пункту першого статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. У відповідності до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з положеннями статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу. Відповідно до вимог статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції вищевказаних вимог закону не дотримався та не перевірив дотримання вимог закону під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідно до вимог ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Відповідно до положень Розділу П Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 02 липня 2016 року за №566, у протоколі під час його складання обов`язково зазначається стаття КУпАП, згідно з якою передбачено адміністративну відповідальність. При викладенні обставин правопорушення у протоколі вказуються місце та час його вчинення, суть правопорушення, які саме протиправні дії чи бездіяльність вчинила особа, стосовно якої складається протокол, та які положення законодавства порушено. Якщо є свідки правопорушення та потерпілі, до протоколу вносяться їх прізвища, імена та по батькові, а також місце проживання. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право надати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу. Пояснення та зауваження за суттю вчиненого правопорушення вносяться до протоколу і засвідчуються підписом особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Пояснення та зауваження можуть додаватися до протоколу окремо, про що у протоколі робиться запис. При складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права й обов`язки, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі. Про ознайомлення із протоколом особа, щодо якої він складений, ставить у протоколі свій підпис. У разі відмови поставити підпис про це робиться відповідний запис у протоколі, який засвідчується підписом посадової особи органу доходів і зборів. Протокол складається у двох примірниках, що підписується посадовою особою, яка склала протокол, особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також свідками і понятими, якщо такі є. До протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, та документи, що можуть свідчити про обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність особи (за наявності). Кожний документ повинен мати свої реквізити (дату, назву, підписи тощо), містити достовірну інформацію та відповідати вимогам законодавства України про адміністративні правопорушення. Якщо розгляд справ про адміністративне правопорушення віднесено до відання інших органів, належно оформлений Протокол надсилається органу, уповноваженому розглядати адміністративну справу, протягом трьох днів з дня його реєстрації. До Протоколу додаються інші матеріали справи, які є в наявності в органах доходів і зборів та які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. З наявного у справі протоколу про адміністративне правопорушення № 17065/і/26-15-07-01-06 від 02.07.2021, складеного відносно ОСОБА_1 , убачається, що головний бухгалтер ТОВ «КЛЕВЕР 88» ОСОБА_1 вчинила порушення порядку ведення податкового обліку, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.163-1 КУпАП, а саме: вимог п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого завищено суму від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у квітні 2021 року на суму 358 018 грн. та заниження податку на додану вартість за квітень 2021 року на суму 825 065 грн; п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ, (із змінами і доповненнями) у квітні 2021 року не була складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних зведена податкова накладна на суму ПДВ у розмірі 1 183 083 грн. Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються положеннями Податкового кодексу України (надалі по тексту ПК України). Положеннями п.44.1 ст.44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Згідно положень частини першої статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Частиною першою статті 163-1 КУпАП передбачена відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України. Всупереч вказаним вимогам Закону, у складеному щодо ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, у чому конкретно полягають порушення, які їйінкримінуються, а посилання на норми Податкового кодексу України не розкривають суті конкретного порушення, яке ставиться у вину ОСОБА_1 , чим порушується право останньоїна захист. Окрім того, а ні з протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а ні з наявних матеріалів справи не убачається та не встановлено при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, які ж саме дії /бездіяльність вчинені останньою, у чому полягає її вина у вчиненні правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч.1 ст.163-1 КУпАП. Особа, що складала протокол, обмежилась лише загальними фразами, не зазначивши обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, суть самого правопорушення (дії або бездіяльність та в чому полягають) з посиланням на норму спеціального Закону. Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не містить викладення об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.163-1 КУпАП із викладом фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку суд може встановити наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення, його винуватість у вчиненні інкримінованого останньому правопорушення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, суд звертає увагу на те, що дані про подію є істотними складовими формулювання обставин правопорушення, що ставляться у вину особі, та є частинами складу адміністративного правопорушення, що, відповідно, підлягає обов`язковому доказуванню. Обставини, які мали місце і стали підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення, повинні бути достатніми для повного розуміння суті правопорушення. Конкретність пред`явленого особі складу адміністративного правопорушення забезпечує можливість організувати ефективний захист своїх інтересів та дозволяє суду належним чином перевірити твердження органу, який склав протокол, про вчинення особою адміністративного правопорушення. Суддя не вправі у своїй постанові за підсумками розгляду справи вказувати на ті ознаки правопорушення, в скоєнні яких особа не обвинувачується в протоколі, тобто які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, адже у цьому випадку він виходить за межі своєї компетенції. У своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об`єктивного судового розгляду. Зокрема, у рішенні у справі «Ващенко проти України» Європейський суд вказав, що «обвинувачення» для цілей п. 1 ст. 6 може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру». Разом з тим, протокол про адміністративне правопорушення містить лише посилання на акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 02.07.2021 № 505/2/Ж5/26-15-07-01-06/41918859. Будь-які інші докази, окрім акта перевірки та протоколу про адміністративне правопорушення, до справи не додані. Відповідно до правової позиції, зазначеної в постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 08 вересня 2020 року усправі №П/811/2893/14, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів,і, самі по собі, не породжують правових наслідків для платника податків. Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб`єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов`язань, що приймаються на підставі такого акта, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акта перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту. Окрім того, відповідно до п. 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Відповідно до положень ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку; подана скарга зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження і протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. Положеннями п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України надано право платнику податків на звернення до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, при цьому грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. У акті про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 02.07.2021 № 505/2/Ж5/26-15-07-01-06/41918859 зазначено, що платник податків може спростувати інформацію, на підставі якого зроблені висновки акта, шляхом надання документів та/або пояснень, які свідчать про відсутність умислу, оскільки питання притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення буде вирішено не інакше, як на підставах і в порядку, передбаченому Податковим кодексом України (штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій. З долучених до апеляційної скарги додатків убачається, що ТОВ «КЛЕВЕР 88» 25.07.2021 року звернулось до ГУ ДПС у м. Києві із запереченнями на акт перевірки від 02.07.2021 року, а також зі скаргою на податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві №0627790701 та № 0627800701 від 19.08.2021 року, які були прийняті на підставі акту перевірки №50512/ж5/26-15-07-01-06/41918859 від 02.07.2021 року. Головне управління ДПС у м.Києві своїм листом від 12.08.2021року повідомило, що за результатами розгляду зазначених заперечень висновки акта перевірки від 02.07.2021 року залишено без змін, у зв`язку з чим, ТОВ «КЛЕВЕР 88» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ГУ ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень від 19.08.2021 року №0627790701 та №0627800701, які були прийняті на підставі акту перевірки №50512/ж5/26-15-07-01-06/41918859 від 02.07.2021 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки при декларуванні за квітень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість. Зважаючи на те, що процедура оскарження податкових-повідомлень триває, тобто, акт перевірки від 02.07.2021року в частині висновків, які стали підставою для збільшення сум грошового зобов`язання та нарахування штрафних санкцій, в розумінні положень ст.56 ПК України, є неузгодженими, тому такий документ також не може вважатися доказом вини ОСОБА_1 в порушеннівстановленого законом порядку ведення податкового обліку. Отже, за відсутності у протоколі відомостей щодо конкретних дій чи бездіяльності ОСОБА_1 у відповідності їх з діяннями, які викладені у диспозиції ч.1 ст.163-1 КУпАП, з огляду на долучений до протоколу акт перевірки як доказ, неможливо встановити фактичні обставини вчиненого адміністративного правопорушення та наявність у діях останньої складу, а саме об`єктивної сторони інкримінованого їй правопорушення. Відповідно до положень частини третьої статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. З урахуванням вище наведеного, доходжу висновку, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення. Допущені порушення вимог закону є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП. Керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП, суддя П О С Т А Н О В И Л А : Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Солом`янського районного суду м. Києва від 30 вересня 2021 року задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Солом`янського районного суду м. Києва від 30 вересня 2021 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 30 вересня 2021 року скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Т.О. Невідома