Постанова 4803 № 932/8971/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/47/22 Справа № 932/8971/21 Суддя у 1-й інстанції - Кондрашов І.А. Суддя у 2-й інстанції - Коваленко Н. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 січня 2022 року м. Дніпро Суддя-доповідач Дніпровського апеляційного суду Коваленко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження постанови та апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката Марченка В`ячеслава Анатолійовича на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 грудня 2021 року, якою провадження у справі щодо ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 КУпАП закрито, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення,- В С Т А Н О В И В : Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 грудня 2021 року провадження у справі щодо ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрито за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Як зазначено в оскаржуваній постанові, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ААБ № 129438 від 11.10.2021, водій ОСОБА_2 10 вересня 2021 року приблизно о 16 год. 11 хв. в м. Дніпро, на вул. Короленко, в районі буд. № 8, керуючи автомобілем «Peugeot» 107, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перед початком руху та зміною його напрямку, не переконався, що це буде безпечним, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався ліворуч у попутному напрямку. Внаслідок ДТП завдані матеріальні збитки. Не погоджуючись з винесеною постановою, представник потерпілого ОСОБА_1 - адвокат Марченко В.А. 17 грудня 2021 року, поза межами строку апеляційного оскарження постанови, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити пропущений строк на подачу апеляційної скарги, постанову скасувати, винести нову постанову, якою визнати винуватим ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на оскарження постанови, апелянт посилається на те, що 01 грудня 2021 року його не було допущено в судове засідання як адвоката потерпілого, а оскаржувану постанову він отримав в суді першої інстанції лише 07 грудня 2021 року, тому вважає строк на оскарження судового рішення пропущено з поважних причин. В своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що судом було неповно проаналізовано всі дослідженні докази, та надано однобічну оцінку встановленим обставинам у справі, не наведено належних мотивів, чому суд надає перевагу одним доказам над іншими, тому, на думку апелянта, судом було ухвалено незаконне рішення. В обґрунтування доводів поданої скарги апелянт вказує, що суд не надав належної оцінки поясненням ОСОБА_1 , які повністю узгоджуються зі схемою місця ДТП. Також зазначає, що ОСОБА_1 не приймав участь у судовому розгляді справи, а тому був позбавлений можливості подавати докази, зокрема відеозапис, на якому міститься більш повний запис моменту зіткнення транспортних засобів, та видно і чутно зіткнення автомобілей. За твердженням апелянта, водій ОСОБА_2 здійснював маневр перед початком руху, а не під час руху, тобто перед початком руху водій «Peugeоt» 107 не впевнився в безпечності здійснення маневру, внаслідок чого відбулось зіткнення з іншим автомобілем, чим останній порушив вимоги п. 10.1 ПДР та є винним у скоєному ДТП. Окрім цього, адвокат зазначає, що огляд транспортного засобу «Peugeоt» 107 д.н.з. НОМЕР_3 не здійснювався, тому не було встановлено будь - яких пошкоджень на цьому автомобілі. Обґрунтовуючи свою позицію апелянт також вказує, що вина ОСОБА_2 підтверджується доказами, які наявні в матеріалах справи, зокрема відеозаписом, яким фактично встановлено його вину в ДТП, але судом першої інстанції проігноровано ці докази та їм надана неналежна оцінка, а фактичні обставини невірно встановлено, тому постанова підлягає скасуванню. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції потерпілий ОСОБА_1 та його представник адвокат Марченко В.А. підтримали клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови та доводи апеляційної скарги, просили їх задовольнити. ОСОБА_2 свою провину не визнав, заперечував проти доводів клопотання про поновлення пропущеного строку та апеляційної скарги, й просив залишити їх без задоволення. Вислухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши доводи клопотання та апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, суд приходить до такого висновку. Відповідно до ч. 1 ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Наявними матеріалами справи підтверджується, що суд першої інстанції розглянув справу щодо ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП за відсутності ОСОБА_1 і його представника та те, що копію постанови представник потерпілого ОСОБА_3 отримав лише 07 грудня 2021 року. Враховуючи ці обставини, а також те, що апеляційну скаргу представник потерпілого подав 17 грудня 2021 року, та з метою доступу особи до правосуддя, апеляційний суд вважає за необхідне поновити пропущений строк на оскарження постанови та розглянути скаргу по суті. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Апеляційним переглядом встановлено, що ці вимоги закону судом першої інстанції дотримано. З наявних матеріалів у справі слідує, що уповноваженою особою поліції щодо ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення та його дії кваліфіковано за ст. 124 КУпАП, однак суд першої інстанції, з мотивів приведених в постанові, закрив провадження у справі щодо ОСОБА_2 за відсутністю в його діях, зазначених у протоколі, події та складу адміністративного правопорушення. Згідно із ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує в тому числі чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення. При цьому, протокол про адміністративне правопорушення є документом, який офіційно засвідчує факт вчинення особою неправомірних дій і є одним із джерел доказів та підставою подальшого провадження у справі. Також слід зазначити, що згідно положень КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, що інкримінуються особі. Диспозицією ст. 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Відповідно ч. 1 ст. 269 КУпАП, потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду. З наведених норм закону слідує, що у справі за статтею 124 КУпАП потерпілим є учасник дорожнього руху, якому спричинено зокрема пошкодження транспортного засобу. На думку апеляційного суду, суд першої інстанції, з огляду на вищенаведене, дійшов вірного висновку про закриття провадження у справі щодо ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. Суд погоджується з твердженням суду першої інстанції, що наведені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини про вчинення ОСОБА_2 правопорушення за ст. 124 КУпАП, не відповідають дійсності та суперечать іншим доказам у справі, оскільки, зокрема з дослідженого судом відеозапису видно, що у момент виїзду з місця зупинки т/з «Peugeot» 107, ніякого зіткнення між транспортними засобами не відбулось, а в подальшому автомобілі вже рухались, тобто невідповідність дій водія ОСОБА_2 положенням п. 10.1 ПДР, є недоведеною. Також під час розгляду справи, судом встановлено, що на транспортних засобах «Peugeot» 107 та «Volkswagen Passat» відсутні будь-які механічні пошкодження, що не узгоджується з поясненнями водія ОСОБА_1 та спростовується іншими доказами у справі. Проаналізувавши вищевикладені норми закону та співставивши їх з встановленими обставини і доказами у справі, зокрема поясненнями самих водіїв, які про нібито аварійну сітуацію працівників поліції у встановленному законом порядку своєчасно не повідомили, що викликає обгрунтовані сумніви в наявності самого факту зіткнення цих транспортних засобів. Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25). З огляду на вищевикладене, апеляційний суд вважає неупередженим висновок суду першої інстанції про недоведеність поза розумним сумнівом вини ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП та необхідність закриття провадження у справі, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, підставою для чого послугувало неправильне застосування норм чинного законодавства посадовою особою поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду, апеляційним переглядом не встановлено. Разом з цим, доводи апеляційної скарги представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката Марченко В.А., є необгрунтованими, та не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваної постанови. Отже, суд апеляційної інстанції вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін. Керуючись ст.294 КУпАП, суд, - П О С Т А Н О В И В: Клопотання представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката Марченко В`ячеслава Анатолійовича про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 грудня 2021 року щодо ОСОБА_2 - задовольнити. Поновити представнику потерпілого ОСОБА_1 - адвокату Марченко В`ячеславу Анатолійовичу процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови Бабушкінського районного м. Дніпропетровська від 01 грудня 2021 року. Апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката Марченко В`ячеслава Анатолійовича - залишити без задоволення. Постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 грудня 2021 року, якою провадження у справі щодо ОСОБА_2 , за ст. 124 КУпАП закрито, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду Н.В. Коваленко