Постанова 4805 № 289/2198/21

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №289/2198/21 Головуючий у 1-й інст. Кириленко О.О. Категорія 68 Доповідач Трояновська Г. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 січня 2022 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого судді Трояновської Г.С. суддів Павицької Т.М., Миніч Т.І., розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи в м. Житомирі цивільну справу № 289/2198/21 за матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 на ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області від 13 грудня 2021 року, постановлену під головуванням судді Кириленка О.О. у м. Радомишль, в с т а н о в и в : У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Ухвалою Радомишльського районного суду Житомирської області від 13 грудня 2021 року вказану позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків - 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали. Роз`яснено, що у разі невиконання ухвали позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу. На виконання вимог зазначеної ухвали суду 07.12.2021 ОСОБА_4 подав до суду заяву. Ухвалою Радомишльського районного суду Житомирської області від 13 грудня 2021 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_4 ОСОБА_3 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Зазначає, що на виконання вимог ухвали він подав відповідну заяву, проте суд першої інстанції безпідставно повернув позов. Крім того наголошує, що судом першої інстанції порушено право ОСОБА_4 доступу до правосуддя та не враховано, що при зверненні до суду за захистом свого порушеного права особа на власний розсуд визначає предмет та підстави такого позову. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Зміст відзиву зводиться до заперечень обставин, що викладені у позові та переліку граматичних та арифметичних помилок в оформленні позовної заяви і апеляційної скарги. ОСОБА_2 наголошує, що позовна заява про стягнення аліментів ОСОБА_1 від 11.11.2021 року, яка підписана його представником адвокатом Янчуком М.О., не містить жодної вимоги до неї, як відповідача у цій справі, оскільки свою вимогу про стягнення аліментів він спрямував сам до себе, що є абсурдом. Враховуючи особливості розгляду в апеляційному порядку окремих категорій справ, справа розглядається в апеляційній інстанції без повідомлення її учасників відповідно до приписів ч. 2 ст. 369 ЦПК України за якими апеляційні скарги на ухвали про повернення позовної заяви розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до положень ч. ч. 1, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Тобто, підставою для залишення без руху позовної заяви на стадії вирішення питання щодо відкриття провадження у справі є виключно недотримання позивачем вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України. Вимоги щодо форми та змісту позовної заяви визначено у ст. 175 ЦПК України, а положеннями ст. 177 ЦПК України передбачено перелік документів, що додаються до позовної заяви. Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без руху, суд першої інстанції виходив із того, що вона не відповідає вимогам п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, оскільки не містить змісту позовних вимог щодо відповідача, а відтак суду не зрозуміло у чому полягає порушення прав та інтересів позивача з боку позивача. На виконання вимог ухвали 07.12.2021 представник позивача ОСОБА_3 подав заяву про усунення недоліків (а.с. 18-24). Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суддя першої інстанції виходив із того, що позивач не виконав вимоги ухвали суду від 19.11.2021 в повному обсязі, оскільки не усунув усі перелічені вище недоліки. Колегія суддів погодитися з таким висновком суду першої інстанції не може, з огляду на наступне. Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них. З викладеного вбачається, що предмет позову це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Правові підстави позову це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. При цьому незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для визнання позовної заяви неподаною і повернення позивачу. Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження. Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява № 48778/99). Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі «Белле проти Франції» від 04 грудня 1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення у справі «Белле проти Франції» від 04 грудня 1995 року та «Нун`єш Діаш проти Португалії» від 10 квітня 2003 року). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Перес де Рада Каванил`ес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року). Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Проте, повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху, суд першої інстанції зазначеного до уваги не взяв, тому висновок суду є помилковим. Вказані висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, яка викладена в постанові від 08.04.2020 по справі №761/41071/19. Натомість, зі змісту позовної заяви вбачається протилежне, зокрема, що позивач навів виклад обставин, а також докази, які підтверджують обставини заявленого позову. Позивачем на виконання вимог ухвали суду від 19.11.2021 направлено поштою 07.12.2021 заяву про усунення недоліків, в якій викладено зміст і обгрунтування позовних вимог (а.с. 18-24). Таким чином, з поданої ОСОБА_1 позовної заяви та доданих до неї документів, не вбачається наявності недоліків, про які було зазначено судом. Отже, в справі відсутня сукупність не усунених недоліків, яка б була достатньою для повернення позовної заяви, відтак, ухвала про повернення позовної заяви підлягає скасуванню, справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду. ОСОБА_1 , реалізуючи своє право на захист звернувся до суду із вказаним позовом, який за своєю формою та змістом викладений із дотриманням вимог положень ст. 175 ЦПК України. Відмінність бачення суду щодо повноти викладення позивачем обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги, не може бути підставою для залишення позовної заяви без руху та її повернення, оскільки фактично не є невиконанням позивачем вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України. Враховуючи, що порушення судом норм процесуального права призвели до постановлення помилкової ухвали про повернення позовної заяви, тому ця ухвала залишатись у законній силі не може та підлягає скасуванню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, з направленням матеріалів вказаної позовної заяви до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 367, 369, 374, 379, 382 384, 389 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 задовольнити. Ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області від 13 грудня 2021 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає оскарженню в касаційному порядку. Головуючий Судді