Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 344/11249/16-ц

Справа № 344/11249/16-ц Провадження № 22-ц/4808/81/22 Головуючий у 1 інстанції Домбровська Г. В. Суддя-доповідач Томин ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 січня 2022 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд в складі: головуючої Томин О.О., суддів: Пнівчук О.В., Девляшевського В.А. за участю секретаря Петрів Д.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфабуд» на ухвалу Івано-Франківського міського суду, постановлену суддею Домбровською Г.В. 17 листопада 2021 року, у справі за заявою ОСОБА_1 про видачу дублікатів виконавчих листів, поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання у справі №344/11249/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфабуд» про спонукання до виконання умов договору, в с т а н о в и в: ОСОБА_1 7 жовтня 2021 року звернулась до суду із заявою, у якій просила поновити строк видачі дублікатів виконавчих листів та видати дублікати виконавчих листів у цивільній справі №344/11249/16-ц за її позовом до ТОВ «Альфабуд» про спонукання до виконання умов договору. Заяву мотивувала тим, що рішенням Івано-Франківського міського суду від 05.04.2017 року, яке залишено без змін судом апеляційної інстанції, її позов до ТОВ «Альфабуд» про спонукання до виконання умов договору задоволено. Зобов`язано ТОВ «Альфабуд» виконати умови пунктів 2.1 та 2.2 Договору купівлі-продажу майнових прав від 31 січня 2014 року, укладеного між ТОВ «Альфабуд» та ОСОБА_1 , в частині підписання Акту прийому-передачі з метою набуття ОСОБА_1 права власності на майнові права на квартиру АДРЕСА_1 . Стягнуто з ТОВ «Альфабуд» на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 551,20 грн. (а.с. 61-63). На виконання вищезазначеного рішення Івано-Франківським міським судом видано виконавчі листи, які нею отримано 20.06.2017 року та передано до Івано-Франківського відділу ДВС для виконання. Посилаючись на те, що при виконанні рішення виконавчі листи було втрачено і це відбулось не з її вини, просила задовольнити її заяву. Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 17 листопада 2021 року вищевказану заяву ОСОБА_1 задоволено. Поновлено строк пред`явлення до виконання виконавчих листів №344/11249/16-ц, виданих Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області, про зобов`язання ТОВ «Альфабуд» виконати умови пунктів 2.1 та 2.2 Договору купівлі-продажу майнових прав від 31 січня 2014 року, укладеного між ТОВ «Альфабуд» та ОСОБА_1 , в частині підписання Акту прийому-передачі з метою набуття ОСОБА_1 права власності на майнові права на квартиру АДРЕСА_1 , стягнення з ТОВ «Альфабуд» на користь ОСОБА_1 витрат зі сплати судового збору в сумі 551,20 грн. Постановлено видати дублікат виконавчих листів № 344/11249/16-ц у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Альфабуд» про спонукання до виконання умов договору. Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ТОВ «Альфабуд» подало апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм процесуального права. Зазначає, що суд повинен був повернути заяву ОСОБА_1 без розгляду, оскільки така всупереч вимогам ст. 183 ЦПК України не була надіслана ТОВ «Альфабуд». Стверджує, що у виконавчих листах встановлено строк їх пред`явлення до виконання до 12 травня 2020 року. Так як державним виконавцем 28.02.2019 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, ОСОБА_1 повинна була звернутися до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа до 12.05.2020 року, проте звернулася аж у листопаді 2021 року. Вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 , враховуючи наступне. Інформація про втрату виконавчих листів не відповідає дійсності, так як ОСОБА_1 вчинялись дії по пред`явленню їх до виконання, їй було відомо про хід виконавчого провадження та дії державного виконавця, в тому числі, і про закінчення виконавчого провадження. Заява про видачу дублікатів виконавчих листів подана через півтора року після спливу строку пред`явлення їх до виконання та через два роки та вісім місяців після закінчення виконавчого провадження. Також ні в заяві, ні в ухвалі суду не наведено об`єктивних причин пропуску строку звернення до суду із заявою про поновлення строку та видачу дублікату виконавчого листа. Вважає, що суд повинен був врахувати правові висновки Верховного Суду України (постанова від 20 січня 2016 року у справі №6-711цс15), Верховного Суду (постанови: від 28 березня 2018 року у справі №2а-12192/09/0470, від 31 січня 2019 року у справі №490/9519/15-ц), а також прецедентну практику Європейського суду з прав людини (рішення від 16.12.1992 року у справі «Жоффер де ля Прадель проти Франції», рішення у справі Олександра Шевченка проти України). Просить скасувати ухвалу суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. В судовому засіданні апеляційного суду представник апелянта - ОСОБА_2 вимоги апеляційної скарги підтримала. Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Ухвала суду першої інстанції зазначеним вимогам не відповідає. Судом першої інстанції встановлено та вбачається із матеріалів справи, що рішенням Івано-Франківського міського суду від 05.04.2017 року позов ОСОБА_1 до ТОВ «Альфабуд» про спонукання до виконання умов договору задоволено. Зобов`язано ТОВ «Альфабуд» виконати умови пунктів 2.1 та 2.2 Договору купівлі-продажу майнових прав від 31 січня 2014 року, укладеного між ТОВ «Альфабуд» та ОСОБА_1 , в частині підписання Акту прийому-передачі з метою набуття ОСОБА_1 права власності на майнові права на квартиру АДРЕСА_1 . Стягнуто з ТОВ «Альфабуд» на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 551,20 грн. (а.с. 61-63). Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 11.05.2017 року апеляційну скаргу ТОВ «Альфабуд» відхилено. Рішення Івано-Франківського міського суду від 05.04.2017 року залишено без змін.( а.с. 87-90). На виконання вищевказаного рішення за заявою ОСОБА_1 (а.с. 91) було видано два виконавчі листи: про зобов`язання ТОВ «Альфабуд» виконати умови пунктів 2.1 та 2.2 Договору купівлі-продажу майнових прав від 31 січня 2014 року, укладеного між ТОВ «Альфабуд» та ОСОБА_1 , в частині підписання Акту прийому-передачі з метою набуття ОСОБА_1 права власності на майнові права на квартиру АДРЕСА_1 ; та про стягнення з ТОВ «Альфабуд» на користь ОСОБА_1 витрат зі сплати судового збору в сумі 551,20 грн. Вказані виконавчі листи були пред`явлені до виконання позивачкою у Івано-Франківський міський відділ державної виконавчої служби. Оскаржену ухвалу суд першої інстанції мотивував тим, що оригінали виконавчих листів були втрачені, строк на повторне пред`явлення виконавчих листів на даний момент пропущено з поважних причин, а тому є підстави для поновлення строку пред`явлення виконавчих листів до виконання та видачі їх дублікатів. Однак такий висновок не ґрунтується на матеріалах справи та нормах чинного законодавства. Відповідно до п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Отже дублікат виконавчого документа видається тільки у разі втрати виконавчого документа. Однак у матеріалах справи містяться два оригінали виконавчих документів виконавчих листів у вищевказаній справі (а.с. 99-102), які повернуті до суду державним виконавцем у зв`язку із закінченням виконавчого провадження на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження від 28.02.2019 року (а.с. 97-98). Отже враховуючи, що оригінали виконавчих листів не були втрачені, у суду першої інстанції не було підстав для видачі їх дублікатів. Що стосується поновлення судом строку пред`явлення виконавчих листів до виконання, то колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Згідно ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання. Отже, враховуючи, що виконавче провадження з примусового виконання виконавчих листів у справі №344/11249/16-ц було закінчено 28.02.2019 року і постанова про закінчення не скасована, таке виконавче провадження може бути розпочате знову тільки на підставі ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», а тому у суду першої інстанції не було правових підстав для поновлення строку пред`явлення виконавчих листів у цій справі до виконання. Також положенням ч. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони. А згідно ч. 6 вказаної статті стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Із змісту вказаних правових норм випливає, що із заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання може звернутися тільки стягувач, якому повернуто виконавчий документ у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення (п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження») або у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника (п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»). Проте у цій справі виконавчі листи не поверталися стягувачу, а виконавче провадження було закінчено на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», а тому законом у такому випадку не передбачено можливості поновлення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання. За таких обставин у суду першої інстанції не було правових підстав для поновлення строку пред`явлення виконавчих листів у цій справі до виконання. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи та порушив норми процесуального права, у зв`язку з чим оскаржена ухвала не може залишатися в силі і підлягає скасуванню з відмовою в задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання у справі №344/11249/16-ц. Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфабуд» задовольнити. Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 17 листопада 2021 року скасувати. В задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу дублікатів виконавчих листів, поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання у справі №344/11249/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфабуд» про спонукання до виконання умов договору відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Головуюча: О.О. Томин Судді: О.В. Пнівчук В.А. Девляшевський Повний текст постанови складено 25 січня 2022 року.