Постанова Тернопільський апеляційний суд № 597/1705/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 597/1705/21Головуючий у 1-й інстанції Дудяк С.В. Провадження № 33/817/81/22 Доповідач - Сарновський В.Я. Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 січня 2022 р. суддя Тернопільського апеляційного суду Сарновський В.Я. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернопіль матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Данильчука Н.Б. на постанову Заліщицького районного суду Тернопільської області від 21 грудня 2021 року,- В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення за даною статею у виді штрафу в дохід держави у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 (один) рік. Стягнути з ОСОБА_1 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні судового збору в дохід держави. Згідно постанови, 21.11.2021 року о 01 годині 18 хвилин на 33 км автодороги Т20-16 Товсте-Бучач водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 217030, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest №6810 та проведення такого огляду у медичному закладі категорично відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Данильчук Н.Б. просить скасувати постанову Заліщицького районного суду Тернопільської області від 21 грудня 2021 року та закрити провадження у справі. Свої вимоги мотивує тим, що зупинка транспортного засобу ОСОБА_1 є незаконною, так як вона є надумана, а тому всі подальші дії працівників поліції є незаконними, так само як і докази наявні у матеріалах справи. Зазначає, що працівники поліції не запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6810. Звертає увагу суду на те, що направлення на огляд водія транспортного засобу працівниками поліції йому не надавалось, до протоколу про адміністративне правопорушення дане направлення не долучалося. Вказує на те, що протокол про адміністративне правопорушення не містить відомостей про технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, також у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено номеру відеозапису з нагрудної камери працівника поліції. Апелянт стверджує, що матеріали справи не містять відомостей про те, що відеозапис проведено спеціальним технічним засобом, який входить до переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах поліції для виявлення та фіксування порушень ПДР. Зазначає, що у протоколі про адміністративне правопорушення не вказано характер дій ОСОБА_1 щодо ухилення від огляду на визначення стану сп`яніння. Заслухавши доводи захисника, який просив проводити апеляційний розгляд у відсутності ОСОБА_1 та задовольнити апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до наступних висновків. Відповідно до вимог статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Перевіркою матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено, що суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винуватості ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху. Як вбачається зі змісту оскарженої постанови, судом першої інстанції належним чином перевірені всі обставини справи, які досліджені всебічно, повно та об`єктивно, висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчинені правопорушень ґрунтуються на матеріалах справи. Так, судом правильно враховані дані, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 093406, який складений 21.11.2021 року щодо ОСОБА_1 ; доданим до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписом, з якого видно, що ОСОБА_1 21.11.2021 року о 01 годині 18 хвилин керував транспортним засобом марки ВАЗ 217030, реєстраційний номер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, був зупинений працівниками поліції і вході спілкування з ними неодноразово визнавав, що вживав алкоголь. Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки із застосуванням технічного приладу газоаналізатора Alcotest 6810 та огляду в медичному закладі категорично відмовився. Наведені в оскарженій постанові докази, на підставі яких суд першої інстанції прийшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 є послідовними та узгоджуються між собою. Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена належним чином дослідженими в судовому засіданні доказами. Доводи апеляційної скарги про незаконність зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 є безпідставними, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу не стверджував про безпідставність його зупинки. Також, ці доводи захисника спростовуються постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії БАВ №579878 від 21 листопада 2021 року, якою водія ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч.6 ст.121, ч.2 ст.122, ч.1 ст.126 КУпАП, а саме за те, що він 21 листопада 2021 року о 01 год. 30 хв. на автодорозі Т20-16, керував т/з у якого державний номерний знак закритий сторонніми предметами (решіткою), чим порушив п.п. 2.9.в ПДР України; під час зупинки не увімкнув світлову аварійну сигналізацію, чим порушив п.п. 9.9.а ПДР України; не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п.п. 2.1.а ПДР України. Відомостей про скасування вказаної постанови в апеляційній скарзі не вказано і в ході апеляційного розгляду не надано, отже на даний час вона не скасована і набрала законної сили. Вказані обставини свідчить про законність його зупинки працівниками поліції згідно п.1 ч.1 ст. 35 Закону України "Про національну поліцію". Посилання в апеляційній скарзі про те, що працівниками поліції не було письмово оформлено направлення на огляд водія транспортного засобу, суд апеляційної інстанції вважає такими, що не є підставою для скасування рішення суду. Так, згідно ч.6 ст.266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджено форму Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, однак не передбачено обов`язку працівника поліції вручати водію вказане направлення. Натомість, пунктом 2.5. Правил дорожнього руху визначено обов`язок водія на вимогу працівника поліції пройти медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Наявними у справі матеріалами, в тому числі доданим до протоколу відеозаписом, поза розумним сумнівом підтверджено факт невиконання водієм ОСОБА_1 вказаних вимог ПДР, а саме те, що він на законну вимогу працівника поліції категорично відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі. У зв`язку з такою відмовою не було підстав оформляти направлення на огляд водія в медичний заклад. Доводи апелянта про те, що в матеріалах справи відсутні дані про спеціальний технічний засіб, яким проводився відеозапис, спростовується наявною в матеріалах справи інформацією щодо використання працівниками Заліщицького ВП технічних приладів і технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису, наданої начальником відділення поліції №4 (м. Заліщики) майором поліції В. Остафійчуком ( а. с. 3). Згідно даної інформації відповідно до ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію" щодо застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки для забезпечення публічної безпеки і порядку, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, застосовуються наступні прилади, які здійснюють фіксацію не автоматичному режимі: відео реєстратор "Xiaomi 70 mai", а також нагрудні відеокамери "BOBLOV DMT - 4DS №0014" та "BOBLOV DMT - 9 №90780". Відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 №1026 "Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів фото- і кінозйомки, відеозапису" працівники Національної поліції мають право використовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки. Твердження апелянта про те, що протокол про адміністративне правопорушення не містить відомостей про технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, а також у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено номеру відеозапису з нагрудної камери працівника поліції суд апеляційної інстанції оцінює критично, так як ст. 256 КУпАП не передбачає вимоги щодо внесення до протоколу відомостей про номер технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався). Безпідставними є доводи захисника, що у протоколі про адміністративне правопорушення не вказано характер дій ОСОБА_1 щодо ухилення від огляду на визначення стану сп`яніння, оскільки у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 093406 вказано, що водій ОСОБА_1 21.11.2021 року о 01 годині 18 хвилин на 33 км автодороги Т20-16 Товсте-Бучач від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest №6810 та проведення такого огляду у медичному закладі категорично відмовився. Таким чином, в ході апеляційного розгляду не встановлено обставин, які би ставили під сумнів правильність висновків суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП. За наведених обставин, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає. Керуючись ст.294 КУпАП, суддя,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Данильчука Н.Б. - залишити без задоволення, а постанову Заліщицького районного суду Тернопільської області від 21 грудня 2021 року, відносно ОСОБА_1 , - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя