Постанова 4811 № 464/7768/21

Справа № 464/7768/21 Головуючий у 1 інстанції: Дулебко Н.І. Провадження № 33/811/1952/21 Доповідач: Партика І. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 січня 2022 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В., за участі представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Покітка Назара Петровича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові, апеляційну скаргу адвоката Покітка Назара Петровича, подану в інтересах ОСОБА_1 на постанову Сихівського районного суд м. Львова від 10 грудня 2021 року, встановив: цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Відмовлено у задоволенні клопотання адвоката Покітка Н.П. про закриття провадження у справі. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 454 грн. Згідно постанови, ОСОБА_2 , 23 жовтня 2021 року о 22.39 год. на вул. Сихівська, 21 у м. Львові, керував автомобілем марки «Renault», р.н. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив пункт 2.9 а Правил дорожнього руху. Не погоджуючись з даною постановою адвокат Покітко Н.П, в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову та закрити провадження у справі. Вважає, що вчинене його клієнтом правопорушення не підтверджується, оскільки ОСОБА_1 своєї вини не визнав, а матеріали справи не можуть слугувати доказами. Повідомляє, що поведінка ОСОБА_1 була адекватна, рухи та координація дій відповідали нормі, почервоніння обличчя не було, запаху алкоголю не було. Працівниками поліції не надано ОСОБА_1 сертифікатів відповідності приладу «Драгер», а також його повірки та калібровки, на приладі був відсутній інвентаризаційний номер. З результатом тесту він не був згоден, так як вживає ліки для серця. Працівниками поліції не було направлено його до медичного закладу, не було залучено свідків. Заслухавши виступ представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Покітка Н.П. на підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного. Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Статтею 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Пунктом 2.9 а ПДР України встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Тобто об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп`яніння (алкогольного чи наркотичного) або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з`ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи. Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, зокрема даними, що містяться у: - протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № № 267060 від 23 жовтня 2021 року (а.с. 2), відповідно до якого ОСОБА_1 керував автомобілем в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння, зі згоди водія, проведено у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Драгер»6820; - акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 4), з якого вбачається, що огляд було проведено за допомогою приладу «Драгер» 6820 результат огляду 0,42 проміле; - результаті приладу «Драгер» (а.с. 1), з якого вбачається, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння (результат огляду 0,42 проміле); - відеозаписі, з нагрудної камери працівників поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на приладі «Драгер», із результатами якого незгоди він не висловлював. Доводи адвоката, що працівниками поліції не було надано ОСОБА_1 сертифікатів відповідності приладу «Драгер», а також повірки та калібровки, на приладі був відсутній інвентаризаційний номер, не заслуговують на увагу апеляційного суду. Віповідно до п. 5 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 9 листопада 2015 року за № 1452/735 перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Як вбачається з відеозапису, долученого до матеріалів справи, ОСОБА_3 не просив надавати йому зазначені документи для огляду. Доводи апелянта, що ОСОБА_1 не було направлено на огляд в медичний заклад не заслуговують на увагу апеляційного суду. Відповідно до ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Як вбачається з відеозапису, долученого до матеріалів справи, огляду на стан сп`яніння було проведено з дотриманням зазначених норм закону, окрім того ОСОБА_1 не виявляв незгоди з результатом проведеного огляду. Доводи апеляційної скарги, що поведінка ОСОБА_1 була адекватна, рухи та координація дій відповідали нормі, почервоніння обличчя не було, запаху алкоголю не було, не беруться до уваги апеляційного суду та оцінюються критично, оскільки спрямовані на ухилення ОСОБА_1 , від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та спростовуються матеріалами справи. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи, суддею встановлено та правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 30, 33 КУпАП, і призначив таке в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням даних про особу, й інших обставин справи, а також того, що вчинене ним правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено. Отже, доводи апеляційної скарги адвоката Покітка Н.П. є необґрунтованими, у зв`язку з чим його апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - постановив: постанову Сихівського районного суду м. Львова від 10 грудня 2021 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Покітка Назара Петровича, подану в інтересах ОСОБА_1 -без задоволення. Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає. Суддя Партика І.В.