Постанова 4803 № 183/3021/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1923/22 Справа № 183/3021/18 Суддя у 1-й інстанції - Городецький Д. І. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 січня 2022 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді Єлізаренко І.А. суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В. за участю секретаря Піменової М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України на заочне рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 липня 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,- В С Т А Н О В И Л А: У травні 2018 року АТ Державний експортно-імпортний банк України (АТ Укрексімбанк) звернулися до суду позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки. В обґрунтування позовних вимог, які уточнювалися в ході судового розгляду справи, АТ Укрексімбанкпосилалися на те, що 10 липня 2015 року між АТ Укрексімбанк, яке є правонаступником всіх прав та обов`язків ПАТ Укрексімбанк, та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №575440950215С2 зі змінами та доповненнями, відповідно до якого АТ Укрексімбанк надав позичальнику кредит в сумі 330 000 грн. в редакції Додаткового договору №50215С2-1 від 14 серпня 2015 року до кредитного договору №50215С2 від 10 липня 2015 року, а ОСОБА_2 в свою чергу зобов`язалася прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, зі сплатою процентів за користування кредитом у валюті кредиту у розмірі річної процентної ставки 24,05% річних з кінцевою датою погашення 09 липня 2020 року. З метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника ОСОБА_2 перед АТ Укрексімбанк за кредитним договором, 10 липня 2015 року між ОСОБА_1 та банком було укладено іпотечний договір №50215Z20 (зі змінами, викладеними в Договорі про внесення змін №50215Z20-1 від 14 серпня 2015 року до Іпотечного договору №50215Z20 від 10 липня 2015 року), посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Ричкою Ю.О. та зареєстрований в реєстрі за №1351. Згідно з умовами Іпотечного договору в іпотеку було передано: будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 167,2 кв.м., житловою площею 66,0 кв.м., який належить ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , виданого 11 вересня 2004 року Новомосковською РДА Д/о на підставі Розпорядження Голови РДА №806 від 03 червня 2004 року, зареєстрованого Новомосковським районним КП БТІ Інвентаризаторв Реєстрі прав власності на нерухоме майно 11 вересня 2004 року за реєстровим номером 7395886; земельна ділянка площею 0,2500 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1223285500:05:001:0177, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ІІІ-ДП №115172, виданого 07 вересня 2000 року Піщанською сільрадою Новомосковського району Дніпропетровської області на підставі рішення виконкому Піщанської сільради №111 від 31 липня 1997 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №16552; земельна ділянка площею 0,1599 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1223285500:05:001:0178, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ІІІ-ДП №115172, виданого 07 вересня 2000 року Піщанською сільрадою Новомосковського району Дніпропетровської області на підставі рішення виконкому Піщанської сільради №111 від 31 липня 1997 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №16552. У зв`язку з порушенням умов договору з боку позичальника, позивач після направлення на адресу позичальника вимог про усунення порушень, які не були виконані, звернувся до суду за захистом порушеного права АТ Укрексімбанк. Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2016 року у справі №199/4354/16 стягнуто з ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №50215С2 від 10 липня 2015 року станом на 19 травня 2016 року в розмірі 381 468 грн. 55 коп., яка складається із: простроченої заборгованості за кредитом 330 000 грн.; пені за основним боргом за період 6 620 грн. 47 коп.; простроченої заборгованості по процентах за користування кредитом за період 44 862 грн. 84 коп.; пені за процентами 5 247 грн. 28 коп.; три відсотки річних на суму простроченого кредиту 845 грн. 46 коп.; заборгованості з урахуванням індексу інфляції 4 892 грн. 50 коп.; судові витрати 5722 грн. 03 коп., а всього 387 190 грн. 58 коп. На адресу відповідача майнового поручителя ОСОБА_1 банк направляв вимогу 16 березня 2016 року за №050/29-475/1, в якій вимагав виконання зобов`язання та повідомляв, що у випадку непогашення заборгованості за кредитним договором протягом 60 днів, вимушений буде звернути стягнення на предмет іпотеки. Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2016 року у справі №199/4354/16 позичальником не виконане у зв`язку з чим станом на 16 квітня 2018 року заборгованість позичальника перед банком становить 1 023 881 грн. 64 коп. та складається із: простроченої заборгованості за кредитом 319 000 грн.; пені за основним боргом за період з 16 квітня 2017 року по 15 квітня 2018 89 328 грн. 86 коп.; простроченої заборгованості по процентах за користування кредитом за період з 01 травня 2016 року по 31 березня 2018 року 149 176 грн. 78 коп.; пені за процентами з 16 квітня 2017 року по 15 квітня 2018 року 43 118 грн. 04 коп.; три відсотки річних на суму простроченого кредиту за період з 16 жовтня 2015 року по 15 квітня 2018 року 25 751 грн. 18 коп.; заборгованості з урахуванням індексу інфляції 397 506 грн. 78 коп. На підставі викладеного АТ Укрексімбанк просили суд в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №50215С2 від 10 липня 2015 року, що станом на 16 квітня 2018 року становить 1 023 881 грн. 64 коп. та складається із: простроченої заборгованості за кредитом 319 000 грн; пені за основним боргом за період з 16 квітня 2017 року по 15 квітня 2017 року 89 328 грн. 86 коп.; простроченої заборгованості по процентах за користування кредитом за період з 01 травня 2016 року по 31 березня 2018 року 149 176 грн. 78 коп.; пені за процентами з 16 квітня 2017 року по 15 квітня 2018 року 43 118 грн. 04 коп.; три відсотки річних на суму простроченого кредиту за період з 16 жовтня 2015 року по 15 квітня 2018 року 25 751 грн. 18 коп.; заборгованості з урахуванням індексу інфляції 397 506 грн. 78 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки 1, предмет іпотеки 2, предмет іпотеки 3 за Іпотечним договором №50215Z20 (зі змінами, викладеними в Договорі про внесення змін №50215Z20-1 від 14 серпня 2015 року до Іпотечного договору №50315Z20 від 10 липня 2015 року), посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу Ричкою Ю.О. та зареєстрований в реєстрі за №1351 нерухоме майно: предмет іпотеки 1: будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 167,2 кв.м., житловою площею 66,0 кв.м.; предмет іпотеки 2: земельну ділянку площею 0,2500 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1223285500:05:001:0177, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); предмет іпотеки 3: земельну ділянку площею 0,1599 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1223285500:05:001:0178, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства; що належить на праві власності ОСОБА_1 , на користь АТ Державний експортно-імпортний банк України, встановивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Закону України Про виконавче провадження, із початковою ціною продажу, яку буде визначено в межах виконавчого провадження на підставі Закону України Про іпотеку та Закону України Про виконавче провадження. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 14 998 грн. 20 коп., з яких: 1 762 грн. судовий збір сплачений за подачу позову; 881 грн. судовий збір сплачений за подачу заяви про призначення експертизи; 12 355 грн. 20 коп. витрати за проведення експертизи. Заочним рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 липня 2020 року частково задоволено позовні вимоги АТ Укрексімбанк. В рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 50215С2 від 10 липня 2015 року, що станом на 16 квітня 2018 року становить 470 122 грн. 87 коп. та складається з: простроченої заборгованості в розмірі 387 190 грн. 58 коп.; три відсотки річних за період з 20 грудня 2016 року по 16 квітня 2018 року в розмірі 15 328 грн. 92 коп.; інфляційних збитків за період з 20 грудня 2016 року по 16 квітня 2018 року в розмірі 67 603 грн. 37 коп.; звернуто стягнення на предмет іпотеки 1, предмет іпотеки 2, предмет іпотеки 3 за Іпотечним договором №50215Z20 (зі змінами, викладеними в Договорі про внесення змін № 50215Z20-1 від 14 серпня 2015 року до Іпотечного договору№ 50315Z20 від 10 липня 2015 року), посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу Ричкою Ю.О. та зареєстрований в реєстрі за №1351 нерухоме майно: предмет іпотеки 1: будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 167,2 кв.м., житловою площею 66,0 кв.м.; предмет іпотеки 2: земельну ділянку площею 0,2500 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1223285500:05:001:0177, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); предмет іпотеки 3: земельну ділянку площею 0,1599 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1223285500:05:001:0178, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства; що належить на праві власності ОСОБА_1 , на користь АТ Державний експортно-імпортний банк України, встановивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України Про виконавче провадження, із початковою ціною продажу, яку буде визначено в межах виконавчого провадження на підставі Закону України Про іпотеку та Закону України Про виконавче провадження. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ Державний експортно-імпортний банк Українисудові витрати в розмірі 14 998 грн. 20 коп. В іншій частині позовних вимог АТ Державний експортно-імпортний банк України відмовлено. Додатковим рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2021 року визначено всі складові простроченої заборгованості за Кредитним договором №50215С2 від 10 липня 2015 року, що станом на 16 квітня 2018 року становить 470 122 грн. 87 коп. та складається з простроченої заборгованості в розмірі 387 190 грн. 58 коп.; яка складається із: простроченої заборгованості за кредитом 330 000 грн.; пені за основним боргом за період 6 620 грн. 47 коп.; простроченої заборгованості по процентах за користування кредитом за період 44 862 грн. 84 коп.; пені за процентами 5 247 грн. 28 коп.; три відсотки річних на суму простроченого кредиту 845 грн. 46 коп.; заборгованості з урахуванням індексу інфляції 4 892 грн. 50 коп.; судових витрат 5722 грн. 03 коп. Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 листопада 2021 року виправлено допущену арифметичну помилку у рішенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 липня 2020 року у справі №183/3021/18 за позовом АТ Державний експортно-імпортний банк Українидо ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом зазначення вірної суми заборгованості та її складових за кредитним договором №50215С2 від 10 липня 2015 року, що станом на 16 квітня 2018 року становить 390792 грн. 37 коп. та складається з: простроченої заборгованості в розмірі 319 000 грн.; 3% річних за період з 20 грудня 2016 року по 16 квітня 2018 року в розмірі 12349 грн. 23 коп.; інфляційних збитків за період з 20 грудня 2016 року по 16 квітня 2018 року в розмірі 59443 грн. 14 коп. Викладено другий абзац резолютивної частини рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 липня 2020 року в наступній редакції: В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 50215С2 від 10 липня 2015року, що станом на 16 квітня 2018 року становить 390792 грн. 37 коп. та складається з: простроченої заборгованості в розмірі 319000 грн.; 3% річних за період з 20 грудня 2016 року по 16квітня 2018 року в розмірі 12349 грн. 23 коп.; інфляційних збитків за період з 20 грудня 2016 року по 16 квітня 2018 року в розмірі 59443 грн. 14 коп.; звернути стягнення на предмет іпотеки 1, предмет іпотеки 2, предмет іпотеки 3 за Іпотечним договором № 50215Z20 (зі змінами, викладеними в Договорі про внесення змін № 50215Z20-1 від 14 серпня 2015 року до іпотечного договору № 50315Z20 від 10 липня 2015 року), посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу Ричкою Ю.О. та зареєстрований в реєстрі за № 1351 нерухоме майно: предмет іпотеки 1: будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 167,2 кв.м., житловою площею 66,0 кв.м.; предмет іпотеки 2: земельну ділянку площею 0,2500 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1223285500:05:001:0177, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); предмет іпотеки 3: земельну ділянку площею 0,1599 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1223285500:05:001:0178, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства; що належить на праві власності ОСОБА_1 , на користь АТ Державний експортно-імпортний банк України, встановивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України Про виконавче провадження, із початковою ціною продажу, яку буде визначено в межах виконавчого провадження на підставі Закону України Про іпотеку та Закону України Про виконавче провадження. Виправлено описку у додатковому рішенні суду від 27 квітня 2021 року у справі №183/3021/18 за позовом АТ Державний експортно-імпортний банк Українидо ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки. В абзаці другому резолютивної частини рішення вважати вірним всі складові заборгованості за кредитним договором № 50215С2 від 10 липня 2015 року, що станом на 16 квітня 2018 року становить 390792 грн. 37 коп. та складається з: простроченої заборгованості в розмірі 319 000 грн.; 3% річних за період з 20 грудня 2016 року по 16 квітня 2018 року в розмірі 12349 грн. 23 коп.; інфляційних збитків за період з 20 грудня 2016 року по 16 квітня 2018 року в розмірі 59443 грн. 14 коп. Додатковим рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 листопада 2021 року відмовлено АТ Державний експортно-імпортний банк України в задоволенні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості в частині пені за основним боргом за період з 16 квітня 2017 року по 15 квітня 2018 року в сумі 89 328 грн. 86 коп. та пені по процентах за період з 16 квітня 2017 року по 15 квітня 2018 року в сумі 43 118 грн. 04 коп. В апеляційній скарзі АТ Укрексімбанк просить заочне рішення суду від 13 липня 2020 року скасувати в частині незадоволених вимог, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги АТ Укрексімбанк, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права. В іншій частині рішення суду не оскаржується. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав. Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до змісту ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно закону, договору. Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України - боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Договір є обов`язковим для виконання сторонами, відповідно до ст.629 ЦК України. Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1054 ЦК України. Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. За змістом частини першої статті 575 ЦК України та статті 1 Закону України Про іпотеку іпотека як різновид застави, предметом якої є нерухоме майно, це вид забезпечення виконання зобов`язання, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, передбаченому цим Законом. Відповідно до статті 589 ЦК України, частини першої статті 33 Закону України Про іпотеку в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених ст.12 цього Закону. Загальне правило про звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) закріплене у статті 590 ЦК України й передбачає можливість такого звернення на підставі рішення суду в примусовому порядку, якщо інше не встановлено договором або законом. Крім того, правове регулювання звернення стягнення на іпотечне майно передбачене Законом України Про іпотеку. Згідно з частиною першою статті 7 цього Закону за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання. Статтею 23 Закону України Про іпотеку, встановлено, що у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою, особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця, має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки. У статті 33 Закону України Про іпотеку передбачені підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки. Зокрема, частиною першою цієї статті передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Положеннями ст.37 Закону України Про іпотеку, врегульовано, що Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання. Звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду здійснюється відповідно до ст. 39 Закону України Про іпотеку. За змістом ст. 39 Закону України Про іпотеку в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, крім іншого, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. У справі встановлено, 10 липня 2015 року між АТ Укрексімбанк, яке є правонаступником всіх прав та обов`язків ПАТ Укрексімбанк, та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №575440950215С2 зі змінами та доповненнями, відповідно до якого АТ Укрексімбанк надав позичальнику кредит в сумі 330 000 грн. в редакції Додаткового договору №50215С2-1 від 14 серпня 2015 року до кредитного договору №50215С2 від 10 липня 2015 року, а ОСОБА_2 в свою чергу зобов`язалася прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, зі сплатою процентів за користування кредитом у валюті кредиту у розмірі річної процентної ставки 24,05% річних з кінцевою датою погашення 09 липня 2020 року (т.1 а.с.6-11, 14). З метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника ОСОБА_2 перед АТ Укрексімбанк за кредитним договором, 10 липня 2015 року між ОСОБА_1 та банком було укладено іпотечний договір №50215Z20 (зі змінами, викладеними в Договорі про внесення змін №50215Z20-1 від 14 серпня 2015 року до Іпотечного договору №50215Z20 від 10 липня 2015 року), посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Ричкою Ю.О. та зареєстрований в реєстрі за №1351 (т.1 а.с.22-26, 27). Згідно з умовами Іпотечного договору в іпотеку було передано: будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 167,2 кв.м., житловою площею 66,0 кв.м., який належить ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , виданого 11 вересня 2004 року Новомосковською РДА Д/о на підставі Розпорядження Голови РДА №806 від 03 червня 2004 року, зареєстрованого Новомосковським районним КП БТІ Інвентаризатор в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 11.09.2004 року за реєстровим номером 7395886; земельна ділянка площею 0,2500 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1223285500:05:001:0177, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ІІІ-ДП №115172, виданого 07 вересня 2000 року Піщанською сільрадою Новомосковського району Дніпропетровської області на підставі рішення виконкому Піщанської сільради №111 від 31 липня 1997 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №16552; земельна ділянка площею 0,1599 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1223285500:05:001:0178, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ІІІ-ДП №115172, виданого 07 вересня 2000 року Піщанською сільрадою Новомосковського району Дніпропетровської області на підставі рішення виконкому Піщанської сільради №111 від 31 липня 1997 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №16552. У зв`язку з порушенням умов договору з боку позичальника, позивач після направлення на адресу позичальника вимог про усунення порушень, які не були виконані, звернувся до суду за захистом порушеного права АТ Укрексімбанк. Заочним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2016 року у справі №199/4354/16 за позовом ПАТ Укрексімбанк до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено позовні вимоги ПАТ Укрексімбанк. Стягнуто з ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №50215С2 від 10 липня 2015 року станом на 19 травня 2016 року в розмірі 381 468 грн. 55 коп., яка складається із: простроченої заборгованості за кредитом 319 000 грн.; пені за основним боргом за період 6 620 грн. 47 коп.; простроченої заборгованості по процентах за користування кредитом за період 44 862 грн. 84 коп.; пені за процентами 5 247 грн. 28 коп.; три відсотки річних на суму простроченого кредиту 845 грн. 46 коп.; заборгованості з урахуванням індексу інфляції 4 892 грн. 50 коп.; судові витрати 5722 грн. 03 коп., а всього 387 190 грн. 58 коп. (т.1 а.с.41). Встановлено, вказане заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 20 грудня 2016 року у справі № 199/4354/16 набрало законної сили, однак не виконане. АТ Укрексімбанк зазначали, що у зв`язку з невиконанням вказаного заочного рішення суду від 20 грудня 2016 року у справі №199/4354/16 виникла заборгованість станом на 16 квітня 2018 року у розмірі 1 023 881 грн. 64 коп., яка складається із: простроченої заборгованості за кредитом 319 000 грн.; пені за основним боргом за період з 16 квітня 2017 року по 15 квітня 2018 89 328 грн. 86 коп.; простроченої заборгованості по процентах за користування кредитом за період з 01 травня 2016 року по 31 березня 2018 року 149 176 грн. 78 коп.; пені за процентами з 16 квітня 2017 року по 15 квітня 2018 року 43 118 грн. 04 коп.; три відсотки річних на суму простроченого кредиту за період з 16 жовтня 2015 року по 15 квітня 2018 року 25 751 грн. 18 коп.; заборгованості з урахуванням індексу інфляції 397 506 грн. 78 коп. (т.1 а.с.17-20). Умовами договору іпотеки від 10 липня 2015 року (зі змінами, викладеними в Договорі про внесення змін № 50215Z20-1 від 14 серпня 2015 року до Іпотечного договору №50215Z20 від 10 липня 2015 року), передбачено право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо в момент настання термінів виконання будь-якого із зобов`язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані. Відповідно до розділу 5 вказаних договорів іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється відповідно до розділу V Закону України Про іпотеку на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що містяться у цьому договорі. Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України Про іпотеку у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. Згідно зі ст. 38 Закону України Про іпотеку, якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі покупцеві, то дії щодо продажу предмета іпотеки та укладення договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки. З укладеного між банком та ОСОБА_1 договору іпотеки вбачається, що умовами договору іпотеки передбачено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу банком предмету іпотеки (п.5.5 договору іпотеки). Відповідно до висновків судової оціночно-будівельної, оціночно-земельної експертизи № 464/465/466-19 від 19 серпня 2019 року: - ринкова вартість предмету іпотеки будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 167,2 кв.м., житловою площею 66,0 кв.м. складає 328001 грн; - ринкова вартість предмету іпотеки земельної ділянки площею 0,2500 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1223285500:05:001:0177, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), складає 117539 грн; - ринкова вартість предмету іпотеки земельної ділянки площею 0,1599 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1223285500:05:001:0178, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, складає 39943 грн. (т.1 а.с.221-242). Суд першої інстанції, враховуючи, що рішення суду від 20 грудня 2016 року про стягнення заборгованості не виконано, заборгованість позичальником не сплачена, дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позовних вимог АТ Укрексімбанк про звернення стягнення на предмет іпотеки. Однак, стосовно визначення банком суми заборгованості за кредитним договором станом на час звернення банку до суду з цим позовом у загальному розмірі сумі 1 023 881 грн. 64 коп. грн., слід зазначити наступне. Звернувшись до суду з цими позовом, АТ Укрексімбанк просили суд в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 50215С2 від 10 липня 2015 року, що станом на 16 квітня 2018 року становить 1 023 881 грн. 64 коп. грн., яка складається із: простроченої заборгованості за кредитом 319 000 грн.; пені за основним боргом за період з 16 квітня 2017 року по 15 квітня 2017 року 89 328 грн. 86 коп.; простроченої заборгованості по процентах за користування кредитом за період з 01 травня 2016 року по 31 березня 2018 року 149 176 грн. 78 коп.; пені за процентами з 16 квітня 2017 року по 15 квітня 2018 року 43 118 грн. 04 коп.; три відсотки річних на суму простроченого кредиту за період з 16 жовтня 2015 року по 15 квітня 2018 року 25 751 грн. 18 коп.; заборгованості з урахуванням індексу інфляції 397 506 грн. 78 коп. (т.2 а.с.65-68). Слід зазначити, заочним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 20 грудня 2016 року у справі №199/4354/16 за позовом ПАТ Укрексімбанк до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості стягнуто з ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №50215С2 від 10 липня 2015 року станом на 19 травня 2016 року в розмірі 381 468 грн. 55 коп., яка складається із: простроченої заборгованості за кредитом 319 000 грн.; пені за основним боргом за період 6 620 грн. 47 коп.; простроченої заборгованості по процентах за користування кредитом за період 44 862 грн. 84 коп.; пені за процентами 5 247 грн. 28 коп.; три відсотки річних на суму простроченого кредиту 845 грн. 46 коп.; заборгованості з урахуванням індексу інфляції 4 892 грн. 50 коп.; судові витрати 5722 грн. 03 коп., а всього 387 190 грн. 58 коп. (т.1 а.с.41). У Постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду вказала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Таким чином, позивач, пред`явивши до позичальника вимоги, згідно із ч.2 ст. 1050 ЦК України, використав своє право нараховувати, передбачені договором проценти, а тому інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, враховуючи, що заочним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 20 грудня 2016 року було стягнуто із позичальника ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором із зазначенням всіх складових заборгованості, та після ухвалення цього судового рішення банк використав своє право нараховувати, передбачені договором проценти, пеню, суд першої інстанції у цій справі, що переглядається, дійшов обгрунтованого висновку щодо визначення складових заборгованості, зазначивши вірно складові простроченої заборгованості за Кредитним договором №50215С2 від 10 липня 2015 року у оскаржуваному рішенні суду від 13 липня 2020 року, з урахуванням додаткового рішення суду від 27 квітня 2021 року, ухвали про виправлення описки від 09 листопада 2021 року та додаткового рішення суду від 09 листопада 2021 року. Доводи апеляційної скарги про неправильність визначення складових заборгованості за кредитним договором у рішенні суду спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Доводи апеляційної скарги стосовно незаконності та необґрунтованості рішення суду є безпідставними. Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції. Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду в оскаржуваній частині слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України залишити без задоволення. Заочне рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 липня 2020 року в оскаржуваній частині залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя І.А.Єлізаренко Судді Т.П.Красвітна О.В.Свистунова