Постанова Сумський апеляційний суд № 592/13919/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 січня 2022 року м.Суми Справа №592/13919/21 Номер провадження 22-ц/816/137/22 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач), суддів - Собини О. І. , Левченко Т. А. за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М., сторони: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Суми Капітал-М», відповідачі: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), ОСОБА_1 , третя особа Державне підприємство «Сетам», розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 листопада 2021 року в складі судді Князєва В.Б., постановленої у м. Суми, повний текст якої складено 23 листопада 2021 року, В С Т А Н О В И В: У провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Суми Капітал М» до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), ОСОБА_1 , третя особа - Державне підприємство «Сетам», про скасування протоколу проведення електронних торгів та скасування акту про проведені електронні торги. 19 листопада 2021 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Суми Капітал-М» - адвокат Гребіник В.В. звернулася до суду із заявою про забезпечення позову шляхом: накладення арешту на об`єкт незавершеного будівництва, готовність 91 % - нежитлове торгівельно-офісне приміщення літ. «Д1-І», загальною площею 170,1 кв. м, з частиною прибудови літ. «д3», ганок літ. «д8», навіс літ. «д9», навіс літ. «д10», за адресою: АДРЕСА_1 ; заборони ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії щодо об`єкту незавершеного будівництва, готовність 91 % - нежитлове торгівельно-офісне приміщення літ. «Д1-І», загальною площею 170,1 кв. м, з частиною прибудови літ. «д3», ганок літ. «д8», навіс літ. «д9», навіс літ. «д10», за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі укладати правочини, вчиняти інші дії, передбачені чинним законодавством щодо вказаного майна. Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 листопада 2021 року заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Суми Капітал-М» - адвоката Гребіник Вікторії Василівни про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на об`єкт незавершеного будівництва, готовність 91 % - нежитлове торгівельно-офісне приміщення літ. «Д1-І», загальною площею 170,1 кв. м, з частиною прибудови літ. «д3», ганок літ. «д8», навіс літ. «д9», навіс літ. «д10», за адресою: АДРЕСА_1 . В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що предметом позову у даній справі є позовні вимоги немайнового характеру про визнання електронних торгів з реалізації майна недійсними. В разі задоволення позову рішення суду не підлягатиме примусовому виконанню, а тому суд першої інстанції помилково вважав, що незабезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду. Крім того зазначає, що в поданій заяві міститься лише припущення щодо порушення прав заявника, при цьому в заяві відсутнє достатнє обґрунтування та докази, які підтверджують доцільність те необхідність забезпечення позову. Отже, підсумовуючи вищевикладене, апелянт приходить до висновку, що оскаржувана ухвала про забезпечення позову порушує права ОСОБА_1 , як переможця електронних торгів, проведених ДП «Сетам». Відзиву на апеляційну скаргу сторонами по справі до апеляційного суду не направлено. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що невжиття заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкт незавершеного будівництва, готовність 91 % - нежитлове торгівельно-офісне приміщення літ. «Д1-І», загальною площею 170,1 кв. м, з частиною прибудови літ. «д3», ганок літ. «д8», навіс літ. «д9», навіс літ. «д10», за адресою: АДРЕСА_1 , може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Проте, такі висновки суду не узгоджується з матеріалами справи та не відповідають вимогам закону. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Згідно з ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії. Інститут забезпечення позову є особливим видом судової юрисдикції, який визначається, як встановлені законом тимчасові процесуальні дії примусового характеру у вигляді обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб, що застосовуються судом та гарантують або можуть гарантувати позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, у випадку прийняття його на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, або ефективний захист його прав. За змістом вказаних норм, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (п. 4 постанови ПВСУ № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику розгляду судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»). Тобто, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, доведеності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду чи утруднення ефективного захисту прав позивача в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Окрім цього, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів ст. ст. 11, 12, 81 ЦПК України (змагальність сторін та пропорційність у цивільному судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням зокрема того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову (у вигляді заборони третім особам вчиняти певні дії щодо предмета спору тощо) права відповідача або вказаних осіб, а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав та чи спроможний позивач захистити їх в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 року в справі № 753/22860/17 зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. З матеріалів справи вбачається, що в провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Суми Капітал М» до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), ОСОБА_1 , третя особа - Державне підприємство «Сетам», про скасування протоколу проведення електронних торгів та скасування акту про проведені електронні торги. Як вбачається із заяви про забезпечення позову, єдиним аргументом в обґрунтування даної заяви є те, що після оформлення права власності на об`єкт незавершеного будівництва, готовність 91% - нежитлове торгівельно-офісне приміщення літ. «Д1-I», загальною площею 170,1 кв. м, з частиною прибудови літ, «д3», ганок літ. «д8», навіс літ. «д9», навіс літ. «д10», за адресою: АДРЕСА_1 , існує потенційна можливість її відчуження ОСОБА_1 на користь третіх осіб, що, відповідно, може призвести до неможливості відновлення порушених прав заявника, а, отже, необхідності звернення до суду із новим позовом. При цьому, заявник не надав жодного доказу того, що відповідачем по справі може бути відчужено об`єкт незавершеного будівництва, який був придбаний ним на торгах. Зазначене свідчить про те, що заявник належним чином не обґрунтував підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; не зазначив обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; не підтвердив такі обставини належними й допустимими доказами. При цьому, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами. Крім того, місцевий суд не врахував, що в даному випадку відсутні будь-які встановлені обставини, які б свідчили про те, що відповідачем по справі може бути відчужено об`єкт незавершеного будівництва, який був реалізований на торгах. Також суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення заяви, виходячи із того, що невжиття заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкт незавершеного будівництва, готовність 91 % - нежитлове торгівельно-офісне приміщення літ. «Д1-І», загальною площею 170,1 кв. м, з частиною прибудови літ. «д3», ганок літ. «д8», навіс літ. «д9», навіс літ. «д10», за адресою: АДРЕСА_1 , може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом якого він звернувся до суду. В той же час, суд першої інстанції навіть не вказав в чому саме полягає можливість істотного ускладнення ефективного захисту та поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом якого він звернувся до суду. В даному випадку місцевий суд не здійснив оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, не з`ясував співмірність виду забезпечення позову, який просив застосувати позивач, позовним вимогам, не оцінив рівноцінність заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог, жодним чином не обґрунтував необхідність вжиття таких заходів, пославшись лише на загальні норми процесуального права та доводи заявника. Вбачається, що предметом позову в даній справі є позовні вимоги немайнового характеру про визнання електронних торгів з реалізації майна недійсними. В разі задоволення позову рішення суду не підлягатиме примусовому виконанню, а тому суд першої інстанції помилково вважав, що незабезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що в поданій заяві міститься лише припущення щодо порушення прав заявника, при цьому в заяві відсутнє достатнє обґрунтування та докази, які підтверджують доцільність та необхідність забезпечення позову. З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не були додержані норми процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права. Ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову на підставі п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм процесуального права та неправильним застосування норм матеріального права. Питання відшкодування судового збору за апеляційний перегляд має бути вирішено місцевим судом за наслідками розгляду справи по суті. Керуючись ст. ст. 367- 369, 374, 376, 381-384, 389-390 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 листопада 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. У задоволенні заяви представника заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «Суми Капітал-М» - адвоката Гребіник Вікторії Василівни про забезпечення позову відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складене 25 січня 2022 року. Головуючий - В. І. Криворотенко Судді: О. І. Собина Т. А. Левченко