Ухвала КЦС ВС № 522/6708/20

Ухвала 25 січня 2022 року м. Київ справа № 522/6708/20 провадження № 61-959ск22 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору дарування недійсним, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати недійсним з моменту укладання, посвідчений 22 липня 2015 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Хомою А. С., договір дарування квартири АДРЕСА_1 , укладений ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 . Приморський районний суд м. Одеси рішенням від 09 березня 2021 року позов задовольнив. Визнав недійсним з моменту укладання, посвідчений 22 липня 2015 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Хомою А. С., договір дарування квартири АДРЕСА_1 , укладений ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 . Одеський апеляційний суд постановою від 11 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 березня 2021 року - без змін. ОСОБА_1 11 січня 2022 року подала засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року у вищевказаній справі. Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки вона подана з пропуском строку на касаційне оскарження. ОСОБА_1 звернулася з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивовано тим, що оскаржувану постанову апеляційного суду від 11 листопада 2021 року вона отримала 04 грудня 2021 року. Також, в період карантину вона не могла належним чином скористатися правовою допомогою для складання відповідної касаційної скарги. Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності. Наведені у клопотанні причини пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення не є поважними, оскільки заявником не надано належних і допустимих доказів на підтвердження обставин отримання нею копії оскаржуваної постанови апеляційного суду від 11 листопада 2021 року саме 04 грудня 2021 року (поштовий конверт, довідка суду тощо). Разом із цим, посилання ОСОБА_1 на те, що в період карантину вона не могла належним чином скористатися правовою допомогою для складання відповідної касаційної скарги, також не заслуговують на увагу, оскільки вони не свідчать про неспроможність ОСОБА_1 вчасно подати касаційну скаргу. Згідно з вимогами частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, а зловживання процесуальними правами не допускається. Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. У зв`язку з тим, що підстави пропуску строку на касаційне оскарження є неповажними, а безпідставне поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, а особі, яка її подала, надати строк для усунення вказаних недоліків, а саме: направити до суду касаційної інстанції заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судового рішення, в якій навести підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази. Разом із цим, подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини другої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). У касаційній скарзі ОСОБА_1 узагальнено посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження. Крім цього, у прохальній частині касаційної скарги заявник просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду без дати її ухвалення та відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі,проте не ставить питання щодо рішення суду першої інстанції, яке залишене без змін оскаржуваною постановою апеляційного суду. Враховуючи викладене, заявнику необхідно надіслати на адресу суду нову редакцію касаційної скарги, в якій згрупувати, систематизувати та чітко зазначити конкретну обов`язкову підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень у відповідності до визначеного статтею 389 ЦПК України переліку підстав для касаційного оскарження судових рішень та їх відповідне мотивування, а також уточнити та конкретизувати прохальну частину касаційної скарги, в якій викласти її вимоги відповідно до повноважень суду касаційної інстанції з урахуванням положень статті 409 ЦПК України, надати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням можливості усунути вищевказані недоліки. Керуючись статтями 185, 389, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Визнати підстави для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження постанови Одеського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року за клопотанням ОСОБА_1 неповажними. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя А. Ю. Зайцев