LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС425/2228/20

від 24.01.2022 · Цивільна
Резолютивна:У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 17 лютого 2021 року, ухвалу Луганського апеляційного суду від 20 травня 2021 року та постано…

Ухвала 24 січня 2022 року м. Київ справа № 425/2228/20 провадження № 61-517ск22 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 17 лютого 2021 року, ухвалу Луганського апеляційного суду від 20 травня 2021 року та постанову Луганського апеляційного суду від 20 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: У серпні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з указаним вище позовом. Рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 17 лютого 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 відшкодування завданої моральної шкоди у розмірі 15 000,00 грн. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Ухвалою Луганського апеляційного суду від 20 травня 2021 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення психофізіологічної експертизи відмовлено. Постановою Луганського апеляційного суду від 20 травня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 17 лютого 2021 року змінено, збільшено розмір стягнутої з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральної шкоди з 15 000,00 грн до 30 000,00 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 17 лютого 2021 року, ухвалу Луганського апеляційного суду від 20 травня 2021 року та постанову Луганського апеляційного суду від 20 травня 2021 року. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 липня 2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 у справі на підставі пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України (провадження № 61-10238ск21). У липні 2021 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 17 лютого 2021 року, ухвалу Луганського апеляційного суду від 20 травня 2021 року та постанову Луганського апеляційного суду від 20 травня 2021 року. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 серпня 2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 у вищевказаній справі на підставі пункту 3 частини другої статті 394 ЦПК України (провадження № 61-12494ск21). У вересні 2021 року ОСОБА_1 втретє звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на зазначені судові рішення. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 жовтня 2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 у вищевказаній справі на підставі пункту 3 частини другої статті 394 ЦПК України (провадження № 61-15158ск21). У листопаді 2021 року ОСОБА_1 вчетверте звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на зазначені судові рішення. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 листопада 2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 у вищевказаній справі на підставі пункту 3 частини другої статті 394 ЦПК України (провадження № 61-18679ск21). У січні 2022 року ОСОБА_1 вп`яте звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 17 лютого 2021 року, ухвалу Луганського апеляційного суду від 20 травня 2021 року та постанову Луганського апеляційного суду від 20 травня 2021 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення. Отже, ураховуючи наведені вище норми, а також те, що ОСОБА_1 вже неодноразово звертався до Верховного Суду із касаційною скаргою на вказані судові рішення, за результатами розгляду яких судом касаційної інстанції постановлено ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, відсутні правові підстави для розгляду вп`яте поданої ОСОБА_1 касаційної скарги на рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 17 лютого 2021 року, ухвалу Луганського апеляційного суду від 20 травня 2021 року та постанову Луганського апеляційного суду від 20 травня 2021 року, а тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 394 ЦПК України. Норми ЦПК України не передбачають можливості повторного подання касаційної скарги на ті самі судові рішення тією самою особою при наявності ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження. Крім того, Верховний Суд звертає увагу заявника на неприпустимість зловживання процесуальними правами. Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої, частини четвертої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом. Керуючись пунктом 3 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 17 лютого 2021 року, ухвалу Луганського апеляційного суду від 20 травня 2021 року та постанову Луганського апеляційного суду від 20 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: Д. Д. Луспеник Б.І. Гулько Г. В. Коломієць

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»