Ухвала КГС ВС № 910/2704/21

УХВАЛА 25 січня 2022 року м. Київ cправа № 910/2704/21 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Селіваненка В.П., розглянувши матеріали касаційної скарги державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча Компанія "Енергоатом" (далі - Компанія) в особі відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" (далі - ВП "Централізовані закупівлі") на рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2021 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Селтон" до державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 4 845 099,97 грн., ВСТАНОВИВ: 05.01.2022 (згідно з поштовими відмітками на конверті) ВП "Централізовані закупівлі" звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: скасувати рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2021 у справі №910/2704/21 у частині стягнення 3% річних та "інфляційних втрат"; прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення 3% річних та "інфляційних втрат" повністю. Також скаржник просить зупинити виконання оскаржуваних судових рішень до розгляду справи судом касаційної інстанції. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що, обґрунтовуючи підстави для відкриття касаційного провадження, передбачені пунктами 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваному судовому рішенні застосували статтю 625 Цивільного кодексу України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18, та те, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 625 Цивільного кодексу України в частині визначення вини відповідача у виникненні заборгованості та стягненні 3% річних та "інфляційних втрат", за умови наявності у скаржника фактично законодавчо встановлених обмежень у сфері здійснення господарської діяльності. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Касаційний господарський суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке. Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги. Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначеними у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, серед іншого, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). У разі оскарження судового рішення суду на підставі пунктів 1-4 частини другої статті 287 ГПК України скаржник має вказати висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладений у постанові, який не був врахований судами попередніх інстанцій при вирішенні спору; або обґрунтувати необхідність відступлення від такого висновку; або зазначити про відсутність такого висновку щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; та/або зазначити підставу касаційного оскарження з урахуванням частини першої, третьої статті 310 ГПК України. Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Крім того, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях, або наявність пунктів 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України. Зміст касаційної скарги свідчить, що першою підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає те, що суд апеляційної інстанції при здійсненні розрахунку 3% річних та "інфляційних втрат" застосував норми права без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18. Водночас іншою підставою касаційного оскарження скаржник зазначає відсутність правових висновків Верховного Суду щодо питання застосування норми права у даних правовідносинах у частині визначення вини відповідача у виникненні заборгованості та стягнення 3% річних та "інфляційних втрат", за умови наявності у скаржника фактично законодавчо встановлених обмежень у сфері здійснення господарської діяльності, що передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України. При цьому з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права (пункт, частина, стаття) судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, а також касаційна скарга має містити зазначення конкретної норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній. Однак одночасне посилання скаржника на неврахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, а також на відсутність висновків Верховного Суду як на підставу касаційного оскарження судових рішень без зазначення та розмежування конкретних норм права, щодо яких такий висновок відсутній, а щодо яких - неврахований є суперечливими та не можуть формувати чітких підстав касаційного оскарження у розумінні частини другої статті 287 ГПК України. З огляду на викладене Суд доходить висновку, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки не містить чіткого обґрунтування підстав, на яких подається касаційна скарга. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Таким чином, суд касаційної інстанції зазначає, що ВП "Централізовані закупівлі" необхідно уточнити наведені підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, та зазначити конкретні норми права (пункт, частина, стаття) щодо яких, на думку скаржника, відсутній, а стосовно яких неврахований висновок їх застосування. Суд також вважає за необхідне звернути увагу ВП "Централізовані закупівлі" на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України. З огляду на те, що касаційна скарга ВП "Централізовані закупівлі" підлягає залишенню без руху до усунення недоліків, Суд зазначає, що клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень буде розглянуто Касаційним господарським судом після усунення недоліків касаційної скарги. Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча Компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2021 залишити без руху.

2. Надати державному підприємству "Національна атомна енергогенеруюча Компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю не більше 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 або на електронну адресу суду (kgs@supreme.court.gov.ua), через особистий кабінет в системі "Електронний суд".

3. Роз`яснити державному підприємству "Національна атомна енергогенеруюча Компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

4. Повідомити скаржника, що з 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку, у зв`язку з чим відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Суддя В. Селіваненко