Постанова Київський апеляційний суд № 362/1488/21/362/1489/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа №362/1489/2021 Апеляційне провадження № 33/824/298/2022 Суддя І інстанції - Ковбель М.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 січня 2022 року суддя Київського апеляційного суду Немировська О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві за участю ОСОБА_1 та його захисника Янчука А.А., апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Васильківського районного суду Київської області від 09 серпня 2021 року про визнання ОСОБА_1 , який народився: ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановив: постановою судді Васильківського районного суду Київської області від 09 серпня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік, стягнуто судовий збір на користь держави в сумі 454 грн. Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 20.03.2021 о 03.10 в селі Здорівка Васильківського району Київської області по вул.Ватутіна керував автомобілем марки «KIA RIO», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку на місці зупинки та у лікаря нарколога відмовився в присутності двох свідків. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді Васильківського районного суду Київської області від 09 серпня 2021 року про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та закрити провадження за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що вказаний факт не встановлений матеріалами справи. Він перебував у тверезому стані, відмовився від проходження огляду, оскільки працівники поліції не зазначили причину зупинки, не представились, не роз`яснили йому його права. Крім йому не пропонували пройти огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я. Також просив поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови судді місцевого суду, оскільки його не було повідомлено про час та дату судового засідання, Відповідно до чч. 4-6 ст. 294 КУпАП апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду. Апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не пізніше ніж за три дні до початку судового засідання. Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Дослідивши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. У відповідності до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. До основних засад правосуддя відноситься змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В ст. 245 КУпАП закріплено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно положень ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Як видно з матеріалів справи, відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до протоколу, 20.03.2021 о 03.10 в селі Здорівка Васильківського району Київської області по вул. Ватутіна ОСОБА_1 керував автомобілем марки «KIA RIO», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку на місці зупинки та у лікаря нарколога відмовився в присутності двох свідків. Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи: протоколом ДПР 18 №184720, складеним 20.03.2021, Актом огляду на стан сп`яніння. Доводи, викладені апелянтом в апеляційній скарзі, висновку судді місцевого суду не спростовують. Як видно із відеозапису портативного реєстратора ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки, так і в закладі охорони здоров`я, визнав, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Також в протоколі ОСОБА_1 особисто зазначив, що вживав алкогольні напої. Факт відмови від проходження огляду підтверджується також показаннями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . В суді апеляційної інстанції свідок ОСОБА_3 стверджував, що ОСОБА_1 був у тверезому стані і не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, а відмовлявся лише від огляду на місці зупинки. Однак вказані покази свідка не узгоджуються з його показами, які він давав при складанні протоколу, а тому не можуть бути взяті до уваги як належний доказ по справі. В ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до пункту 2.9 "а" Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. В п. 2.5 Правил дорожнього руху закріплено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу. Згідно чч. 2 та 3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Відповідно до положень ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, Протокол про адміністративне правопорушення ч. 1 ст. 130 КУпАП складений з дотриманням вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, та містить в собі всі необхідні відомості, а тому суддя місцевого суду обґрунтовано визнав відомості, що у ньому містяться, як доказ у справі про адміністративне правопорушення. Порушень працівниками поліції вимог ст. 266 КУпАП під час складення протоколу про адміністративне правопорушення та проведення огляду, в ході апеляційного перегляду не встановлено. При розгляді даної справи суддя районного суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Висновок судді місцевого суду відповідає фактичним обставинам справи, та не спростовується доводами апеляційної скарги. За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду немає. На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя постановив: поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Васильківського районного суду Київської області від 09 серпня 2021 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Васильківського районного суду Київської області від 09 серпня 2021 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - без змін. Постанова судді апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Немировська О.В.