Постанова Київський апеляційний суд № 372/1436/13-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 січня 2022 року місто Київ єдиний унікальний номер справи: 372/1436/13-ц провадження номер № 22-ц/824/264/2022 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач), суддів: Мельника Я.С., Савченка С.І., за участю секретаря - Осінчук Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Васильєва Павла Сергійовича на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 23 червня 2020 року у складі судді Проць Т.В., у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» про заміну сторони виконавчого провадження, у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, В С Т А Н О В И В : У червні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» (далі - ТОВ «Росвен Інвест Україна») звернулось до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження. Заява обґрунтована тим, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 24 травня 2013 року у цивільній справі №372/1436/13-ц позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» (далі - ПАТ КБ «Надра») задоволено та стягнуто на його користь солідарно із ОСОБА_2 , ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором. На виконання вказаного рішення Обухівським районним судом Київської області за заявою представника ПАТ КБ «Надра» видано виконавчі листи та в подальшому виконавчою службою відкрито виконавче провадження №42892721. Заявник зазначав, що 19 травня 2020 року ПАТ КБ «Надра» відповідно до договору №GL2N217047ПВ193 відступило свої права вимоги ТОВ «Росвен Інвест Україна» за кредитним договором №57/П/9/2008-840, укладеним з позичальником ОСОБА_2 . З урахуванням наведеного, ТОВ «Росвен Інвест Україна» просило замінити вибулого стягувача ПАТ КБ «Надра» на його правонаступника - ТОВ «Росвен Інвест Україна» по виконанню виконавчого листа, виданого на виконання вказаного вище рішення суду у цивільній справі №372/1436/13-ц. Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 23 червня 2020 року заяву ТОВ «Росвен Інвест Україна» про заміну сторони виконавчого провадження - задоволено. Замінено вибулого стягувача - ПАТ КБ «Надра» на правонаступника - ТОВ «Росвен Інвест Україна» у виконавчому провадженні №42892721 з виконання виконавчого листа у цивільній справі № 372/1436/13-ц. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Васильєв П.С. подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви ТОВ «Росвен Інвест Україна» про заміну сторони виконавчого провадження, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що в оскаржуваній ухвалі суду ОСОБА_1 не була зазначена як учасник справи, судом не досліджувався факт відсутності доказів надіслання заяви про заміну сторони іншим сторонам у справі, зокрема, ОСОБА_1 . Зазначає, що судом не направлялись їй судові повістки про виклик в судове засідання, призначене на 07 серпня 2020 року, а також не направлено їй ухвалу про призначення справи до розгляду та заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні. Вказує, що ТОВ Росвен Інвест Україна» не доведено факт переходу права вимоги за кредитним договором №57/П/9/2008-840, а судом першої інстанції не було досліджено дату відступлення права вимоги, які саме права вимоги передаються та в якому обсязі, а також не досліджено обставини переходу або не переходу права вимоги. Також зазначає, що судом першої інстанції не перевірено чи триває або завершено виконавче провадження, в рамках якого ТОВ «Росвен Інвест Україна» просить замінити стягувача. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Росвен Інвест Україна» зазначає, що сторонами виконавчого провадження № 42892721 є стягувач - ПАТ КБ «Надра» та боржник - ОСОБА_2 , а тому вважає, що твердження ОСОБА_1 про порушення її прав та інтересів, яка не є стороною виконавчого, а також те, що судом першої інстанції не перевірено чи триває або чи завершено це виконавче провадження, є безпідставними. Зазначає, що на підтвердження того, що виконавче провадження № 42892721 перебуває в стані виконання в Обухівському міськрайонному відділі Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області до заяви про заміну сторони виконавчого провадження додано витяг з автоматизованої системи виконавчих проваджень. Вказує, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Тому заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і за відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Зазначає, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувана у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду. Вказує, що наведене вище узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, посилаючись на її законність та обгрунтованість. Інші учасники справи не скористалися своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направили. Згідно з ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції. Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, врахувавши доводи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав. Відповідно до положень ч.3 ст.442 ЦПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Повідомлення сторін про час і місце розгляду справи проводиться відповідно до вимог ст.ст.128-130 ЦПК України. Відповідно до положень ч.ч.1-4 ст.128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка не є обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Згідно з ч.5 ст.128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Відповідно до п.1 ч.2 ст.223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання. Згідно з приписами ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. У заяві про заміну сторони виконавчого провадження ТОВ «Росвен Інвест Україна» просило замінити вибулого стягувача ПАТ КБ «Надра» на його правонаступника - ТОВ «Росвен Інвест Україна» з виконання виконавчого листа, виданого на виконання рішення Обухівського районного суду Київської області від 24 травня 2013 року у цивільній справі №372/1436/13-ц, згідно з яким стягнуто солідарно із ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором. Таким чином, ОСОБА_1 є заінтересованою особою у даній справі за заявою ТОВ «Росвен Інвест Україна» про заміну сторони виконавчого провадження. В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції зазначив, що сторони в судове засідання не з`явились, їх неявка не перешкоджає вирішенню питання про заміну сторони виконавчого провадження. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази того, що заінтересована особаОСОБА_1 чи її представник були належним чином повідомлені судом про судове засідання, призначене на 23 червня 2020 року. Суд першої інстанції на наведене уваги не звернув та розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 щодо якої відсутні докази належного повідомлення про дату, час та місце судового засідання, не забезпечив їй можливості надати суду докази та дати свої пояснення з приводу заяви ТОВ «Росвен Інвест Україна», чим позбавив її можливості скористатись наданими їй процесуальним правами, передбаченими ст.ст.43, 49 ЦПК України. Відповідно до п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Таким чином недотримання судом норм процесуального права призвело до порушення права ОСОБА_1 на справедливий суд, що в силу п.3 ч.3 ст. 376 ЦПК України є обов`язковою підставою для скасування ухвали суду першої інстанції. За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції не може бути залишена в силі та підлягає скасуванню. Вирішуючи заяву ТОВ «Росвен Інвест Україна» про заміну сторони виконавчого провадження, колегія суддів вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав. Встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 24 травня 2013 року у цивільній справі №372/1436/13-ц стягнуто солідарно із ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість по кредиту у розмірі 607 975 грн 00 коп., заборгованість по відсоткам у розмірі 390 092 грн 12 коп., пеню за прострочення сплати кредиту у розмірі 56 490 грн 97 коп., штраф у розмірі 61 626 грн 03 коп., а всього - 1 116 184 грн 12 коп. Цим же рішенням суду стягнуто із ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» судові витрати в розмірі по 1 720 грн 50 коп. з кожного окремо (а.с.53-54). Вказане рішення суду першої інстанції набрало законної сили. 07 березня 2014 року представником ПАТ «КБ «Надра» було отримано два виконавчі листи у цивільній справі 372/1436/13-ц (а.с.61). 19 травня 2020 року між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» було укладено договір про відступлення права вимоги № GL2N217047ПВ193, відповідно до умов якого ПАТ КБ «Надра» відступило, а ТОВ «Росвен Інвест Україна» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, у тому числі, за кредитним договором № 57/П/9/2008-840 від 27 березня 2006 року, укладений між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 (а.с.67-68,154-155). Про перехід від ПАТ КБ «Надра» до ТОВ «Росвен Інвест Україна» права вимоги за договором № 57/П/9/2008-840 від 27 березня 2006 року свідчить також Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами, що є додатком №1 до договору №GL2N217047ПВ193 від 19 травня 2020 року про відступлення прав вимоги (а.с.69-71, 156-157). Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Тлумачення ч.1 ст.512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч.3 ст.656 ЦК України); (б) дарування (ч.2 ст.718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України). По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13. Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 січня 2020 року в справі № 916/2286/16 вказано, що «вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має виходити з принципу правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни. Такий висновок міститься в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2019 року у цій справі. Судами не встановлено, що договір відступлення оспорюється або визнаний у встановленому порядку недійсним і на відповідні обставини не посилаються учасники справи та заявник, у зв`язку з чим відмова судів першої та апеляційної інстанцій у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони (кредитора) правонаступником з підстав того, що фізична особа не може бути належним правонаступником кредитодавця у спірних правовідносинах і укладений договір не може змінити імперативні приписи законодавства, суд вважає помилковими. З огляду на наведене суд вважає слушним посилання скаржника (пункт 6.1) на відсутність в матеріалах справи документів, які б свідчили про визнання договору відступлення недійсним, заперечення учасниками справи факту правомірності укладення цього договору». У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 лютого 2018 року у справі № 2-127/11 (провадження № 61-1648св17) зазначено, що «скориставшись правом на врегулювання відносин у договорі, первинний кредитор та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на власний розсуд визначили момент виникнення у фактора права вимоги. Так, в пункті 4.1 укладеного між ними договору визначено, що право власності на права вимоги, які відступаються за укладеним договором, вважається таким, що перейшло від клієнта (ПАТ «УкрСиббанк») до фактора (ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія») в день підписання акта приймання-передачі права вимоги, за умови виконання фактором зобов`язань, передбачених пунктом 3.1.1 договору. Право вимагати від боржника виконання всіх зобов`язань в межах відступлених прав у фактора наступає після виконання ним зобов`язань, передбачених пунктом 3.1.1 договору. Як встановлено судами та свідчать матеріали справи, оскільки заявником не надано доказів на підтвердження виконання умов пунктом 3.1.1 договору, відповідно до якого фінансування за відступлені права вимоги надається фактором клієнту шляхом перерахування суми фінансування на рахунок клієнта двома платежами, суди зробили правильний висновок, що заявником не було належним чином доведено факт виникнення права вимоги, що відступається за укладеним договором. Сторони договору поставили три умови щодо настання моменту виникнення права вимоги за договором факторингу, що мають одночасно настати: укладення договору факторингу, підписання акта приймання-передачі права вимоги та сплата суми фінансування на рахунок клієнта. Враховуючи недоведеність заявником перерахування суми фінансування на рахунок клієнта за відступлені права вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій були позбавленні правової можливості зробити висновок щодо переходу права вимоги до заінтересованої особи. Тягар доведення цих обставин у цьому провадженні покладається на заінтересовану особу, яка саме й звернулася із згаданими вимогами до суду, оскільки ч.3 ст.10 ЦПК України та ч.1 ст.60 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом». Відповідно до положень ст.ст.12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно з ч.1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Відповідно до приписів ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до пункту 1 договору про відступлення права вимоги № GL2N217047ПВ193 від 19 травня 2020 року передбачено, що за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників, заставодавців та поручителів зазначених у додатку №1 до цього договору, надалі за текстом - боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами, договорами застави та договорами поруки з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку №1 до цього договору, надалі за текстом - основні договори, надалі за текстом - права вимоги. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором. У пункті 2 договору про відступлення права вимоги № GL2N217047ПВ193 від 19 травня 2020 року сторони погодили, що новий кредитор в день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього договору, набуває усі прав кредитора за основними договорами, включаючи, право вимагати належного виконання боржниками зобов`язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів, вказаних у додатку №1 до цього договору та сплати штрафних санкцій у розмірах, передбачених основними договорами. Згідно з пунктом 4 договору про відступлення права вимоги № GL2N217047ПВ193 від 19 травня 2020 року сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за основними договорами, відповідно до цього договору новий кредитор сплачує банку грошові кошти у сумі 11 116 316 грн 93 коп., надалі за текстом - ціна договору. Ціна договору сплачується новим кредитором банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим договором, відповідно до пункту 14 цього договору, на підставі протоколу, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став новий кредитор». Факт сплати новим кредитором ТОВ «Росвен Інвест Україна» ПАТ КБ «Надра» грошових коштів у сумі 11 116 316 грн 93 коп. підтверджуються копію платіжного доручення № 671 від 19 травня 2020 року (а.с.218). Тому доводи апеляційної скарги про те, що ТОВ «Росвен Інвест Україна» не доведено факту переходу права вимоги за кредитним договором №57/П/9/2008-840, не ґрунтуються на матеріалах справи. Посилання адвоката Васильєва П.С. на те, що копія платіжного доручення № 671 від 19 травня 2020 року не може бути прийнята апеляційним судом в якості доказу переходу права вимоги за кредитним договором №57/П/9/2008-840 від ПАТ КБ «Надра» до ТОВ «Росвен Інвест Україна» з тих підстав, що це платіжне доручення надане заявником під час апеляційного розгляду справи, воно не було предметом дослідження у суді першої інстанції і заявник не надав доказів поважності неподання його до суду першої інстанції, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки вказана обставина не спростовує факту виконання ТОВ «Росвен Інвест Україна» свого зобов`язання щодо оплати узгодженої між цим товариством та банком ціни договору про відступлення права вимоги за кредитними договорами. Аналогічного висновку у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 лютого 2021 року у справі № 2-1533/11 (провадження № 61-14382св19). Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не перевірено чи триває або чи завершено виконавче провадження, в рамках якого ТОВ «Росвен Інвест Україна» просить замінити стягувача, то вони не можуть бути підставою для відмови у задоволенні заяви ТОВ «Росвен Інвест Україна» про заміну сторони виконавчого провадження, з таких підстав. З доданої до заяви про заміну сторони виконавчого провадження інформаційної довідки з автоматизованої системи виконавчих проваджень, сформованої 02 червня 2020 року, вбачається, що на виконанні в Обухівському міськрайонному відділі Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області перебуває виконавче провадження № 42892721, стягувач: ПАТ КБ «Надра», боржник ОСОБА_2 (а.с.77). Доказів того, що вказане виконавче провадження №42892721 не стосується примусового виконання судового рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором №57/П/9/2008-840 або ж що це виконавче провадження є завершеним, представник ОСОБА_1 - адвокат Васильєв П.С. суду не надав, що є його процесуальним обов`язком відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України. Крім того, ч.5 ст.442 ЦПК України передбачено, що положення ст.442 ЦК України (заміна сторони виконавчого провадження) застосуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Тобто, вказана норма закону має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин. Заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження». Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю. За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження». Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 29 березня 2021 року у справі № 2-5356/10. Установлено, що рішення Обухівського районного суду Київської області від 24 травня 2013 року у цивільній справі №372/1436/13-ц, згідно з яким стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором №57/П/9/2008-840, боржниками не виконано. З огляду на викладене, обставини щодо не перевірки стану виконавчого провадження, в рамках якого заявник просить замінити сторону стягувача, не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження. Та обставина, що судом першої інстанції не було досліджено факт відсутності доказів надіслання заяви про заміну сторони іншим сторонам у справі, зокрема, ОСОБА_1 , сама по собі не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження, з наступних підстав. Так, за приписами ч.ч.1,2, п.10 ч.3 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Однією з основних засад здійснення цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Апеляційний суд враховує, що адвокат Васильєв П.С., діючи в інтересах ОСОБА_1 , та користуючись своїми процесуальними правами, подав апеляційну скаргу на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 23 червня 2020 року, в якій детально виклав доводи щодо її незаконності та необґрунтованості, а також виклав свої заперечення щодо заяви ТОВ «Росвен Інвест Україна» про заміну сторони виконавчого провадження. З метою реалізації права ОСОБА_1 на доступ до правосуддя апеляційний суд поновив адвокату Васильєву П.С. строк на апеляційне оскарження ухвали суду, тобто, поновив ОСОБА_1 в правах. Під час апеляційного розгляду справи представник ОСОБА_1 - адвокат Васильєв П.С. користувався своїми процесуальним правами, зокрема, надавав пояснення, докази, заявляв клопотання, а тому ОСОБА_1 не була позбавлена права на доступ до правосуддя, у тому числі, права подавати свої заперечення по суті спору. Крім того, колегія суддів враховує, що виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання. У п.9 ст.129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Частиною 1 ст.18 ЦПК визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18), від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18) та від 15 травня 2019 року у справі № 370/2464/17 (провадження 61-39193св18). З урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що заява ТОВ «Росвен Інвест Україна» про заміну сторони виконавчого провадження підлягає задоволенню з наведених вище підстав. Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Васильєва Павла Сергійовича - задовольнити частково. Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 23 червня 2020 року скасувати та ухвалити нове рішення. Заяву товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» про заміну сторони виконавчого провадження - задовольнити. Замінити стягувача - публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Надра» (код ЄДРПОУ 200254556, адреса місцезнаходження: 04053, місто Київ, вул.Січових Стрільців (Артема), буд.15) на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» (код ЄДРПОУ: 37616221, адреса місцезнаходження: 03124, місто Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд.6) у виконавчому провадженні №42892721 з примусового виконання рішення Обухівського районного суду Київської області від 24 травня 2013 року у справі №372/1436/13-ц за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. У випадку проголошення лише вступної і резолютивної частини, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Головуючий Судді: