Постанова 4876 № 904/5669/21 (904/7624/21)

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13.01.2022 року м.Дніпро Справа № 904/5669/21 (904/7624/21) Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Кузнецова В.О., судді Коваль Л.А., Мороз В.Ф. секретар судового засідання Крицька Я.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Роял Охорона на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2021 (повний текст ухвали складено 12.11.2021, суддя Мартинюк С.В.) у справі за позовом публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВЕЦЬ", смт. Курилівка до товариства з обмеженою відповідальністю Роял Охорона, м. Дніпро третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача розпорядник майна боржника публічного акціонерного товариства "Дніпровець" арбітражний керуючий Шистопал П.М. про визнання недійсним договору охорони майна в межах справи №904/5669/21 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю Роял Охорона, м. Дніпро до боржника публічного акціонерного товариства Дніпровець, смт. Курилівка про визнання банкрутом ВСТАНОВИВ: І. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2021 у даній справі призначено у справі судову експертизу; проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз; на вирішення експертів поставлено відповідні питання; провадження у справі зупинено до закінчення проведення судової почеркознавчої експертизи та отримання судом висновку експертів. Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що позивач просить визнати недійсним договір охорони майна №01/19 від 19.01.2018 та заперечує сам факт підписання спірного договору Шпиньовим О.С., стверджуючи про підробку підпису останнього, тому встановленню підлягає факт підписання даного договору саме ОСОБА_1 або іншою особою. ІІ. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи учасників справи 2.1 Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю Роял Охорона, не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду скасувати. Аргументуючи апеляційну скаргу, заявник вказує, що судом всупереч вимогам ст.100 Господарського процесуального кодексу України та п.1.3 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, в ухвалі від 10.11.2021 не наведено переліку документів, які містять зразки підпису або почерку особи. Зазначене, на думку скаржника, є підставою унеможливлення призначення судової експертизи і впливає на результати її дійсності. Скаржник стверджує, що позивачем при поданні клопотання про проведення експертизи не залучено до матеріалів справи вільних та експериментальних зразків підпису ОСОБА_2 , не залучено договору охорони майна №01/19 від 19.01.2018, актів здачі-прийняття надання послуг (виконання робіт) №1 від 02.04.2018, №2 від 02.07.2018, №3 від 01.10.2018, №4 від 31.12.2018 та акту звіряння розрахунків за період з 20.01.2018 по 17.01.2019. 2.2 Доводи інших учасників справи Відзиву на апеляційну скаргу позивачем не надано. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України). ІІІ. Апеляційне провадження. 3.1 Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді Згідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.11.2021 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Мороз В.Ф., Коваль Л.А. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.11.2021 зазначену апеляційну скаргу залишено без руху, повідомлено скаржника про можливість усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом надання доказів сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн, тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали. На виконання вимог ухвали суду від 29.11.2021 скаржником надано докази усунення недоліків апеляційної скарги. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Роял Охорона на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2021 у даній справі; призначено справу до розгляду на 13.01.2022 на 11 годин 00 хвилин. 13.01.2022 у судове засідання з`явився представник відповідача, який надав відповідні пояснення. Інші учасники справи наданим їм процесуальним правом не скористалися та не забезпечили у судове засідання явку повноважних представників, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чиномю. Колегія суддів вважає, що неявка інших учасників справи не перешкоджає розгляду справи. 13.01.2022 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови. 3.2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами Публічне акціонерне товариство "Дніпровець" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Охорона" про визнання недійсним договору про надання послуг охорони майна №01/19 від 19.01.2018. Ухвалою господарського суду від 06.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. Ухвалою господарського суду від 18.10.2021 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача розпорядника майна боржника ПАТ "Дніпровець" арбітражного керуючого Шистопала П.М. Разом з позовною заявою позивачем було подано клопотання про призначення експертизи, в якому позивач просив на вирішення експерта поставити наступне питання: "Чи виконано підпис від імені Шпіньова Олексія Станіславовича в підписаних між ПАТ ДНІПРОВЕЦЬ та ТОВ РОЯЛ ОХОРОНА договорі охорони майна №01/19 від 19.01.2018, актах здачі-прийняття надання послуг (виконання робіт) №1 від 02.04.2018, №2 від 02.07.2018, №3 від 01.10.2018, №4 від 31.12.2018 та акті звіряння розрахунків за період з 20.01.2018 по 17.01.2019 в рядку Директор О.С.Шпіньов тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?". Проведення експертизи просить доручити Національному науковому центру Інститут судових експертиз ім.Засл. проф. М.С.Бокаріуса. 3.3. Позиція апеляційного господарського суду у справи Імперативними приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Предметом апеляційного перегляду є вирішення питання про наявність або відсутність підстав щодо призначення у справі судової почеркознавчої експертизи. Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (ст.1 Закону України «Про судову експертизу»). Експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» (заява №61679/00 від 01 червня 2006 року). За приписами ст.98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Відповідно до ч.1 ст.99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. Згідно з ч.ч.4,5 ст.99 Господарського процесуального кодексу України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта (ч.6 ст.99 Господарського процесуального кодексу України). Колегія суддів враховує, що судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть змінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Формулювання питань, які ставляться перед експертом, повинно, як правило, здійснюватись з урахуванням згаданих Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень і атестованих експертних методик, у яких зазначаються питання, на вирішення яких спрямовані ці методики та реєстр яких ведеться Міністерством юстиції України. Питання, які ставляться перед експертом, мають бути сформульовані чітко, ясно і таким чином, щоб вони виключали неоднозначне їх розуміння й тлумачення та відповідали тим об`єктам і матеріалам, які направляються на експертизу. Недопустимим є порушення перед експертом питань, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі. Пунктом 3.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998, передбачено, що орієнтовний перелік питань, що можуть бути поставлені при проведенні відповідного виду експертизи, наведено в Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки і призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03.11.1998 за №705/3145 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5). Згідно із пунктом 1.1. Розділу І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 0810.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5) (далі - Рекомендації) основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Об`єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань. Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів. Предметом спору у даній справі є визнання недійсним договору охорони майна №01/19 від 19.01.2018, укладеному між публічним акціонерним товариством «Дніпровець» та товариством з обмеженою відповідальністю «Роял Охорона». Підставою позову публічне акціонерне товариство «Дніпровець» зазначає, той факт, що директор товариства Шпіньов О.С. не підписував спірний договір, підписи керівника на тексті договору, актах здачі-прийняття наданих послуг та акті звіряння є підробленими. Колегія суддів вважає, що обставини виконання підпису на спірному договорі від імені Шпіньова О.С. саме Шпіньовим О.С. не можуть бути встановлені судом самостійно, оскільки для з`ясування таких обставин необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити такі обставини неможливо. Крім того, жодною стороною не надано суду висновок експерта з цих самих питань (щодо підписання договору охорони майна №01/19 від 19.01.2018 з боку публічного акціонерного товариства «Дніпровець» директором Шпіньовим О.С.). Зважаючи на наведене, з метою встановлення дійсних обставин справи, зокрема, щодо підписання/непідписання ОСОБА_2 договору охорони майна №01/19 від 19.01.2018, зважаючи на існування між сторонами спору з цього питання, з метою прийняття законного, обґрунтованого та мотивованого рішення у цій справі, а також з огляду на наявність сукупності умов, визначених ст.99 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає правильним висновок місцевого господарського суду про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи. Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на те, що в порушення ст.100 Господарського процесуального кодексу України та п.1.3 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, в ухвалі від 10.11.2021 не наведено переліку документів, які містять зразки підпису або почерку особи, а також неподання відповідачем письмових доказів, необхідних для проведення експертизи. Так, статтею 100 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Якщо суд доручає проведення експертизи кільком експертам чи експертним установам, суд в ухвалі призначає провідного експерта або експертну установу. Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об`єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі). У разі необхідності суд може заслухати експерта щодо формулювання питання, яке потребує з`ясування, та за його клопотанням дати відповідні роз`яснення щодо поставлених питань. Суд повідомляє учасників справи про вчинення зазначених дій, проте їх неявка не перешкоджає вчиненню цих дій. В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення призначений судом експерт невідкладно подає суду клопотання щодо його уточнення або повідомляє суд про неможливість проведення ним експертизи за поставленими питаннями. Відповідно до п.1.3 розділу І Рекомендацій для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації. Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (буквені та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження в справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов`язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов`язані з обставинами цієї справи, або виконані після відкриття провадження у справі, але не в зв`язку з її обставинами; експериментальні зразки почерку - це такі, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв`язку з призначенням даної експертизи. Колегія суддів враховує, що такі рекомендації мають лише рекомендаційний характер з метою формування єдиного підходу при проведенні судових експертиз і підвищення якості проведення судових експертиз та включають комплекс заходів які пропонується вчинити з метою ефективнішого виконання того чи іншого завдання. У п.1.3 Рекомендацій не заначено, що орган який призначає експертизу зобов`язаний надати експерту вільні та умовно-вільні зразки підпису. Відповідно до пункту 1.8 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, підставою для проведення експертизи відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), або договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням особи у випадках, передбачених законом, в якому обов`язково зазначаються її реквізити, номер справи або кримінального провадження або посилання на статтю закону, якою передбачено надання висновку експерта, перелік питань, що підлягають вирішенню, а також об`єкти, що підлягають дослідженню. Суд апеляційної інстанції звертає увагу скаржника на те, що в даній справі об`єктом експертного дослідження (зважаючи на предмет позовних вимог) є договір охорони майна №01/19 від 19.01.2018, акти здачі-прийняття надання послуг (виконання робіт) №1 від 02.04.2018, №2 від 02.07.2018, №3 від 01.10.2018, №4 від 31.12.2018 та акт звіряння розрахунків за період з 20.01.2018 по 17.01.2019, в той же час вільні та умовно-вільні зразки почерку є лише зразками для порівняльного дослідження. Господарським процесуальним кодексом України не передбачений обов`язок суду зазначати в ухвалі про призначення експертизи увесь перелік документів із вільними та експериментальними зразками почерку. Разом з цим, суд не позбавлений можливості зазначити вказаний перелік у супровідному листі який підписується суб`єктом що призначає експертизу. Частиною 6 статті 69 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що експерт має право: ознайомлюватися з матеріалами справи; заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів і зразків, якщо експертиза призначена судом; викладати у висновку експертизи виявлені в ході її проведення факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання; бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються предмета і об`єктів дослідження; для цілей проведення експертизи заявляти клопотання про опитування учасників справи та свідків; користуватися іншими правами, що надані Законом України «Про судову експертизу». Аналогічні права судового експерта визначені статтею 13 Закону України «Про судову експертизу». Також, відповідно до пункту 2.1 розділу ІІ Інструкції «Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень» , експерт має право: у разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення невідкладно заявляти клопотання органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), щодо уточнення поставлених експертові питань. Згідно з пунктом 1.13. Рекомендацій достатність та якість наданих для проведення експертизи зразків почерку та підпису особи визначаються експертом у кожній конкретній експертній ситуації. Критерієм достатності обсягу порівняльного матеріалу вважається надання такої його кількості, за якою можливо виявити індивідуальність, варіаційність та стійкість ознак в досліджуваному об`єкті і зразках почерку (підпису) певного виконавця. Отже, під час проведення проведення судових експертиз, експерт має цілий обсяг прав, якщо під час проведення експертного дослідження виникне необхідність у отриманні додаткових документів чи вирішенні певних обставини та питань. У даному випадку після підтвердження технічної можливості виконання експертного дослідження у вказаній судом експертній установі, прийняття ухвали до виконання та за клопотанням експерта судом будуть надані всі вказані експертом документи та матеріали, які необхідні для проведення експертного дослідження та складання відповідного висновку. Відповідно до ч.3 ст.99 Господарського процесуального кодексу України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Колегія суддів вважає помилковим посилання суду першої інстанції на те, що за загальними правилами експертизи проводяться експертними установами за зонами регіонального обслуговування, оскільки наказом Міністерства юстиції України «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності» від 5 квітня 2021 року № 1253/5, скасовано вимоги щодо необхідності дотримання зон регіонального обслуговування. Водночас, зважаючи на право суду з урахуванням обставин справи визначити експерта чи експертну установу самостійно, місцевим господарським судом правомірно доручено проведення судової експертизи Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз. Приймаючи до уваги, що судова почеркознавча експертиза призначається для з`ясування обставини, яку просить встановити позивач, а саме стосовно того, що Шпиньовим О.С. не підписувався договір охорони майна №01/19 від 19.01.2018, витрати, пов`язані з її проведенням, обґрунтовано покладені судом першої інстанції на позивача. Дійшовши висновку про необхідність призначення у справі судової експертизи, місцевий господарський суд правомірно зупинив провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.228 Господарського процесуального кодексу України. 3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги. Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права під час постановлення ухвали в оскаржуваній частині судом апеляційної інстанції не встановлено. В зв`язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала суду першої інстанції має бути залишена без змін. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу після їх перегляду в апеляційному порядку. Відповідно до пунктів 11, 12 частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо призначення експертизи та зупинення провадження у справі. Отже, постанова апеляційного господарського суду, якою переглянуто ухвалу суду першої інстанції про призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі не підлягає касаційному оскарженню. 3.5. Розподіл судових витрат. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу. Керуючись ст.ст.269,275,276,281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ: У задоволенні апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю Роял Охорона відмовити. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2021 у справі №904/5669/21 (904/7624/21) залишити без змін. Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Постанова складена у повному обсязі 13.01.2022. Головуючий суддя В.О.Кузнецов Судді Л.А.Коваль В.Ф.Мороз