LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4875905/1793/19

від 20.01.2022 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Донецької області від 24.06.2021 у справі №905/1793/19 залишити без змін.

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 січня 2022 року м. Харків Справа № 905/1793/19 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Россолов В.В. , суддя Слободін М.М. за участю секретаря судового засідання - Овчаренко О.С., за участю представників сторін: від прокуратури Кальницький А.В. від позивача не з`явився; від відповідача Постельга І.В. (Ордер серії ПТ № 183714 від 01.02.2021); від третьої особи не з`явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури (вх. №2385 Д/1) на рішення Господарського суду Донецької області від 24.06.2021, ухвалене у складі судді Паляниці Ю. О. (повний текст складено 06.07.2021) у справі № 905/1793/19 за позовом керівника Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області, м.Слов`янськ в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Донецькій області (85114, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Петровського, 18А, код ЄДРПОУ 38034476) до відповідача Державного підприємства "Лиманське лісове господарство" (84404, Донецька область, м. Лиман, вул. Костянтина Гасієва, 1А, код ЄДРПОУ 00991717) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Національного природного парку "Святі гори" (84130, Донецька область, Слов`янський р-н, с. Богородичне, вул. Паркова, 4, код ЄДРПОУ 24802477) про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконної рубки дерев на території об`єкту природно-заповідного фонду без одержання лімітів та наявності дозволу в сумі 11459480 грн ВСТАНОВИВ: Керівник Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Донецькій області звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Державного підприємства "Лиманське лісове господарство", в якому просить стягнути з ДП "Лиманське лісове господарство" шкоду, завдану незаконною порубкою дерев на території об`єкту природно-заповідного фонду без одержання лімітів та наявності дозволу на території Лиманської міської ради Донецької області, Краснолиманського та Ямпільского лісництва ДП "Лиманське лісове господарство" у розмірі 11 459 480 грн. Рішенням Господарського суду Донецької області від 24.06.2021 у справі №905/1793/19 позовні вимоги залишено без задоволення. Не погодившись з рішенням ухваленим господарським судом першої інстанції, до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся заступник керівника Харківської обласної прокуратури, який просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 24.06.2021 у справі №905/1793/19 та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Судові витрати відшкодувати на користь Харківської обласної прокуратури за рахунок відповідачів. Апелянт вважає рішення Господарського суду Донецької області від 24.06.2021 у справі № 922/1793/19 таким, що прийняте з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, неповним з`ясуванням судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення останньої. Апелянт зазначає про помилковість висновків суду першої інстанції, що саме на прокурора та позивача покладається обов`язок довести факт порушення відповідачем законодавства, факт спричинення шкоди завданої протиправною поведінкою та причинний зв`язок між цим порушенням і завданою шкодою навколишньому середовищу. Заступник керівника Харківської обласної прокуратури вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, зокрема щодо правомірності проведення рубки лісу та щодо не доведення позивачем розміру шкоди, заподіяної державі, внаслідок порушення відповідачем природоохоронного законодавства. Крім того, апелянт стверджує, що Господарським судом Донецької області помилково не застосовано до спірних правовідносин положення ст. 9-1 ЗУ "Про природно-заповідний фонд України". Зазначає, що спеціальне використання природних ресурсів здійснюється у межах лімітів наданих центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища. Прокурор наголошує, що чинне законодавство окремо розрізняє порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду та окремо лісових ресурсів в межах лісового фонду. Вважає помилковим також висновок суду першої інстанції, що санітарні рубки, які проводились на території НПП "Святі гори", згідно з Санітарними правилами в лісах України не відносяться до спеціального використання природних ресурсів і, відповідно, не потребують отримання лімітів та дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також на те, що главою 4 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" не встановлено заборони щодо проведення рубок формування та оздоровлення лісів на територіях регіональних ландшафтних парків, оскільки, зокрема, відповідачем було вчинено суцільні та вибіркові санітарні рубки на території, що відноситься до національного природного парку, а не регіональних ландшафтних парків. Не погоджується апелянт також і з висновками суду першої інстанції стосовно того, що рубки лісу, які є предметом позову, є санітарними, здійснені з метою поліпшення стану лісів, а тому не потребують дозволу на спеціальне користування та встановлення відповідного ліміту. Апелянт наголошує, що в порушення вказівок Верховного Суду у даній справі, судом першої інстанції не було досліджено куди і як деревина, отримана після рубок, була реалізована. Зазначає, що суд в рішенні не може посилатися на висновок експерта у галузі права як на джерело відомостей, які в ньому містяться, та має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань. Прокурор наголошує, що на території зони регульованої рекреації, до яких відносяться квартали №62, 63, 65, 75, 79, 97 ТА 240 Краснолиманського лісництва та квартали №29, 68, 122 та 123 Ямпільского лісництва ДП "Лиманське лісове господарство", проведення суцільних санітарних рубок заборонено, проте судом першої інстанції проігноровано, що в кварталі 29 виділу 13,1 було здійснено 21.10.2017. Скаржник наголошує, що відповідачем погодження при оформленні дозволів та планів санітарних рубок від обласних державних адміністрацій не отримувались. На думку апелянта, не відповідає обставинам справи і твердження суду першої інстанції про недоведеність розміру спричиненої шкоди, у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи належних та достовірних розмірів діаметрів пнів зрубаних дерев, оскільки прокурором надано до матеріалів справи 14 розрахунків шкоди, складених по кожному із кварталів та виділів, де було проведено вибіркові та суцільні санітарні рубки, а також висновок комісійної судової економічної експертизи за матеріалами кримінального провадження. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.08.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Донецької області від 24.06.2021 у справі №905/1793/19. Встановлено учасникам справи п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання його копії іншим учасникам справи, але не пізніше ніж до 21.09.2021. Встановлено сторонам строк до 21.09.2021 для подання заяв, клопотань тощо. Призначено справу №905/1793/19 до розгляду на 28.09.2021 об 11:30. 15.09.2021 до Східного апеляційного господарського суду від третьої особи Національного природного парку "Святі гори" надійшов відзив, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Донецької області від 24.06.2021 у справі №905/1793/19 без змін. На електронну пошту апеляційного суду 21.09.2021 від відповідача надійшов відзив, в якому ДП "Лиманське лісове господарство" заперечує проти доводів апеляційної скарги, зазначає, що прокурором не доведено протиправної поведінки відповідача. Вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому просить залишити його без змін. Відповідач наполягає, що вибіркові та суцільні рубки здійснювались ним без порушень чинних на момент досліджуваної події нормативних актів, які регулюють рубки у межах природно-заповідного фонду, а за результатами перевірки орган контролю дійшов висновку, що рубки в межах території НПП "Святі гори" проведені з метою поліпшення якісного складу лісів як рубки формування та оздоровлення вибіркові та суцільні санітарні рубки. Крім того, на думку відповідача, санітарні рубки неможливо вважати спеціальним використанням природних ресурсів, оскільки законодавство містить різні приписи, якими регулюється кожен із цих видів діяльності, а ліміти заготівлі деревини при проведенні рубок формування та оздоровлення до 19.04.2018 (до внесення відповідних змін до закону) не встановлювались. Наголошує, що суцільні санітарні рубки у зонах регульованої рекреації національного природного парку проведені на підставі дозволів на проведення суцільних санітарних рубок, виданих Донецьким обласним управлінням лісового та мисливського господарства до внесення змін до Санітарних правил в лісах України, а копіями актів огляду місць заготівлі деревини підтверджено дати завершення рубок за кількістю дерев, що була визначена до рубки за даними планчиків та матеріальної грошової оцінки та сортиментної структури. Вважає, що прокурором неправомірно визначено розмір шкоди, який на його думку заподіяно відповідачем державі, оскільки матеріали справи не містять відомостей переліку незаконно вирубаних дерев, огляд місця події здійснювався слідчим без залучення представників відповідача, без вивчення матеріалів таксації ДП "Лиманське лісове господарство" та без проведення державним інспектором з охорони навколишнього середовища Донецької області належним чином перевірки підприємства, а посилання на висновок експерта №630-643 від 28.05.2019 за результатами проведеної комісійної судової економічної експертизи по матеріалам кримінального провадження №420180517200000001 від 03.01.2018 є безпідставними, оскільки на вирішення експерта поставлені питання арифметичного підтвердження розрахунків шкоди, складених державним інспектором, тобто додержання правил множення. 27.09.2021 до апеляційного суду від прокуратури надійшли відповідь на відзив ДП "Лиманське лісове господарство" та відповідь на відзив НПП "Святі гори", в яких прокурор наполягає на доводах апеляційної скарги, зазначає, що отримання лімітів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення є обов`язковим, у тому числі на рубки догляду, санітарні та лісовідновлювальні. Ухвалами Східного апеляційного господарського суду справа неодноразово відкладалась. Відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 08.12.2021 у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Сгара Е.В. призначено повторний автоматизований розподіл судової прави між суддями, та визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Россолов В.В., суддя Слободін М.М. 09.12.2021 у судовому засіданні апеляційної інстанції був присутній прокурор, який наполягав на доводах апеляційної скарги, просив суд її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвали нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Присутня у судовому засіданні апеляційної інстанції 09.12.2021 представник відповідача заперечувала проти доводів та вимог апеляційної скарги, зазначила, що вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а твердження прокурора про порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства є недоведеним матеріалами справи. Крім того, в судовому засіданні 09.12.2021 був присутній директор Державного підприємства "Лиманське лісове господарство", який також заперечував проти доводів та вимог апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду Донецької області від 24.06.2021 залишити без змін. На запитання суду: «куди і як деревина була реалізована?» відповів, що була вивезена в цех переробки деревини та перероблена відповідно до вимог електронного обліку. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2021 оголошено перерву у справі до 20.01.2022. Після перерви у судовому засіданні 20.01.2022 присутній прокурор просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвали нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Присутня у судовому засіданні апеляційної інстанції 20.01.2022 представник відповідача просила рішення Господарського суду Донецької області від 24.06.2021 залишити без змін. Представники позивача та третьої особи до судового засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про що свідчить рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення копії ухвали Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2021 про оголошення перерви. Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника позивача та третьої особи, у зв`язку з чим переходить до її розгляду по суті. Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне. Як встановлено судом, Указом Президента України №135/97 від 13.02.1997 створено Національний природний парк "Святі гори". Відповідно до абз. 2 п.1 Указу, до складу земель Національного природного парку "Святі гори" увійшло 40589 га, у тому числі 11878 га, які надаються йому у постійне користування, та 28711 га, які включаються до його складу без вилучення у землекористувачів на території Краснолиманської (нині Лиманської), Слов`яногірської (нині Святогірської) міських рад і Слов`янської районної ради. Згідно з зазначеним Указом, частиною вказаних земель є землі Краснлиманського лісового господарства (Дробишевське, Ямпільське, Краснолиманське лісництва). Відповідно до проекту організації території, охорони, відтворення і рекреаційного використання природних комплексів і об`єктів Національного природного парку "Святі Гори", затвердженого наказом №163 від 25.04.2002 Міністерства екології та природних ресурсів, до складу земель Національного природного парку "Святі гори" входять землі Державного підприємства "Лиманське лісове господарство" загальною площею 18419 га, в тому числі землі, Дробишевського лісництва 6090 га, Краснолиманського лісництва 6426 га, Ямпільського лісництва 5903 га. Державним підприємством "Краснолиманське лісове господарство" (згідно з наказом №10 від 10.01.2017 назву останнього змінено на Державне підприємство "Лиманське лісове господарство" (далі - ДП "Лиманське лісове господарство") (т.2 а.с.18) отримано дозволи Донецького обласного управління лісового та мисливського господарства на проведення суцільної санітарної рубки по Дробишевському, Ямпільському, Краснолиманському лісництвах, що підтверджується наявними в матеріалах справи вказаних документами: №1 від 15.01.2016, №3 від 29.04.2016, №4 від 30.06.2016, №5 від 12.09.2016, №7 від 20.10.2016 (т.1 а.с.192-203). Як вбачається з матеріалів справи, у 2016-2017 роках ДП "Лиманське лісове господарство" на підставі дозволів на проведення суцільної санітарної рубки, актів лісопатологічного обстеження (т. 2 а. с. 74-81, т. 5 а. с. 47-49), планів проведення санітарно-оздоровчих заходів у лісах ДП "Краснолиманське лісове господарство" на 2016 рік (т. 2 а.с.82-93), переліків заходів поліпшення санітарного стану лісів ДП "Лиманське лісове господарство" на 2017 рік (т.2 а.с. 94-105) та згідно польових перелікових відомостей, нумераційних відомостей дерев, планчиків кварталів лісництв, відомостей перерахунку дерев на лісосіках (т.1 а.с.51-104), здійснило рубки дерев в кварталах Краснолиманського лісництва №79, виділ 1 (матеріали відводу лісосіки сформовано 25.01.2017), №65, виділ 3 (матеріали відводу лісосіки сформовано 23.01.2017), №240, виділ 6 (матеріали відводу лісосіки сформовано 24.01.2017), №79, виділ 4 (матеріали відводу лісосіки сформовано 24.01.2017), №62 виділ 2 (матеріали відводу лісосіки сформовано 28.06.2017), №97, виділ 1 (матеріали відводу лісосіки сформовано 14.04.2017), №63, виділ 4 (матеріали відводу лісосіки сформовано 24.01.2017), №75, виділ 13 (матеріали відводу лісосіки сформовано 25.01.2017) та Ямпільського лісництва №68, виділ 9,2 (матеріали відводу лісосіки сформовано 17.02.2016), №68, виділ 10,1 (матеріали відводу лісосіки сформовано 17.08.2016), №29, виділ 17 (матеріали відводу лісосіки сформовано 06.10.2015), №29, виділ 13,1 (матеріали відводу лісосіки сформовано 21.10.2015), №123, виділ 1 (матеріали відводу лісосіки сформовано 09.06.2016) та №122, виділ 8,1 (матеріали відводу лісосіки сформовано 08.06.2016). Зі змісту позовної заяви судом встановлено, що підставою для звернення Слов`янської міської прокуратури з даним позовом стали матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018051720000001 від 03.01.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, за фактом незаконної рубки деревини посадовими особами ДП "Лиманське лісове господарство" в природо-заповідному фонді загальнодержавного значення НПП "Святі гори" без відповідних дозвільних документів. Прокурор зазначає, що ДП "Лиманське лісове господарство" здійснювало незаконну вирубку лісів на території Національного природного парку "Святі гори" без встановлених лімітів та дозволу на земельних ділянках природного-заповідного фонду України загальнодержавного значення, в порушення ст.ст.12, 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України". За доводами прокурора вказані рубки проведено на землях Національного природного парку "Святі гори" без узгодження з Донецькою обласною державною адміністрацією та Державною екологічною інспекцією в Донецькій області, всупереч вимогам, визначеним ст.9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", Положенням про порядок установлення лімітів використання природних ресурсів загальнодержавного значення, затвердженим постановою №459 від 10.08.1992 Кабінету Міністрів України, Інструкцією про застосування порядку установлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, затвердженою наказом №27 від 24.01.2008 Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Санітарними правилами в лісах України, затверджених постановою №555 від 27.07.1995 Кабінету Міністрів України. Зокрема, в межах кримінального провадження було здійснено огляд місця події, на підставі чого складено: протокол огляду місця події від 12.06.2018 квартал 75 виділ 13 Краснолиманського лісництва; протокол огляду місця події від 13.06.2018 квартал 68 виділ 10.1 Ямпільського лісництва; протокол огляду місця події від 13.06.2018 квартал 68 виділ 9.2 Ямпільського лісництва; протокол 1 огляду місця події від 12.06.2018 квартал 65 виділ 3 Краснолиманського лісництва; протокол огляду місця події від 12.06.2018 квартал 79 виділ 4 Краснолиманського лісництва; протокол огляду місця події від 13.06.2018 квартал 68 виділ 7.2 Ямпільського лісництва; протокол огляду місця події від 10.07.2018 квартал 29 виділ 17 Ямпільського лісництва; протокол огляду місця події від 08.06.18 квартал 63 виділ 4 Краснолиманського лісництва; протокол огляду місця події від 08.06.2018 квартал 62 виділ 2 Краснолиманського лісництва; протокол огляду місця події від 12.06.2018 квартал 79 виділ 1 Краснолиманського лісництва; протокол огляду місця події від 11.07.2018 квартал 240 виділ 6 Краснолиманського лісництва; протокол огляду місця події від 10.07.2018 квартал 29 виділ 13.1 Ямпільського лісництва; протокол огляду місця події від 06.07.2018 квартал 123 виділ 1 Ямпільського лісництва; протокол огляду місця події від 06.07.2018 квартал 122 виділ 8.1 Ямпільського лісництва; протокол огляду місця події від 11.07.2018 квартал 97 виділ 1 Краснолиманського лісництва, які містять відомості що, на оглянутих ділянках знаходяться пні зрублених дерев (т. 1 а.с. 105-134). Згідно з інформацією Національного природного парку "Святі гори" квартали №№ 62, 63, 65, 75 79, 97 та 240 Краснолиманського лісництва і квартали №№ 29, 68, 122 та 123 Ямпільського лісництва, які були об`єктом оглядів, проведених слідчими СВ Лиманського ВП Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області, за участю спеціалістів НПП "Святі гори" та Державної екологічної інспекції в Донецькій області, відноситься до об`єкту природно-заповідного фонду України, належать до зони регульованої рекреації на землях, включених до складу НПП "Святі гори" без вилучення у землекористувачів, згідно Проекту організації території, охорони відтворення і рекреаційного використання природних комплексів та об`єктів національного природного парку "Святі гори", який затверджено Наказом Міністерства екології та природних ресурсів №163 від 25.04.2002 (т. 1 а.с. 49). Згідно з наявними в матеріалах справи розрахунків шкоди заподіяної державі відповідачем, здійснених Державною екологічною інспекцією 08.08.2018 за №06-1293, загальна сума шкоди становить 11950906 грн (т. 1 а.с. 135-149). Рішенням Господарського суду Донецької області від 27.12.2019 у справі №905/1793/19 у задоволенні позову відмовлено. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.06.2020 у справі №905/1793/19 рішення Господарського суду Донецької області від 27.12.2019 залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 28.10.2020 касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області задоволено частково. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.06.2020 та рішення Господарського суду Донецької області від 27.12.2019 у справі №905/1793/19 скасовано. Справу №905/1793/19 направлено на новий розгляд до Господарського суду Донецької області. За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду Донецької області від 26.01.2021 позовні вимоги залишено без задоволення. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції зазначив, що лісогосподарські заходи з формування та оздоровлення лісів не мають ознак спеціального використання природних ресурсів, оскільки мають іншу цільову спрямованість та за наявності відповідних погоджень на виконання санітарно-оздоровчих заходів в лісах Національного природного парку "Святі гори", виданих на цій підставі лісорубних квитків, одержання додаткових дозволів та лімітів контролюючими органами не повинно вимагатись. Суд першої інстанції встановив, що проведення суцільних санітарних рубок на підставі отриманих дозволів проведено до 20.10.2016 включно, тобто до внесення змін до Санітарних правил України, якими заборонено проведення суцільних санітарних рубок на території зон регульованої рекреації національних природних парків. Крім того, дослідивши представлені суду розрахунки шкоди, заподіяної державі внаслідок пошкодження дерев до ступеня припинення росту в межах території ПЗФ НПП "Святі гори", суд зазначив, що у матеріалах справи відсутні належні та достовірні розміри діаметрів пнів зрубаних дерев, що в свою чергу, виключає наявність дійсного розміру шкоди, як обов`язкової умови для настання відповідальності. Надаючи оцінку підставам представництва інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Донецькій області прокурором, колегія суддів зазначає про таке. Згідно ч. 3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Частиною 4 цієї статті передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін, як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F. W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, пункт 27). Водночас, ЄСПЛ звертав увагу також на категорії справ, у яких підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у разі захисту інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси значного числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави". При цьому ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін. У Рекомендаціях Парламентської асамблеї ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не стосуються сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечення обмеження повноважень і функцій прокурорів сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему здійснення кримінального правосуддя, водночас для виконання будь-яких інших функцій має бути засновано окремі, належним чином розміщені та ефективні органи. Зважаючи на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах, не може тлумачитися розширено. Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України). За ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, за якою прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Згідно рішення Конституційного Суду України №3-рн/99 від 08.04.1999 під поняттям "орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник, у кожному конкретному випадку, самостійно визначає, з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Для представництва у суді інтересів держави, прокурор, за законом, має визначити та описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а й відокремити ті ознаки, за якими його можна вважати винятком, повинен зазначити, що відбулося порушення або є загроза порушення економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що впиняються у відносинах між ними або з державою. З огляду на викладене, необхідно зазначити, що закон не передбачає права прокурора на представництво інтересів суспільства загалом, у цілому. Процесуальні та матеріальні норми, які регламентують порядок здійснення прокурором представництва у суді, чітко й однозначно визначають наслідки, які настають і можуть бути застосовані у разі, якщо звернення прокурора відбулося із порушенням установленого законом порядку. Звертаючись до господарського суду з даним позовом, прокурор зауважує, що ДП "Лиманське лісове господарство" здійснено вибіркові та суцільні санітарні рубки дерев без встановлених лімітів та отримання на це дозволу на земельних ділянках природно-заповідного фонду України загальнодержавного значення, що є порушенням природоохоронного законодавства, внаслідок чого державі завдано шкоди на суму 11459480,00 грн. Прокурор зазначає, що органом, який уповноважено державною здійснювати охорону навколишнього природного середовища є Державна екологічна інспекція України. Відповідно до ст. 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища. Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 р. № 275 затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію України, за змістом п.1 якого державна екологічна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України. Держекоінспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Основними завданнями Держекоінспекції є реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів; здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо: охорони захисту, використання і відтворення лісів (підпункт 2 пункту 3 Положення). Згідно з підпунктом "ґ" підпункту 2 пункту 4 Положення, Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема, про охорону, захист, використання та відтворення лісів, щодо пошкодження дерев і чагарників, знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розплідниках і на плантаціях, природного підросту та самосіву на землях, призначених під відновлення лісу, законності вирубування. З огляду на те, що Держекоінспекція уповноважена державою здійснювати відповідні функції щодо охорони та використання природних ресурсів, які перебувають і є об`єктами права власності Українського народу, тому в даному випадку остання є позивачем у справі. Як вбачається з матеріалів справи, працівники Держекоінспекції в період з 08.06.2018 по 23.07.2018 були залучені до проведення огляду місця події слідчим, де відповідачем було здійснено порубку дерев, здійснювали розрахунок шкоди заподіяної державі, внаслідок пошкодження дерев до ступеня припинення росту. Разом з тим, як вбачається з листа Держекоінспекції №12-2129 від 13.08.2019 остання заходи цивільно-правового характеру щодо відшкодування зазначеної шкоди не вживала, з позовом до ДП "Лиманське лісове господарство" не зверталась, повідомила про відсутність коштів для сплати судового збору. Отже, оРматералами справи.мзвернення прокуратури з вказаним позовом обумовлене неналежним здійсненням позивачем своїх повноважень щодо судового захисту порушених інтересів держави. Відповідно до повідомлення №40/1-2550вих19 від 23.09.2019 прокурором повідомлено Держекоінспекцію про представництво інтересів в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". Враховуючи зазначене, у органів прокуратури наявні підстави для представництва інтересів держави в особі Держекоінспекції. При перегляді рішення місцевого господарського суду із врахуванням меж апеляційного перегляду згідно положень ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного. Стаття 11 ЦК України встановлює, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є завдання майнової шкоди. Частинами першою та другою статті 1166 ЦК України, яка регулює загальні підстави відповідальності за завдану шкоду, передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Отже, стаття 1166 ЦК України встановлює загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань. У деліктних зобов`язаннях діє принцип відповідальності за вину. Тобто, деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювана шкоди. Загальними підставами для покладення відповідальності на особу, яка заподіяла шкоду, за змістом статті 1166 ЦК України є: протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду, шкідливий результат такої поведінки, тобто настання, наявність самої шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди та вина особи у заподіянні шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. Згідно зі статтею 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки. Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника. Статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Згідно зі статтею 107 Лісового кодексу України (далі - ЛК України) підприємства, установи, організації зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України. За змістом пункту 5 частини другої статті 105 ЛК України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників; порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів. Частиною другої статті 19 ЛК України визначено, що обов`язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів. Статтею 63 ЛК України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів. Згідно зі ст. 67 ЛК України у порядку спеціального використання можуть здійснюватися такий вид використання лісових ресурсів як заготівля деревини. Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах лісових ділянок, виділених для цієї мети. Порядок та умови здійснення спеціального використання лісових ресурсів встановлюються Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ч. ч. 1-6 ст. 69 ЛК України, спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно. Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства. Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами. На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом. Форми спеціальних дозволів і порядок їх видачі затверджуються Кабінетом Міністрів України. За змістом ч. ч. 1 - 4 ст. 70 ЛК України, заготівля деревини здійснюється при використанні лісових ресурсів у порядку рубок головного користування, що проводяться в стиглих і перестійних деревостанах. Для заготівлі деревини під час рубок головного користування в першу чергу призначаються пошкоджені, ті, що усихають, інші деревостани, що потребують термінової рубки за своїм станом, і деревостани, які вийшли з підсочування. Залежно від категорій лісів, природних лісорослинних умов, біологічних особливостей деревних порід та інших особливостей застосовуються такі системи рубок головного користування: суцільні, поступові або вибіркові, комбіновані рубки. Деревина заготовлюється також під час здійснення лісогосподарських заходів, не пов`язаних з використанням лісових ресурсів (поліпшення якісного складу лісів), та під час проведення інших заходів (розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв`язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо). Так, Верховний Суд у постанові 28.10.2020 у даній справі зробив висновок, що дана норма визначає такий види використання лісових ресурсів як заготівля деревини, що може здійснюватися як у порядку рубок головного користування, так і під час здійснення лісогосподарських заходів, не пов`язаних з використанням лісових ресурсів. Тобто, здійснення рубок формування та оздоровлення лісів є лісогосподарським заходом, що не пов`язаний з використанням лісових ресурсів. За ст. 71 ЛК України лімітом заготівлі деревини в порядку рубок головного користування є затверджена в установленому порядку розрахункова лісосіка. Заготівля деревини в порядку рубок головного користування в розмірах, що перевищують розрахункову лісосіку, забороняється. Стаття 84 ЛК України визначає, що санітарні рубки є спеціальним заходом поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей лісів, які, в силу положень ст.ст.17, 19, 83-85 Лісового кодексу України, мають здійснювати постійні користувачі лісових ресурсів. Положеннями ст. 100 ЛК України передбачено, що порядок охорони, захисту, використання та відтворення лісів на землях природно-заповідного фонду визначається відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України", цього Кодексу та інших актів законодавства. За змістом ч. 1 ст. 3 і ч. 1 ст. 20 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" національні природні парки належать до природно-заповідного фонду України та є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об`єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність. Статтею 21 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" передбачено, що на території національних природних парків встановлюється зонування: заповідна зона; зона регульованої рекреації; зона стаціонарної рекреації; господарська зона. Як встановлено судом та підтверджується листом НПП "Святі гори" №22 від 23.01.2019, вирубка дерев відповідачем проводилась у зоні регульованої рекреації. Зона регульованої рекреації - в її межах проводяться короткостроковий відпочинок та оздоровлення населення, огляд особливо мальовничих і пам`ятних місць; у цій зоні дозволяється влаштування та відповідне обладнання туристських маршрутів і екологічних стежок; тут забороняються рубки лісу головного користування, промислове рибальство, мисливство, інша діяльність, яка може негативно вплинути на стан природних комплексів та об`єктів заповідної зони (Абзац третій частини першої статті 21 зазначеного Закону). Відповідно до ч. ч. 1- 6 ст. 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" (у редакції, що діяла до 19.04.2018) спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Перелік встановлених цим Законом видів використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду і порядок їх використання визначаються режимом територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення здійснюється в межах ліміту на використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, затвердженого центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища, а також на підставі дозволів. Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення здійснюється на підставі дозволів, що видаються органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим та територіальними органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища. Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення здійснюється в межах ліміту на використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, затвердженого органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим та територіальними органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища, а також на підставі дозволів. Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення (крім корисних копалин) здійснюється на підставі дозволів, що видаються місцевими радами за погодженням з територіальними органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища. Таким чином, законодавством встановлено, що проведення рубок головного користування, метою якої є заготівля деревини, є видом спеціального використання природних ресурсів, що, за сукупністю положень ст.ст.67-71 Лісового кодексу України та ст.9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" потребувало отримання відповідного дозволу на спеціальне користування та встановлення відповідного ліміту. При цьому, проведення рубок головного користування у зоні регульованої рекреації національного природного парку заборонено в силу прямої вказівки ст. 21 Закону України "Про природно-заповідний фонд України". Як вбачається, Главою 3 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" в редакції, яка діяла на час проведення рубок відповідачем (2016-2017р.р.) та на час проведення перевірки не встановлено заборони щодо проведення рубок формування та оздоровлення лісів на територіях національних природних парків у зоні регульованої рекреації. Судова колегія зауважує, що положення ст. 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" згідно із Законом № 2362-VIII від 22.03.2018 доповнено частиною п`ятнадцятою такого змісту - проведення рубок формування і оздоровлення лісів, інших видів рубок здійснюється в межах затверджених планів та на підставі рішень науково-технічних рад установ природно-заповідного фонду згідно з лімітом на використання природних ресурсів на підставі дозволів. Однак, станом на 2016-2017 роки, коли відповідачем здійснювалися рубки формування та оздоровлення лісів, ст. 9-1 зазначеного Закону не містила вимоги щодо отримання дозволів та лімітів на проведення такого виду рубок. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. На підставі зазначеного суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що здійснення заходів з поліпшення якісного стану лісів, зокрема проведення рубок формування та оздоровлення лісів не є видом спеціального використання лісових ресурсів, а тому не потребує встановлення лімітів та отримання дозволів на спеціальне використання природних ресурсів. Постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1992 №459 визначено порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, крім лісових та водних, а також водних біоресурсів, підприємствам, установам, організаціям і громадянам. Порядок та умови здійснення спеціального використання лісових ресурсів, в тому числі у межах території та об`єктів природно-заповідного фонду, врегульований постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761 "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів". Порядком спеціального використання лісових ресурсів передбачено можливість здійснення спеціального використання лісових ресурсів лише шляхом заготівлі деревини під час проведення рубок головного користування, другорядних лісових матеріалів, побічних лісових користувань та використання корисних властивостей лісів (п.1), передбачено погодження відповідних питань при здійсненні спеціального використання лісових ресурсів з обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, до складу яких включено колишні територіальні органи Мінприроди (п.п.2, 10, 12, 24, 40, 41, 49, 51, 65 Порядку). Порядок та умови здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів та санітарних вимог, які встановлюються з метою охорони та захисту лісів під час ведення лісового господарства, використання лісових ресурсів та проведення робіт, не пов`язаних з веденням лісового господарства визначений Санітарними правилами в лісах України, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 №

555. У відповідності до Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 № 555 (у редакції, яка діяла до 11.11.2016) (далі -Правила), заходи з поліпшення санітарного стану лісів плануються і здійснюються на основі матеріалів лісовпорядкування, а також санітарних та лісопатологічних обстежень, а в межах природно-заповідного фонду відповідно до вимог проектів організації територій та об`єктів природно-заповідного фонду та/або положень про них з урахуванням специфіки, ступеня та періоду пошкодження насаджень, біології деревних порід, шкідників та збудників хвороб лісу (п.5 Правил). За змістом п. п. 2, 4 Правил вибіркові та суцільні санітарні рубки належать до санітарно-оздоровчих заходів, які є частиною комплексу профілактичних заходів, які проводяться лісокористувачами з метою збереження стійкості насаджень, запобігання розвиткові патологічних процесів у лісі, зменшення шкоди, що завдається шкідниками, хворобами, стихійними природними явищами та техногенними впливами. Судова колегія зауважує, що положення Санітарних правил в лісах України не містять вимог щодо необхідності лісокористувачами отримувати ліміти на проведення санітарних рубок в лісах. Пунктами 10 - 31 вказаних вище Правил визначені зміст вибіркових та суцільних санітарних рубок, підстави та порядок їх здійснення, а також особливості здійснення таких рубок на територіях природно-заповідного фонду. Зокрема, вибіркові санітарні рубки здійснюються лісокористувачами шляхом вилучення з насаджень сухостійних, усихаючих, сильно ослаблених, пошкоджених шкідниками, хворобами та внаслідок стихійних природних явищ і техногенних впливів окремих дерев або їх груп (п. 10 Правил). Суцільні санітарні рубки проводяться лісокористувачами шляхом вирубування одночасно всіх дерев насадження або його частини на площі 0,1 гектара і більше, пошкоджених шкідниками, хворобами та внаслідок стихійних природних явищ і техногенних впливів до ступеня втрати цими насадженнями біологічної стійкості (п. 25 Правил). Так п. 11 вказаних вище Санітарних правил передбачено, що вибіркові санітарні рубки призначаються постійними лісокористувачами на основі матеріалів лісовпорядкування, санітарного та лісопатологічного обстеження за поданням лісничого, а на територіях природно-заповідного фонду (за винятком заказників та господарських зон національних природних і регіональних ландшафтних парків) - за погодженням з обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища. Згідно з п. 27 Санітарних правил, насадження, що потребують суцільної санітарної рубки, попередньо обстежуються спеціальною комісією, призначеною за рішенням органу, що видає дозвіл на проведення цієї рубки. До складу комісії входять: лісопатолог спеціалізованої служби лісозахисту або міжрайонний інженер-лісопатолог, головний лісничий або інженер охорони і захисту лісу, а також лісничий та представник постійного лісокористувача. Для обстеження насаджень на територіях природно-заповідного фонду (за винятком заказників та господарських зон національних природних і регіональних ландшафтних парків) до складу комісії включається представник обласної, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, а на території Автономної Республіки Крим - органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища. Комісія визначає в натурі доцільність призначення суцільної санітарної рубки, про що складається відповідний акт. В акті обстеження насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки, зазначаються: група лісів, категорія захисності, причини розладнання, обгрунтування необхідності суцільної санітарної рубки та її терміновості, технологія проведення робіт; пропонуються способи та методи лісовідновлення, а також заходи щодо оздоровлення, запобігання зараженню або пошкодженню сусідніх насаджень. Акт підписується всіма членами комісії. Акт, складений без участі лісопатолога, а на територіях природно-заповідного фонду (за винятком заказників та господарських зон національних природних і регіональних ландшафтних парків) і без представника обласної, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, а на території Автономної Республіки Крим - органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, недійсний. Пунктом 28 правил передбачено, що дозвіл на проведення суцільної санітарної рубки в лісах усіх груп незалежно від площі насаджень видають орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового та мисливського господарства, територіальні органи Держлісагентства. На територіях природно-заповідного фонду (за винятком заказників та господарських зон національних природних і регіональних ландшафтних парків) суцільні санітарні рубки призначаються за погодженням з обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища у разі, коли насадження повністю втрачають або втратили захисні та інші природні властивості. Разом із тим, 11.11.2016 набула чинності нова редакція Санітарних правил в лісах України в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 756, відповідно до якої були частково змінені порядки проведення вибіркових і суцільних санітарних рубок, а п. 5 нової редакції Санітарних правил в лісах України містить норму, що забороняє проведення суцільних санітарних рубок у зонах регульованої і стаціонарної рекреації національних природних парків, буферних зонах біосферних заповідників, загальнозоологічних, ботанічних, лісових, орнітологічних та ландшафтних заказниках. Дослідивши матеріали справ, вислухавши доводи сторін, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість тверджень суду першої інстанції, що проведені відповідачем рубки є санітарними та проведені з метою поліпшення стану лісів з огляду а таке. Так, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було проведено суцільні санітарні рубки в у кварталі 68 виділ 9,2 площа 0,3 га Ямпільського лісництва (дозвіл №5 від 12.09.16, матеріали відводу лісосіки сформовано 17.02.2016), у кварталі 68 виділ 10,1 площа 0,3 га Ямпільського лісництва (дозвіл №5 від 12.09.16, матеріали відводу лісосіки сформовано 17.08.2016), у кварталі 29 виділ 17 площа 0,7 га Ямпільського лісництва (дозвіл №1 від 15.01.16, матеріали відводу лісосіки сформовано 06.10.2015), у кварталі 29 виділ 13.1 площа 3,1 га Ямпільського лісництва (дозвіл №1 від 15.01.16, матеріали відводу лісосіки сформовано 21.10.2015), у кварталі 123 виділ 1 площа 6,7 га Ямпільського лісництва (дозвіл №4 від 30.06.16, матеріали відводу лісосіки сформовано 09.06.2016), у кварталі 122 виділ 8,1 площа 0,1 га Ямпільського лісництва (дозвіл №4 від 30.06.16, матеріали відводу лісосіки сформовано 08.06.2016). При цьому, з матеріалів справи встановлено, що відповідно до актів обстеження, що потребують суцільної санітарної рубки від 17.06.2016, 25.08.2016 та 05.01.2016 комісією у складі інженера-лісопатолога ДСЛП "Харківлісозахист", Начальника відділу лісового господарства охорони та захисту лісу Донецького обласного управління лісового та мисливського господарства, заступника директора Департаменту екології та природних ресурсів Донецької обласної державної адміністрації, інженера охорони та захисту лісів ДП "Краснолиманське лісове господарство" та лісничого Ямпільського лісництва встановлено необхідність проведення суцільної санітарної рубки зокрема у кварталі 29 виділ 13,1 площа 3,1 га, у кварталі 29 виділ 17 площа 0,7 га, у кварталі 68 виділ 9,2 площа 0,3 га, у кварталі 68 виділ 10,1 площа 0,3 га, у кварталі 122 виділ 8,1 площа 0,3 га та кварталі 123 виділ 1 площа 6,5 га Ямпільского лісництва, у зв`язку з пошкодженням дерев стійкими низовими пожежами 2014 року внаслідок проведення АТО (акти про лісову пожежу №5 від 16.06.2014, №6 від 26.06.2014, №7 від 30.06.2014, №8 від 03.07.2014), а дерева кварталу 123 мають додатково механічні ушкодження стовбурів та крон від мін та снарядів (т. 1 а.с. 74-75, т. 5 а.с. 47-49,163-163). Склад комісії відповідає вимогам п. 27 Санітарних правил в лісах України в редакції, чинній на момент проведення цих обстежень, та містить підписи всього складу комісії, у тому числі представника Донецької обласної державної адміністрації (а саме Департаменту екології та природних ресурсів). Як вбачається з матеріалів справи, планами проведення санітарно-оздоровчих заходів у лісах ДП "Краснолиманський лісогосп" на 2016 рік (зона регульованої рекреації НПП "Святі гори") (т. 2 а.с. 82-93), погодженими директором Департаменту екології та природних ресурсів Донецької обласної державної адміністрації та начальником Донецького обласного управління лісового та мисливського господарства передбачено проведення суцільних санітарних рубок у кварталах № 68, виділ 9,2, № 68, виділ 10,1, №29, виділ 17, №29, виділ 13,1, №123, виділ 1 та №122, виділ 8,1 Ямпільського лісництва. Зазначене спростовує твердження прокурора щодо відсутності погодження проведення суцільних санітарних рубок з Донецькою обласною державною адміністрацією. Також ДП "Краснолиманське лісове господарство" отримано дозволи Донецького обласного управління лісового та мисливського господарства на проведення суцільної санітарної рубки по Дробишевському, Ямпільському, Краснолиманському лісництвах №1 від 15.01.2016, №3 від 29.04.2016, №4 від 30.06.2016, №5 від 12.09.2016, №7 від 20.10.2016 (т.1 а.с.192-203). Відповідно до актів огляду місць заготівлі деревини, інших продуктів лісу та використання корисних властивостей лісів №9 від 17.03.2016, №133 від 20.10.2106, №165-а від 20.10.2016, №175 від 20.10.2016 суцільні санітарні рубки у кварталі 29 виділ 13.1 площа 3,1 га Ямпільського лісництва (лісорубний квиток серії 02 ЛКБ № 476040 від 18.01.2016), кварталі 68 виділ 9.2 площа 0,3 га Ямпільського лісництва (лісорубний квиток серії 02 ЛКБ № 476080 від 15.09.2016), у кварталі 123 виділ 1 площа 6,5 га Ямпільського лісництва (лісорубний квиток серії 02 ЛКБ № 476067 від 01.07.2016), кварталі 122 виділ 8.1 площа 0,3 га Ямпільського лісництва (лісорубний квиток серії 02 ЛКБ № 476075 від 15.07.2016) завершені до 20.10.2016 включно. Тобто, суцільні санітарні рубки в зоні регульованої рекреації НПП "Святі гори" завершено до внесення змін до Санітарних правил в лісах України постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 756, яка набула чинності 11.11.2016, та до введення заборони на проведення суцільних санітарних рубок в зоні регульованої рекреації національних природних парків. Доказів того, що суцільні санітарні рубки в зоні регульованої рекреації відповідачем було здійснено після 11.11.2016 ні прокурором, ні позивачем до матеріалів справи не надано. Твердження скаржника, що в кварталі 29 виділу 13,1 суцільну санітарну рубку було здійснено 21.10.2017 судова колегія до уваги не приймає, оскільки воно не обґрунтоване та не підтверджене жодними доказами. Отже, проведення суцільних санітарних рубок здійснено відповідачем у відповідності до положень Санітарних правил в лісах України. Також відповідачем здійснено вибіркові санітарні рубки у кварталі 79 виділ 1 площа 2,5 га Краснолиманського лісництва, у кварталі 65 виділ 3 площа 1,1 га Краснолиманського лісництва (матеріали відводу лісосіки сформовано 23.01.2017), у кварталі 240 виділ 6 площа 1,4 га Краснолиманського лісництва (матеріали відводу лісосіки сформовано 24.01.2017), у кварталі 79 виділ 4 площа 2,4 га Краснолиманського лісництва (матеріали відводу лісосіки сформовано 24.01.2017), у кварталі 62 виділ 2 площа 2,3 га Краснолиманського лісництва(матеріали відводу лісосіки сформовано 28.06.2017), у кварталі 97 виділ 1 площа 3,9 га Краснолиманського лісництва (матеріали відводу лісосіки сформовано 14.04.2017), у кварталі 63 виділ 4 площа 4,2 га Краснолиманського лісництва (матеріали відводу лісосіки сформовано 24.01.2017), у кварталі 75 виділ 13 площа 4,1 га Краснолиманського лісництва (матеріали відводу лісосіки сформовано 25.01.2017). Актами лісопатологічного обстеження насаджень по Краснолиманському лісництву ДП "Лиманське лісове господарство" від 17.02.2017, від 12.05.2017, 28.07.2017 комісією у складі інженера-лісопатолога ДСЛП "Харківлісозахист", Начальника відділу лісового господарства охорони та захисту лісу Донецького обласного управління лісового та мисливського господарства, інженера охорони та захисту лісів та лісничого ДП "Лиманське лісове господарство" виявлено дуже ослаблені, відмираючі та сухостійні дерева пошкоджені стійкими низовими пожежами 2013 та 2014 років, виявлено ураження дерев кореневою губкою, на деяких деревах спостерігається заселення стовбуровими шкідниками (короїди, златки) та ураження дереворуйнівними грибами (трутовики, опеньки), та вирішено призначити вибіркові санітарні рубки зокрема у кварталі 63 виділ 4 площа 4,2 га, кварталі 79 виділ 1 площа 2,5 га, у кварталі 79 виділ 4 площа 2,4 га, у кварталі 240 виділ 6 площа 1,4 га, у кварталі 65 виділ 3 площа 1,1 га, у кварталі 75 виділ 13 площа 4,1 га, у кварталі 97 виділ 1 площа 3,9 га, у кварталі 62 виділ 2 площа 2,3 га Краснолиманського лісництва. Згідно з п. 5 Санітарних правил в лісах України в редакції з 11.11.2016 заходи з поліпшення санітарного стану лісів плануються і здійснюються на основі матеріалів лісовпорядкування, а також санітарних та лісопатологічних обстежень, а в межах природно-заповідного фонду - відповідно до вимог проектів організації територій та об`єктів природно-заповідного фонду та/або положень про них з урахуванням специфіки, ступеня та періоду пошкодження насаджень, біології деревних порід, шкідників та збудників хвороб лісу. Складений власником лісів, постійним лісокористувачем перелік заходів з поліпшення санітарного стану лісів (додаток 1) погоджується державним спеціалізованим лісозахисним підприємством, органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим та відповідним територіальним органом Держлісагентства (у межах природно-заповідного фонду - погоджується також обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища). Власники лісів, постійні лісокористувачі призначають на основі матеріалів лісовпорядкування, лісопатологічних обстежень та повідомлень про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень вибіркові санітарні рубки, про що інформують обласну, Київську та Севастопольську міські держадміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та орган місцевого самоврядування, на території якого зростають насадження, що потребують вибіркової санітарної рубки. У межах природно-заповідного фонду вибіркові санітарні рубки призначаються за погодженням з обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища (п. 13 Правил). Судом апеляційної інстанції встановлено, що переліками заходів з поліпшення санітарного стану лісів ДП "Лиманське лісове господарство" 2017 року, які погоджені директором ДСЛП "Харківлісозахист", директором Департаменту екології та природних ресурсів Донецької обласної державної адміністрації та начальником Донецького обласного управління лісового та мисливського господарства передбачалися вибіркові санітарні рубки у кварталах №79 виділ 1, №65 виділ 3, №240 виділ 6, №79 виділ 4, №62 виділ 2, №97 виділ 1, №63 виділ 4, №75 виділ 13 Краснолиманського лісництва. А отже, відповідачем дотримано порядку проведення вибіркових санітарних рубок, що визначені Санітарними правилами в лісах України, в тому числі отримано погодження від обласної держадміністрації на проведення вибіркових санітарних рубок. Крім того, актом про результати перевірки окремих питань господарської діяльності Державного підприємства "Лиманське лісове господарство", що координується Донецьким обласним управлінням лісового та мисливського господарства Відділу охорони і захисту лісів Державного агентства лісових ресурсів України від 02.08.2019 (т.2 а.с.55-62), встановлено, що в 2016-2017 роках підприємство для проведення рубок формування і оздоровлення лісів видало лісорубні квитки: 1)серія 02 ЛКБ №476144 від 05.09.2017 на проведення вибіркової санітарної рубки у кварталі 62 виділ 2 площа 2,3 га Краснолиманського лісництва; 2) серія 02 ЛКБ №476123 від 21.03.2017 на проведення вибіркових санітарних рубок у кварталі 63 виділ 4 площа 4,2 га, кварталі 65 виділ 3 площа 1,1 га, кварталі 75 виділ 13 площа 4,1 га, кварталі 79 виділ 1 площа 2,5 га, кварталі 79 виділ 4 площа 2,4 га, кварталі 240 виділ 6 площа 1,4 га Краснолиманського лісництва; 3)серія 02 ЛКБ №476150 від 17.10.2017 на проведення вибіркової санітарної рубки у кварталі 97 виділ 1 площа 3,9 га Краснолиманського лісництва; 4)серія 02 ЛКБ №476040 від 18.01.2016 на проведення суцільної санітарної рубки у кварталі 29 виділ 13.1 площа 3,1 га Ямпільського лісництва; 5)серія 02 ЛКБ №476080 від 15.09.2016 на проведення суцільної санітарної рубки у кварталі 68 виділ 9.2 площа 0,3 га Ямпільського лісництва; 6)серія 02 ЛКБ №476075 від 15.07.2016 на проведення суцільної санітарної рубки у кварталі 122 виділ 8.1 площа 0,3 га Ямпільського лісництва; 7)серія 02 ЛКБ №476067 від 01.07.2016 на проведення суцільної санітарної рубки у кварталі 123 виділ 1 площа 6,5 га Ямпільського лісництва. В акті зазначено, що рубки дерев у межах території Національного природного парку "Святі гори" проведені відповідачем з метою поліпшення якісного складу лісів як рубки їх формування, і оздоровлення - вибіркові та суцільні санітарні; вибіркові та суцільні санітарні рубки здійснювались відповідачем без порушення чинних на момент досліджуваної події нормативних актів, які регулюють рубки у межах природно-заповідного фонду, тобто з дотриманням екологічного та лісового законодавства України, а відтак шкода державі в особі Державного підприємства "Лиманське лісове господарство" не завдана. Також, в акті вказано, що на підставі перевірки зроблено висновок, що підготовка матеріалів для проведення вибіркових та суцільних санітарних рубок, їх формування та погодження відповідає вимогам діючих Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою №555 від 27.07.1995 Кабінету Міністрів України (в редакції постанови №756 від 26.10.2016 Кабінету Міністрів України), а також Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1995, що діяли до 26.10.2016, зокрема: акти лісопатологічного обстеження насаджень по Краснолиманському лісництву Державного підприємства "Лиманське лісове господарство" від 28.07.2017, 17.02.2017, 12.05.2017, 05.01.2016, 17.06.2016; переліки заходів з поліпшення санітарного стану лісів щодо необхідності проведення вибіркової санітарної рубки; дозволи №1, №4, №5 на проведення суцільної санітарної рубки; плани проведення санітарно-оздоровчих заходів у лісах ДП "Краснолиманський лісгосп" Донецька область на 2016р. Підставою для проведення вибіркових і суцільних санітарних рубок є лісопатологічні обстеження та наявні інші документи, що визначені чинними Санітарними правилами в лісах України, затвердженими постановою №555 від 27.07.1995 Кабінету Міністрів України (в редакції постанови №756 від 26.10.2016), та Санітарними правилами в лісах України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України, що діяли до 26.10.2016, а саме: лісорубні квитки за переліком. Тобто, за висновками вищевказаного акту про результати перевірки окремих питань господарської діяльності державного підприємства "Лиманське лісове господарство" від 02.08.2019, рубки, що були проведені відповідачем є саме санітарними з метою поліпшення стану лісів. Колегія суддів зауважує, що Верховний Суд, направляючи дану справи ну новий розгляд зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій не встановили, куди і як дана деревина була реалізована. Колегія суддів зазначає, що відповідно до акту Відділу охорони і захисту лісів Державного агентства лісових ресурсів України від 02.08.2019 (т.2 а.с.55-62), лісопродукція, заготовлена на вище перелічених ділянках відображена в єдиній державній системі електронного обліку деревини на базі галузевої інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний облік деревини. Winforstpro Україна". У судовому засіданні апеляційної інстанції 09.12.2021 представник відповідача директор Державного підприємства "Лиманське лісове господарство", зазначив, що деревина була вивезена в цех переробки деревини та перероблена відповідно до вимог електронного обліку. Відповідно до листа №02-27/4828-17 від 17.07.2017 Державного агентства лісових ресурсів України, у лісових насадженнях різних категорій заповідності відбуваються природні процеси старіння, зміни цінних порід другорядними, пошкодженням шкідниками та хворобами, розладнання внаслідок стихійних явищ і зміни гідрологічного режиму, тощо. Такі деревостани з метою збереження та покращення їх стану вимагають здійснення лісівничих заходів. Зволікання у погодженні здійснення лісівничих заходів призводять до невідновного погіршення стану насаджень, зниження протипожежної безпеки лісів, розповсюдження шкідників та хвороб, порушення вимог законодавства щодо часу проведення санітарно-оздоровчих заходів. Як наслідок, втрачаються можливості для відтворення цінних, стійких деревостанів та якісного догляду за ними. Деревина заготовлена від рубок формування і оздоровлення лісів, не є використанням лісових ресурсів, і встановлення лімітів на заготівлю такої деревини законодавством не передбачено. Вимоги щодо наявності або встановлення лімітів на заготівлю деревини під час проведення рубок поліпшення якісного складу лісів не є законодавчо обґрунтованими. Зазначені вище обставини свідчать, що проведені ДП "Лиманське лісове господарство" у 2016 та 2017 роках рубки не є видом спеціального використання природних ресурсів, метою якого є виключно заготівля деревини, а є заходами із поліпшення якісного складу лісів, а тому не потребували встановлення лімітів та отримання дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Враховуючи зазначене, прокурором та позивачем не доведено протиправності поведінки відповідача. Разом з тим, колегія суддів зауважує, що заявлений прокурором розмір збитків не є доведеним матеріалами справи, що є самодостатньою підставою для відмови в позові. За змістом позовної заяви прокурор спросить стягнути з відповідача шкоду завдану незаконною порубкою дерев у розмірі 11459480,00 грн. Разом з тим, відповідно до наявних в матеріалах справи розрахунків шкоди заподіяної державі відповідачем, здійснених Державною екологічною інспекцією, загальна сума шкоди становить 11950906 грн. А згідно з висновком судової економічної експертизи №630-643 від 28.05.2019, проведеної Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз в межах кримінального провадження, розмір завданих державі збитків становить 11459480,00 грн. Як вбачається, судова економічна експертиза №630-643 від 28.05.2019, виконана Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз, проведена за матеріалами кримінального провадження №420180517200000001, методом документальної перевірки та співставлення документів. Висновок експертів не містить відомостей щодо натурного обстеження експертами місця можливого спричинення шкоди та перевірки фактичних відомостей, на підставі яких державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Донецької області було здійснено розрахунок. У своєму висновку експерти підкреслили, що проводять дослідження наданих матеріалів методом співставлення та арифметичного підрахунку щодо розміру шкоди, заподіяної державі, а не встановлюють шкоду самостійно. При цьому, за змістом зазначеного висновку експертами встановлено невідповідність розрахунків, що здійснені представником Держекоінспенції. Відповідно до ст. 86 ГПК України Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Статтею 104 ГПК України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні. Колегія суддів зазначає, що розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, здійснюється відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України №541 від 24.07.2013, якою затверджено розмір такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд, та передбачає визначення розміру шкоди в залежності від діаметра кожного окремого пня. Разом з тим, матеріали справи не містять відомостей щодо фізичних показників дерев, які пошкоджено чи зрубано. Так, протоколи огляду місця події в рамках кримінального провадження містять лише відомості щодо території, на якій здійснювався огляд, та загальну кількість зрубаних дерев. Відомостей переліку знесених або пошкоджених дерев, на які наявні посилання у протоколах огляду місць подій, до матеріалів справи не додано. Інших доказів здійснення замірів пнів зрубаних дерев під час проведення дій у рамках кримінального провадження належними вимірювальними засобами не представлено, інших обґрунтувань та доказів правильного визначення цих розмірів прокурор та позивач суду не надали. Оскільки в матеріалах справи відсутні належні та достовірні відомості щодо розміру діаметрів пнів зрубаних дерев, суд позбавлений можливості визначити дійсний розмір шкоди, яка є обов`язковою умовою для настання відповідальності. Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з ч.ч.1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 ГПК України. Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку про недоведеність прокурором та позивачем розміру шкоди. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Таким чином, доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга заступника керівника Харківської обласної прокуратури задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Донецької області від 24.06.2021 у справі №905/1793/19 підлягає залишенню без змін. З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається судом на скаржника. Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Донецької області від 24.06.2021 у справі №905/1793/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 287-289 ГПК України. У судовому засіданні 20.01.2022 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 24.01.2022. Головуючий суддя І.А. Шутенко Суддя В.В. Россолов Суддя М.М. Слободін

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»