Постанова Північно-західний апеляційний господарський суд № 918/746/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА 17 січня 2022 року Справа № 918/746/21 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Мельник О.В. , суддя Філіпова Т.Л. секретар судового засідання Приступлюк Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Рівненської області від 01.11.2021 (ухвалене о 12:09 год. у м. Рівне, повний текст складено 11.11.2021) у справі № 918/746/21 (суддя Політика Н.А.) за позовом виконувача обов`язків керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської міської ради до відповідачів: 1) Приватного підприємства "Зігзаг Зет" 2) Приватного підприємства "Протектор" за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, державного реєстратора виконавчого комітету Грушвицької сільської ради Рівненського району Рівненської області Насанович Н.А. про визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію прав на нерухоме майно за участю представників сторін: від позивача - Чепиль М.І.; від Приватного підприємства "Зігзаг Зет" - не з`явився; від Приватного підприємства "Протектор" - Тарновецький Я.М.; від Насанович Н.А. - не з`явився; прокурор - Немкович І.І. ВСТАНОВИВ: Виконувач обов`язків керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської міської ради звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Приватного підприємства "Зігзаг Зет", Приватного підприємства "Протектор", в якій просив: - визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 49065165 від 08.10.2019; - визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 49070090 від 08.10.2019; - визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 49070589 від 08.10.2019; - визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 50545651 від 30.12.2019; - визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 50545915 від 30.12.2019; - визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 50546079 від 30.12.2019. В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що Державним реєстратором виконавчого комітету Грушвицької сільської ради Рівненського району Рівненської області Насанович Н.А. всупереч вимогам ст. 3, 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", прийняті рішення про державну реєстрацію речових прав на нежитлові приміщення: будинки відпочинку водіїв літери "А", "Б" та "В", що розташовані за адресою: м. Рівне, вул. Крейдяна, 19-Б, за ПП "Зігзаг Зет" та за ПП "Протектор" на підставі актів приймання-передачі майнового вкладу засновника до статутного капіталу підприємства та здійснено відповідні реєстраційні дії без проведення обов`язкових дій щодо попередньої перевірки документів на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, встановлення відповідності заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства тощо, оскільки відсутня попередня державна реєстрація права власності на зазначені об`єкти нерухомого майна за ТОВ "Альянс Престиж Буд", а тому відчуження ТОВ "Альянс Престиж Буд" та набуття у власність ПП "Зігзаг Зет" зазначених об`єктів нерухомості є таким, що суперечить чинному законодавству. На думку позивача, незаконна реєстрація права приватної власності за ПП "Зігзаг Зет", усуває презумпцію правомірності укладених в подальшому актів приймання-передачі майнового вкладу засновника - ПП "Зігзаг Зет" до статутного капіталу ПП "Протектор". З урахуванням зазначеного прокурор просить визнати незаконними та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Також, прокурор посилається на те, що оспорюваними рішеннями державного реєстратора порушуються права Рівненської міської ради на розпоряджання землями комунальної власності, на яких розміщено майно ПП "Протектор", шляхом їх продажу або передачі в оренду на конкурентних засадах. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 01.11.2021 у справі № 918/746/21 було відмовлено в задоволенні позову виконувача обов`язків керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської міської ради до Приватного підприємства "Зігзаг Зет" та Приватного підприємства "Протектор", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, Державного реєстратора виконавчого комітету Грушвицької сільської ради Рівненського району Рівненської області Насанович Н.А., про визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію прав на нерухоме майно. При ухвалені вказаного рішення суд першої інстанції виходив з того, що при реєстрації права власності на нежитлові приміщення - будинки відпочинку водіїв літери "А", "Б", "В", що розташовані за адресою: м. Рівне, вул. Крейдяна, 19-Б, за Приватним підприємством "Протектор", на підставі зазначених актів, державним реєстратором дотримано вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 №

112. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, заступник керівника Рівненської обласної прокуратури звернувся з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, відповідно до якої просить рішення Господарського суду Рівненської області від 01.11.2021 у справі № 918/746/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги прокурор зазначає таке. Акти приймання-передачі майнового вкладу Засновника (Власника) до статутного капіталу №№ 1,2,3 від 30.09.2019 не підтверджують право власності на зареєстровані об`єкти нерухомості та не надають можливості встановити підстави набуття ТОВ "Альянс Престиж Буд" права на вищевказані об`єкти нерухомості. Однак, в порушення Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 № 112, документ, що посвідчує право власності на майно, а саме будинки відпочинку водіїв "А", "Б" та "В", розташовані за адресою: Рівненська обл., м. Рівне, вул. Крейдяна, 19-Б, що передано у власність юридичної особи ПП "Зігзаг Зет" для державної реєстрації права власності не надано. Відповідно до чинного законодавства, зокрема ст.ст.178, 316, 317, 376 ЦК України, не можуть бути в цивільному обороті об`єкти самочинного будівництва. Оскільки ПП "Зігзаг Зет" право власності на спірні об`єкти в установленому законом порядку не набуло, отже, в останнього відсутні повноваження щодо розпорядження майном та, як наслідок, здійснені ним правочини про вклад до статутного капіталу ПП "Протектор" об`єктів нерухомого майна - будинків відпочинку водіїв "А", "Б", "В" за адресою: м. Рівне, вул. Крейдяна, 19-Б, суперечить вимогам чинного цивільного законодавства, а рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності підлягають визнанню незаконним та скасуванню За наведеного, прокурор вважає, що рішення Господарського суду Рівненської області від 01.11.2021 ухвалено при неповному з`ясуванні обставин, які мають значення для справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому наявні підстави для його скасування. Від Приватного підприємства "Протектор" надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, відповідно до якого просить оскаржене рішення суду першої інстанції залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити. На спростування доводів, викладених в апеляційній скарзі, вказує на таке: - предметом спору у цій справі є правомірність рішення про державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за відповідачами права власності на об`єкти нерухомого майна; - позивачем не заявляє вимогу про припинення права власності на спірні об`єкт нерухомого майна за відповідачам; - в силу ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). Щодо вимоги позивача про визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію прав власності на спірні об`єкти нерухомого майна, вказує, що така позовна вимога не є належним способом захисту інтересів Рівненської міської ради, оскільки її задоволення не призведе до поновлення прав Рівненської міської ради, як власника земельної ділянки, на якій знаходяться спірні об`єкти нерухомого майна. Враховуючи вищевикладене, ПП "Протектор" просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Позивач, Приватне підприємство "Зігзаг Зет", третя особа не скористалися правом подати відзив на апеляційну скаргу прокурора, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. В судовому засіданні Північно-західного апеляційного господарського суду 17.01.2022 прокурор підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі, стверджує, що судом першої інстанції при ухвалені оскарженого рішення було порушено норми матеріального та процесуального права. З огляду на вказане, вважає, що рішення Господарського суду Рівненської області від 01.11.2021 у справі № 918/746/21 слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Представник позивача в судовому засіданні підтримав позицію прокурора, просив скасувати рішення суду першої інстанції у цій справі та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. Представник Приватного підприємства "Протектор" заперечив проти доводів апеляційної скарги. Зауважив, що прокурором обрано не ефективний спосіб захисту порушеного права. З огляду на зазначене, просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги. В судове засідання 17.01.2022 представники ПП "Зігзаг Зет" та третьої особи не з`явилися. Враховуючи приписи ст.ст. 269, 273 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, той факт, що ПП "Зігзаг Зет" та третя особа були належним чином та своєчасно повідомлена про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить поштова кореспонденція (а. с. 228-231), а також те, що явка представників учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників ПП "Зігзаг Зет"та третьої особи. Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення прокурора представників позивача та Приватного підприємства "Протектор", перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при ухвалені рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржуване рішення слід скасувати та задовольнити позов, виходячи з такого. Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що відповідно до Акту № 1 приймання-передачі майнового вкладу засновника (власника) до статутного капіталу ПП "Зігзаг Зет" від 30.09.20219, ТОВ "Альянс Престиж Буд" передало, а ПП "Зігзаг Зет" прийняло вклад у майновій формі до статутного капіталу об`єкт нерухомого майна будинок відпочинку водіїв літера "А", що розташоване за адресою: м. Рівне, вул. Крейдяна, 19-Б (а. с. 28). 04.10.2019 ПП "Зігзаг Зет" звернулося до державного реєстратора виконавчого комітету Грушвицької сільської ради Рівненського району Рівненської області Насанович Н.А. із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, за результатом розгляду якої 08.10.2019 державним реєстратором прийнято рішення № 49065165 про проведення відповідної державної реєстрації права власності на зазначене вище нежитлове приміщення та відкрити розділ у Державному реєстрі речових прав та реєстраційну справу на об`єкт нерухомого майна (а. с. 27). 25.11.2019 згідно акту № 1 приймання-передачі майнового вкладу Засновника (Власника) до статутного капіталу Приватного підприємства "Протектор" № 1, ПП "Зігзаг Зет" передало, а ПП "Протектор" прийняло до статутного капіталу нежитлове приміщення - будинок відпочинку водіїв літера "А", що розташоване за адресою: м. Рівне, вул. Крейдяна, 19-Б (а. с. 30). 27.11.2019 ПП "Протектор" звернулося до державного реєстратора виконавчого комітету Грушвицької сільської ради Рівненського району Рівненської області Насанович Н.А. із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, за результатом розгляду якої 30.12.2019 державним реєстратором прийнято рішення № 50545651 про проведення відповідної державної реєстрації права власності на зазначене вище нежитлове приміщення за ПП "Протектор" (а. с. 29). Вчинення державним реєстром таких дій щодо об`єкта нерухомого майна будинку відпочинку водіїв літера "А", що розташоване за адресою: м. Рівне, вул. Крейдяна, 19-Б (реєстраційний номер 1932215556101) підтверджується і витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 184037989 від 08.10.2019 та № 1995422594 від 30.12.2019 (а. с. 86, 89). Відповідно до Акту №2 приймання-передачі майнового вкладу засновника (власника) до статутного капіталу ПП "Зігзаг Зет" від 30.09.20219, ТОВ "Альянс Престиж Буд" передало, а ПП "Зігзаг Зет" прийняло вклад у майновій формі до статутного капіталу об`єкт нерухомого майна будинок відпочинку водіїв літера "Б", що розташоване за адресою: м. Рівне, вул. Крейдяна, 19-Б (а. с. 32) 04.10.2019 ПП "Зігзаг Зет" звернулося до державного реєстратора виконавчого комітету Грушвицької сільської ради Рівненського району Рівненської області Насанович Н.А. із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, за результатом розгляду якої 08.10.2019 державним реєстратором прийнято рішення № 49070090 про проведення відповідної державної реєстрації права власності на зазначене вище нежитлове приміщення та відкрити розділ у Державному реєстрі речових прав та реєстраційну справу на об`єкт нерухомого майна (а. с. 31). 25.11.2019 згідно Акту № 2 приймання-передачі майнового вкладу Засновника (Власника) до статутного капіталу Приватного підприємства "Протектор" № 1, ПП "Зігзаг Зет" передало, а ПП "Протектор" прийняло до статутного капіталу нежитлове приміщення - будинок відпочинку водіїв літера "Б", що розташоване за адресою: м. Рівне, вул. Крейдяна, 19-Б (а. с. 34). 27.11.2019 ПП "Протектор" звернулося до державного реєстратора виконавчого комітету Грушвицької сільської ради Рівненського району Рівненської області Насанович Н.А. із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, за результатом розгляду якої 30.12.2019 державним реєстратором прийнято рішення № 50545915 про проведення відповідної державної реєстрації права власності на зазначене вище нежитлове приміщення за ПП "Протектор" (а. с. 33). Вчинення державним реєстром таких дій щодо об`єкта нерухомого майна будинку відпочинку водіїв літера "Б", що розташоване за адресою: м. Рівне, вул. Крейдяна, 19-Б (реєстраційний номер 1932215556101) підтверджується і витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 184032253 від 08.10.2019 та № 195424361 від 30.12.2019 (а. с. 87, 90). Відповідно до Акту №3 приймання-передачі майнового вкладу засновника (власника) до статутного капіталу ПП "Зігзаг Зет" від 30.09.20219, ТОВ "Альянс Престиж Буд" передало, а ПП "Зігзаг Зет" прийняло вклад у майновій формі до статутного капіталу об`єкт нерухомого майна будинок відпочинку водіїв літера "В", що розташоване за адресою: м. Рівне, вул. Крейдяна, 19-Б (а. с. 36) 04.10.2019 ПП "Зігзаг Зет" звернулося до державного реєстратора виконавчого комітету Грушвицької сільської ради Рівненського району Рівненської області Насанович Н.А. із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, за результатом розгляду якої 08.10.2019 державним реєстратором прийнято рішення № 49070589 про проведення відповідної державної реєстрації права власності на зазначене вище нежитлове приміщення та відкрити розділ у Державному реєстрі речових прав та реєстраційну справу на об`єкт нерухомого майна (а. с. 35). 25.11.2019 згідно Акту № 3 приймання-передачі майнового вкладу Засновника (Власника) до статутного капіталу Приватного підприємства "Протектор" № 1, ПП "Зігзаг Зет" передало, а ПП "Протектор" прийняло до статутного капіталу нежитлове приміщення - будинок відпочинку водіїв літера "В", що розташоване за адресою: м. Рівне, вул. Крейдяна, 19-Б (а. с. 38). 27.11.2019 ПП "Протектор" звернулося до державного реєстратора виконавчого комітету Грушвицької сільської ради Рівненського району Рівненської області Насанович Н.А. із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, за результатом розгляду якої 30.12.2019 державним реєстратором прийнято рішення № 50546079 про проведення відповідної державної реєстрації права власності на зазначене вище нежитлове приміщення за ПП "Протектор" (а. с. 37). Вчинення державним реєстром таких дій щодо об`єкта нерухомого майна будинку відпочинку водіїв літера "В", що розташоване за адресою: м. Рівне, вул. Крейдяна, 19-Б (реєстраційний номер 1932215556101) підтверджується і витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 184036814 від 08.10.2019 та № 195425311 від 30.12.2019 (а. с. 88, 91). Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи. Щодо наявності у прокурора підстав для звернення до суду з цим позовом. Відповідно до ст. 131-1 Конституції України органи прокуратури здійснюють представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Одним із таких органів є прокуратура, на яку покладено функції представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених законом. Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Згідно ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Згідно зі ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави". У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді від 08.04.1999 № 3-рп/99) Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. З мотивувальної частини). Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи №806/1000/17, від 19.09.2019 у справі №815/724/15). Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 01.11.2004 категорично ствердив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес" (п. 54 рішення). "Суспільний", "публічний" інтерес полягає у відновленні правового порядку в частині визначення меж компетенції органів державної влади та місцевого самоврядування, відновленні становища, яке існувало до порушення права власності Українського народу на землю та водні ресурси, захист такого права шляхом усунення перешкод у володінні, користуванні, розпорядженні землями водного фонду. ЄСПЛ, оцінюючи можливість захисту права особи за статтею 1 Першого протоколу, загалом перевіряє доводи держави про те, що втручання в право власності відбулося в зв`язку з обґрунтованими сумнівами щодо законності набуття особою права власності на відповідне майно, зазначаючи, що існують відмінності між тією справою, в якій законне походження майна особи не оспорюється, і справами стосовно позбавлення особи власності на майно, яке набуте злочинним шляхом або стосовно якого припускається, що воно було набуто незаконно (рішення та ухвали ЄСПЛ у справах "Раймондо проти Італії" від 22.02.1994, "Філліпс проти Сполученого Королівства" від 05.07.2001, "Аркурі та інші проти Італії" від 05.07.2001, "Ріела та інші проти Італії" від 04.092001, "Ісмаїлов проти Російської Федерації" від 06.11.2008). Згідно зі ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями. Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", однією з форм місцевого самоврядування є представництво спільних інтересів територіальних громад сіл, селищ, міст через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Таким чином, органи місцевого самоврядування в особі сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів поєднують в собі охоронні (контрольні) функції та функції суб`єкта права власності з усіма притаманними йому правомочностями щодо володіння, користування та розпорядження об`єктом права власності. Згідно зі ст. 145 Конституції України права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку. Відповідно до ст. 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудівної діяльності належать, серед іншого, здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об`єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу; вирішення відповідно до законодавства спорів з питань містобудування. Статтями 13, 14 Конституції України визначається, що земля та інші природні ресурси є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Статтею 80 Земельного кодексу України, суб`єктами права власності на землю, зокрема, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності. Відповідно ч. 1 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. На підставі ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України в комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. У відповідності до п. 5 ст. 16 вказаного Закону, від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Згідно п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин. Частиною 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності. Відповідно до ст. ст. 319, 386 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Прокурором під час проведення перевірки встановлено, що спеціалістами Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області 06.08.2021 здійснено позаплановий захід державного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства земельної ділянки орієнтовною площею 0,13 га, розташованої суміжно із земельною ділянкою з кадастровим номером 5610100000:01:010:0183 по вул. Крейдяній, 19-а. Зазначена земельна ділянка орієнтовною площею 0,13 га відповідно до рішення Рівненської міської ради від 26.12.2007 № 1305 зарахована до земель запасу Рівненської міської ради, категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. В ході перевірки також встановлено, що на частині вищевказаної земельної ділянки розташовані об`єкти нерухомого майна, а саме три капітальні споруди - бесідки, що свідчить про порушення вимог ст. ст. 125, 126 ЗК України. Оскаржуваними рішеннями державного реєстратора порушуються інтереси держави в особі Рівненської міської ради, до сфери повноважень якої належить розпорядження землями комунальної власності, зокрема, шляхом їх продажу або передачі в оренду на конкурентних засадах. Отже, органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Рівненська міська рада, як орган місцевого самоврядування, до компетенція якого входить контролю за дотриманням містобудівного законодавства на території міста, а також як власник земельної ділянки, на якій розміщено об`єкти самочинного будівництва та яка використовується самовільно поза волею власника, що порушує інтереси територіальної громади міста Рівного. Крім того, на виконання вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", Рівненською окружною прокуратурою скеровано до Рівненської міської ради лист, яким повідомлено про наявні факти допущених державним реєстратором при порушень реєстрації права власності на спірні об`єкти. Згідно з відповіддю, наданою Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю листом № 01-05/70 від 12.08.2021, Рівненська міська рада та її виконавчі органи жодних заходів щодо скасування державної реєстрації права власності на будинку відпочинку водіїв по вул. Крейдяній, 19- Б у м. Рівному не вживали. Разом з тим, про причини невжиття відповідних заходів реагування Рівненська міська рада не повідомила. Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанова від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Так, Рівненською міською радою, як уповноваженим органом, з жовтня 2019 року по теперішній час жодних заходів представницького характеру щодо захисту інтересів держави у зв`язку з вищевикладеними порушеннями не вживалось, як наслідок, вказані порушення законодавства на даний час залишається не усунутим. Відтак, наявні підстави для представництва виконувача обов`язків керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської міської ради. Враховуючи наведене, прокурором підтверджено наявність виключного випадку для звернення з даним позовом до суду з урахуванням положень ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". Щодо позовних вимог по суті. Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. 316 ЦК України). Частиною 1 ст. 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК право власності набувається на підставах, не заборонених законом. Частиною 4 статті 334 ЦК України встановлено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону, Згідно з частиною 2 статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. Статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження; Відповідно до частини 2 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Згідно з частинами 1, 2 ст.5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення. Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону. В силу ч. 2 ст. 13 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", на кожний об`єкт нерухомого майна під час проведення державної реєстрації права власності на нього вперше у Державному реєстрі прав відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа, присвоюється реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна. Суд бере до уваги, що рішеннями державного реєстратора № 49065165 від 08.10.2019, №49070090 від 08.10.2019, № 49070589 від 08.10.2019, серед іншого, було відкрито розділи у Державному реєстрі речових прав та реєстраційні справи на об`єкти нерухомого майна, тобто відбулася первинна реєстрація речових прав на об`єкти нерухомого майна. Відповідно до Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011, будівельними роботами є роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту. Згідно з ДБН А.2.2-3-2014 нове будівництво - це будівництво будинків, будівель, споруд, їх комплексів, що здійснюється з метою створення об`єктів виробничого і невиробничого призначення, а також лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, в тому числі добудова зупинених об`єктів незавершеного будівництва. Реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його технікоекономічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності). Частинами 4, 5 статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (у редакції, чинній на час прийняття рішень держреєстратора від 08.10.2019) встановлено, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування. Таким чином, проведенню державної реєстрації прав на об`єкт нерухомого майна має передувати прийняття його в експлуатацію. Також, суд бере до уваги, що за приписами ч. 1 ст. 27 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається (ч. 2 ст. 27 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"). В силу п. 1 ч. 3 ст. 27 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", для отримання дозволу подається заява, до якої додається, зокрема копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію. Тобто, для отримання дозволу на проведення будівельних робіт необхідно звернутися до органів державного архітектурно-будівельного контролю із відповідною заявою до якої слід додати докази підтвердження речового права на земельну ділянку, на якій планується будівництво. Порядок прийняття об`єктів будівництва до експлуатації визначений ст.39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Частинами 1, 2 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (у редакції, чинній на час прийняття рішення держреєстратора від 18.06.2019) встановлено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. У разі якщо після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт відбулася зміна найменування замовника та/або генерального підрядника, та/або генерального проектувальника, та/або підрядника у зв`язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв`язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство, у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, яка подається для реєстрації, вказується нове (змінене) найменування зазначених осіб (якщо згідно з формою декларації їх необхідно вказувати) із зазначенням того, що зміна найменування відбулася у зв`язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв`язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство. За наявності такого зазначення в декларації про готовність об`єкта до експлуатації орган державного архітектурно-будівельного контролю не має права повертати таку декларацію з підстави різного найменування зазначених осіб у декларації про початок виконання будівельних робіт і в декларації про готовність об`єкта до експлуатації. Частиною 1 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8)видача/отримання документів за результатом розгляду заяви. Частиною 2 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 затверджено Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. У частині обов`язку реєстрації права власності виключно на ті об`єкти будівництва, які прийняті до експлуатації (за винятком випадків, визначених ст. 31 Закону), Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень повністю відповідає вимогам Закону. Відповідно до пункту 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються: 1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; 2) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; 3) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси; 4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність); 5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності). Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Суд апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що будинки відпочинку водіїв літери "А", "Б", "В" що розташовані за адресою: м. Рівне, вул. Крейдяна, 19-Б були збудовані на відведеній для цієї мети земельної ділянки, з наданням відповідних дозвільних документів, а як вказано вище, оскарженими рішеннями від 08.10.2019 відбулася первинна реєстрація права власності на такі об`єкти нерухомості, то суд доходить висновку, що такі споруди є самочинним будівництвом, а тому право власності на такі об`єкти нерухомості не могло бути набутим та, відповідно, зареєстрованим первинно за ПП "Зігзаг Зет", а в подальшому, перереєстровано за ПП "Протектор". Також, із аналізу ст. ст. 331, 334 ЦК України, ст. ст. 3, 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та обставин справи вбачається, що і у ТОВ "Альянс Престиж Буд" не існувало жодного речового права на відповідні об`єкти нерухомості, оскільки право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації, а як вказано вище первина реєстрація відбулася лише на підставі оспорюваних рішень держреєстратора 04.10.2019. Також, відповідачами не подано доказів щодо подання держреєстратору всіх документів, передбачених Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень для первинної реєстрації новостворених об`єктів нерухомого майна. Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено, зокрема, у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. Окрім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, остання реєстрація права власності за ПП "Протектор" на будинки відпочинку водіїв літери "А", "Б", "В" відбулася на підставі оспорюваних рішень державного реєстратора від 30.12.2019 № 50545651, № 50545915, № 50546079 від 30.12.2019, котрі держреєстратор, в свою чергу прийняв на підставі рішення учасника № 7 від 17.12.2019. Проаналізувавши вказане рішення учасника № 7 ПП "Зігзат Зет", посвідчене нотаріально приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рибак Ю.В. та зареєстроване в реєстрі за № 9123 (а. с. 39), суд установив, що за його змістом учасник ПП "Зігзат Зет" ПП "Егзіт" прийняло рішення лише щодо внесення до статутного капіталу ПП "Протектор" лише будинку відпочинку водіїв літери "А", яке зазначено тричі. За приписами ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції чинній на момент прийняття державним реєстратором оспорюваних рішень) записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про внесення змін до запису Державного реєстру прав, про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна відповідний запис скасовується. Внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (крім випадків, коли такі дії здійснюються у порядку, передбаченому статтею 37 цього Закону). Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що державний реєстратор прийняв оспорюванні з порушенням вимог діючого законодавства. Також, суд бере до уваги, що частиною 1 статті 377 ЦК України встановлено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Відповідно до частини 1, 2 статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. В цьому, випадку набувши у власність споруду, первинно у Приватного підприємства "Зігзаг Зет", а в подальшому у Приватного підприємства "Протектор" виникло право на користування земельними ділянками, розміщеними під будинками відпочинку водіїв літери "А", "Б", "В" та необхідними для їх обслуговування. В той же час, таке право виникло всупереч встановленому порядку, оскільки ні ТОВ "Альянс Престиж Буд", ні відповідачі, до звернення прокурора із цим позовом, не зверталися до органу місцевого самоврядування про отримання відповідних земельних ділянок у користування чи власність. В судовому засіданні представник Приватного підприємства "Протектор" вказав, що лише у вересні 2019 року, ПП "Протектор" звернувся до Рівненської міської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою. В свою чергу, представник міської ради підтвердив таке звернення та зазначив, що йому не відомі наслідки розгляду такої заяви, зокрема чи існує проект відповідного рішення. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що ПП "Зігзат Зет" одержуючи від ТОВ "Альянс Престиж Буд" споруди без належних документів, які підтверджують майнові права, як на самі споруди, так і на земельні ділянки, мав розуміти наслідки такого передання. Зазначене також відноситься і до передачі споруд від ПП "Зігзат Зет" до ПП "Протектор". Враховуючи усі вищевикладені обставини, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення державного реєстратора № 49065165 від 08.10.2019, № 49070090 від 08.10.2019, №49070589 від 08.10.2019, № 50545651 від 30.12.2019, № 50545915 від 30.12.2019, № 50546079 від 30.12.2019 є незаконними та таким, що підлягають скасуванню. Надаючи оцінку доводам ПП "Протектор" щодо способу захисту, обраного прокурором, суд зазначає таке. Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом захисту певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Захист цивільних прав - це застосування компетентним органом передбачених законом способів захисту цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Як способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц та від 04.06.2019 у справі №916/3156/17. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", який набрав чинності з 16.01.2020, статтю 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" викладено у новій редакції. Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній з 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав , державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). Зміст зазначеної правової норми переконливо свідчить про те, що, на відміну від частини 2 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, чинна редакція встановлює такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи: 1) судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; 2) судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; 3) судове рішення про скасування державної реєстрації прав. При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). ПП "Протектор" зазначає, що оскільки прокурор не заявив вимоги про припинення відповідних речових прав, то обраний спосіб захисту є неефективним. Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується із такими доводами, оскільки прокурор, звертаючись до суду із цим позовом, на його думку обрав саме такий спосіб захисту, який буде ефективний, забезпечить відновлення порушених прав територіальної громади, не позбавить прокурора або позивача подати позов про звільнення земельної ділянки під будівлями, які належать ПП "Протектор" у випадку, якщо останній відповідно до встановленої законом процедури не одержить майнові права (власності, оренда, тощо) на вищевказані земельні ділянки. Також, подібна правова позиція щодо можливості захисту порушеного права позивача, шляхом задоволення позову із однією вимогою про скасування рішення про державну реєстрацію, викладена в постанові Верховного Суду від 15.12.2020 у справі № 922/2589/19. Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів. В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, підтверджуються встановленими судом апеляційної інстанції обставинами справи. В силу п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права (п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України). Місцевий господарський суд неправильно застосував норми матеріального права та дійшов висновків, які не відповідають обставинам справи, внаслідок чого ухвалив помилкове рішення про відмову в позові. Враховуючи вказане, апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги заступника керівника Рівненської обласної прокуратури, скасування рішення Господарського суду Рівненської області від 01.11.2021 у справі №918/746/21 та ухвалення нового рішення. Керуючись статтями 269, 270, 273, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу заступника керівника Рівненської обласної прокуратури задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Рівненської області від 01.11.2021 у справі №918/746/21 скасувати. Позов задовольнити. Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Грушвицької сільської ради Рівненського району Рівненської області Насанович Н.А. від 08.10.2019 № 49065165. Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Грушвицької сільської ради Рівненського району Рівненської області Насанович Н.А. від 08.10.2019 № 49070090. Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Грушвицької сільської ради Рівненського району Рівненської області Насанович Н.А. від 08.10.2019 № 49070589. Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Грушвицької сільської ради Рівненського району Рівненської області Насанович Н.А. від 30.12.2019 № 50545651. Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Грушвицької сільської ради Рівненського району Рівненської області Насанович Н.А. від 30.12.2019 № 50545915. Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Грушвицької сільської ради Рівненського району Рівненської області Насанович Н.А. від 30.12.2019 № 50546079. Стягнути з Приватного підприємства "Протектор" (33013, Рівненська обл., місто Рівне, вул. Крейдяна, будинок 19Б, код 30559969) на користь Рівненської обласної прокуратури (33028, Рівненська обл., місто Рівне, вул. 16 Липня, будинок 52, код 02910077, р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк одержувач Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800) - 6 810 грн судового збору за подання позову. Стягнути з Приватного підприємства "Зігзаг Зет" (33003, Рівненська обл., місто Рівне, вул. Гагаріна, будинок 39, код42956387) на користь Рівненської обласної прокуратури (33028, Рівненська обл., місто Рівне, вул. 16 Липня, будинок 52, код 02910077, р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк одержувач Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800) - 6 810 грн судового збору за подання позову.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Протектор" (33013, Рівненська обл., місто Рівне, вул. Крейдяна, будинок 19Б, код 30559969) на користь Рівненської обласної прокуратури (33028, Рівненська обл., місто Рівне, вул. 16 Липня, будинок 52, код 02910077, р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк одержувач Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800) - 10 215 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Стягнути з Приватного підприємства "Зігзаг Зет" (33003, Рівненська обл., місто Рівне, вул. Гагаріна, будинок 39, код42956387) на користь Рівненської обласної прокуратури (33028, Рівненська обл., місто Рівне, вул. 16 Липня, будинок 52, код 02910077, р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк одержувач Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800) - 10 215 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Господарському суду Рівненської області видати накази на виконання цієї постанови.

6. Справу № 918/746/21 надіслати Господарському суду Рівненської області.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складений "19" січня 2022 р. Головуючий суддя Петухов М.Г. Суддя Мельник О.В. Суддя Філіпова Т.Л.