Постанова 4824 № 761/31618/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110 факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua Унікальний номер справи № 761/31618/21 Апеляційне провадження № 22-ц/824/14840/2021Головуючий у суді першої інстанції - Осаулов А.А. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 грудня 2021 року Київський апеляційний суд у складі: суддя-доповідач Нежура В.А. судді Березовенко Р.В., Лапчевська О.Ф., секретар Рудик О.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу Інфронт ІКС,ЛЛС (Омнігон Коммунікейшнс, ЛЛС) на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 02 вересня 2021 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Інфронт ІКС,ЛЛС (Омнігон Коммунікейшнс, ЛЛС) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Омнігон.» Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності», ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В: У вересні 2021 року Інфронт ІКС,ЛЛС (Омнігон Коммунікейшнс, ЛЛС) звернулось до суду з позовом до ТОВ «Омнігон.» ДП «Український інститут інтелектуальної власності», ОСОБА_1 , в якому просило визнати недійсним свідоцтво України на знак для товарів і послуг «OMNIGON» № НОМЕР_1 від 27.04.2020 та зобов`язати ДП «Український інститут інтелектуальної власності» внести відомості про визнання недійсним повністю свідоцтва України № 274994 від 27.04.2020 на знак для товарів та послуг «OMNIGON» до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів та послуг та опублікуват відомості про це у офіційному бюлетені «Промислова власність» (а.с. 1-9). Разом з позовною заявою Інфронт ІКС,ЛЛС (Омнігон Коммунікейшнс, ЛЛС) подано заяву про забезпечення позову, в якій просило заборонити ТОВ «Омнігон» та ОСОБА_1 проводити дії щодо передачі/надання іншим особам прав на торговельну марку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », свідоцтво України на торговельну марку № НОМЕР_1 та заборонити ДП «Український інститут інтелектуальної власності» вчиняти дії з внесення змін до відомостей, що містяться в Державному реєстрі свідоцтв України на торгівельні марки щодо свідоцтва України на торгівельну марку № НОМЕР_1 , окрім внесення відомостей про визнання недійсним повністю свідоцтва України на торгівельну марку № НОМЕР_1 . Подану заяву обґрунтовано тим, що в провадженні Господарського суду м. Києва перебувала аналогічна справа № 910/13964/20 про визнання недійсним свідоцтва України № НОМЕР_1 на знак для товарів і послуг, зобов`язання вчинити дії. Між тим, ТОВ «Омнігон» під час розгляду справи № 910/13964/20 передав право власності щодо свідоцтва України на торговельну марку № НОМЕР_1 на знак для товарів і послуг « ІНФОРМАЦІЯ_1 » фізичній особі ОСОБА_1 , що спричинило закриття провадження у справі № 910/13964/20 та звернення до Шевченківського районного суду м. Києва в порядку цивільного судочинства з даним позовом. Заявник вважає, що відповідачі можуть вчиняти дії щодо відчуження своїх прав інтелектуальної власності шляхом передачі прав на свідоцтво іншим особам. Невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення виконання рішення суду (а.с. 10-12). Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 02.09.2021 відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Інфронт ІКС, ЛЛС (Омнігон Коммунікейшнс, ЛЛС) до ТОВ «Омнігон», ДП «Український інститут інтелектуальної власності», ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг, зобов`язання вчинити дії (а.с. 26-28). В апеляційній скарзі, Інфронт ІКС,ЛЛС (Омнігон Коммунікейшнс, ЛЛС), посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати ухвалу та постановити нове судове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову. Вказує, що невжиття заходів створює можливість подальшої передачі ТОВ «Омнігон.» та ОСОБА_1 прав інтелектуальної власності третім особам, як це було зроблено ТОВ «Омнігон.» у господарській справі № 910/13964/20, в якій суд вже розглядав питання про визнання недійсним свідоцтва, та фактично може призвести до неможливості розгляду справи ще й загальним судом (а.с. 30-34). Відзиву від учасників справи не надходило. В судовому засіданні представник Інфронт ІКС,ЛЛС (Омнігон Коммунікейшнс, ЛЛС) - Кушнір Ю.З. підтримав подану апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просив її задовольнити. Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Суд апеляційної інстанції визнав за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явились, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи (ч. 2 ст. 372 ЦПК України). Заслухавши доповідь судді, пояснення сторони, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав. Статтею 149 ЦПК України передбачено забезпечення позову на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову. Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не доведено, що в разі невжиття заходів забезпечення може бути утрудненим та неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення поданого позову, а невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення або ефективний захист. Крім того, заявлений захід забезпечення позову не співмірний із заявленими позивачем вимогами про визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг, зобов`язання вчинити дії. Але погодитись із такими висновками в повній мірі не можливо з огляду на таке. Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Омнігон.» на момент подачі Інфронт ІКС, ЛЛС (Омнігон Коммунікейшнс, ЛЛС) позову до Господарського суду м. Києва (справа № 910/13964/20) щодо визнання свідоцтва недійсним, був його єдиним власником. Проте, у зазначеному господарському процесі, після закриття підготовчого провадження, ТОВ «Омнігон.», подало до суду заяву про закриття провадження у справі, оскільки вже в процесі розгляду справи, воно передало право власності фізичній особі - батькові керівника, та єдиного учасника ТОВ «Омнігон.», ОСОБА_1 . Такі дії ТОВ «Омнігон.» унеможливили подальший судовий розгляд справи господарським судом. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звернувся до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Позивач у позовній вимозі, просить визнати недійсним свідоцтво України на знак для товарів і послуг «OMNIGON» № 274994 від 27.04.2020 та зобов`язати ДП «Український інститут інтелектуальної власності» внести відомості про визнання недійсними повністю свідоцтва України № 274994 від 27.04.2020 на знак для товарів і послуг «OMNIGON» до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів та послуг та опублікувати відомості про це у офіційному бюлетені «Промислова власність». Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідачів або пов`язаних із ними інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). В свою чергу, невжиття заявлених заходів забезпечення позову, створює можливість подальшої передачі ТОВ «Омнігон.» та ОСОБА_1 прав інтелектуальної власності третім особам, як це було зроблено ТОВ «Омнігон.» у господарській справі № 910/13964/20, в якій суд вже розглядав питання про визнання недійсним свідоцтва, та фактично може призвести до неможливості розгляду справи загальним судом. Заходи забезпечення позову, які просить вжити апелянт, лише тимчасово, на час розгляду справи унеможливлюватимуть внесення змін до Державного реєстру свідоцтв України на торгівельні марки та спрямовані на забезпечення можливості розгляду даної цивільної справи. Крім того, зазначені заходи забезпечення позову не перешкоджають господарській чи будь-якій іншій діяльності відповідачів та не покладають на них додаткові витрати. На зазначені обставини суд першої інстанції не звернув уваги та помилково відмовив у задоволенні заяви Інфронт ІКС,ЛЛС (Омнігон Коммунікейшнс, ЛЛС) про забезпечення позову. Разом з тим, у своїй заяві позивач просить заборонити ТОВ «Омнігон» та ОСОБА_1 проводити дії щодо передачі/надання іншим особам прав на торговельну марку «OMNIGON», при цьому, слід звернути увагу на те, що ТОВ «Омнігон.» передало право власності фізичній особі - батькові керівника, та єдиного учасника ТОВ «Омнігон.» - ОСОБА_1 , тому у суду апеляційної інстанції відсутні законні підстави для заборони ТОВ «Омнігон» проводити дії щодо передачі/надання іншим особам прав на торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_1». Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Таким чином, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення заяви Інфронт ІКС,ЛЛС (Омнігон Коммунікейшнс, ЛЛС) про забезпечення позову. Враховуючи викладене, керуючись статтями 268, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Інфронт ІКС,ЛЛС (Омнігон Коммунікейшнс, ЛЛС) задовольнити частково. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 02 вересня 2021 року скасувати. Ухвалити нове судове рішення наступного змісту. Заяву Інфронт ІКС,ЛЛС (Омнігон Коммунікейшнс, ЛЛС) про забезпечення позову задовольнити частково. Заборонити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) проводити дії щодо передачі/надання іншим особам прав на торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_1», свідоцтво України на торговельну марку № НОМЕР_1 . Заборонити Державному підприємству «Український інститут інтелектуальної власності» вчиняти дії з внесення змін до відомостей, що містяться в Державному реєстрі свідоцтв України на торгівельні марки щодо свідоцтва України на торгівельну марку № НОМЕР_1 , окрім внесення відомостей про визнання недійсним повністю свідоцтва України на торгівельну марку № НОМЕР_1 . В іншій частині заяви відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України. Повний текст постанови складений 31 грудня 2021 року. Суддя-доповідач В.А. Нежура Судді Р.В. Березовенко О.Ф. Лапчевська