Постанова Одеський апеляційний суд № 521/9367/14-ц

Номер провадження: 22-ц/813/459/22 Номер справи місцевого суду: 521/9367/14-ц Головуючий у першій інстанції Роїк Д. Я. Доповідач Таварткіладзе О. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18.01.2022 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Таварткіладзе О.М., суддів: Князюка О.В., Заїкіна А.П. за участю секретаря судового засідання: Тищенко М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Врони Андрія Валентиновича на ухвалу Малиновського районного суду м.Одеси від 28 жовтня 2020 року про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання по цивільній справі за позовом ПАТ «Альфа Банк» до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - В С Т А Н О В И В: У червні 2014 року ПАТ «Альфа Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 06.11.2014 року позов ПАТ «Альфа Банк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа Банк» заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 2 451 094, 35 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа Банк» судові витрати у розмірі 3 654 грн. У жовтні 2020 року АТ «Альфа Банк» звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання, посилаючись на втрату виконавчого документу з незалежних від АТ «Альфа Банк» причин. Ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 28 жовтня 2020 року заяву АТ «Альфа Банк» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання задоволено. Видано АТ «Альфа Банк» дублікат виконавчого листа на виконання рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 06.11.2014 року та поновлено строк для пред`явлення його до виконання. Не погоджуючись з такою ухвалою суду, представник ОСОБА_1 адвокат Врона Андрій Валентинович подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Малиновського районного суду м.Одеси від 28 жовтня 2020 року скасувати та відмовити АТ «Альфа Банк» у задоволенні заяви, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Апеляційна скарга мотивована відсутністю доказів, на підставі яких суд дійшов висновку, що виконавчий лист втрачено. Окрім того, звертається увага на відсутність поважних причин для поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки з моменту повернення державним виконавцем виконавчого листа до дня звернення стягувача із заявою про видачу дубліката минуло більше трьох з половиною років і банк не надав жодного доказу, що протягом цього часу він цікавився рухом виконавчого провадження. Крім того, суд першої інстанції, в порушення вимог ч.3 ст..433 ЦПК України, розглянув заяву без повідомлення відповідача по справі. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ч.1 п.2 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Задовольняючи заяву про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання, суд першої інстанції виходив з того, що: - строк пропущений із поважних причин через втрату виконавчого листа не з вини стягувача; - заборгованість боржником перед стягувачем не погашена; - остаточне рішення суду у справі залишається не виконаним поза волею і винних дій стягувача, що свідчить про безпідставне порушення інтересів останнього. Проте, колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується. Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 06.11.2014 року позов ПАТ «Альфа Банк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа Банк» заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 2 451 094, 35 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа Банк» судові витрати у розмірі 3 654 грн. 29 січня 2015 року представник ПАТ «Альфа Банк» отримав виконавчий лист, що підтверджується розпискою представника ОСОБА_3 та копією виконавчого листа а.с.78-79. Відповідно до ч.1 п.2 ст. 22 ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на час видачі виконавчого листа, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання становив 1 рік. 23.03.2017 року старшим державним виконавцем Малиновського ВДВС м.Одеса ГТУЮ в Одеській області Бордачовою В.В., на підставі п.6 ч.4 ЗУ «Про виконавче провадження», повернуто виконавчий документ стягувачу, у зв`язку з тим, що останнім не у повному обсязі сплачено авансовий внесок а.с.77. Відповідно до ст..23 ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції від 21.04.1999 року, строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються: пред`явленням виконавчого документа до виконання; частковим виконанням рішення боржником; наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони. Відповідно до редакції Закону на час повернення виконавчого листа, зокрема ч.4-6 ст.12, - строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони. Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Відповідно до пункту 7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону. З огляду на зміст частини першої статті 11 Закону № 1404-VIII строк пред`явлення виконавчого документа до виконання - це період часу, в межах якого стягувач має право пред`явити виконавчий документ до примусового виконання. Згідно з пунктом 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про виконавче провадження» у діючій на цей час редакції, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Тлумачення пункту 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII свідчить, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання яких не сплив на час набрання чинності Законом № 1404-VIII. Для пункту 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм Закону № 1404-VIII до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання яких сплив на час набрання ним чинності. Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII; близький за змістом припис був відображений у частині другій статті 24 Закону № 606-XIV). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України). Положення статті 23 Закону № 606-XIV, а у Законі № 1404-VIII - положення статті 12 регулюють питання переривання строку давності пред`явлення виконавчого документа до виконання. Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 419/310/12. Отже, приписи підпункту 17.4 пункту 1 Розділу XIІІ «Перехідні положення» ЦПК України не суперечать приписам частини шостої статті 12 Закону № 1404-VIII, частини першої статті 433 ЦПК України. Зазначені приписи перехідних положень ЦПК України не забороняють суду одночасно розглянути та вирішити поставлені у заяві стягувача питання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дубліката такого документа у разі його втрати або розглянути питання про видачу дубліката втраченого виконавчого документа після того, як суд поновив строк для пред`явлення цього документа до виконання. Такі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі №2-2177/11. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) дійшла висновку, що якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви. В даному випадку, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання перервався 23.03.2017 року з моменту повернення виконавчого листа стягувачу та в подальшому останнім не пред`являвся. Оскільки строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання становив 1 рік, то стягувач повинен був пред`явити його повторно не пізніше 23.03.2018 року. В даному випадку такий строк закінчився та заявник звернувся із заявою про видачу дубліката виконавчого листа поза встановлений законом строк у жовтні 2020 року, тобто більше ніж через три роки та шість місяців. Заявляючи про поважність причин пропуску строку, Банк посилався на те, що на час звернення з виконавчим листом до виконання, строки на його пред`явлення були дотриманні. Проте, про втрату виконавчого листа стало відомо нещодавно, після отримання у вересні 2020 року від виконавчої служби листа про знищення виконавчого провадження та неможливості у зв`язку з цим надати відповідь про направлення на адресу стягувача виконавчого документу. Разом з тим, Банк не пояснив та не обґрунтував, з яких причин він як стягувач не цікавився про стан виконання судового рішення протягом трьох з половиною років, які поважні причини завадили банку дізнатися вчасно з урахуванням принципу добросовісності і обов`язку сумлінно користуватися своїми правами (п.6 ч.1 ст.3 ЦК України, ч.7 ст.12 ЗУ «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV; ч.8 ст.19 ЗУ «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII) про стан виконання судового рішення. Статтею 81 ЦПКпередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому суд відповідно до ст.89 ЦПК України дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Підставою для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин. Поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання. Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника. На переконання апеляційного суду отримання у вересні 2020 року стягувачем інформації про знищення виконавчого провадження через три з половиною років з моменту повернення 23.03.2017 року виконавчого листа за відсутності будь-яких даних про вжиття стягувачем заходів, які б свідчили про його зацікавленість у виконанні рішення суду на його користь, не є поважною причиною для поновлення строку пред`явлення виконавчого листа для виконання. Банк не навів жодних об`єктивних причин, які перешкоджали йому цікавитися станом виконавчого провадження, стягувачем у якому він є. З огляду на те, що стягувач не користувався наданими йому законом правами з метою забезпечення своєчасного виконання судового рішення, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції не було підстав для захисту інтересів недбайливого стягувача, оскільки обґрунтованих аргументів на підтвердження наявності поважних причин для поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання не має. Також заявником не надано належних і достатніх доказів втрати виконавчого листа (зокрема акту про втрату виконавчого документу). Крім того, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції вимог ч.3 ст..433 ЦПК України. Відповідно до ч. 3 ст. 433 ЦПК України заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Однак, з матеріалів справи вбачається, що суд розглянув вказану заяву без повідомлення та участі ОСОБА_1 , у зв`язку з чим припустився процесуальних помилок та порушив принцип диспозитивності. За таких обставин, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, ухвалу Малиновського районного суду м.Одеси від 28 жовтня 2020 року про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання скасувати та відмовити заявнику у задоволенні заяви. На підстві викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Врони Андрія Валентиновича задовольнити частково. Ухвалу Малиновського районного суду м.Одеси від 28 жовтня 2020 року скасувати. Відмовити АТ «Альфа Банк» у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає оскарженню лише в частині відмови у видачі дубліката виконавчого документа. В іншій частині ухвала є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає. Пвоний текст постанови складений: 24.01.2022 року. Головуючий О.М. Таварткіладзе Судді: О.В. Князюк А.П. Заїкін