Постанова Одеський апеляційний суд № 522/16842/21

Номер провадження: 33/813/47/22 Номер справи місцевого суду: 522/16842/21 Головуючий у першій інстанції Ковтун Ю.І. Доповідач Артеменко І. А. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10.01.2022 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду Артеменко І.А., за участю: секретаря судового засідання Фабіжевської Т.С., розглянувши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 Губського Анатолія Валерійовича на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 01 листопада 2021 року про закриття провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, встановив: Оскаржуваною постановоюзакрито провадження по справі щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 25.08.2021 року ААБ № 015253 ОСОБА_2 10 серпня 2021 року об 11 годині 15 хвилин, керуючи транспортним засобом AUDI Q3, номерний знак НОМЕР_1 , в м.Одесі по вул. Фонтанська дорога біля будинку №17, рухаючись з боку вул. Черняховського в бік вул. Сегедської в середній смузі для руху, під час виконання маневру перестроювання з середньої смуги для руху в крайню ліву смугу, у порушення п. 10.3 ПДР, не переконався в його безпеці та скоїв зіткнення з транспортним засобом BMW, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . В результаті чого автомобілі відкинуло на транспортний засіб BMW, номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , транспортний засіб «Skoda Octavia Combi», номерний знак НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_4 , а також на зупинку громадського транспорту. Внаслідок зіткнення пошкодження отримали транспортні засоби та зупинка громадського транспорту, що призвело до матеріальних збитків. Не погоджуючись із вищенаведеною постановою, представник ОСОБА_1 Губський А.В. звернувся до суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Приморського районного суду м. Одеси від 01 листопада 2021 року та визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, накласти на нього стягнення у виді позбавлення права керування транспортирними засобами, посилаючись на наступне: - судом не заначено які саме матеріали справи спростовують наявність у діях ОСОБА_2 вини; - покази свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є неправдивими та протирічать матеріалам справи, зокрема, зафіксованими пошкодженнями транспортних засобів, які свідчать про вчиненням ОСОБА_2 маневру перестроювання; - наданий ОСОБА_7 відеозапис не містить інформації про момент ДТП; - судом не було досліджено причинного зв`язку між діяннями кожного з учасників ДТП та її наслідками. Окрім того, у апеляційній скарзі представником ОСОБА_1 Губським А.В. заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якому адвокат, посилаючись на те, що копію оскаржуваної ухвали ним було отримано лише 17.11.2021 року, просить визначити причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними та поновити його. Представник ОСОБА_1 Губська Х.Ю. у судовому засіданні доводи та вимоги апеляційної скарги підтримала. ОСОБА_2 та його захисник адвокат Захарчук П.Г. просили оскаржувану постанову залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення учасників справи, апеляційний суд встановив наступне. Судом апеляційної інстанції, з метою встановлення права на справедливий суд, забезпечення завдання КУпАП щодо охорони прав і свобод громадян, дотримання принципу здійснення провадження в справах про адміністративні правопорушення на основі суворого додержання законності, досліджено матеріали справи, з яких апеляційний суд вважає необхідним задовольнити клопотання представника ОСОБА_1 Губського Анатолія Валерійовича та поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції. Відповідно до ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Згідно положень ч. 1 ст. 268 КУпАП визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема, право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Відповідно до положень ч. 1 ст. 285 КУпАП копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Оскільки матеріали справи не містять доказів отримання апелянтом оскаржуваної постанови, раніше ніж, як зазначено у апеляційній скарзі, 17 листопада 2021 року апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню для забезпечення права особи на доступ до правосуддя. Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення захисника представника ОСОБА_1 Губської Х.Ю., Демчука Д.Г. та його захисника адвоката Захарчука П.Г., дослідивши фотографії з місця ДТП, наявні у матеріалах справи, апеляційний суд встановив наступне. Приймаючи оскаржувану постанову, Приморський районний суд м. Одеси зазначив, що факт порушення водієм ОСОБА_2 пункту 10.3 ПДР, який мав місце, на думку УПП, не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні, виходячи зі змісту пояснень ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , матерів адміністративної справи, схеми ДТП, характеру пошкоджень транспортних засобів внаслідок зіткнення та відеозаписів на електронних носіях. Апеляційний суд погоджується із таким висновок суду першої інстанції, виходячи з такого. Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Враховуючи, що стаття 124 КУпАП є бланкетною, то при розгляді такої категорії справ, необхідно ретельно з`ясовувати і зазначати, у чому саме полягали порушення, норми яких правил, інструкцій інших нормативних актів не додержано, чи є причинний зв`язок між цими порушеннями та наслідками, які настали, на що зокрема було звернуто увагу і в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті". Пункт 1.3. ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Відповідно до пункту 1.4 ПДР України кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Пункт 1.9. ПДР України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до п.10.1 ПДР України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Згідно з п. 10.3 Правил дорожнього руху України у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися Апеляційний суд приймає до уваги зауваження представника ОСОБА_1 Губського А.В. про те, що відеозаписи на електронних носіях, наявні матеріалах справи, зокрема якими суд першої інстанції обґрунтував висновок про відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не містять інформації про момент ДТП, тим не менш, апеляційний суд вважає, що наявних у матеріалах справи доказів, зокрема, досліджених у судовому засіданні схеми ДТП та фотографій з її місця, достатньо для висновку про відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Зокрема, зафіксовані пошкодження транспортних засобів, пояснення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , у супереч протилежним посиланням апелянта, узгоджуються між собою та у сукупності з характером пошкодження зупинки громадського транспорту не свідчать про вчинення ОСОБА_2 маневру перестроювання. Так, проти твердження апелянта щодо перебування у причинно-наслідковому зв`язку дій водія AUDI Q3, номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_2 з ДТП, що сталась, свідчать локалізація та характер пошкоджень наступних транспортних засобів. Так, транспортний засіб, під керуванням ОСОБА_3 , BMW, номерний знак НОМЕР_3 , отримав пошкодження заднього лівого крила та кришки багажнику, а транспортний засобу BMW, під керуванням ОСОБА_1 , номерний знак НОМЕР_2 , передньої частини авто. На переконання апеляційного суду, у випадку зіткнення транспортних засобів відповідно до обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, на яких наполягає апелянт, а саме у випадку зіткнення таких авто за інерцією, після зіткнення транспортного засобу BMW, номерний знак НОМЕР_2 , з транспортним засобом AUDI Q3, номерний знак НОМЕР_1 , транспортний засіб BMW, номерний знак НОМЕР_2 , мав би пошкодження правого крила та багажнику, які як встановлено апеляційним судом, відповідно на протоколу огляду місця ДТП та її фотографій, у автомобілю відсутні, про наявність таких не заявлялось ані ОСОБА_1 , ані його представниками. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що зіткнення транспортного засобу BMW, номерний знак НОМЕР_2 , з транспортним засобом AUDI Q3, номерний знак НОМЕР_1 , а у подальшому і з зупинкою громадського транспорту, сталось вже після зіткнення транспортного засобу BMW, номерний знак НОМЕР_3 , та транспортного засобу BMW, номерний знак НОМЕР_2 . Вищенаведені висновки апеляційного суду щодо обставин ДТП підтверджують також і письмові пояснення ОСОБА_3 , водія транспортного засобу BMW, номерний знак НОМЕР_3 . Так, останній зазначив, що зупинився у середній смузі дороги на червоний сигнал світлофору за автомобілем Skoda Octavia Combi, номерний знак НОМЕР_4 , та відчув сильний удар у ліву задню частину свого автомобіля, після чого побачив як автомобіль BMW, номерний знак НОМЕР_2 , на великій швидкості влетів в огородження та трамвайну зупинку, після чого вдарив AUDI Q3, номерний знак НОМЕР_1 . Письмові ж пояснення ОСОБА_8 апеляційним судом до уваги не приймаються як такі, що суперечать матреілам справи та встановленим обставинам ДТП. Відтак апеляційний суд вважає, що пояснення ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є такими, що не суперечать наявним у матеріалах справи об`єктивним доказам та узгоджуються із ними. Посилання адвокат Захарчук П.Г. на те, що саме порушення ОСОБА_1 п.2.9 ПДР, через керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, мало наслідком подію ДТП, що сталась 10.08.2021 року, не підтверджуються матеріалами даної справи та правового значення для її вирішення по суті не мають, оскільки апеляційним судом було встановлено відсутність факту порушення ОСОБА_2 п. 10.3. ПДР України. Окрмі того, апеляційний суд звертає увагу на те, що під час розгляду адміністративного правопорушення предметом дослідження має бути питання наявності чи відсутності обов`язкового елементу об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, - причинного зв`язку між допущеними порушеннями правил безпеки дорожнього руху, якщо такі мали місце, та наслідками, що, застосовуючи норми КК України за аналгією, не виключає можливості допущення таких порушень обома учасниками ДТП. З урахуванням викладеного, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційний суд дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме порушення ОСОБА_2 правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, та погоджується із висновками суду першої інстанції щодо необхідності закриття провадження по справі про притягнення його до адміністративної відповідальності на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, тобто у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи. Згідно ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України. Стандарт доведення вини "поза розумним сумнівом" означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного "розумного сумніву" в цьому, тоді як наявність такого "розумного сумніву" у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Враховуючи недоведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування або зміни постанови суду про закриття провадження у справі. У відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП апеляційний суд постановив: Клопотання представника ОСОБА_1 Губського Анатолія Валерійовича задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження постанови Приморського районного суду м. Одеси від 01 листопада 2021 року. Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 Губського Анатолія Валерійовича залишити без задоволення. Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 01 листопада 2021 року про закриття провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду І.А. Артеменко