Постанова 4804 № 227/1584/21

Єдиний унікальний номер 227/1584/21 Номер провадження 22-ц/804/312/22 Номер провадження 22-ц/804/312/22 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 січня 2022 року Донецький апеляційний суд у складі колегії: головуючого судді: Новікової Г.В., суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П., за участю секретаря Ротар Я.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Сакварелідзе М.А. на заочне рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 01 жовтня 2021 року (ухваленого під головуванням судді Любчик В.М. в місті Добропіллі Донецької області, повний текст заочного рішення складений 01 жовтня 2021 року) у цивільній справі №227/1584/21 за позовом ОСОБА_1 до Харцизької міської ради про визнання права власності в порядку спадкування,- ВСТАНОВИВ: В квітні 2021 року ОСОБА_1 через свого представника звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_2 . Після її смерті залишилась спадщина, яка складається з: квартири за адресою АДРЕСА_1 ; магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в АДРЕСА_2 ; магазину продовольчих товарів « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з прибудовою в АДРЕСА_3 . ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом, в установлений строк було відкрито спадкову справу №234/1145/21 (67138244) від 01.02.2021 року. Від прийняття спадщини позивач не відмовлявся. 16.03.2021 року нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з ненаданням повного пакету документів на спадкове майно. Просив визнати за ним право власності на зазначене спадкове майно в порядку спадкування за законом після ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заочним рішенням Добропільського міськрайонного суду від 01 жовтня 2021 року в задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Сакварелідзе М.А. просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування посилається на те, що судом першої інстанції під час ухвалення судового рішення порушені норми матеріального права. Позивач не має законних підстав для отримання свідоцтв про право на спадщину за законом в нотаріальному органі у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно. Відзив на апеляційну скаргу не надійшов. В судове засідання з`явився представник ОСОБА_1 адвокат Сакварелідзе М.А.. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений шляхом розміщення інформації на офіційному вебпорталі судової влади з посиланням на вебадресу ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (а.с. 230,232,233). Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність осіб, які не з`явилися до суду, оскільки вони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи і від них не надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи із зазначенням поважності причин. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України за наявними в ній доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача є всі підстави та необхідні документи для отримання свідоцтва про право на спадщину у нотаріальному органі, а тому звернення до суду з цим позовом є передчасним. Проте такий висновок суперечить встановленим обставинам та нормам матеріального та процесуального права. Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України). За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Згідно із статтею 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Відповідно до частини першої статті 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. При таких обставинах у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування. Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України). Відповідно до частин першої та другої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження. Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову. Тлумачення статті 51 ЦПК України свідчить, що належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_1 ,що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 . Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Звертаючись із позовом, позивач зазначив, що після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, яке складається з: квартири за адресою АДРЕСА_1 ; магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в АДРЕСА_2 ; магазину продовольчих товарів « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з прибудовою в АДРЕСА_3 . Він є єдиним спадкоємцем. Постановою приватного нотаріуса Краматорського міського нотаріального округу Донецької області Меркулова П.Ю. від 16.03.2021 року відмовлено представнику ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 у зв`язку з ненаданням відповідних документів, передбачених чинним законодавством для вчинення нотаріальної дії (а.с. 8). Згідно листа Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) Добропільського міського ВДРАЦС від 06.07.2021 року, актовий запис №692 від 25.10.1974 року містить відомості про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками якого є ОСОБА_5 та ОСОБА_2 (а.с. 178). До суду першої інстанції 06.08.2021 року надійшла заява від ОСОБА_4 ,в якій він повідомляє, що є другим сином ОСОБА_2 та рідним братом позивача ОСОБА_1 (а.с. 181). Згідно пункту 4 частини 2 статті 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше. З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 при наявності іншого спадкоємця після смерті матері пред`явив позов до міської ради, яка не є в даному випадку належним відповідачем по справі. Докази того,що інший спадкоємець не прийняв у встановленому законом спадщину, відсутні. Суд першої інстанції зазначену обставину не прийняв до уваги та не вирішив питання щодо заміни відповідача чи притягнення іншого спадкоємця в якості співвідповідача, в порушення вимог частини 2 статті 51 ЦПК України не роз`яснив позивачу наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій, у тому числі і щодо залучення до участі у справі належного відповідача. Апеляційний суд позбавлений можливості залучити до участі у справі належного відповідача, оскільки немає передбачених законом повноважень змінювати склад осіб, які беруть участь у справі, крім випадків процесуального правонаступництва, передбаченого статтею 55 ЦПК України. Оскільки позовні вимоги заявлені до неналежного відповідача, зокрема без залучення до участі у справі ОСОБА_4 , вирішення даного спору в цілому (враховуючи специфіку спірних правовідносин) без залучення у встановленому процесуальним законом порядку всіх заінтересованих осіб є передчасним. Ураховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав, за вищевказаних обставин для задоволення позовних вимог позивача щодо визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом. Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права повторно звернутися до суду з таким позовом, визначивши в ньому належного відповідача. Крім того,висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог з підстав передчасного звернення до суду з цим позовом є помилковим. Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають нормам процесуального права та встановленим обставинам, то апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову з інших підстав. Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки результат розгляду справи залишається незмінним, то правових підстав для розподілу судових витрат немає. Керуючись ст. ст. 368, 376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Сакварелідзе М. А. задовольнити частково. Заочне рішення Добропільського міськрайонного суду від 01 жовтня 2021 року скасувати. В задоволенні позову ОСОБА_1 до Харцизької міської ради про визнання права власності в порядку спадкування відмовити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 19 січня 2022 року. Судді: