Ухвала КЦС ВС № 130/301/21

У х в а л а 20 січня 2022 року м. Київ справа № 130/301/21 провадження № 61-20930ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 10 вересня 2021 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 02 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди, завданої неправомірними діями, ВСТАНОВИВ: У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду зпозовом, у якому просила стягнути із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на своюкористь суму моральної шкоди,завданої їх протиправними діями, які були вчинені в серпні-вересні 2019 року. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що під час вчинення протиправних дій на ділянці, з кадастровим номером № 0521083600:01:003:0067, ОСОБА_2 наніс тілесні ушкодження ОСОБА_1 14 травня 2021 року ОСОБА_1 подала заяву про збільшення позовних вимог, в якій просиласуд визнати незаконними дії відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що виявилися в проведенні протизаконної процедури відновлення меж земельних ділянок відповідачами в с. Мала Жмеринка в період 31серпня 2019 року по 03вересня 2019 року (між будинковолодінням АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 ), наслідком проведення такої незаконної процедури є порушення прав позивача на вільне користування частиною власної приватної земельної ділянки позивача, кадастровий номер якої 0521083600:01:003:0067, загальною площею 0,1145 га; визнати протизаконні дії відповідачів в період 31 серпня 2019 рокупо 03 вересня 2019року, наслідком яких є мета відповідачів в протизаконний спосіб заволодіти частиною приватної земельної ділянки позивача, кадастровий номер якої №0521083600:01:003:0067, загальною площею 0,1145 га; визнати протиправними дії відповідачів, які в протизаконний спосіб для вчинення власних протиправних дій залучили до своєї протиправної діяльності фізичних осіб, які не мали права здійснювати процедуру відновлення меж земельних ділянок між позивачем та дійсним власником земельних ділянок, що відбулася за участі таких осіб в період з 31 серпня 2019року по 03 вересня 2019року та діяльність таких залучених фізичних осіб використовували в протизаконний спосіб відповідачі. А також просиластягнути з відповідачів на свою користьсуму моральної шкоди,завданої їх протиправними діями, що були проведені в серпні-вересні 2019 року по 30000 грн з кожного. Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 10 вересня 2021 року у задоволені позову відмовлено. Постановою Вінницького апеляційного суду від 02 грудня 2021 року рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 10 вересня 2021 року залишено без змін. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що не доведено незаконних дій відповідачів, які порушують право користування позивачем її земельною ділянкою, а відтак, підстав для стягнення моральної шкоди немає. 21 грудня 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, з тексту якої вбачається, що заявник просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити. Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновків, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке. У відповідності до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини. Відповідно до пункту 5 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є також справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що з 01 січня 2021 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 2 270 грн. Отже, ціна позову у цій справі за вимогою майнового характеру (стягнення моральної шкоди) у розмірі 60 000 грн станом на 01 січня 2021 року не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270 грн*250=567 500 грн), відповідно до пункту 2 частини першої статті 274 ЦПК України вказана справа належить до категорії спорів, що можуть розглядатися у порядку спрощеного позовного провадження, тобто не є справою, яка підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження, Верховний Суд дійшов висновку, що зазначена справа є малозначною. Зазначена справа є незначної складності й ціна позову за вимогами майнового характеру не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України. Верховний Суд вважає, цю справу малозначною в силу своїх властивостей, при цьому, суд врахував предмет позову та характер правовідносин, у яких виник спір, а всі мотивування особи, яка подала касаційну скаргу, вже були предметом розгляду в судах двох інстанцій й не потребують додаткового перегляду. Крім того, тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою у силу своїх властивостей, тому незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена у розділі І Загальних положень ЦПК України, тому її дія поширюється й на стадію касаційного провадження. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року). Касаційна скарга та додані матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню. Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства, які дали можливість дійти висновку про малозначність цієї справи, ураховуючи положення пунктів 2, 5 частини шостої статті 19 ЦПК України, незмінність судової практики у цій категорії справ, крім того, указана справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню. Однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункти 8, 9 частини третьої статті 2 ЦПК України). Заявником реалізовано своє право на апеляційний перегляд цієї справи. Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження відповідають Конституції України. З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню; заявником реалізовано право на апеляційний перегляд справи; справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення цього спору; не зазначивши, при цьому, обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, тому у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити. На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 10 вересня 2021 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 02 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди завданої неправомірними діями відмовити. Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: Є. В. Коротенко А. Ю. Зайцев М. Ю. Тітов