Постанова Дніпровський апеляційний суд № 199/3516/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1064/22 Справа № 199/3516/21 Суддя у 1-й інстанції - Богун О. О. Суддя у 2-й інстанції - Куценко Т. Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 січня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого Куценко Т.Р., суддів: Демченко Е.Л., Макарова М.О. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 липня 2021 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами , - ВСТАНОВИЛА: У червні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про перегляд судового наказу виданого 07 червня 2021 року по справі № 199/3516/21 за нововиявленими обставинами. Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 липня 2021 року заяву боржника ОСОБА_2 задоволено. Судовий наказ, виданий 07 червня 2021 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська по справі № 199/3516/21 (2-н/199/190/21) скасовано. В задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ОСОБА_2 відмовлено. Роз`яснено заявнику його право звернутись до суду з тими ж самими вимогами у позовному порядку (а.с. 31-34). Не погодившись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 вернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просила ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 липня 2021 року скасувати, у задоволенні заяви боржника про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що підстави зазначені боржником у заяві не є нововиявленими обставинами. Довідка № 2-21 від 02 травня 2021 року не є нововиявленою обставиною а лише підтверджує юридичний факт проживання (а.с. 37-40). 01 жовтня 2021 року ОСОБА_2 надав відзив на апеляційну скаргу в якому зазначаючи про законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції просив залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Наголошував на тому, що під час видачу судового наказу він був позбавлений можливості повідомити суду про те, що на момент звернення стягувача з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів дитина на яку стягнуто аліменти фактично проживала разом з ним. Відповідно до ч.1. ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За правилами п.1 ч.4 ст.274 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя. Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи та без їх виклику. Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 17 травня 2021 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ОСОБА_2 07 червня 2021 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська було видано судовий наказ по справі № 199/3516/21 (2-н/199/190/21), яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 17 травня 2021 року до досягнення дитиною повноліття. Задовольняючи заяву ОСОБА_2 про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами суд першої інстанції виходив з того, що на час розгляду заяву про стягнення аліментів суду не було відомо про те, що як на момент звернення стягувача до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів, так і під час розгляду судом такої заяви, дитина ОСОБА_3 фактично проживала разом з батьком ОСОБА_2 , що підтверджується наданими боржником актами про не проживання особи за місцем реєстрації від 21 травня 2021 року та від 20 червня 2021 року, а також актом обстеження умов проживання, складеним управлінням-службою у справах дітей Адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради за вих. № 04/2530 від 16 червня 2021 року. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції у зв`язку з наступним. Відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо, зокрема, заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб. Згідно ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. За загальним правилом, сформульованим у ч. 3 ст. 167 ЦПК України, судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Разом з цим, відповідно до ч. 8 ст.170 ЦПК України, у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу. За змістом ст. 423 ЦПК України, рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України). Нововиявлені обставини це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи. Ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Обставини ж, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред`явлення нової вимоги. Тому,необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Європейський суд з прав людини зазначив, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року). Зі змісту ст. 181, ч. 3 ст. 184 СК України слідує, що право на стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини має той з батьків із ким постійно проживає дитина. Заявлення ж вимоги про стягнення аліментів одним з батьків, з яким дитина не проживає постійно, вказує на те, що заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу. У такому разі суд має відмовити у видачі судового наказу. Надані заявником докази, а саме акт про не проживання матері ОСОБА_1 за місцем реєстрації від 21 травня 2021 року та від 20 червня 2021 року (з квітня 2021 року) підтверджують обставини викладені у заяві про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами. Акт обстеження умов проживання, з якого також вбачається , що мати разом з сином не проживає складений управлінням-службою у справах дітей Адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради за вих. № 04/2530 від 16 червня 2021 року, складений компетентним органом, що створений на підставі закону для захисту інтересів дітей, а тому колегія суддів вважає належним доказом. Крім того, ОСОБА_1 внаслідок скасування судового наказу, не позбавлена права на розгляд спору про стягнення аліментів в позовному провадженні. Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, та зводяться до власного тлумачення заявником положень процесуального закону. Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -- залишити без задоволення. Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 липня 2021 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів. Головуючий: Т.Р. Куценко Судді: Е.Л. Демченко М.О. Макаров