Постанова 4814 № 553/316/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 553/316/21 Номер провадження 22-ц/814/160/22Головуючий у 1-й інстанції Тимчук Р.І. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 січня 2022 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Пікуля В.П., суддів Одринської Т.В., Панченка О.О., розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 05 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про стягнення заборгованості по аліментах, В С Т А Н О В И В: ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовних вимог У лютому 2021 року, після усунення недоліків, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про стягнення заборгованості по аліментах. В обґрунтування позову зазначено, що відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 04 травня 2017 року на її користь з відповідача було стягнуто аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, від дня повноліття до закінчення навчання або до досягнення останнім 23-річного віку відповідно до того, яка з цих обставин настане першою. На виконання вищевказаного рішення 16 травня 2017 року був виданий виконавчий лист, який пред`явлений до виконання та 31 травня 2017 року було відкрито виконавче провадження. Позивачем вказано, що ОСОБА_3 отримував І ступінь освіти (бакалавр) на денній формі навчання на факультеті «Бізнес і міжнародні відношення» в Академії фінансів і бізнесу «Вістула» у м. Варшава, Польща з 01 січня 2016 року по 31 березня 2020 року. ОСОБА_3 продовжив навчання ІІ ступеню (магістра) у вищевказаному навчальному закладі, прогнозований термін тривання навчання до 30 вересня 2022 року. 19 травня 2020 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, а 22 жовтня 2020 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. На думку позивача, визначаючи борг по сплаті аліментів, не було враховано період перебування ОСОБА_3 на канікулах з 01 квітня 2020 року по 19 жовтня 2021 року, а тому з огляду на зазначене, прохала стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість по аліментах на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , який продовжує навчання, за період з 01 квітня 2020 року по 18 жовтня 2020 року в розмірі ј частини заробітку відповідача за вищевказаний період, що становить 38077,94 грн. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 05 жовтня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про стягнення заборгованості по аліментах відмовлено в повному обсязі. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у період з 01 квітня 2020 року по 18 жовтня 2020 року виконавчий лист не перебував на примусовому виконанні у виконавчій службі, тому у відповідача відсутня заборгованість по аліментах за цей період. Вимоги, які зазначені в апеляційній скарзі З рішенням суду не погодилася ОСОБА_1 та оскаржила його в апеляційному порядку. Скаржник прохала скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі. Позиція учасників справи Узагальнені доводи, наведені в апеляційній скарзі Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначила, що оскаржуване судове рішення є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм процесуального та матеріального права, із неправильним встановленням обставин, які мають значення для справи та надана невірна юридична оцінка доказам у справі. ОСОБА_1 вказує, що місцевим судом було помилково зазначено про відсутність підстав для нарахування заборгованості в період з 01 квітня 2020 року по 18 жовтня 2020 року, натомість не було враховано, що у вищевказаний час її син ОСОБА_3 перебував на канікулах, що охоплюється періодом навчання. Щодо доводів, наведених у відзиві на апеляційну скаргу У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 зазначає, що в період з 31 березня 2020 року по 19 жовтня 2020 року ОСОБА_3 ніде не навчався і тому в нього не може бути заборгованості зі сплати аліментів. Прохав у задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку. Щодо розгляду справи без виклику сторін Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Згідно частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Враховуючи, що ОСОБА_1 після уточнення позовних вимог зазначила суму заборгованості, яку вона прохала стягнути з відповідача на свою користь у розмірі 38077,94 грн, що в даному випадку і є ціною позову та є меншою ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осібта беручи до уваги положення частини тринадцятої статті 7 та статті 369 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без виклику сторін в порядку письмового провадження. Встановлені обставини справи Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 17 червня 1998 року ОСОБА_4 та ОСОБА_2 уклали шлюб, від якого у них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 60, 61). Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 04 травня 2017 року з ОСОБА_2 було стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, від дня повноліття ІНФОРМАЦІЯ_2 і до закінчення навчання або до досягнення 23-х років у зв`язку з тим, яка з цих обставин настане першою. На виконання вищевказаного рішення 16 травня 2017 року у справі №553/4100/16-ц був виданий виконавчий лист (а.с. 15), який пред`явлений до виконання. 31 травня 2017 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №54045304 (а.с. 16), одночасно 31 травня 2017 року винесено постанову про звернення стягнення на доходи боржника, яку направлено для виконання за місцем роботи останнього до структурного підрозділу «Служба локомотивного господарства» Регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця». Згідно довідки Академії фінансів і бізнесу «Вістула» від 18 червня 2019 року ОСОБА_3 є студентом факультету бізнесу і міжнародних відношень денної форми навчання першого ступеня, який становить 3 роки та триває з 01 жовтня 2016 року по 31 березня 2020 року (а.с. 18). Листом від 12 травня 2020 року №362 структурний підрозділ «Служба локомотивного господарства» Регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» Копчак Н.Ю. було повідомлено про зупинення з 01 квітня 2020 року стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання сина, у зв`язку з виконанням судового рішення, а саме настання терміну закінчення навчання (а.с. 21). 19 травня 2020 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, у зв`язку з тим, що завершилось навчання ОСОБА_3 . Вказано, що аліменти утримані у повному обсязі по 31 березня 2020 року (а.с. 22). У довідці Академії фінансів і бізнесу «Вістула» про прийняття іноземця на навчання від 16 вересня 2020 року вказано, що ОСОБА_3 був прийнятий на навчання на період з 19 жовтня 2020 року до 30 вересня 2022 року на стаціонарне навчання ІІ ступеня (а.с. 25). 21 вересня 2020 року ОСОБА_1 направила до Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) довідку про навчання ІІ ступеню (магістр) ОСОБА_3 в Академії фінансів і бізнесу «Вістула», м. Варшава, Польща, із заявою про відновлення сплати аліментів (а.с. 33). Стягувачу було роз`яснено, що виконавчий лист повернуто до Ленінського районного суду м. Полтави із постановою про закінчення виконавчого провадження і запропоновано звернутися до суду для отримання оригіналу виконавчого листа для його подальшого пред`явлення до виконання (а.с. 41, 39). Після отримання оригіналу виконавчого листа та настання відповідної події у часі, а саме початку навчання, державним виконавцем 22 жовтня 2020 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №63390454, де вказано, що борг по аліментах слід рахувати з 19 жовтня 2021 року (а.с. 27-29). Позиція апеляційного суду Положеннями статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 pоку №789-ХІІ та набула чинності для України 27 вересня 1991 pоку, встановлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Згідно зі статтею 141 Сімейного кодексу України (далі СК України) мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених статтями 198, 199 цього Кодексу, - і своїх повнолітніх дочку, сина. Статтею 199 СК України установлено, що, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. За змістом статей 191, 200 СК України аліменти присуджуються рішенням суду від дня пред`явлення позову. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів. Частина заробітку (доходу) матері, батька, яка стягуватиметься як аліменти на повнолітніх дочку, сина, визначається судом з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. Згідно частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15 травня 2006 року зазначено про обов`язок батьків утримувати повнолітніх сина чи дочку, які продовжують навчання, після досягнення ними повноліття (незалежно від форми навчання), який (обов`язок) настає за обов`язкової сукупності трьох юридичних фактів: досягнення дитиною віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років і продовження ними навчання, потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі та наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. Отже, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 346/103/17 висловлено правовий висновок, відповідно до якого за змістом статті 199 СК України законодавцем визначено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчатись, тобто на весь період навчання, який охоплює період від вступу до закінчення чи відрахування з навчання. Попередньо було встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 04 травня 2017 року з ОСОБА_2 було стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, від дня повноліття ІНФОРМАЦІЯ_2 і до закінчення навчання або до досягнення 23-х років у зв`язку з тим, яка з цих обставин настане першою. На виконання вищевказаного рішення 16 травня 2017 року у справі №553/4100/16-ц був виданий виконавчий лист, який пред`явлений до виконання та 31 травня 2017 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №54045304. Згідно довідки Академії фінансів і бізнесу «Вістула» від 18 червня 2019 року ОСОБА_3 був студентом факультету бізнесу і міжнародних відношень денної форми навчання першого ступеня, термін навчання становить 3 роки та триває з 01 жовтня 2016 року по 31 березня 2020 року. Відповідно до пункту 23 частини першої статті 1 Закону України «Про освіту» законодавчо закріплено визначення поняття «рівень освіти», відповідно до якого - це завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій. Законом України «Про вищу освіту» передбачено, що підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень (стаття 5 Закону України «Про вищу освіту»). Разом з тим, в пункті першому частини першої статті 46 Закону України «Про вищу освіту» вказано, що підставами для відрахування здобувача вищої освіти є завершення навчання за відповідною освітньою (науковою) програмою. Отже, з вищевказаного вбачається, що ОСОБА_3 здобував перший рівень освіти в Академії фінансів і бізнесу «Вістула» в період часу з 01 жовтня 2016 року по 31 березня 2020 року, а тому враховуючи термін навчання, 31 березня 2020 року був відрахованим з навчального закладу у зв`язку із завершенням навчання за відповідною освітньою (науковою) програмою. Виконавче провадження підлягає закінченню у разі закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів (пункт 7 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження») 19 травня 2020 року було винесено постанову державним виконавцем про закінчення виконавчого провадження, у зв`язку з тим, що завершилось навчання ОСОБА_3 . Вказано, що аліменти утримані у повному обсязі по 31 березня 2020 року. Підсумовуючи, слід зазначити, що припинення стягнення аліментів з відповідача на користь позивача відбулося з підстав винесення постанови державним виконавцем про закінчення виконавчого провадження, що пов`язано із завершенням навчання ОСОБА_3 та здобуттям ним освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр». Разом з тим, у вищевказаній постанові зазначено про відсутність в ОСОБА_2 заборгованості зі сплати аліментів. 22 жовтня 2020 року винесено постанову головним державним виконавцем про відкриття виконавчого провадження ВП №63390454. Підставою відкриття слугувала довідка Академії фінансів і бізнесу «Вістула» про прийняття іноземця на навчання від 16 вересня 2020 року, в якій вказано, що ОСОБА_3 був прийнятий на навчання на період з 19 жовтня 2020 року до 30 вересня 2022 року на стаціонарне навчання ІІ ступеня. З вищевказаного вбачається, що зарахування ОСОБА_3 на денну форму навчання за для здобуття навчально-кваліфікаційного рівня «Магістр» стало причиною для відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа, виданого на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 04 травня 2017 року. Отже, в період часу з 01 квітня 2020 року по 18 жовтня 2020 року виконавчий лист, виданий на підставірішення Ленінського районного суду м. Полтави від 04 травня 2017 року, не перебував на примусовому виконанні у зв`язку із відрахуванням з навчального закладу, пов`язаного із завершенням навчання за відповідною освітньою (науковою) програмою ОСОБА_3 , що свідчить і про неможливість нарахування заборгованості за вищезазначений період заборгованості зі сплати аліментів. Колегія суддів вкотре наголошує, що в постанові державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 19 травня 2020 року зазначено, що аліменти утримані в повному обсязі з ОСОБА_2 по 31 березня 2020 року. Натомість, в постанові про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 22 жовтня 2020 року вказано про початок нарахування боргу по аліментах з 19 жовтня 2020 року, тобто з часу початку навчання на ІІ рівні вищої освіти. Що ж стосується доводів позивача про те, що з 01 квітня 2020 року по 18 жовтня 2020 року ОСОБА_3 перебував на канікулах, що включається до часу навчання, то даний довід не береться судом до уваги з мотивів його спростування доказами, що містяться в матеріалах справи, якими встановлено, що вказаний термін часу розпочався з відрахування сина сторін з навчання, пов`язаного із завершенням навчання за відповідною освітньою (науковою) програмою бакалавра та закінчився часом вступу останнього за відповідною освітньою (науковою) програмою магістра. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Як вбачається з частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до пункту першого частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишати судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, то підстави для зміни чи скасування рішення суду відсутні. Щодо судових витрат За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл витрат. Оскільки апеляційний суд не задовольняє вимоги особи, яка подала апеляційну скаргу, не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється при розгляді цієї апеляційної скарги. Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 05 жовтня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 18 січня 2022 року. Головуючий В.П. Пікуль Судді Т.В. Одринська О.О. Панченко