Постанова 4808 № 347/2162/21

Справа № 347/2162/21 Провадження № 33/4808/87/22 Категорія ст.130 ч.1 КУпАП Головуючий у 1 інстанції КІЦУЛА Ю. С. Суддя-доповідач Васильєв П О С Т А Н О В А 19 січня 2022 року м. Івано-Франківськ Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Косівського рійонного суду Івано-Франківської області від 08 грудня 2021 року, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, а також стягнуто судовий збір в розмірі 454 гривень 00 копійок,- в с т а н о в и в : Постановою судді Косівського районного суду Івано-Франківської області від 08 грудня 2021 року встановлено, що 20.10.2021 року о 00 год. 50 хв. в м. Косів, по вул. Чорновола, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «Volkswagen Golf», н. з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння (порушення мови, порушення координації рухів, зіниці очей не реагують на світло). Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився. На вказану постанову суду ОСОБА_1 29.12.2021 року подав апеляційну скаргу, яка зареєстрована Косівським районним судом 05.01.2022 року, в якій вважає постанову суду незаконною, необґрунтованою і такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки дізнався про постанову суду 20.12.2021 року. Апелянт вказує на те, що проживає зі своєю мамою в с.Хімчин, яка на той час знаходилась на роботі за кордоном. У вказаній постанові суду час його дома не було, оскільки він теж знаходився на роботі за межами області, а тому судових повісток не отримував. Вважає безпідставними посилання суду в рішенні на те, що він був повідомлений про день та час розгляду справи. Перевіривши апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на її оскарження, вважаю, що в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови суду необхідно відмовити та апеляційну скаргу повернути апелянту з наступних підстав. Діючим Кодексом України про адміністративні правопорушення чітко встановлено процедуру та строки оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Так, статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення такої постанови, а не з дня отримання копії судового рішення. Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності своєчасно дізнатись про результати судового розгляду та оскаржити постанову суду у встановлений законом строк. Правом на апеляційне оскарження постанови судді по справі про адміністративне правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, розпоряджається на власний розсуд в межах процесуального закону. Згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання. У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Право на апеляційний розгляд беззаперечно є важливим елементом визначеного у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на доступ до суду. Право особи на апеляційний розгляд справи відповідним чином унормовано у національному процесуальному законодавстві, у тому числі стосовно строків та кола осіб, які мають право подати апеляційну скаргу і вказані питання нерозривно пов`язані з правом на отримання вмотивованого рішення суду першої інстанції та із позитивним обов`язком суду надати можливість брати участь у судових засіданнях. Рішеннями Європейського суду визначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа «Олександр Шевченко проти України», справа «Трух проти України» ). Поновлення процесуального строку зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, може порушити принцип юридичної визначеності (справа «Пономарьов проти України»). При вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції враховує причини, якими обґрунтовується поважність пропуску строку на апеляційне оскарження та приймає до уваги процесуальну поведінку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи та після ухвалення судового рішення. За змістом мотивувальної частини постанови судді Косівського районного суду Івано-Франківської області від 08.12.2021 року вбачається, що ОСОБА_1 в судові засідання 08.11.2021 року, 07.12.2021 року, 08.12.2021 року не з`являвся, про причини неявки не повідомляв та клопотання про відкладення розгляду справи не подавав. Про час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.11, 13). Судом першої інстанції в мотивувальній частині постанови суду вказав на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які відомості, що ОСОБА_1 вживав будь-яких заходів, які б вказували на те, що він бажає заявити клопотання, подати докази, надати пояснення для розгляду справи про адміністративне правопорушення. Такі права можна реалізувати не тільки в судовому засіданні, а й у інший спосіб, наприклад письмово. З огляду на наведене, суд вважав за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки затягування розгляду справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення. Окрім того, судом взято до уваги, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Так, з матеріалів справи вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №032189 від 20.10.2021 року стосовно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП було складено за участю правопорушника. Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 був ознайомлений зі змістом протоколу та висунутим обвинуваченням, про що свідчать йогог власноручні підписи в протоколі, (а.с.1). Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_2 під його власноручний підпис було роз`яснено його права відповідно до вимог ст..268 КУпАП та ст..63 Конституції України та повідомлено, що розгляд справи відбудеться у Косівському районному суді Івано-Франківської області, що підтверджується його власноручним підписом. Окрім того, ОСОБА_1 власноручно у відповідній графі протоколу написав пояснення, що він згідний із протоколом, а зі змістом протоколу ОСОБА_1 працівники поліції ознайомили під підпис. Також в протоколі зазначено, що ОСОБА_1 було відсторонено від керування. Апеляційний суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи додано копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії БАВ №557058 від 20.10.2021 року (а.с.5), відповідно до якої на ОСОБА_1 керував транспортним засобом з порушенням вимог КУпАП, а саме: в темну пори доби не підсвічувався задній номерний знак, а також за відсутності посвідчення водія, внаслідок чого ОСОБА_1 було порушено вимоги ч.6 ст.121 КУпАП, що призвело до ухвалення даної постанови з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу. Слід зазначити, що зі змістом даної постанови про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 також був ознайомлений під підпис, та якому були роз`яснені його права у відповідності до вимог закону. Матеріали справи про обвинувачення ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП надійшли на розгляд до Косівського районного суду 22.10.2021 року. Судом справа неодноразово призначалась до розгляду, а саме: 08.11.2021 року та 07.12.2021 року, про що суд належним чином та завчасно повідомляв ОСОБА_1 , що свідчить із розписок в справі (а.с.10, 12) та про отримання ОСОБА_1 повідомлень суду про розгляд справи у вказані дати, про що свідчать його власноручні підписи у повернутих на адресу суду, рекомендованих повідомленнях укрпошти про вручення поштового відправлення особисто ОСОБА_1 (а.с.11, 13). В судові засідання ОСОБА_1 не з`явився, про причини своїх неявок в судові засідання не повідомляв та ним не подавались клопотання про відкладення розгляду справи. Копію постанови суду від 08.12.2021 року надіслано судом 10.12.2021 року, про що свідчить супровідний лист суду (а.с.17). 22.12.2021 року постанова суду звернута до виконання в частині стягнення штрафу та судового збору. Вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 мав об`єктивну можливість організувати ефективний захист своїх інтересів в суді та своєчасно дізнатись про ухвалене судом рішення, не приймав заходи щоб дізнатись про стан відомого йому провадження та виявив інтерес до цього провадження тільки на стадії виконання судового рішення. Доводи ОСОБА_1 про те, що він не був повідомлений про розгляд справи судом першої інстанції повністю спростовуються даними, які містяться в матеріалах справи. Доводи ОСОБА_1 про те, що він перебував на заробітках за межами області та дізнався про судове рішення тільки 20.12.2021 року носять голослівний характер та не підтверджуються жодними даними. Разом з тим, ОСОБА_1 не вказує у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду обставини, які перешкоджали йому своєчасно дізнатись про результати судового розгляду та своєчасно оскаржити судове рішення у встановлений законом строк. 23.12.2021 року ОСОБА_1 уклав угоду із адвокатом Васютиним М.В. про надання правової допомоги, про що свідчить договір №23122021-адм від 23.12.2021 року та захисником подано 28.12.2021 року заяву про ознайомлення із матеріалами справи (а.с.21-24), з яким захисник ОСОБА_1 адвокат Васютин М.В. ознайомився в той же день 28.12.2021 року, про що свідчить його підпис на поданій ним заяві (а.с.21). Згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Апеляційний суд звертає увагу на те, що строк оскарження постанови судді обчислюється з дня винесення постанови, а не з дня отримання копії постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності. Вищевказана норма ч. 2 ст. 294 КУпАП забезпечує, за аналогією з правом на доступ до суду, закріпленим у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законну мету і не порушує саму сутність цього права. Апеляційний суд звертає увагу на те, що апеляційна скарга на постанову суду була зареєстрована Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області 29 вересня 2021 року, що свідчить про те, що апеляційна скарга подана зі значним пропуском строку, встановленого законом на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання. В своїй заяві про поновлення строку ОСОБА_1 не зазначає які заходи приймав для того щоб дізнатися про судове рішення та не вказує причини, які не дозволили йому оскаржити його у встановлені законом строки. Апеляційний суд звертає увагу на те, що неналежне виконання судом першої інстанції своїх обов`язків щодо повідомлення про прийняте судове рішення не може бути достатньою правовою підставою для поновлення строку на оскарження постанови суду, оскільки особа, яка притягається до адміністративної відповідальності також повинна в розумні інтервали часу вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого судового провадження. Апеляційний суд неодноразово зазначав, що поновлення процесуального строку без наявних на то правових підстав порушує принцип юридичної визначеності. Суд може поновити строк на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо). Апеляційний суд виходить з того, що про поважність причини на поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані апелянтом. Разом з тим, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 не зазначено поважних причин пропуску цього строку і належним чином не підтверджено ті обставини, які на думку апелянта, не дозволили йому своєчасно, в межах строку, встановленого законом звернутися зі скаргою на постанову судді, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності. Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що необґрунтоване поновлення процесуального строку на оскарження остаточного судового рішення порушує принцип юридичної визначеності і перешкоджає своєчасному виконанню рішення суду, яке набуло законної сили. З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 не наведено обґрунтованих підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, враховуючи що на даний час рішення суду набуло законної сили, приймаючи до уваги характер процесуальної поведінки апелянта після складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення, протягом розгляду справи у суді першої інстанції та після постановлення судового рішення, враховуючи причини, якими обґрунтовується поважність пропущення строку на апеляційне оскарження постанови суду та виходячи з конкретних обставин встановлених судом, апеляційний суд вважає, що відсутні правові підстави для поновлення строку на оскарження постанови суду і апеляційна скарга, подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, підлягає поверненню апелянту. Повернення апеляційної скарги, не позбавляє ОСОБА_1 права повторно звернутися з апеляційною скаргою на постанову суду та вмотивованим клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому зазначити які заходи він приймав щоб довідатися про стан судового провадження та ухвалене судом рішення, конкретизувати і довести реальне існування об`єктивних причин, які не дозволили йому своєчасно оскаржити постанову суду. Керуючись ст. 294 КУпАП, - п о с т а н о в и в : Відмовити ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Косівського районного суду Івано-Франківської області від 08 грудня 2021року. Повернути апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Постанова остаточна та оскарженню не підлягає. Суддя Івано-Франківського апеляційного суду О.П. Васильєв