Постанова Київський апеляційний суд № 753/9522/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа №753/9522/21 № апеляційного провадження: 22-ц/824/1840/2022 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 січня 2022 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Болотова Є.В., суддів: Музичко С.Г., Олійника В.І., розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07 вересня 2021 року, ухваленого під головуванням судді Каліушка Ф.А.,- встановив: У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом. Просила стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 половину вартості понесених у період з 27 жовтня 2020 року по 06 квітня 2021 року додаткових витрат за курси з англійської мови для неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 8 933 грн 00 коп. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що донька має здібності до вивчення іноземних мов, які потребують подальшого розвитку для отримання в майбутньому професії. Загальна вартість курсів з англійської мови, які були оплачені позивачем, становить 17 866 грн. У зв`язку із відмовою відповідача добровільно брати участь у додаткових витратах, позивач просить стягнути їх в судовому порядку. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 07 вересня 2021 рокупозов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , понесені за період з 27 жовтня 2020 року по 06 квітня 2021 року у розмірі 8 933 грн. Проведено розподіл судових витрат. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильну оцінку доказів, порушення судом норм матеріального та процесуального права. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначила, що рішення суду першої інстанції ухвалено у відповідності до норм чинного законодавства, а апеляційна скарга є необґрунтованою та безпідставною. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України дана справа розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із обґрунтованості позову. Проте з такими висновками суду погодитись не можна. Встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 18 липня 1999 року по 07 жовтня 2010 року. Від шлюбу сторони мають дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Дарницького районного суду від 04 червня 2020 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частини з усіх видів заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 28 грудня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття. Обґрунтовуючи поданий позов, ОСОБА_1 зазначила, що спільна з відповідачем дитина ОСОБА_3 має здібності до вивчення іноземних мов (англійської, німецької та польської мови), які потребують подальшого розвитку для отримання в майбутньому професії. Згідно укладених договорів, загальна вартість курсів з англійської мови учбових програм рівнів «Beginner», «Elementary», «Pre-Intermediate 1», «Pre- Intermediate 2» було сплачено: 3 566 грн, 4 420 грн, 4 940 грн та 4 940 грн. Відповідно до ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно. Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається цією статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат, у тому числі у зв`язку з розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу, тощо. Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку. Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини. Так, зазначені позивачем витрати, а саме: проходження курсів з англійської мови, не відносяться до тих особливих обставин, які передбачають можливість стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини, у розумінні ст. 185 СК України. Позивач не надала доказів, що вказані витрати викликані особливими обставинами, вони зумовлені особливою схильністю дитини до навчання та пов`язані з розвитком певних здібностей дитини, а тому вони не можуть бути стягнуті на підставі ст. 185 СК України. Посилання позивача на те, що у дитини є хист до вивчення іноземних мов, не свідчить про те, що у дитини є певні досягнення та здібності в цьому напрямку. Крім того навчання особи з метою здобуття професійної освіти не відноситься до тих особливих обставин, які передбачають можливість стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини. Протилежний висновок суду першої інстанції є необґрунтованим. Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 07 вересня 2021 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В порядку розподілу судових витрат, ОСОБА_2 слід компенсувати за рахунок держави судовий збір сплачений за подання апеляційної скарги у розмірі 1 362 грн 00 коп., оскільки позивач звільнена від сплати судового збору. Оскільки в силу положень п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України дана справа є малозначною, тому у відповідності до ч. 3 ст. 389 ЦПК України винесена постанова апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,- постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07 вересня 2021 рокускасувати. Ухвалити нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину відмовити. Компенсувати ОСОБА_2 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 362 грн 00 коп. за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови виготовлено 19 січня 2022 року. Суддя-доповідач Є.В. Болотов Судді: С.Г. Музичко В.І. Олійник